Олег Шубенок, менеджер проєктів ІТ-компанії «Медирент»

Попри війну Україна крокує шляхом діджиталізації – держава присутня майже в кожному смартфоні. До української Дії, як до інструменту надання державних послуг громадянам, вже приглядаються інші країни. Із останніх новинок: численні держреєстри обʼєднає велика Платформа реєстрів. Тепер не доведеться ходити по кабінетах за кожним папірцем – необхідні дані для надання послуг громадянам притягуватимуться автоматично. Пенсійний фонд, наприклад, невдовзі забуде, що таке мільйони папок із паперовими пенсійними справами, його архіви сьогодні активно оцифровують руками українських IT-шників. Зокрема, менеджер проєктів компанії «Медирент» Олег Шубенок в інтервʼю Укрінформу розповідає, як відбувається взаємодія з державою та які особливості подібних масштабних IT-розробок.

ПРО РЕТРОКОНВЕРСІЮ ПЕНСІЙНИХ СПРАВ

- За майже 20 років ваша компанія розробила  чимало продуктів, які були впроваджені окремими державними органами для полегшення життя як громадянам, так і чиновникам. Сьогодні в країні йде стрімка діджиталізація, як ваша компанія долучається до цього процесу?

- Однією з переваг цифрових технологій є їхня прозорість та зручність – це основа стратегії цифровізації, тому на сьогодні багато державних послуг вже надаються онлайн і розвиток у цьому напрямку не припиняється. Ми займаємося створенням сучасних IT-платформ, які дозволяють державі швидко реагувати на поточні виклики, спрощувати життя людей та зменшувати ризики корупції. За 28 років свого існування компанія реалізувала більше сотні різних  IT-проєктів, допомагаючи сьогодні будувати державу в смартфоні. Електронними реєстрами, до створення яких ми були залучені, користується нині понад 13,5 мільйона громадян України.

Зокрема, наша компанія працює над задачами з діджиталізації пенсійної системи в Україні, щоб зробити її більш зручною та прозорою для громадян. Ми співпрацюємо з Пенсійним фондом України (ПФУ) з 1998 року, і першою розробкою для Фонду була Автоматизована система персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування – електронна база даних з відомостями про заробітну плату, внески та стаж по кожній застрахованій особі. На сьогодні ми створили Інтегровану комплексну інформаційну систему Пенсійного фонду (ІКІС), яка забезпечує автоматизацію практично всіх ключових процесів Фонду. Вона, по суті, виросла із системи персоніфікованого обліку, і є платформою для всієї пенсійної системи України. Останні кілька років, у межах ІКІС, ми розпочали проєкт зі створення та впровадження в ПФУ системи ретроконверсії.

- Розкажіть детальніше про це.

- Оцифрування паперових пенсійних справ є масштабним та важливим проєктом ПФУ, який спрямований на вирішення проблеми застарілого спадку Фонду (ще з радянських часів та перших років незалежності). Наявність великого обсягу пенсійних справ у паперовому форматі ускладнює їх обробку та доступність.  Всі документи пенсіонерів свого часу фізично підшивалися у папках та зберігалися в архівах, займаючи подекуди чотири поверхи будівлі.

Наша компанія розробила для Пенсійного фонду системні рішення для швидкого та зручного оцифрування паперових документів.

На основі універсальної технології ретроконверсії, ми розробили Автоматизовану систему оцифрування архівів пенсійних справ та зберігання електронних документів. Ця система була спеціально адаптована до потреб Фонду та інтегрована в його загальний ІТ-ландшафт.

Наше ІТ-рішення забезпечило перехід на безпаперові технології у всіх процесах ПФУ, відомих як "PaperLess". Це дозволило ефективно використовувати електронні пенсійні справи (ЕПС) при призначенні та виплаті пенсій.

ІТ-розробка виявилася важливим кроком у модернізації пенсійної системи, сприяючи переходу до електронного формату і полегшуючи доступ до пенсійних даних, як для співробітників Фонду, так і пенсіонерів.

- Як власне відбувається оцифровка – автоматично, вручну?  Які переваги має технологія ретроконверсії для перенесення архівних даних у електронний вигляд?

