Відновлення ділової активності: бізнес більше вірить у власні сили
Підприємці сподіваються на спрощення умов держпрограм кредитування, на продовження дерегуляції і, звісно, на перемогу ЗСУ
Український бізнес дещо послабив негативні очікування щодо динаміки обсягів виробництва товарів та послуг упродовж наступних 12 місяців. Також поліпшилися прогнози майбутньої ділової активності підприємств. Більш оптимістично налаштовані підприємці і в оцінках темпів майбутньої інфляції та її впливу на споживчі настрої й купівельну спроможність населення. А ось девальваційні очікування знову погіршилися, в те, що гривні вдасться зберегти теперішні позиції у протистоянні з євро і доларом, бізнес майже не вірить.
До таких висновків спонукає аналіз оприлюднених цими днями Нацбанком результатів опитування керівників компаній щодо ділової активності, проведеного у ІV кварталі 2022 року, а також підсумків восьмого щомісячного опитування підприємств "Український бізнес під час війни" від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Ситуація на фронті: більшість підприємців навчилися протистояти тривалим загрозам
Безумовно, не потрібні жодні дослідження, щоб розуміти: головні впливи на розвиток вітчизняної економіки, результати роботи окремих підприємств, на ділову активність, інфляційні та девальваційні процеси і на десятки інших економічних показників пов’язані з безпосередніми воєнними викликами. На жаль, бізнес нині менше вірить у швидке закінчення бойових дій. Якщо раніше багато хто сподівався на їх завершення вже у першому, щонайпізніше у другому кварталі, то тепер більшість бізнес-планів складаються з урахуванням найгірших сценаріїв, за якими активна фаза війни триватиме майже увесь рік.
В Інституті економічних досліджень та політичних консультацій зазначили, що частка підприємств, які вважають небезпечним працювати в Україні, у грудні зросла з 47% до 48%.
При цьому 89% респондентів, опитаних фахівцями Нацбанку, називають воєнні дії найвагомішим проінфляційним чинником. Хоча пік інфляції, вочевидь, уже пройдено: 72% опитаних вважають, що інфляція у наступні 12 місяців не перевищить 30%.
Песимістичніше налаштовані керівники компаній в оцінках можливої девальвації національної валюти. Приміром, майже вдвічі скоротилася частка тих, хто вважає, що курс гривні цьогоріч вдасться утримати в межах 38–40 грн/дол. Середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують за 12 місяців, - 42,59 грн/дол. Це більше, ніж говорили під час попереднього опитування (41,93 грн/дол), та водночас дуже далеко від песимістичних прогнозів про “долар за 50+ гривень”, якими час від часу атакують інформаційний простір експерти-панікери.
Головною перешкодою для ведення бізнесу у грудні стали перебої з електро-, водо- і теплопостачанням. На цьому наголошували 80% опитаних представників підприємств. До того ж, 86% учасників дослідження ІЕД зізналися, що через це їм навіть доводилося тимчасово зупиняти роботу. Але при цьому майже ніхто не сидів, склавши руки і сподіваючись на “енергетичну” манну небесну. Бізнес свідомо йшов на додаткові витрати, аби зберегти діяльність і не втратити колективи. Більшість підприємств-учасників дослідження (74%) встановили незалежні джерела живлення, 57% змінили графіки роботи, 24% - виробничі процеси, а 7% переобладнали робочі місця. Приміром, за даними галузевих асоціацій, майже половина усіх торговельних закладів країни (принаймні, мережевих) вже забезпечені альтернативними джерелами енергопостачання.
“Бізнес уже не реагує на кожну ворожу атаку, як бувало раніше. За винятком підприємств, які безпосередньо потерпіли від ворожих ударів, втративши приміщення чи активи. Майже всі призвичаїлися до роботи в умовах підвищеного ризику і розуміють, що відкладати розвиток бізнесу надалі не можна. Ми це бачимо на прикладі Асоціації франчайзингу: в жовтні-листопаді підприємці почали зустрічатись, комунікувати, радитись, домовлятися про спільні дії, щось робити”, - наголошує в коментарі Укрінформу голова директорату Асоціації франчайзингу України Андрій Кривонос.
Погоджується з такими оцінками і керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський. Війна, за його словами, продемонструвала, що вітчизняний бізнес доволі стійкий і спроможний швидко адаптуватися.
