Що робить Фонд держмайна України, щоб поліпшити продовольчу безпеку в світі

Через війну Росії проти нашої держави мільйонам людей загрожує голодна смерть

Унаслідок війни в Україні, яка є одним з головних постачальників зерна на міжнародному ринку, світ перебуває на межі продовольчої кризи. Ще минулого року представники Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН, яка значну частину зерна отримує з України, стверджували, що «світ установив новий трагічний рекорд». Мова про те, що понад 275 мільйонів людей «перебували на межі голодної смерті».

Цьогоріч саме через події в нашій державі ситуація може погіршитися. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) у липні прогнозувала, що загальне виробництво зернових за підсумками 2023 року в Україні буде на 30% меншим від середнього п'ятирічного рівня.

Наприклад, лише 4,1 млн га наших угідь цього року було засіяно озимою пшеницею. У 2021-му, до початку повномасштабного російського вторгнення, відповідна площа становила 6,1 млн га. Урожай пшениці 2023 року FAO загалом оцінює на рівні 18,5 млн т, що приблизно на 8% гірше від результатів минулого року. Усього врожай зернових цьогоріч (озимих та ярих культур) очікується на рівні 47,8 млн т, що приблизно на 12% менше, ніж попереднього року.

РОЛЬ УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ ПРОДОВОЛЬЧІЙ СИСТЕМІ

Війна проти нашої держави, яку розв’язала Росія, поставила під загрозу понад третину світової торгівлі пшеницею, 17% – кукурудзою та майже 75% – соняшниковою олією. На цьому акцентують у Міжнародному науково-дослідному інституті продовольчої політики (IFPRI).

Агресія РФ уже має наслідки для трьох поспіль українських посівних. Повністю заблоковані тривалий час чорноморські порти України обмежили можливості експортувати врожай 2021 року. У 2022 і 2023 роках сівба та збирання зерна були вкрай ускладнені, а обмеження в експорті залишилися.

Усе це неабияк впливає на продовольчу безпеку світу. Україна виробляє приблизно 12% усього зерна (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник та ін.), що постачається на світові ринки, наголошують в австралійській урядовій організації CSIRO. Багато країн Африки та Південної Азії значною мірою покладаються саме на нього. Наприклад, Єгипет та Бангладеш отримують приблизно чверть пшениці з України.

Трохи поліпшила ситуацію з продовольством «зернова угода», за якою Україна отримала змогу відносно безпечно відправляти зерно з портів Чорного моря.

Лише ВПП ООН станом на липень 2023 року закупила в Україні 80% збіжжя для поповнення своїх запасів зерна порівняно з 50% до війни. За час реалізації ініціативи з українських портів до Ефіопії, Ємену, Афганістану, Судану, Сомалі, Кенії та Джибуті відправлено понад 725 тис. т пшениці.

Здебільшого українське зерно постачали до країн, що розвиваються. Зокрема, 65% пшениці, експортованої в межах Чорноморської зернової ініціативи, потрапило саме до них. Кукурудзу майже порівну експортували в розвинені країни та в ті, що розвиваються.

На жаль, цьогоріч у липні Росія вийшла із «зернової угоди». Крім того, агресор почав атакувати «шахедами» порти Дунаю, через які наша країна також експортувала збіжжя. Тепер Україна намагається налагодити постачання зерна через тимчасовий коридор.

ЯК УКРАЇНІ ЗАЛИШАТИСЯ ОДНИМ ІЗ ГОЛОВНИХ ЕКСПОРТЕРІВ ЗЕРНА

Незважаючи на повномасштабне вторгнення, Україна шукає можливості для поліпшення умов роботи бізнесу на аграрному ринку. Наприклад, це можна зробити через підвищення прозорості управління державними сільськогосподарськими угіддями.

Для цього Фонд держмайна створює Земельний банк. Він об'єднає до 700 тис. га державних сільськогосподарських земель, які раніше використовували неефективно. Їх здавали у фактичну оренду за напівлегальними схемами. Держбюджет майже не отримував гроші від таких угод.

З 2024 року Земельний банк виставлятиме ці землі на відкритих орендних аукціонах на Prozorro.Продажі. Стартова вартість залежатиме від регіону і становитиме від 3000–4000 грн за 1 га на рік. Перемогу здобудуть ті, хто запропонує найвищу орендну ціну. Фермери чи агрокомпанії отримають можливість користуватися угіддями від 14 до 25 років (залежно від типу насаджень). Очікуємо, що держбюджет щорічно отримуватиме від прозорої оренди сільськогосподарських земель до 7 млрд грн.

Таке рішення допомагатиме українським аграріям розвиватися, створювати чи масштабувати бізнеси, забезпечувати робочими місцями українців. Вони своєю роботою підтримуватимуть не лише економіку, а й відіграватимуть важливу роль у продовольчій безпеці всієї планети.

Системний експорт українського зерна та забезпечення збіжжям мільйонів людей по всьому світу, особливо у вразливих країнах, – місія, виконання якої чекають від України навіть під час війни. Наша держава має продемонструвати, що вона не тільки чекає на допомогу від партнерів, а й сама працює над підтримкою світової продовольчої безпеки.

Олександр Федоришин, в.о. голови Фонду держмайна України