Микола Ткаченко, гендиректор ДП “Прозорро”

Усі, певно, памʼятають гучну історію минулої зими про маніпуляції з цінами на закупівлях для оборони. Тоді одразу ж у Верховній Раді ініціювали законопроєкт про часткове відкриття інформації про оборонні закупівлі, а прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив розробити оновлену систему закупівель для армії, яка б збалансувала дотримання секретності та публічний контроль. Відтак з 23 квітня у системі Prozorro стала доступною нова функція – відображення інформації про незбройні оборонні закупівлі. Лише сам факт того, що інформація про закупівлі буде публічною, стимулює державу та учасників більш ретельно підходити до їх проведення. Про те, яка інформація стане доступною для широкого загалу, а що ж залишиться засекреченим, а також, коли через Prozorro можуть відбутися закупівлі для потреб відбудови, та наскільки ефективним виявилось рішення про скасування аукціонів – в інтервʼю Укрінформу розповів директор державного підприємства “Прозорро” Микола Ткаченко.

- Починаючи з 23 квітня, у Prozorro почали частково публікувати інформацію по оборонних закупівлях. Поясніть, будь ласка, як це відбувається на практиці?

- На сьогодні оборонні замовники вже прозвітували в системі Prozorro про понад 10 тисяч своїх закупівель. Там немає секретної інформації, розголошення якої може допомогти нашому ворогу орієнтуватися у стані нашого війська. Проте, ця інформація дає можливість контролювати ціни, за якими той чи інший оборонний замовник проводить свої закупівлі.

- То які саме товари в системі Prozorro можна відслідковувати, а які лишаються засекреченими?

- Звітуватимуть лише за незбройні закупівлі й ті, які не мають державної таємниці. Це харчування, пальне, речове майно, ремонти тощо. Від 200 тис. грн для товарів і послуг і 1,5 млн грн – для робіт. Оскільки звіти не мають містити будь-якої чутливої інформації, то замовники можуть не вказувати ні найменування постачальника, ні місця доставки товарів та фізичні обсяги закупівель.

- На вашу думку, чи дійсно схеми зі свідомим завищенням цін були системними та чи дозволить часткова публікація інформації усунути наявні тіньові схеми в оборонних закупівлях?

- Наскільки це було системне явище, відповісти зможуть правоохоронні органи. І система Prozorro якраз надасть для цього інформацію, адже до 22 червня оборонні замовники прозвітують про ціни в усіх контрактах від початку повномасштабного вторгнення. Крім того, за новими контрактами вони мають публікувати звіти в системі протягом 10 робочих днів з дня підписання контракту. Тому інформація буде з’являтися досить оперативно, і все це має стати першим кроком до відновлення прозорості в оборонних закупівлях. Я переконаний, що лише сам факт того, що закупівельні ціни одразу публікуватимуться на загал та будуть доступними для суспільства, стане стимулом більш відповідально підходити до їх проведення.

- На початку війни багато оборонних закупівель ішло з-за кордону, оскільки наші виробники зі зрозумілих причин не могли виконувати деякі з цих замовлень. Яка наразі тут ситуація?

- Ми бачимо, що наші виробники поступово налагоджують свою роботу. Хтось релокувався, припинилися перебої з електрикою, налагодилося виробництво, тому й активність вітчизняних постачальників з кожним днем пожвавлюється. Якщо на початку війни більшість виконавців оборонних замовлень були зосереджені за кордоном, то тепер їх усе більше і більше можна знайти у нас в країні.

Насправді ми вже розробили нову процедуру рамкових угод для потреб оборони, щоб замовники могли проводити відбори постачальників через систему Prozorro. І вона з’явиться в системі вже цього місяця. Тобто в онлайні, але в закритому режимі, будуть проходити відбори постачальників. Після чого оборонні замовники будуть підписувати договори, і та інформація, яка не носить сенситивного характеру, стане доступною широкому загалу.

- Світовий банк рекомендував використовувати Prozorro для всіх закупівель для потреб відбудови, однак лише після удосконалення системи. Як просувається робота у цьому напрямку?

