Тимур Ткаченко, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості

Із заступником Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Тимуром Ткаченком ми зустрілися під землею - в нещодавно відремонтованій захисній споруді одного з дитсадків у середмісті столиці. Всередині нічого особливого: чисто, світло й доволі затишно. Спальні та ігрові кімнати для малечі, зручні санвузли, нові герметичні двері та вентиляція, запаси найнеобхіднішого для тривалого перебування людей. Сховище має два входи. Один - з території дошкільної установи, інший — з прилеглого двору: у вечірній, нічний час та у вихідні укриттям можуть скористатися всі охочі. При потребі приміщення можна розділити на дві автономні частини: для учасників виховного процесу (дітей та персоналу дитсадка) і для “сторонніх”.

Приблизно за такою ж схемою - максимум зручностей для максимальної кількості людей в умовах обмеженого фінансування - в країні нині оновлюють сотні захисних споруд. До кінця року планують відремонтувати і реконструювати ще щонайменше 3 тисячі укриттів. Про перебіг робіт, їх фінансування та про бачення майбутнього системи цивільного захисту в Україні — у розмові з Тимуром Ткаченком.

ПРО СТАН УКРИТТІВ: КОЛИ НА ПАПЕРІ — НЕ ТАК ЯК В ЖИТТІ

- Пане Тимуре, загальний контроль за спорудженням та утриманням цивільних захисних споруд віднесли до компетенції Мінстратегпрому у червні. Мабуть же, робота почалася з інвентаризації та узагальнення відомостей про укриття з усіх куточків країни? Які висновки?

- Зрозуміло, що від початку повномасштабного російського вторгнення укриття стали стратегічними, одними з найважливіших для країни, об’єктами. Але виявилося, що попри звіти органів місцевого самоврядування про нібито повну готовність таких споруд, ситуація з ними не була райдужною. У червні цього року, пам’ятаємо, сталася трагедія в Києві, коли люди не змогли потрапити до зачиненого укриття, тож були жертви.

Після цього Президент взяв питання під особистий контроль. Поставлено завдання швидко провести ревізію, з’ясувати реальний стан захисних споруд по всій країні.

Виявилося, що насправді багато укриттів у неналежному стані. По-перше, у деяких приміщеннях перебувати тривалий час взагалі неможливо. По-друге, в більшості випадків укриття були зачинені — навіть під час тривог. По-третє, гроші, які виділялися на їх утримання та ремонт, часто-густо витрачалися неефективно: укриття були недоступними, погано відремонтованими, не оснащеними найнеобхіднішим тощо.

Коли це з’ясувалося, відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони, на якому ухвалили низку рішень. Перше: про визнання захисних споруд цивільного захисту стратегічними об’єктами, адже до цього такого статусу укриття не мали. Друге: органам виконавчої влади доручили створити комісії для контролю за станом таких об’єктів та забезпечити цілодобовий доступ до них. Наступне: визначення Кабінетом Міністрів відповідальної особи, яка контролюватиме стан сховищ та забезпечення усього населення України доступом до споруд цивільного захисту.

Таку відповідальність уряд поклав на Міністра стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна. Відтоді і почалася наша активна робота у цьому стратегічному напрямі. Одразу взялися за ґрунтовний аналіз реального стану справ, намагалися зрозуміти, скільки робиться ремонтів, де, як та за які кошти. Потім усе це узагальнємо й надаємо інформацію людям, щоб кожен громадянин України розумів, де найближче до його помешкання (робочого місця) укриття, в якому воно стані та коли - при потребі – його відремонтують.

- А чи змінилися під час війни підходи до планування та проєктування сховищ — як нових, так і тих, де ведеться реконструкція або поточний ремонт? Простіше кажучи, чи велика різниця між захисною спорудою радянського зразка і укриттями, збудованими та оновленими після початку масштабної російської агресії?

- Варто розуміти, що питання створення нових захисних споруд цивільного захисту — це компетенція органів місцевого самоврядування, Державної служби з надзвичайних ситуацій, яка веде облік таких споруд, а також - Міністерства відновлення, яке координувало розробку й затвердження нових державних будівельних норм в частині облаштування укриттів. Наголошую, йдеться про нове будівництво та реконструкцію — все має виконуватися відповідно до оновлених державних норм.

Якщо ж говорити про поточні ремонти старих підвалів, наприклад, то тут логіка проста: укриття мають бути “цивільними”, незахаращеними, максимально зручними для тривалого перебування людей. Зрозуміло, що кардинальні зміни при облаштуванні найпростіших укриттів вносити проблематично та нелогічно.

