Ексглава Нацбанку запевняє, що не переховується від слідства

Колишній голова Національного банку України Кирило Шевченко запевнив, що не переховується від слідства та повідомив слідчі органи про місце свого перебування.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у коментарі, що є у розпорядженні LB.ua. 

“Вважаю за необхідне прокоментувати повідомлення про те, що НАБУ та САП оголосили мене в розшук. Оголошують в розшук тих, хто переховується. Я навіть не уявляю, що ще мав зробити, для співробітництва зі слідством: перебуваючи на консульському обліку в країні ЄС, я офіційно повідомив НАБУ та САП про своє фактичне місцеперебування, та офіційно звернувся до посольства з клопотанням щодо надання мені приміщення для організації відеозв’язку на час, коли співробітники слідчого органу захочуть провести допит. Таким чином, я подав усі відповідні клопотання та зробив усі необхідні дії щодо залучення мене до слідчих дій у порядку, встановленому законодавством”, - зазначив Шевченко.

Крім того, справу щодо “Укргазбанку” він назвав “нафталіновою”, а оголошення його у розшук — свідченням заангажованості слідства.

“Вочевидь, питання не в процедурах юриспруденції. Із цієї “нафталінової” справи хочуть зліпити “перемогу”. Вважаю, що оголошення мене у розшук за викладених вище обставин — є зайвим підтвердженням заангажованості та політизованості слідства. У своїй правоті я впевнений. Закликаю НАБУ все ж таки забезпечити відкритість, прозорість та неупередженість процесу. Це ще називають - fairplay”, - зазначив Шевченко.

Як повідомляв Укрінформ, 6 жовтня НАБУ повідомило про підозру колишньому голові Нацбанку Кирилу Шевченку.

Шевченку інкримінували налагодження схеми впродовж 2014-2020 років на посаді очільника державного АБ «Укргазбанк» , яка призвела до збитків у сумі понад 206 млн гривень. Загалом у справі повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких колишні та чинні високопосадовці банківських установ.

У ході слідства було встановлено, що керівництво “Укргазбанку”, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використали її для розкрадання грошових коштів.

З цією метою службові особи банку, за версією слідства, забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які, нібито будучи «агентами» банку, залучили до нього великих клієнтів. За «агентські послуги» банк щомісяця незаконно виплачував «винагороду» цим особам.

Правоохоронці з’ясували, що впродовж 2014 - 2020 років за цією схемою 52 фіктивним агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн гривень.