Тернистий шлях до "митного безвізу": український досвід

Пригадаймо, як це було

Однією з визначальних подій кінця літа-початку осені 2022 року у митній сфері стало завершення усіх необхідних процедур щодо приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Як результат, з 1 жовтня Україна стала повноправною державою-учасницею Конвенції та розпочала міжнародне застосування процедури спільного транзиту з іншими 35 країнами. Це справді  непересічна подія, якій передували роки підготовки та втілення необхідних заходів. Пригадаймо, як це було.

Інституційна спроможність - як головна передумова інтеграції

В активну фазу процес увійшов у 2019 році з ухваленням Закону України № 78-ІХ “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи”  і формуванням потужної команди реалізації проєкту.

Так, незважаючи на те, що прагнення нашої країни приєднатися до Конвенції було закріплено ще в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС у 2014 році, для реального прориву знадобились 5 років та відновлення інституційної спроможності митниці як самостійної державної установи наприкінці 2019-го. Адже у Державної фіскальної служби такий напрям роботи “випадав” із пріоритетів.

У відновленій Державній митній службі відразу створили спеціальний підрозділ, який мав займатися втіленням проєкту приєднання України до Конвенції та впровадження нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS). Взимку 2020 року Митна адміністрація Литовської Республіки передала українській митниці програмне забезпечення, яке відповідало вимогам Конвенції та могло використовуватись Україною після відповідної адаптації.

Таким чином, Україна з нормативно-правової, організаційної та програмної точок зору була готова до початку тестування роботи нової системи. Зважаючи на це, з листопада 2020 по березень 2021 року було втілено пілотний проєкт з тестування роботи національної електронної транзитної системи з 4 компаніями-добровольцями.

Варто зазначити, що однією з умов приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту є застосування NCTS на національному рівні щонайменше протягом року. Тому 17 березня 2021-го розпочався етап національного застосування NCTS. Тоді ж запустили роботу Служби підтримки з питань спільного транзиту (NCTS Helpdesk).

Динаміка оформлення декларацій спільного транзиту в перші місяці м’яко кажучи не вражала, навіть незважаючи на активну роботу з бізнесом. Позначку у 50 оформлених декларацій вдалося перетнути лише в жовтні 2021 року. Це майже нічого у порівнянні з тисячами декларацій, які оформляються щомісячно для цілей контролю доставки вантажів.

Але тому була низка об’єктивних причин: необхідність вивчення нового законодавства та освоєння нових підходів, незвичність програмного забезпечення, додаткові витрати трудових ресурсів, неможливість повноцінного використання спрощень та переваг спільного транзиту при застосуванні на національному рівні.

Оціночна місія забезпечила переломний момент

Разом з тим, важливою подією та переломним моментом стало проведення в кінці листопада 2021 року попередньої оціночної місії щодо готовності України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, організованої європейською стороною. Під час візиту експерти DG TAXUD (генеральний директорат з оподаткування та митної справи Єврокомісії - Ред.) оцінили законодавче та організаційне забезпечення спільного транзиту в Україні, застосування NCTS митницею відправлення (на кордоні) та митницею призначення, провели зустрічі з національною командою реалізації проєкту, а також з представниками бізнесу та фінансових установ.

Проведення попередньої оціночної місії стало чітким сигналом для бізнесу, що Україна таки приєднається до NCTS у недалекому майбутньому. Після цього кількість оформлень декларацій спільного транзиту почала невпинно зростати, все більше підприємств стали приєднуватись до роботи з новою системою.

Паралельно, починаючи з осені 2021 року проводилося тестування на відповідність національного програмного забезпечення NCTS положенням Конвенції (Conformance Testing) згідно з вимогами DG TAXUD.

Для забезпечення можливості обміну повідомленнями під час тестування, а також надалі при реальному застосуванні з іншими країнами, Україна приєдналась до європейської мережі обміну даними CCN/CSI.

Зазначу, що в лютому 2022 року, до початку повномасштабного російського вторгнення, кількість оформлених декларацій спільного транзиту та число залучених суб’єктів в Україні суттєво зросли порівняно з попередніми періодами. У січні-лютому декларацій було оформлено більше, ніж за попередні 8 місяців разом узяті.

