Умови нової позики від МВФ: чого чекають від України
В межах майбутньої чотирирічної програми Україна зможе позичити у Фонду до $15,6 мільярда. Але за яких умов, вивчаємо
Україна і Міжнародний валютний фонд на рівні експертів узгодили умови нової Програми розширеного фінансування (EFF). Очікується, що найближчими тижнями, вже наприкінці березня чи на початку квітня, її затвердить Рада директорів Фонду. Тоді ж оприлюднять і остаточний текст Меморандуму про економічну та фінансову політику з деталізацією програми. Та вже зараз, аналізуючи прес-реліз МВФ за підсумками експертних узгоджень і консультацій, фахівці роблять висновок: завдання для держави, виконання яких обумовлює відкриття кредитної лінії, непрості, але цілком “підйомні” – незважаючи навіть на безпрецедентно складні обставини, в яких через російську агресію опинилася наша держава. А співпраця з Фондом покращить для України можливості інших вигідних запозичень на міжнародних фінансових ринках.
ЩО ВІДОМО ПРО МАЙБУТНЮ ПРОГРАМУ ТА ЩО КАЖУТЬ ПРО ЇЇ ЗНАЧЕННЯ
Як зазначається у релізі МВФ за підсумками цього важливого етапу переговорів про майбутню співпрацю, “головними цілями програми EFF є підтримання економічної та фінансової стабільності, відновлення стійкості боргу та підтримка відновлення України на шляху вступу до ЄС у повоєнний період”. Програма розрахована на чотири роки. Кредитну лінію відкриють на 11,6 мільярда СПЗ (розрахункових одиниць спеціальних прав запозичень). Це приблизно $15,6 мільярда. EFF розроблено у відповідності до нових правил Фонду, що дозволяють кредитування під час періодів винятково високої невизначеності.
Як очікується, програму виконуватимемо у два етапи. Завдання першого, що триватиме рік-півтора, – зміцнення макроекономічної стабільності. Для цього українська влада, поміж іншого, має посилити мобілізацію доходів, відмовитись від емісійного фінансування бюджету (іншими словами, від друкування грошей), забезпечити підготовку та проведення більш глибокого оцінювання стану банківського сектора. Традиційна умова усіх Меморандумів про співробітництво з МВФ – подальше сприяння незалежності Національного банку.
Монетарна політика буде орієнтована на повернення до довоєнних практик (інфляційне таргетування, гнучкий валютний курс і т.д.), фіскальна політика – на виконання середньострокової стратегії доходів та підвищення ефективності державних інвестицій, енергетична – на посилення конкуренції у секторі та усунення квазіфіскальних дефіцитів.
“Увагу буде зосереджено на впровадженні суттєвих структурних реформ у фіскальній політиці для стабілізації середньострокових надходжень шляхом впровадження стратегії національних доходів, а також започаткування управління держфінансами та запровадження реформ управління державними інвестиціями, які допоможуть у процесі повоєнної реконструкції. Для підтримки післявоєнних реформ необхідно покращити конкуренцію у енергетичному секторі”, – деталізують у Міністерстві фінансів.
В МВФ же вірять, що виконати ці завдання Україні цілком по силі. Як зазначається в релізі, у Фонді очікують “на поступове економічне відновлення в наступні квартали після значної шкоди для цивільної інфраструктури”, однак визнають ризики, пов'язані з можливою ескалацією конфлікту. Тому зміни реального ВВП України у 2023 році, за оцінками аналітиків Фонду, можуть бути як позитивними – +1%, так і негативними – до -3%. Голова місії МВФ Гевін Грей сподівається, що рішення про відкриття за таких невизначених обставин кредитної лінії для України “дозволить мобілізувати масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів України та партнерів під час дії програми”.
Міністр фінансів України Сергій Марченко вірить, що “програма EFF суттєво підтримає українську економіку, фінансову систему та допоможе мобілізувати додаткові пільгові фінансові ресурси від міжнародних партнерів, що вкрай необхідні для нашої успішної боротьби з агресором”.
А голова НБУ Андрій Пишний називає співпрацю України та МВФ в умовах війни історично значущою. За його словами, йдеться не просто про отримання необхідного країні фінансового ресурсу. “Це – свідчення тектонічних змін у взаємовідносинах з Фондом. Торік ми фактично вибудовували нову модель співпраці з МВФ. Трансформації, що відбувалися, стосувалися не лише нас, команди України та країни загалом, а й наших партнерів. Вони адаптували та оновлювали власні протоколи і внутрішні політики. Моніторингова програма, щодо якої ми чули певний скептицизм у частині відсутності фінансування, в результаті стала не лише підґрунтям для початку переговорів про програму розширеного фінансування, а й стимулювала МВФ переглянути підходи та політику щодо країн, які перебувають в умовах високої невизначеності”, – наголосив Пишний.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, в умовах рекордного дефіциту бюджету ця програма допоможе урядові профінансувати усі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити взаємодію з іншими міжнародними партнерами. “Вдячні команді Міжнародного валютного фонду за підтримку в цей визначальний для нашої країни час. Очікуємо на затвердження програми Виконавчою радою МВФ”, – написав глава уряду.