Візьмімо, до прикладу, укриття, в якому ми з вами перебуваємо. Тут виконано значні роботи вартістю декілька мільйонів гривень за рахунок різних джерел фінансування — зокрема, й коштів столичного бюджету. Занедбане донедавна приміщення привели в належний стан. Тут є вентиляція, вода, вбиральні, резервне електропостачання, зроблено запаси засобів гігієни та ліків. І тут можна без проблем перебувати не одну годину. Це важливо, тому що тривоги бувають доволі довгими. Звісно ж, основний акцент — на тривалому перебуванні дітей. Для цього тут є все необхідне.

До повномасштабного вторгнення більшість захисних споруд у закладах освіти й дошкільних установах - як правило, підвали, - або взагалі не використовувалися, або були місцем складування якихось речей — приміром, старих меблів. Зараз більшість підвалів та цоколів у школах - це найпростіші укриття, де можуть сховатися діти та персонал. Нещодавно ми були на відкритті добротного укриття на Київщині, в селі Юрівка Гатненської громади, - 730 кв.м, де зроблено якісний ремонт. Там можна не просто сховатися від дронів і ракет, а й проводити повноцінне навчання.

Мають бути рекомендації щодо забезпечення мінімальних потреб. Зокрема, вже є рекомендації Міністерства освіти й науки України, як правильно облаштовувати безпечні простори у школах та дошкільних установах. Є рекомендації Міністерства охорони здоров’я для медзакладів. Приміщення мають бути чистими та безпечними - це головне.

- А якісь вимоги до безбарʼєрності, вільного доступу для інвалідів?

- Питання безбарʼєрності зараз виводимо в окремий блок. Над цим працює радниця-уповноважена Президента з питань безбарʼєрності Тетяна Ломакіна, є окремі доручення прем’єр-міністра за результатами різних ревізій. Всі розуміють, що питання безбарʼєрності дуже важливе і так само для країни стратегічне. Але, на жаль, повною мірою врахувати відповідні потреби можна лише при спорудженні нових об’єктів, які створюються з нуля, чи при капітальному ремонті приміщень, де забезпечення безбарʼєрного доступу технічно можливе. А от щоб переоблаштувати старий підвал з урахуванням потреб цієї категорії громадян, потрібні окремі рішення та підходи. Вони зараз узгоджуються. Поки що, зізнаюся, ми не знайшли єдиного рішення, як це зробити. Але найближчим часом розробимо план дій, буде дорожня карта для забезпечення безбар’єрності та доступності усіх укриттів в Україні.

ПРО КООРДИНАЦІЮ ЗУСИЛЬ: КОЛИ У КОЖНОГО — СВОЯ СФЕРА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

- А як відбуваються узгодження та координація дій між органами, які відповідають за різні аспекти спорудження та утримання укриттів (ви натякнули, що їх багато)? І чи не заважає така “вузька спеціалізація” справі, не виходить, як кажуть у народі, що в семи няньок дитина без ока?

- Справді питання укриттів - це питання компетенції багатьох служб. Дуже багато власників захисних споруд - це балансоутримувачі комунальної форми власності (школи, лікарні, садочки, житлові будинки), - і за такі укриття відповідають, звісно, органи місцевого самоврядування. Питання центральної влади - це робота ДСНС, де ведуть облік усіх укриттів, підписують акти їх готовності до експлуатації. Наступний напрям — надання коштів із центрального бюджету, тобто держава здійснює співфінансування з місцевими бюджетами за рахунок субвенцій Міністерству освіти та науки України (майже третина укриттів країни - у школах та дитсадках). Наше ж міністерство займається координацією та контролем для того, щоб усі ці служби ефективно використовували бюджетні кошти, аби все робилося вчасно.

Нещодавно ми презентували портал "Залізне укриття" , де кожна людина може стежити  в реальному часі, що відбувається зі сховищами в її населеному пункті: які споруди вже відремонтовані, на яких об’єктах ремонтні роботи заплановані, скільки коштів на це витрачено. Так ми знатимемо про стан справ по всій країні, консолідуємо всі дані щодо ремонтів та проблем, які треба комплексно розв’язувати.

- Певно, у процесі ремонтів і реконструкцій виникають проблеми, з якими до вас звертаються представники місцевої влади та інші балансоутримувачі? Ми говоримо про те, що це - їхня компетенція, але ж не завжди та не в усьому вони можуть розраховувати на власні сили, іноді потрібна і якась підтримка держави, певні законодавчі ініціативи, зміни  “нормативки” тощо.

