Заборона на імпорт зерна: Україна виступає проти і пропонує ЄС шукати ринкові рішення
Українська сторона вважає неправильним рішення ЄС ввести заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції до п’яти країн ЄС, що є сусідами України, та пропонує шукати ринкові рішення для цієї проблеми.
Про це сьогодні в Брюсселі під час спілкування з пресою за підсумками неформального робочого ланчу в рамках Ради міністрів ЄС з питань сільського господарства та рибальства заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми мали зустріч з багатьма міністрами та представниками Єврокомісії. Ми виклали нашу позицію щодо заборони імпорту української сільськогосподарської продукції після 5-го червня. Ми проти цього, це не добрий шлях», - сказав український урядовець.
Він зауважив, що вже за декілька тижнів після введення заборони на імпорт деякими країнами ЄС виникли величезні труднощі з функціонуванням Чорноморського зернового коридору, що були спричинені діями Росії, внаслідок чого українська сторона не могла завантажувати судна зерном протягом десяти днів.
«Ми дуже вдячні нашим турецьким партнерам та Об’єднаним Націям, а також всім іншим партнерам за можливість продовжити дію цього коридору ще на кілька наступних місяців. В той же час, ми розуміємо, що росіяни уважно відстежують цю ситуацію, вони намагаються скористатися нею. Ми не хочемо дати їм можливість цим скористатися», - сказав Сольський.
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, міністр пояснив, що існуючі обмеження на український аграрний імпорт діятимуть, принаймні, до 5 червня, і це не буде доброю ідеєю продовжувати їх надалі. Це стосується в першу чергу, таких культур, як насіння соняшника, кукурудза, пшениця й ріпак. Міністр нагадав, що Україна активно торгувала з ЄС насінням ріпаку ще до війни, тож важко зрозуміти, з яких причин були введені обмеження на його імпорт до країн ЄС після початку війни. При цьому Сольський наголосив, що українська сторона максимально зацікавлена у пошуку конструктивного вирішення проблеми.
«Країни, які ввели ці обмеження (Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія й Румунія – ред.), вони максимально є нашими партнерами, тож ми намагаємося знайти правильні рішення. Ми розуміємо цей тиск на фермерів минулого року. Немає ідеальних рішень, але рішення про продовження цієї заборони – це найгірше рішення, яке може бути, тому потрібно шукати інші варіанти… Заборона призведе лише до збільшення проблем, через те, що її спробують використати росіяни в своїх інтересах, щоб спровокувати послаблення єдності в Європі. Цього не можна допустити. Ми максимально відверто один з одним про це говоримо», - наголосив український урядовець.
Як вже повідомлялося, Рада ЄС щойно схвалила продовження режиму безмитної торгівлі між ЄС та Україною ще на рік, до червня 2024 року. Ці регуляторні правила набувають чинності з 6 червня поточного року.
Водночас блокада чорноморських портів Російською Федерацією призвела до різкого збільшення обсягу перевезень українського зерна та інших сільськогосподарських товарів суходолом, через «коридори солідарності» на кордонах з країнами-сусідами, що суттєво вплинуло на внутрішній ринок цих країн та викликало протести з боку місцевих фермерів.
28 квітня Єврокомісія погодила з чотирма країнами-сусідами України – Болгарією, Угорщиною, Польщею і Словаччиною, - пакет заходів, який мав виконуватися після того, як згадані країни скасують свої одноосібні дії проти аграрного імпорту з України. Цей пакет обмежує імпорт на територію згаданих країн, а також Румунії, чотирьох ключових продуктів з України – пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, хоча зберігає можливість транзиту таких товарів до інших країн ЄС та на світовий ринок.
Згадані країни ЄС, що є сусідами України, наполягають на продовженні обмежень на імпорт української аграрної продукції й після 5-го червня, коли набуде чинності оновлений режим безмитної торгівлі між Україною і ЄС.