- Наша технологія ретроконверсії відрізняється від звичайного сканування тим, що ми пропонуємо масштабне рішення для оцифрування великого обсягу даних. Вона включає три основні етапи для перетворення паперових пенсійних справ у електронний формат.

Сканування: кожну паперову пенсійну справу сканують за допомогою спеціальних сканерів. Цей етап включає процес отримання цифрового зображення кожної сторінки документа.

Кадрування зображення: після сканування зображення кадрується, що допомагає покращити якість та зберегти інформацію.

Документування пенсійних справ: на цьому етапі відбувається структурування документів та організація інформації у зручний для подальшого пошуку та обробки спосіб.

Після завершення цих етапів, дані проходять процес валідації, де перевіряються на правильність та відповідність оригіналам. Також застосовуються спеціальні програми та алгоритми для автоматичного контролю, що допомагає виявити помилки та некоректності у даних без необхідності людського втручання.

Загалом, застосовані процеси забезпечують надійність та точність перетворення паперових пенсійних справ у електронний формат.

- Чи можна стверджувати, що ця технологія повністю позбавлена людського фактора та гарантує абсолютно точне перенесення всіх даних без помилок? Адже для нарахування пенсій інколи важливий кожен день у трудовому стажі й кожна цифра у зарплатних відомостях…

- Наша компанія приділяє особливу увагу надійності й конфіденційності інформації в наших ІТ-розробках. Ми гарантуємо високу якість робіт і забезпечуємо захист інформації.

Хоча ризик людського фактору завжди існує, ми активно працюємо над зменшенням цього ризику. Завдяки впровадженню спеціальних алгоритмів, програм та навчанню спеціалістів Пенсійного фонду, забезпечено низький рівень помилок. Система має багаторівневі моделі перевірки, що дозволяють перевіряти дані на різних етапах і забезпечують точність та цілісність інформації.

Використання інтегрованих технологій допомагає знизити ризик помилок при перенесенні даних. Більше того, ці технології забезпечують прозорість процесу. Наша система не дозволяє користувачам самостійно змінювати дані в електронних документах, що гарантує їхню недоступність для неправомірного втручання.

Ми прагнемо досягти найвищих стандартів якості та безпеки в наших ІТ-розробках, забезпечуючи надійність, конфіденційність та точність у перетворенні паперових пенсійних справ в електронний формат.

- Скільки справ уже оцифровано і коли очікувати повне завершення проєкту?

- За даними ПФУ, з понад 9 млн пенсійних справ, сьогодні вже оцифровано майже 5 мільйонів. Відповідні роботи планується завершити до 2024 року.

- Чому в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду ми можемо бачити оцифровану інформацію лиш з 2004 року, якщо персоніфікація офіційно працювала з кінця 2000-го?

- Веб-портал електронних послуг ПФУ є одним із найбільш популярних державних веб-ресурсів. Ним користуються більше 12 млн громадян України. Але, відповідаючи на ваше питання, ми можемо оперувати тільки загальними даними, як розробник онлайн-додатку, бо не маємо прямого доступу до інформації.

На веб-порталі представлені відомості про стаж переважно з 1 січня 2004 року, що пов’язано з ухваленням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який запровадив поняття «страховий стаж». Тоді ж був прийнятий Порядок формування та подання до органів ПФУ відомостей про застраховану особу.

Тому в декого й не відображається уся інформація до 2004 року, не вся вона ще перенесена в цифру. Але усі документи доступні в архівах, куди роботодавці подають паперові відомості на довготривале зберігання.

- Нещодавно чула історію про те, як людина приходила до ПФУ оформити пенсію і принесла пластикову картку персоніфікації. Проте, працівники Пенсійного фонду сказали, що ця картка вже не потрібна та не діє. Чому?

- Як компанія розробник веб-порталу електронних послуг, ми можемо пояснити, що функціонал картки для ідентифікації клієнта потроху втрачає свою актуальність. Картку замінює механізм особистого кабінету на веб-порталі ПФУ, який містить персональні дані застрахованої особи, і доступ до нього здійснюється за допомогою персонального електронного підпису. Кабінет прив'язаний до особи через її електронний ключ, що дозволяє індивідуалізувати та автоматизувати процеси. Всі дані зберігаються в цифровому форматі.