- Тут є декілька важливих моментів. Перше - це поліпшення координації всіх процесів. Для цього ми зараз створюємо Координаційний штаб при Кабінеті Міністрів. Це буде спільна робота обласних адміністрацій, різних центральних органів виконавчої влади - ДСНС, Мінвідновлення, Мінекономіки й багатьох інших, - а також, звісно, громад. Друге - зміни до законодавства. Над цим теж працюють багато структур. Наприклад, якщо потрібно вдосконалювати законодавство в частині посилення відповідальності за зачинені укриття, це має робити Міністерство внутрішніх справ. Якщо ж говоримо про зміни до державних будівельних норм, йдеться про компетенції Міністерства відновлення тощо.

Ми розробили посібник, в якому надали рекомендації щодо ремонту або створення нових укриттів. Там є буквально все: від зразків інтер’єру й систем грамотного планування до вимог ДБН та рекомендацій Мінекономіки щодо участі в закупівлях. Вимоги, методичні рекомендації та кейси — все це є у відкритому доступі на сайті “Залізне укриття”.

ПРО СИТУАЦІЮ НА МІСЦЯХ: КОЛИ ВАЖЛИВО ЗАБЕЗПЕЧИТИ МАКСИМАЛЬНИЙ ДОСТУП ЛЮДЕЙ ДО СХОВИЩ 

- Певно ж, є регіони, де ситуація краща, і ті, які, скажімо так, потребують посиленої уваги?

- За статистикою, зараз фонд захисних споруд цивільного захисту нараховує 61 803 об’єкти. Це дозволяє забезпечити захист половини населення країни, хоча така оцінка досить умовна. Адже все залежить від нормативів, від метражу укриттів, густоти населення тощо. Бо зрозуміло, що навіть те укриття, де ми зараз перебуваємо, відповідно до нормативів, розраховане на 310 людей. Фактично ж, якщо виникне складна ситуація, тут зможуть сховатися набагато більше дітей та дорослих. До того ж, ми не маємо реальних даних з окупованих територій, а це також впливає на статистику.

Загалом питання облаштування укриттів досить чутливе для громад, адже це не змагання. Регіони не повинні вихвалятися, де ситуація із захисними спорудами краща. Звісно, є області - такі як Київська, - де місткість укриттів навіть перевищує потреби. А є такі як Одещина, де дуже невеликий відсоток покриття території захисними спорудами. Але все дуже динамічно змінюється. Тому що, наприклад, навіть встановлення модульних укриттів одразу веде до покращення статистики, бо збільшується кількість людей, які можуть сховатися від ворожих атак.

Щодо ремонтних робіт, то вже майже 4 тисячі об’єктів укриття по країні приведено у належний стан. Це дуже великі кошти. Але незважаючи на те, що держава змушена витрачати колосальний ресурс на забезпечення Сил Оборони, наступного року для захисних споруд передбачено ще більше грошей, ніж цьогоріч. А отже у регіонах буде більше нових та відремонтованих укриттів та більше надійного захисту для населення.

- Чи повністю розв’язали проблему з доступом до укриттів, які перебувають у власності чи в оренді у комерційних структур, релігійних громад тощо?

- Можна сказати, що зараз все те, що належить до фонду захисних споруд цивільного захисту, використовується за призначенням - як укриття. Вже всі навчені, всі знають, що інакше не можна. Під час повітряної тривоги укриття має бути відчинене, доступ до нього — безперешкодним, за винятком незначних обмежень — як-от, нещодавнє урядове рішення про заборону перебування сторонніх в укриттях дитсадків під час виховного процесу. Але мова тільки про той період, коли діти перебуають в садках. Увечері та вночі ці сховища мають бути цілодобово доступними для кожного громадянина.

Знаю, що місцева влада намагається оперативно реагувати на сигнали про недотримання цих правил. Сподіваюся, такі трагічні випадки із зачиненим укриттям, як в червні у Києві, більше не повторяться.

Тобто, комплексно проблему доступу, як на мене, вже розв’язали. Поточне завдання - нарощувати фонд, знаходити нові підвальні приміщення, приводити їх у належний стан та створювати нові простори.

- Після київської трагедії почали активно говорити про встановлення в укриттях автоматичних замків. Чи втілюється ідея?

- Кожен власник укриття при виконанні ремонтних робіт має враховувати потребу в забезпеченні постійного безперешкодного доступу. Але у кожного ж різні фінансові можливості — як на рівні організацій, так і громад. Десь це можна зробити, бо є кошти, десь — грошей не вистачає, тож власник укриття має на свій розсуд пріоритезувати, що треба зробити першочергово та як розв’язати проблему. Якоїсь централізованої програми із забезпечення укриттів автоматичними замками немає.

