Підсумки року: Як рятували банківську систему та де шукали гроші
Наперекір ворогові і вітчизняна банківська система вистояла, і гроші знайшлися
Укрінформ продовжує оглядати шлях, який банківський сектор і система державних фінансів пройшли у воєнному 2022-ому. У першій частині огляду ми нагадали про обмеження та заборони на валютному і банківському ринках. У другій частині згадуємо про те, як вдалося зберегти довіру банківських клієнтів та перейти до майже “мирної” роботи в умовах енергетичного терору з боку ворога.
Військові облігації: купують переважно “свої”
Одним з перших рішень під час війни стала урядова постанова від 25 лютого “Про випуск облігацій внутрішньої державної позики “Військові облігації”. Документом передбачене здійснення державних внутрішніх запозичень в обсязі до 400 мільярдів гривень шляхом поетапного випуску спеціальних ОВДП. За даними НБУ, від початку російського вторгнення Міністерство фінансів продало військових ОВДП на понад 252 мільярди гривень (в еквіваленті). Більшість грошей позичали у гривні. Для того, щоб зацікавити інвесторів, восени Міністерство фінансів змушене було підвищити дохідність низки гривневих ОВДП (зараз максимальна ставка 19,5% річних проти 10-11%, як було під час першого “воєнного” аукціону 1 березня). Максимальна ставка за доларовими ОВДП – 4,5%, а за військовими облігаціями, номінованими у євро, - 3%. На відміну від гривневих цінних паперів, дохідність валютних облігацій України практично змінилася. Підвищити дохід за ОВДП, номінованими у гривні, експерти й НБУ рекомендували Мінфіну одразу ж після зміни ставки рефінансування у червні. Мовляв, ніхто не купуватиме цінні папери, розраховуючи на дохідність в 11-12%, тоді як ставки за розміщення коштів на депозитних сертифікатах Нацбанку перевищують 20%. Власне, майже так і сталося: інтерес до мінфінівських аукціонів влітку неабияк знизився. І в період із квітня до серпня, а також у жовтні та на початку грудня за погашення ОВДП Україні доводилося платити навіть більше, ніж вдавалося позичити на внутрішньому борговому ринку. Зате у березні, вересні та листопаді коштів залучили більше, ніж пішло на погашення заборгованостей. Всього за цей час відбулося 44 аукціони з розміщення ОВДП (223 розміщення паперів різних емісій).
Природно, що в умовах невизначеностей, пов’язаних із безпрецедентною для 21 століття зовнішньою агресією, іноземні компанії та фізичні особи (нерезиденти) інвестували в наші цінні папери не дуже охоче. Найбільше військових ОВДП купили банки – первинні дилери. Здебільшого, за кошти рефінансування, наданого НБУ. Чимало облігацій у власності громадян України та вітчизняного бізнесу. На руках же у нерезидентів таких цінних паперів нині не більш ніж на 3 мільярди гривень і “скромні” 9 мільйонів доларів.
Тобто, доки іноземці не ризикують - а в перші місяці війни активно позбувалися українських боргових зобов’язань, - вітчизняні фінустанови, підприємства й населення, яким пощастило мати “зайву копійку”, заробляють на підтримці своєї країни.
Держава подбала про доступність кредитів
Зрозуміло, що, маючи можливість пасивного заробітку на придбанні депозитних сертифікатів НБУ з близькою до ставки рефінансування дохідністю, банки не вельми охоче кредитують реальний сектор. І проблема не лише в тому, що не хочуть заморочуватися з пошуком та обслуговуванням клієнтів, а й у величезних ризиках неповернення коштів та неможливості, раптом що, за прийнятною ціною збути внесену позичальниками заставу. Певні ризики, звісно ж, були і в мирні часи. Але тоді банки закладали їх у кредитні ставки для добросовісних позичальників. Якщо робити це й зараз, то кредити узагалі ніхто не братиме. Надто, з урахуванням поточної облікової ставки НБУ.
“Для того, щоб комерційні банки активно кредитували, має бути попит на позики. Облікова ставка НБУ у 25%, звісно ж, такий попит суттєво обмежує. За цих умов ринок, природно, не може згенерувати великий обсяг замовлень. Тому вважаю, що наразі ми маємо лише один інструмент — програму компенсації частини кредитної ставки “Доступні кредити 5-7-9%”, обсяг фінансування якої збільшуємо”, - пояснив Данило Гетманцев. Він нагадав, що за цією програмою бізнес зміг залучити вже 160 мільярдів гривень. Видано майже 52 тисячі кредитів, у тому числі після початку повномасштабної війни – 17 тисяч позик на понад 71 мільярд гривень. Діє й такий інструмент, як державні гарантії на портфельній основі - видано понад 17,6 тисяч кредитів майже на 57,5 мільярдів гривень. Такі ініціативи не лише сприяють збереженню бізнесу та робочих місць, а й допомагають додатково заробляти банкам.
