Кожен дев'ятий ставав жертвою шахраїв з початку повномасштабної війни - Нацбанк
З початку повномасштабного вторгнення РФ кожен дев'ятий опитаний в Україні ставав жертвою шахраїв. Більшість шахрайських випадків сталося під час купівлі чи продажу товарів в інтернеті.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Національним банком в партнерстві з Опендатабот, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу НБУ.
Національний банк України в партнерстві з компанією «Опендатабот» запустили масштабний просвітницький проєкт, покликаний перевірити знання українців щодо протидії кібершахрайству. Він реалізується в межах інформаційної кампанії із протидії платіжному шахрайству "ШахрайГудбай" та передбачає опитування користувачів про те, як часто вони стикаються з кібершахрайством під час воєнного стану.
"Наразі опитування пройшло понад 112,9 тисячі користувачів. За його результатами виявилося, що кожен дев'ятий опитаний (11%) ставав жертвою шахраїв з початку повномасштабного вторгнення. Користуючись ситуацією та складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукували людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від держави, міжнародних та благодійних організацій", - йдеться в повідомленні.
Також результати опитування свідчать, що найчастіше злочинці ошукують молодь у віці 18 – 24 років (14% опитаних) та людей старше 65 років (11,5%). Цікаво, що згідно з дослідженням «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», проведеним Проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком, саме молодь та люди старшого віку – найменш фінансово обізнані.
Згідно з опитуванням, майже третина жертв шахраїв втратили від їх дій близько 500 гривень, ще чверть опитаних втратила понад 5 000 гривень.
Більшість шахрайських випадків сталося під час купівлі чи продажу товарів в інтернеті – 52,7%. Друге за популярністю місце посідає таке шахрайство як фішингові посилання – 18,6%. Далі в списку поширених шахрайських схем – злам акаунтів у соцмережах (12%) та виманювання інформації телефоном (10,2%).
«Характерно, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу. Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток», – зазначає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін.
Як повідомлялось, у травні Національний банк України з метою зниження ризиків шахрайства встановив до надавачів платіжних послуг вимогу застосувати посилену автентифікацію користувачів.
Фото: ua.depositphotos.com