Литва пропонує ширше залучати «Балтійський шлях» до експорту українського зерна

З огляду на вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи Литва вважає за доцільне ширше використовувати для експорту українського зерна так званий Балтійський шлях.

Він передбачає долучення до експортних операцій портів у Балтійських країнах та перенесення туди процедур митного та прикордонного оформлення вантажів з українським продовольством. Про це у Брюсселі перед початком роботи Ради міністрів ЄС з питань сільського господарства й рибальства заявив міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас (Kęstutis NAVICKAS), повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Один із ключових напрямків обговорення сьогодні – це ситуація в Україні, після руйнування (Росією) Чорноморської зернової ініціативи. Ми хочемо обговорити, зокрема, більш інтенсивне використання інфраструктури ЄС та його портів. Литва зробила пропозицію щодо Балтійського шляху для полегшення транспортування та експорту українського зерна», - сказав литовський урядовець.

За його словами, цю ідею підтримує й українська сторона. Зокрема, як зазначив Навіцкас, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський надіслав лист виконавчому віцепрезиденту Єврокомісії Валдісу Домбровскісу, в якому запропонував розглянути можливість перенесення процедур митного та прикордонного оформлення вантажів з українським продовольством, а також відповідних фітосанітарних заходів, з фізичних кордонів України до портів ЄС.

«У нашому випадку це буде порт Клайпеда або латвійський порт в Лієпаї. По-друге, є пропозиція розробити систему субсидій для європейських перевізників, зокрема, для залізниці, щоб підтримати експорт українського зерна до інших європейських портів», - сказав міністр сільського господарства Литви.

Він зауважив, що під час двосторонньої зустрічі обговорив такі пропозиції із польським колегою, зокрема, план дій із забезпечення контрольованого транзиту українського продовольства до балтійських портів, яка гарантуватиме, що це зерно не залишатиметься на внутрішньому ринку Польщі. Враховуючи сучасну систему електронного обліку та контролю, з технологічної точки зору, за словами литовського урядовця, це нескладно зробити, включаючи систему відстеження переміщення таких вантажів та обміну інформацією.

«Ми сподіваємось також на солідарність польського уряду… Процедури на кордонах забирають час та є складними. Було б більш ефективним перенести всі митні та прикордонні процедури у європейські порти, які мають більше пунктів (пропуску), більше спроможностей для швидкого опрацювання таких вантажів. Якщо буде досягнуто домовленість, зокрема, з Польщею, така система може бути запроваджена протягом кількох годин», - сказав Навіцкас.

Він зауважив, що Росія, руйнуючи зернову угоду, намагається досягти відразу декілька цілей, і ЄС має зберігати єдність та солідарність, щоб відвернути можливі наслідки таких дій.

«По-перше, Путін використовує продовольство як зброю. Друге, вони (росіяни) також борються за африканський ринок. Україна і Росія, економічно, є суперниками, оскільки Росія також є великим експортером продовольства в Африку. Після зупинки "чорноморського коридору" ціни на зерно зросли, хай і не так драматично, як минулого року. Ще одна мета Путіна – зруйнувати єдність європейських країн. Саме тому ми маємо знайти спільні рішення на рівні країн-членів, разом із «прифронтовими» державами. У цьому «експорт» є ключовим словом», - зауважив литовський урядовець.

Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року. Уряди згаданих країн, зокрема, Польщі, наполягають на продовженні такої заборони на імпорт українського продовольства, принаймні, до кінця поточного року, за збереження можливості транзиту українського зерна через «коридори солідарності» до інших країн ЄС та на світовий ринок.