Навіть якщо людина втратила свій паспорт (а війна створила величезні проблеми з цим), то відновити пенсійну інформацію легко, оскільки все існує в  цифровому вигляді. В цьому й цінність інтегрованої електронної системи ПФУ – обробка, зберігання документів, інформації та взаємодія із громадянами відбувається системно.

- Скільки  коштував загалом проєкт цифровізації Пенсійного Фонду? І які прибутки приносять подібні державні замовлення?

- Всі проєкти з цифровізації вимагають фінансових витрат, оскільки вони пов'язані з розробкою, впровадженням та підтримкою нових цифрових рішень та інфраструктури. Фінансування таких проєктів може бути значним, оскільки включає в себе витрати на розробку програмного забезпечення, придбання апаратного забезпечення, навчання персоналу, проведення тестування та впровадження.

Проте варто враховувати, що витрати на цифровізацію можуть бути вкладені в результативність та продуктивність роботи державних органів.

Розуміння того, що цифровізація може забезпечити зниження витрат на обробку документів, прискорення виконання процесів та поліпшення якості обслуговування громадян, є важливим. Крім того, вона може забезпечити економію часу, засобів та ресурсів завдяки автоматизації й оптимізації багатьох рутинних задач.

До того ж фінансування таких проєктів може бути здійснене як за рахунок бюджетних коштів, так і  за участі партнерів та міжнародних донорів.

ПРО ПЛАТФОРМУ РЕЄСТРІВ

- Розкажіть про Платформу реєстрів та про роботу в цьому напрямку.

- В державі існує дуже багато, близько 480, різних реєстрів – приватних, державних та корпоративних, але відсутня єдина база для обміну інформацією між ними. Тож зв'язування цих реєстрів у єдину систему, яка б обмінювалася інформацією автоматично без участі людини, є логічним кроком.

З 2021 року Міністерство соціальної політики України та наша команда активно працюємо над розробкою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Ця система дозволяє автоматизувати й поліпшити всі процеси соціального захисту в Україні. У взаємодії ЄІССС та «Дії» було реалізовано чимало корисних проєктів, а саме:

• виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам;
• подачі заяв на отримання житлових субсидій;
• процедури усиновлення дітей;
• створення реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Крім того, завдяки інтеграції ЄІССС з платформою «єДопомога» та використанню Єдиного соціального реєстру було забезпечено виплати додаткової грошової допомоги від міжнародних організацій. Так, тільки Всесвітня продовольча програма ООН виплатила кошти більше ніж 2 млн українців.

Ці проєкти демонструють потенціал цифровізації й інтеграції різних реєстрів та систем для поліпшення якості соціальних послуг та оптимізації процесів в Україні.

Загалом Платформа реєстрів передбачає 9 технологічних модулів. Той, що обʼєднує соціальні послуги  – лише один із них, тому ми, по суті, вже беремо участь у проєкті Платформи реєстрів. Сподіваємось долучитися до розробки й інших її елементів. Наш досвід дозволяє реалізувати подібні масштабні проєкти діджиталізації.

Наша команда – це близько сотні спеціалістів, які володіють необхідними знаннями та навичками й успішно демонструють свої можливості, працюючи над  різними проєктами. Загалом минулого року команда зросла на 5% нових співробітників.

- Яку зарплатню їм пропонуєте?

- Відданість та професіоналізм нашої команди дозволяють нам досягати великих результатів. Ми цінуємо кожного співробітника, а особливо в умовах війни, й гарантуємо їм конкурентоспроможну заробітну плату, яка в середньому відповідає ринковим стандартам для ІТ-фахівців в Україні, а це приблизно від 30 тисяч гривень. Варто зауважити, що конкретні цифри можуть змінюватися в залежності від різних факторів, таких як рівень кваліфікації, досвід роботи та обсяг виконуваних завдань.

- В якому із ваших проєктів, реалізованих за останній воєнний рік, виникло найбільше питань та проблем? Який дався найважче?

- Сьогодні на постійному контролі у Мінсоцполітики перебувають виплати допомоги на проживання внутрішньо-переміщеним особам (ВПО). Міністерство щодня працює над забезпеченням прозорості, безперебійності і належної організації процесу таких виплат.

