російська агресія проти України впливає на аграрний ринок ЄС
Наслідки російської агресії проти України продовжують відбиватися на сільськогосподарському виробництві в країнах ЄС, що разом із іншими факторами – високими літніми температурами та зимовою посухою - призвело до високої продовольчої інфляції та зміни структури споживання у європейських країнах.
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться в оперативній короткостроковій доповіді щодо стану сільськогосподарського сектору ЄС. Повна версія документа оприлюднена на сайті Європейської Комісії.
«Негативний вплив російського вторгнення в Україну, що спровокувало високі початкові ціни та продовольчу інфляцію, продовжує обтяжувати сільськогосподарські ринки та впливати на купівельні рішення споживачів. На додаток значна частина (території – ред.) ЄС перенесла зимову посуху після спекотного та сухого літа минулого року, що погіршило доступність води у регіонах, де й до того рівень води в природних резервуарах був низьким», - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, поступове зниження цін на енергію може позитивно вплинути на собівартість сільськогосподарської продукції, як і зниження ціни на певні види добрив, у порівнянні із ціновим рівнем 2022 року. Разом з цим, ціни на енергію та добрива досі вдвічі перевищують рівень цін на ці ресурси у 2020 році, що впливає на рівень сільськогосподарського виробництва.
«Інфляція цін на продовольство залишається високою. Ціни на продовольство в ЄС, у середньому, були на 19,5% вищими у лютому 2023 року, ніж у лютому 2022 року. Споживачі, як очікується, будуть купувати більш базові та дешевші продукти харчування та уточнюватимуть прихильності до різного роду продовольчих товарів, наприклад, будуть споживати більше курятини та менше яловичини. Незважаючи на певне зниження собівартості, ціни на продовольство, як очікується, будуть залишатися на високому рівні ще тривалий час, поки не почнуть знижуватися», - наголошують автори дослідження.
Окрім кліматичних та цінових факторів, на рівень сільськогосподарського виробництва негативно вплинули хвороби тварин. Зокрема, сектор птахівництва постраждав від спалаху пташиного грипу, сектор свинарства, відповідно, від свинячого грипу.
«Спекотна та суха погода вплинула на виробництво зерна в ЄС у 2022/2023 роках, зокрема, на врожай кукурудзи, що впав на 25%. Збільшення імпорту з України допомогло певним регіонам ЄС, що були вражені посухою, задовольнити свій внутрішній попит, більшість з якого припадає на годування (тварин). Водночас, ЄС продовжує збільшувати експорт пшениці (+9,4%, або 32 мільйона тонн), у відповідь на зростання глобального попиту», - йдеться у повідомленні.
За прогнозом, в масштабах ЄС врожай зернових культур у 2023/2024 роках може досягти 288,4 мільйона тонн (+8,6% річного приросту), за умови нормальних природних умов. В цей же період виробництво соняшника в ЄС може зрости на 7% та досягти рекордного показника у 33,6 мільйона тонн.
Як очікується, у 2023 році на 3% у порівнянні із середнім показником за минулі 5 років зменшиться площа сільськогосподарських земель під цукровими буряками, - до 1,455 мільйона гектарів, але при цьому врожай, як очікується, залишиться на рівні середніх показників минулих років - на рівні 111 мільйонів тонн.
Виробництво молока в країнах ЄС у 2023 році може зменшитися на 0,2% у порівнянні з минулим роком. Виробництво яловичини, яке протягом 2022 року впало на 2,2%, цього року, за прогнозом, знизиться ще на 1,6%. Ще більш відчутним буде зниження у секторі свинарства – виробництво свинини впало на 5,6% минулого року, цього року показник зниження може скласти ще 5,5%.
Як очікується, споживання курятини в ЄС у поточному році може зрости на 2,5%, тож ЄС збільшить обсяг імпорту курячого м’яса на 7% у 2023 році, щоб покрити зростання попиту.
Нагадаємо, після початку військового вторгнення в Україну у лютому 2024 року, росія здійснила блокаду українських чорноморських портів, та зупинила експорт українського продовольства на світовий ринок. Це призвело до глобальної продовольчої кризи, що спричинила загрозу голоду у найбільш вразливих країнах, що розвиваються. Для вирішення цієї проблеми ЄС започаткував діяльність «коридорів солідарності», які дозволили Україні експортувати продовольство, зокрема, зернову продукцію, через суходіл, автомобільним та залізничним транспортом, а також через внутрішні водні шляхи. Частково гостроту глобальної продовольчої кризи дозволила знизити Чорноморська зернова ініціатива під егідою ООН.