“За часи незалежності бізнес пережив багато шоків. Нинішній, звісно ж, найбільший та найболючіший. Але українська економіка, попри падіння на 30-35%, змогла уникнути глибокої деструкції, більшість бізнесів в тому чи іншому стані збереглися. І це - не лише моя особиста думка, це висновок, що ґрунтується на досить репрезантативному експертному аналізі багатьох фахівців та дослідницьких інституцій. Зрозуміло, це не означає, що добре адаптувалися абсолютно всі і що ні в кого немає серйозних проблем. Але загалом ситуація краща, ніж могло б бути за таких екстремальних обставин”, - констатував Забловський у коментарі Укрінформу.
При цьому багато хто, за висновками експертів, усвідомив: його бізнес не може існувати у тому ж форматі, що й до війни. Для того, аби адаптуватися до нових умов, потрібні й технологічні оновлення, й перегляд асортименту, і зміни формату закладів.
“Потреба у використанні тих же генераторів, проблеми зі зв’язком, інші питання, що виникають в роботі, накладають відбиток на організацію всього бізнесу. Підприємці аналізують, що слід зробити, щоб підприємства могли ще певний час протриматися в режимі війни. Адже є усвідомлення, що цього року в таких умовах нам доведеться жити доволі довго. Тож, відкладаючи зміни й чекаючи на “чарівне полегшення”, вони ризикують протягом усього року залишатися без доходів” - пояснює Кривонос.
Особливості реакції на виклики: релокація
Як про важливий нюанс, який впливає на стійкість вітчизняного бізнесу, Андрій Кривонос говорить про фактичне завершення хвилі виїзду підприємців за кордон чи релокації виробництв до безпечніших територій всередині країни. Люди зараз переважно шукають можливості відновити та розвивати діяльність на “рідних” територіях, за винятком окупованих та прифронтових районів.
“Судіть самі: вже фактично 15-16 листопада, одразу після звільнення Херсона, підприємці повідомляли, що готові повертатися в деокуповане місто й налагоджувати там діяльність. Найактивнішими були в цьому власники бізнесів, що займаються продуктами харчування, сферою обслуговування, а також будівництвом”, - розповів голова директорату Асоціації франчайзингу.
Дуже важливо, що фактично із перших місяців війни — а особливо, після подолання перших її шоків, - бізнес активно шукає можливості диверсифікувати свої ризики, ринки збуту та виробництво. Попри брак фінансів, відкриваються нові напрями й локації. У тому числі, ведеться активна експансія на сусідні ринки - передовсім Європейського Союзу.
“З останніх прикладів - якщо говорити про успішні глобальні кейси, - вихід Нової пошти і Монобанку на польський ринок. Польща — це своєрідний хаб для українського бізнесу до війни, а зараз — тим паче. З точки зору логістики, з огляду на ментальність, культуру, зважаючи на кількість українців, які там мешкають. На виході — можливість торгувати з найбільшим у світі споживчим ринком — ринком ЄС”, - каже Забловський.
Таким чином, український бізнес, за його висновками, стає глобальним. Те, про що до війни говорили з обережністю, стало реальністю, війна каталізувала відповідні процеси. Зараз бізнес охочіше виходить із зони комфорту, адже має додаткові стимули (на кону ж — виживання), щоб освоїти нові ринки. Особливо, якщо йдеться про відомі українським споживачам сервіси.
За прогнозами керівника секретаріату Ради підприємців при КМУ, у 2023-ому така тенденція збережеться. Активно змінюється структура бізнесу і в середині країни. Навіть повернувшись додому після релокації, багато підприємств залишили додаткові потужності на заході України.
“До речі, більшість таких переїздів відбувалися саме в межах країни, частка бізнесів, котрі релокувалися за кордон, порівняно незначна. Це добре, тому що маємо стимулювати не просто релокацію, переміщення виробництв до безпечних місць, а їх переміщення саме в Україні, аби працювати, сплачувати податки і створювати тут робочі місця”, - вважає Забловський.
Особливості реакції на виклики: сировина та попит
Поміж основних ризиків, мінімізувати які відносно простими рішеннями (на кшталт придбання генератора) бізнесу не вдається, аналітики ІЕД називають перманентне підвищення вартості сировини й матеріалів. Звідси — маловтішний висновок: "або компанії спробують перенести підвищення їх вартості на своїх споживачів, або доведеться скорочувати бізнес через неконкурентоспроможність: зокрема, 30% компаній вже оголошують про проблеми з попитом", - йдеться в дослідженні.
За даними ІЕД, нині зросла кількість підприємств, для яких суттєвою проблемою став розрив ланцюгів постачання - з 21% у листопаді до 37% у грудні 2022 року. Зате з 12% до 8% зменшилося число компаній, що стикалися з нестачею пального.
Водночас бізнес продовжує очікувати на зменшення обсягів реалізації продукції, в тому числі на зовнішньому ринку. На покращення збуту розраховують лише підприємства торгівлі.