АНАЛІТИЧНІ ОЦІНКИ: “ВИ СТАВИТЕ (НЕ)РЕАЛЬНІ ЗАВДАННЯ”
І українські, й іноземні експерти називають майбутню програму безпрецедентною як для України, так і для самого Міжнародного валютного фонду. Адже вперше за свою 77-річну історію ця фінансова інституція погодилася кредитувати країну, яка воює. Це, поміж іншого, – ще один символ та знак підтримки України з боку Заходу, – пишуть аналітики світових ЗМІ.
“Це перша програма Фонду в межах щойно запровадженої політики кредитування в умовах винятково високої невизначеності. Таку політику запровадили у відповідь на виклики війни в Україні – коли країна потребує фінансової допомоги не через погану економічну політику, а через зовнішні чинники поза її контролем. Це можуть бути агресивні війни проти країни, як у нашому випадку, або ж, наприклад, стихійні лиха”, – пояснив логіку й обставини ухвалення такого дотепер нехарактерного для МВФ рішення виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Що ж до виконання програми, то найбільше побоювань поки що (принаймні до оприлюднення Меморандуму з деталізацією умов EFF) стосуються зобов’язань України у фіскальні сфері. Адже вже зараз зрозуміло, що, на відміну від інших реформ, як-от боротьба з корупцією, подальші зусилля з реформування банківської системи і забезпечення незалежності НБУ, дерегуляція, стосовно яких – попри певний спротив – є магістральна згода всіх основних політичних гравців, каменем спотикання при виконанні умов майбутнього Меморандуму може стати саме реформування податкової системи, бачення якого неабияк відрізняється навіть всередині владної команди. З одного боку, реформи не уникнути, адже в МВФ наполягають на її втіленні. Але при цьому буде складно знайти баланс між умовою Фонду про неприпустимість звуження бази оподаткування і зниження основних податкових ставок та бажанням (частково, цілком зрозумілим, виходячи з логіки побудови ліберальної економіки) зменшити податковий тиск.
“Навіть за прес-релізом очевидно, що пріоритет програми №1 – податкова політика. Від закриття наявних податкових дірок і уникнення нових – у першій частині програми до системної податкової реформи – у другій. ЦЕС також вважає, що пріоритетом найближчих років має стати переосмислення податкової політики в усіх аспектах – від моделі до адміністрування”, – наголосив Гліб Вишлінський.
І тут знову ж йдеться про згаданий уже пошук балансу між різними, іноді кардинально протилежними, візіями реформи. Якщо до першої частини, пов’язаної з латанням податкових дірок та унеможливленням схем мінімізації, питань, як-то кажуть, немає, то як бути далі, коли після завершення війни доведеться “по-дорослому” братися за кардинальне реформування цієї сфери?
“Вкотре хочу наголосити, що у відповідності до умов програми на першому етапі Уряд уникатиме нових заходів, які можуть зменшити податкові надходження. Про це спеціально зазначено окремо. Влада також бере зобов’язання продовжувати реформи у боротьбі з корупцією та зміцнення практик хорошого врядування”, – коментує голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай погоджується: “У найближчі півтора року – ніяких податкових пільг та зменшення податкових надходжень. І взагалі почніть нарешті якісно збирати податки. А далі треба думати про критичні структурні реформи у фіскальній політиці. Потрібні стратегія по доходах і реформа управління інвестиціями з бюджету”.
Водночас нагадаємо, що в Україні вже не перший рік обговорюють концепцію майбутньої податкової реформи. Причому, автори усіх її варіантів поміж головних передумов успіху називають саме зниження податкового навантаження. Як такі плани корелюватимуться з отриманими від МВФ “домашніми завданнями”, сказати складно. Сподіватимемося почути відповіді під час запланованого на четвер Українського саміту щодо податкової реформи та боротьби з корупцією "UA Taxes 2.0", поміж учасників якого будуть і ідеологи майбутньої податкової реформи.
Ще одне непросте для влади завдання – “зменшення квазіфіскальних зобов’язань в енергетичному секторі” (так зазначено в релізі МВФ). Простою мовою: це подолання нерівності між учасниками енергоринків – як виробниками і надавачами послуг, так і їх отримувачами. Ще простіше: мова про припинення практики встановлення різних тарифів для різних категорій споживачів і так званого “перехресного субсидування”. А отже, рано чи пізно доведеться йти на украй непопулярний (в умовах же війни – і відверто несвоєчасний) крок: підвищення усіх комунальних тарифів до економічно обґрунтованих рівнів. Як це зробити, аби мінімізувати ймовірні шоки для мільйонів українців, – ще одна тема дискусій, які ближчим часом, вочевидь, триватимуть як усередині країни, так і у межах консультацій нашої влади із зарубіжними партнерами – у тому числі, й з МВФ.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Bloomberg