Хоча їхній чистий кредитний портфель як у бізнес-, так і у роздрібному сегменті продовжує скорочуватися. Майже 20% кредитів (за обсягами) визнано непрацюючими. В НБУ вважають, що ця частка може зрости до 30%.
"Незважаючи на це, фінансовий сектор працює безперебійно: платежі здійснюються своєчасно, а клієнти мають безперешкодний доступ до власних коштів. Проте наслідки масштабних обстрілів знижують темпи зростання попиту на банківські послуги та спричиняють додаткові кредитні й операційні втрати банків", - йдеться у звіті регулятора.
Банківська система в умовах “енергетичного геноциду” з боку рф
Мабуть, не в останню чергу завдяки продуманим діям регулятора в перші дні і тижні війни, а також тому, що, попри зміну в жовтні керівництва НБУ, суттєвих змін в його монетарній і валютній політиці, всупереч прогнозам, не сталося, в Україні зберігається доволі високий як для таких буремних часів рівень довіри до банківської системи.
"Банківська система загалом залишалася високоліквідною від початку повномасштабної війни, а за окремими показниками ліквідність сягнула рекордних рівнів. Окрім збереження довіри вкладників до банків, цьому сприяють регулярні та значні надходження державних виплат на банківські рахунки населення. Водночас приплив нових коштів до сектору нерівномірний: основні обсяги осідають на поточних рахунках у держбанках", - наголошується у звіті НБУ. Щоправда, протягом другого півріччя частка депозитів у гривневих рахунках населення скорочувалася, тож строкова структура фондування погіршується. Тобто, гроші українців “не зв’язані” умовами строкових депозитів, їх можуть вивести з банків у будь-який момент. Ризик для банківської системи загалом, може, і незначний, але це послаблює стійкість окремих банківських установ до можливих різких змін настроїв вкладників. Відповідно, вони можуть не задовольнити усіх запитів населення й бізнесу на зняття готівки. Аби запобігти цьому, в НБУ закликають банки по-можливості підвищувати депозитні ставки.
Та головним додатковим викликом для вітчизняної банківської системи під кінець 2022-го (вочевидь, з продовженням принаймні у першому кварталі наступного року) став російський енергетичний терор.
“Банківська система є частиною країни, вона не існує автономно. Тому все, що зараз відбувається в енергетиці, те, що зменшує національний ВВП, негативно впливає на економічну активність, доводить підприємства до неплатоспроможності, безперечно, позначається і на банківській сфері. Країна не може мати стабільну банківську систему, якщо зусібіч насувається буревій неплатоспроможності підприємств і неможливості їхньої роботи. Тому вона під такою ж загрозою, як і вся вітчизняна економіка: ми втрачаємо робочі місця, підприємства, частину ВВП. Але з іншого боку, нам вдається цю ситуацію тримати під контролем. І так без жодних сумнівів буде надалі”, - запевнив Данило Гетманцев.
У тому, що за підтримки цивілізованого світу Україна зможе забезпечити стабільність банківської системи навіть в нових реаліях, переконаний і голова Правління НБУ Андрій Пишний.
“Банки навіть попри війну почуваються досить непогано. Це пов'язано з тим, що банківська система “зайшла” у війну добре капіталізованою та глибоко реформованою з 2015 року. З точки зору операційної діяльності система безперебійно функціонує. Так, є певні обмеження в рамках антикризових заходів, що покликані зменшити економічні шоки та відтік капіталу. Звісно, це створює незручності. Але з точки зору операційної стійкості навіть попри дуже високі операційні ризики, які зростають з огляду на енергетичний терор, вітчизняна банківська система демонструє непогані результати. Так, прибутки зменшилися більш ніж у тричі. За січень-листопад 2022 року банки заробили майже 20 мільярдів гривень, хоча минулого року ця цифра сягала 66 мільярдів. Але зверніть увагу, банки продовжують кредитувати та працювати навіть попри падіння дохідності та енергетичний терор”, - наголосив Пишний в інтерв’ю Укрінформу.
Він нагадав, що з ініціативи Національного банку створено мережу POWER BANKING, яка об’єднує понад тисячу відділень, додатково оснащених для роботи в умовах блекауту. До ініціативи приєдналися усі 14 системно важливих банків країни. Відділення спільної мережі в усіх регіонах країни забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, мають посилену інкасацію готівки і додатковий персонал.
В умовах блекауту в цих відділеннях для всіх клієнтів будуть доступні нагальні банківські послуги: отримання готівки (в банкоматах чи в касі), платежі, переказ коштів (у касі чи в терміналах самообслуговування), обмін валют (у разі наявності готівкової валюти в касі) та консультації менеджерів з фінансових питань. Крім того, в мережі POWER BANKING запроваджено банкоматний національний роумінг. Мета - надати українцям можливість зняти в банкоматі будь-якого банку мережі збільшену суму готівки, достатню для задоволення поточних потреб та формування певного запасу.
Це — один з прикладів того, як країна готується до гіршого, але вірить у краще.
Віримо, що й наступного року вітчизняні фінансова й банківська системи зможуть успішно протистояти воєнним викликам.
Владислав Обух, Київ