Але, незважаючи на увесь цей “букет” негативних впливів та очікувань, багато власників і керівників компаній уже говорять не просто про утримання бізнесів на плаву, а й про плани більш-менш інтенсивного (як на такі часи) розвитку.
“Незважаючи на несприятливі умови, незважаючи на російський ракетний терор, попри небезпеку, проблеми з доступом до електрики, третина опитаних повідомили, що планують розширити діяльність у перспективі двох років. Частка ж тих, хто планує скоротити її, зменшилася з 11% до 9%”, - наголосила під час презентації результатів опитування виконавчий директор ІЕД Оксана Кузяків.
За її словами, частка виробництв, які планували розширення протягом трьох-чотирьох місяців, у грудні зросла порівняно з листопадом із 17% до 32%, а кількість підприємств, які розраховують зберегти обсяги виробництва найближчими місяцями, зменшилася із 70% до 56%. Поменшало й тих, хто каже про ймовірні обмеження діяльності.
Особливості реакції на виклики: трудовий ресурс
В обох дослідженнях — від НБУ й ІЕД - йдеться про відносну стабілізацію ситуації на ринку праці. Хоча зі зрозумілих причин підприємства усе ще не готові масово відкривати нові робочі місця, дедалі більше бізнесів заявляють про плани йти на додаткові витрати задля збереження колективів. Зокрема, за даними Нацбанку, другий квартал поспіль респонденти очікують збільшення майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника. І це при тому, що роботодавці цього року не зобов’язані індексувати зарплатню. Адже при затвердженні держбюджету-2023 дію відповідного положення Закону “Про індексацію грошових доходів населення” тимчасово зупинили. Таке послаблення - один із заходів, вжитих державою для підтримки бізнесу в умовах війни (Докладніше про це – ТУТ).
“У підприємця просто немає іншого варіанту, як тримати трудовий колектив. Хоча б в мінімальній кількості. Якщо він скаже, що хоча б на один день зупиняє діяльність, кожен з працівників шукатиме нову роботу. Особливо ті, в кого є можливість кудись поїхати чи немає можливості “протягнути” певний час без доходів. Приміром, людина працювала у Києві чи Харкові, жила в орендованій квартирі... Тепер роботодавець їй каже, що через проблеми підприємство зупиниться. Людина одразу ж “стає на лижі”, і шансу повернути її пізніше у підприємця фактично немає. Відповідно, працедавець робитиме все, аби залишитися з тим колективом, який в нього є. І дедалі більше підприємців це розуміють”, - наголошує Андрій Кривонос.
І наводить приклад релокації кількох підприємств членів Асоціації франчайзингу із Кривого Рогу та із Дніпра до Львова. Першим питанням, яке власники намагалися вирішити, було розміщення працівників, а вже потім — налагодження виробництва.
Але стосується це, на жаль, не всіх галузей. За даними НБУ, усе ще високі ризики скорочення трудових колективів у добувній промисловості, у сферах транспорту та зв’язку та навіть у сільському господарстві. Хоча в останньому випадку, можливо, йдеться більше про сезонний фактор: традиційно число людей, залучених до аграрного виробництва, взимку зменшується.
“Загалом же передбачити щось, доки триває активна фаза бойових дій, неможливо, - каже, аналізуючи результати опитувань, Кривонос, - Надто багато факторів, які за цих обставин так чи інакше впливатимуть на розвиток подій. Ті ж самі обстріли, навіть безпосередньо не шкодячи виробництву, ймовірно, провокуватимуть моральне вигорання і психологічні зриви в людей, котрі в будь-який який момент можуть закрити свої підприємства й кудись виїхати. Це позначатиметься на загальній ситуації в бізнес-середовищі”.
Гроші для розвитку бізнесу: інвестиції
Основним, окрім безпосередніх впливів війни, фактором, який впливатиме на втілення як позитивних планів, так і негативних очікувань майже всі опитані називають доступ до фінансового ресурсу - кожен п’ятий підприємець не вірить, що цього року фінансово-економічне становище його компанії (компаній) поліпшиться. Натомість на погіршення цього показника очікують представники усіх сфер, окрім підприємств будівництва. Найпесимістичніше налаштовані менеджери підприємств енерго-, водопостачання і видобувної промисловості.
Третій квартал поспіль респонденти мають негативні очікування щодо інвестиційних видатків як на будівельні роботи, так і на машини, обладнання та інвентар. Хоча підприємства, що залучають іноземні інвестиції, й очікують на збільшення їх обсягів. “Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, становить 22,8% порівняно з 22,2% у попередньому опитуванні”, - йдеться у повідомленні НБУ.