- Ми працюємо над тим, аби в ключових моментах відповідати стандартам закупівельної політики Світового банку та інших великих донорських організацій. Першим свої рекомендації нам справді надав World Bank, і ми разом з ними синхронізували всі технічні завдання та поетапно розробляємо для них окрему процедуру. Вона, до слова, передбачає опціональні аукціони (коли замовник сам обиратиме, чи потрібен йому аукціон у конкретній закупівлі – ред.), можливість подачі пропозиції у різній валюті, власний механізм оскарження. Кінцева мета — щоб усі закупівлі для потреб відбудови України, які будуть відбуватися за кошти міжнародних донорів, проходили через систему Prozorro.

- Коли система зможе повноцінно запрацювати для таких закупівель?

- Процедуру для World Bank ми маємо реалізувати до кінця червня. І відповідно вони вже зможуть проводити свої закупівлі в Prozorro.

- На початку січня, коли були перебої з електрикою, уряд дозволив проводити торги без аукціонів. Наскільки ефективним та доцільним виявилось таке рішення?

- На той момент це було виправдане рішення, бо дозволило забезпечити рівний доступ бізнесу до торгів. Адже ситуація, коли через раптове відключення світла підприємець не може приєднатися до аукціону та зробити ставку, і відповідно програє у тендері, точно не сприяє чесній конкуренції. Тож закупівлі в цей час проходили без аукціону, або, якщо сказати точніше, за правилами “сліпого аукціону” — коли учасники одразу подають свою ціну, не бачачи пропозиції конкурентів, і та з них, яка найнижча, перемагає. У цьому є свої плюси, адже це спонукає бізнес одразу виходити з максимально низькою ціною, яку він може дати.

На сьогодні ми бачимо, що якщо на тендер подався лише один учасник, то закупівлі без аукціону дають у середньому навіть дещо кращий показник економії, аніж з аукціоном. А таких закупівель у Prozorro зараз близько 60%. Але якщо в тендері беруть участь 2 і більше учасників, то трираундовий аукціон справді дає змогу замовникам “витискати” кращу ціну.

- Вже більше місяця ситуація в енергетиці стабільна, чи є у планах повертатися до аукціонів?

- Так, ми з дня на день очікуємо прийняття постанови Кабміну, що відновить аукціони в Prozorro. І аукціони мають повернутися в опціональному вигляді, коли замовник зможе прийняти рішення про проведення закупівлі без аукціону, надавши для цього обґрунтування. Це дасть нашій системі більше гнучкості, й нам не потрібно буде знову приймати постанови про скасування чи повернення аукціонів у Prozorro.

- За понад рік війни в Україні, чи вдалося системі Prozorro адаптуватися до нових реалій? Які виклики на неї чекають цього року?

- Зараз для нас, які і для всієї країни, головний виклик – це війна. І система Prozorro все більше до неї адаптовується — скорочуються строки на проведення процедур, відкриваються дані, які не є чутливими, розвиваються інструменти для простих та ефективних закупівель, як Prozorro Market.

Ми бачимо, що частка коштів у закупівлях, які витрачаються через конкурентні процедури в нашій системі, росте. У квітні ми вийшли на показник у 76%. Якщо минулого місяця замовники всього провели закупівель на 76 млрд грн, то 52 млрд з них пройшли через конкурентні закупівлі в Prozorro. Мова йде про 20 тисяч тендерів, в яких взяли участь 8 тисяч підприємств.

Також розуміємо, що потрібно забезпечувати відбудову нашої країни, і розпочинати її потрібно вже зараз, не чекаючи закінчення війни. Це означає, що у своїй роботі ми маємо керуватися тепер не лише вітчизняним законодавством, а й враховувати інтереси наших міжнародних партнерів, тобто зважати на їхні правила та умови. Це, відповідно, ще більше роботи та новацій, які мають бути впроваджені. Хотів би, користуючись нагодою, звернутись до наших ІТ-компаній та запросити їх до співпраці, яка б вдосконалила нашу систему закупівель.

Юлія Тетянич, Київ

Фото: Євген Котенко