Та війна, звичайно ж, внесла свої корективи. У перші місяці після початку агресії нові декларації майже не подавались. Втім, це стосувалося не лише спільного транзиту. Оформлення інших митних декларацій також суттєво скоротилося.

Разом із тим, робота Держмитслужби в цьому напрямі не зупинялась ні на день. Команда запровадження NCTS вже 4 березня зустрілася з європейськими колегами та підтвердила курс на приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Держмитслужба спільно з Мінфіном та партнерами з EU4PFM провели значну роботу в квітні-травні, у тому числі щодо проходження завершального (міжнародного) етапу тестування роботи національного застосунку NCTS (Conformance testing Mode 3), підготовки та подання до Верховної Ради законопроєкту № 7420 (зараз це Закон України від 30.09.2022 № 2510-ІХ) і т.д. Також активно працювали над наданням підприємствам спеціальних транзитних спрощень.

Завдяки роз’яснювальній роботі і активній позиції бізнесу Держмитслужба зареєструвала більше 10 фінансових інституцій як гарантів, що можуть надавати гарантії для застосування при спільному транзиті.

Зважаючи на суттєвий прогрес України, у червні 2022 року в безпрецедентно короткі терміни європейська сторона ухвалила рішення щодо проведення фінальної оціночної місії ЄС. Таку місію провели дистанційно 23-24 червня. Україна отримала позитивні висновки.

Далі події розвиватися дуже стрімко, адже саме від швидкості ухвалення рішень усіма сторонами на цьому етапі й залежало, як скоро Україна зможе стати повноправною країною-учасницею Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Спочатку європейські колеги називали орієнтовним терміном приєднання для України грудень 2022 або лютий 2023 року, після місії – припускали можливість приєднання у листопаді 2022-го, а під час 187-го засідання робочої групи EU-CTC 7 липня, на якому ухвалювалося рішення щодо надання технічної згоди на запрошення України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, сторони вирішили зробити все можливе, щоб Україна почала міжнародне застосування NCTS з 1 жовтня цього року. Водночас шанси на успіх цього задуму на той час оцінювались як мінімальні і головуючий на засіданні робочої групи тоді зазначив: якщо сторонам вдасться досягнути такого результату, це буде “дивом”.

Усім 35 країнам-учасницям Конвенції надали час до 25 серпня для завершення внутрішніх узгоджувальних процедур. Основний виклик полягав у тому, що для того, аби встигнути до 1 жовтня, Україні залишалося менше тижня на ухвалення  законів про приєднання до Конвенції, підготовку та подання відповідних інструментів європейській стороні. Як пізніше з’ясувалося, немає нічого неможливого...

25 серпня Україна отримала запрошення приєднатись до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, що дозволило запустити процес офіційно.

Законопроєкти, які підготували та узгодили заздалегідь, 30 серпня були внесені до парламенту як першочергові. В той же день документи були ухвалені, підписані Головою Верховної Ради України, передані на підпис Президентові, підписані главою держави та повернуті до ВР. 31 серпня закони України про приєднання до конвенцій були опубліковані в “Голосі України”.

Того ж дня Верховна Рада виготовила ратифікаційні грамоти разом з перекладами конвенцій українською мовою і через МЗС передала європейській стороні. Того ж дня європейські партнери зафіксували виконання Україною всіх вимог та повідомили про приєднання нашої країни до конвенцій з 1 жовтня 2022 року.

Це був неймовірний досвід як для нас, так і для європейських колег. До останнього сторони сумнівались, чи вдасться реалізувати цей грандіозний задум. Але за рахунок злагодженої роботи великої кількості людей як з української, так і європейської сторони, постійної координації та підтримки одне одного це сталося – Україна починає застосування положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та міжнародне застосування NCTS.

Впевнений, що спільний транзит сприятиме роботі вітчизняного бізнесу за рахунок скорочення часових та фінансових витрат на кордоні. Тож Держмитслужба продовжує разом з усіма зацікавленими сторонами працювати за цим напрямом, адже приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту – це не завершення роботи, а по суті лише її початок.

Владислав Суворов, заступник голови Державної митної служби України