З кінця 2022 року виплати для ВПО нараховуються і виплачуються централізовано, через ЄІССС. Цифровізація цього процесу допомогла державі виявити весь обсяг проблемних ситуацій та оптимізувати процеси з виплати допомог. Але ці процеси потребували спільної роботи органів соціального захисту населення та міністерства.

Розробка цього масштабного проєкту і стала для нас найскладнішою, оскільки почали його реалізацію одразу на всій території України, що вимагало подолання значних організаційних ускладнень. Зрозуміло, що такий масштабний проєкт не міг обійтися без початкових труднощів.

Виклики були пов'язані з міграцією величезних обсягів даних з різних попередніх систем, які функціонували понад 20 років; навчанням великої кількості користувачів; верифікацією даних; виявленням помилок, накопичених роками, та необхідністю їх виправлення.

ПРО ПЛАНИ ТА КОРИСТЬ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

- Як ви бачите автоматизацію всіх соціальних послуг в Україні й які кроки, на вашу думку, потрібно зробити для досягнення цієї мети?

- Зараз ми продовжуємо працювати над амбітними державницькими проєктами, які в тій чи іншій формі впливають майже на всіх українських громадян.

Спрямовуємо зусилля на створення інноваційних та надійних рішень, що покращують якість життя громадян. Так, працюючи над ЄІССС, нам вдалося реалізувати широкий спектр інформаційних обмінів, впровадивши в життя концепцію «ходити повинні дані, а не люди».

ЄІССС проявила себе як універсальна система, що готова оперативно задовольняти будь-які нові потреби у соціальному захисті наших громадян, що особливо критично під час війни. Тож ми прагнемо, щоб на базі вже створеної платформи ЄІССС були автоматизовані всі види соціальної підтримки, які наявні в Україні.

- Щодо цифрової трансформації армії. Чи берете ви участь у діджітал-проєктах Міністерства оборони?

- Ми, звісно, знаємо про активну діяльність Міністерства цифрової трансформації у впровадженні цифрових технологій у військовий облік, наприклад, та роботу військових медичних комісій. Розуміємо, що ці проблеми є нагальними і потребують вирішення у контексті цифрової трансформації в армії. Проте варто відзначити, що робота над цими питаннями наразі зосереджена на політичному та організаційному рівні всередині міністерств. Звичайно, як розробники ІТ-рішень, ми цікавимось можливістю долучитись до процесу цифровізації військової сфери та зробити свій внесок у цей важливий процес.

- Як при цьому вирішується проблема єдиних IT-стандартів при побудові такої широкої діджитал-мережі державних органів в Україні?

- Справді, існує проблема з використанням різних ІТ-систем у різних державних органах, що ускладнює обмін інформацією між ними. Це завжди створювало перешкоди для ефективної роботи загалом і негативно впливало на якість державних послуг, які надавалися громадянам.

Ще у 2014 році наша компанія акцентувала увагу на необхідності введення єдиної ІТ-стандартизації, й зараз це питання є більш актуальним, як ніколи раніше, хоча наша країна нині й більш готова до розвитку нових технологій.

Протягом останніх років держава проводить системну роботу як у нормативно-правовій, так і в технічній стандартизації питань інтероперабельності державних інформаційних ресурсів. В цьому процесі ключову роль відіграють система "Трембіта" та Портал Дія.

- А яку роль відіграють у цьому хмарні технології? Наскільки вони дозволяють забезпечити поєднуваність наших державних реєстрів?…

- З одного боку, переведення великих масивів інформації в хмари врятувало нас від ворожої агресії та кібератак. З іншого, держава не може повністю, як то кажуть, “віддатися” хмарі. Є ряд обмежень національної безпеки. Тому в перспективі державні дані з хмар мають повернутися на рідну “землю”. Однак, незважаючи на це, хмарні технології можуть забезпечувати ефективність, щоб у цілому рішення було оптимальним, а також бути, наприклад, резервним майданчиком для ІТ-систем.

- Чи ви є учасником Дія-Сіті? Якщо так, то як вам це допомагає? А якщо ні, то чому?

- Наша компанія планує стати резидентом, і зараз ми активно працюємо над реєстрацією заявки для отримання статусу резидента.

Марина Нечипоренко, Київ
Фото – Руслан Канюка