“Я наразі не вірю в іноземні інвестиції. Скоріш за все, може йтися про повернення з-за кордону українських коштів, які були в офшорах, у партнерських грошах чи в обороті. Тому говорити про прихід повноцінних іноземних інвестицій до завершення війни, на жаль, не доводиться. Тож більшість можливих фінансових вливань у розвиток бізнесу, вважаю, будуть пов’язані чи то із заощадженнями чи з використанням ресурсу поточного обороту”, - каже Андрій Кривонос.
Позитивним сигналом для реального сектору української економіки, певно, стане остаточне ухвалення Верховною Радою законопроєктів про додаткові пільги для промисловості. Пропонується, зокрема, до кінця дії воєнного стану звільнити від сплати ПДВ і мит ввезення обладнання та комплектуючих для власного виробництва. Також йдеться про звільнення металургії від рентних платежів за руду, яка використовується для виготовлення металу в середині країни. Минулого тижня законопроєкти №8298 та №8299 ухвалили у першому читанні.
Гроші для розвитку бізнесу: позичковий ресурс
На тлі зниження оцінок підприємств щодо потреби в позичкових коштах зменшилася частка підприємств, які планують брати банківські кредити, – до 35% (у ІІІ кварталі 2022 року таких було понад 40%). Найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів бізнес називає високі кредитні ставки – 49,5% відповідей.
І хоча в Міністерстві фінансів звітують про постійне нарощування обсягів кредитування в межах програми “Доступні кредити 5-7-9%” (за час війни суб’єкти підприємництва отримали від уповноважених банків понад 53 тисячі кредитів майже на 167 млрд грн), експерти кажуть, що скористатися наданими державою кредитними можливостями можуть далеко не всі підприємці — через додаткові умови для отримання позик, пов’язані з ліквідністю банківської застави та з вимогами про створення нових робочих місць.
“На жаль, в масштабах країни дуже мало підприємців змогли отримати і гранти, й державну допомогу, і кредити. Перш за все, через формалізовані умови. Далеко не кожен готовий гарантувати, що, приміром, справді зможе за рік найняти п’ять нових працівників для отримання гранту у 250 тисяч гривень чи розширити виробництво в умовах невизначеного попиту. Ідеї, що лежать в основі відповідних програм, безумовно, добрі. Але реалізація потребує дещо інших підходів”, - вважає Андрій Кривонос.
Також він звертає увагу на те, що гранти й кредити більше орієнтовані на підприємства, які працювали раніше і формально релоковані на інші території, про що мають довідки, і чиї працівники зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Але в більшості випадків бізнес динамічніший і в нього менше можливостей формалізувати взаємодію з держорганами.
“Буквально за кілька тижнів до початку війни ми разом з Асоціацією українських банків планували провести конференцію про плюси та мінуси програми “5-7-9%”. Й наші регіональні представники якраз і говорили про те, що тоді було фактично неможливо отримати ці кошти. Через формалізм з боку банків, особливо державних. Хоча саме державна допомога за нинішніх умов справді могла б дати визначальний поштовх для розвитку. Але навіть за умови високого рівня цифровізації ми не можемо цього зробити. Фактично держава має списки підприємців, які вчасно сплачують податки й використовують найману працю. Тож чому б податківцям з банкірами не обговорити цей список і не зателефонувати цим підприємцям, запропонувавши отримати відповідний кредит? За день можна проаналізувати базу, за другий зателефонувати бізнесу, а на третій видати гроші”, - радить Кривонос.
Тим часом в Мінекономіки звітують, що Уряд удосконалив програми грантової підтримки бізнесу єРобота.
За висновками Андрія Забловського, окрім кредитної підтримки, бізнес очікує від влади продовження політики дерегуляції, податкової лібералізації, зменшення тиску і втручання в господарську діяльність. Як ніколи актуальним стає головний принцип цивілізованого бізнесу, який пропагувався і до війни: “Ви нам, може, і не допомагайте, лише не заважайте працювати”.
“У цілому прогнози щодо зростання економіки набагато оптимістичніші порівняно з минулим роком. І це об’єктивно. Хоча в підсумку все залежатиме від ситуації на фронті, рівня й ритмічності допомоги від міжнародних партнерів, заходів з підтримки експорту, стимулів для створення виробництв із високою доданою вартістю, а також від продовження дерегуляції за збереження вкрай обережної фіскальної політики. Тому що додатковий тиск в умовах війни особливо демотивуватиме і спонукатиме до релокації. Але тепер вже, на жаль, переважно за межі країни. Плюс програми повоєнного відновлення. Це шанс для інвестиційного стрибка України. Зрозуміло, лише після завершення активної фази війни”, - підсумував Андрій Забловський.
Владислав Обух, Київ