- Що з виробництвом обладнання для укриттів цивільного захисту? Все вітчизняне чи щось доводиться імпортувати? Та чи вдалося мінімізувати проблеми і помилки при закупівлях робіт з будівництва й ремонту укриттів, придбання матеріалів та обладнання для споруд цивільного захисту?

- Те, як та чим облаштовувати укриття, - питання балансоутримувачів і власників. Головне, щоб при цьому всі дотримувалися законодавства, щоб тендери проводилися через систему Prozorro, щоб не було випадків розкрадання коштів. А це вже - питання до правоохоронних органів.

Окрім того, ми спільно з Міністерством економіки напрацювали методичні рекомендації із закупівель та облаштування захисних споруд цивільного захисту. Все, що стосується укриттів, обумовлене окремими рекомендаціями Мінекономіки, які доведено до балансоутримувачів. Я впевнений, що історій з купівлею барабанів, на які ви натякаєте, в країні більше не буде.

- Яка ситуація з модульними захисними спорудами поза населеними пунктами та в їх межах?

- Це питання компетенції ДСНС спільно з Мінрегіоном. Вони розробили державний стандарт швидкоспоруджуваних захисних споруд, що є модульними укриттями. Нині ринок виробників такої продукції досить конкурентний, тож кожна громада може при необхідності купувати і встановлювати такі укриття.

Єдине питання - це логічність використання цих модулів. Якщо ми говоримо про Київ, то тут, переконаний, мають бути стаціонарні захисні споруди цивільного захисту. Модульні ж укриття можуть бути тимчасовим рішенням для прифронтових регіонів, де оберігатимуть людей від падіння уламків. Звісно, це питання дискусійне, оскільки навіть найкраща модульна споруда не може бути повноцінним укриттям, що захищає, приміром, від балістичної ракети чи прямого влучання реактивного снаряда.

ПРО ПЛАНИ ТА ФІНАНСИ: КОЛИ РОЗРАХОВУЄМО НЕ ТІЛЬКИ НА ВЛАСНІ СИЛИ

- Завжди актуальне питання фінансування робіт. Йдеться виключно про державні кошти та гроші громад, чи маємо підтримку, зокрема грантову, від міжнародних партнерів та донорів?

- Так, дуже важливу роль в облаштуванні захисних споруд цивільного захисту в Україні нині відіграють донори, міжнародні компанії, благодійні фонди, такі як ЮНІСЕФ, ООН, а також різні відповідальні бізнеси. Окрема складова — допомога бізнесу та відповідальних громадських організацій у створенні безпечних захисних просторів по всій країні.

Сподіваюся, наступного року обсяги допомоги від міжнародних партнерів на облаштування укриттів в Україні зростуть.

Загалом за рахунок місцевих бюджетів, субвенції та інших джерел фінансування цьогоріч на облаштування укриттів буде витрачено 7 мільярдів гривень. Думаю, наступного року вдасться акумулювати ще більшу суму.

- Тоді детальніше про плани до кінця цього року та на 2024-ий. А також про те, якою бачите систему цивільного захисту населення в повоєнній Україні, яка змушена жити поруч із агресивним сусідом?

- До кінця року приведемо в належний стан ще близько 3 тисяч укриттів. Пріоритет на найближчі роки - збільшення фонду захисних споруд цивільного захисту за рахунок будівництва нових об’єктів. Бо ми ж пам’ятаємо: є чітке завдання РНБО, введене в дію указом Президента: 100-відсотковий захист усього населення держави. Всі розуміють, скільки знадобиться грошей та зусиль для того, щоб створити нові необхідні простори. Як і те, що досягти такої амбітної мети за місяць чи навіть рік нереально. Тому має бути певний план, стратегія, як це можна швидко та ефективно зробити. Саме цим і займається зараз наше відомство.

Навіть після перемоги ми не повинні випускати питання укриттів з поля зору: маємо підтримувати їх у належному стані, а при зведенні нових будівель обов’язково передбачати наявність сховищ. Бо наш біснуватий сусід, на жаль, нікуди не подінеться. Тож, про всяк випадок, маємо продовжувати відповідні зусилля і в мирний час. Вочевидь, усі захисні споруди, які будуються, повинні мати подвійне призначення для того, щоб після війни ми могли їх використовувати як, приміром, спортзали, коворкінги, інші громадські простори для людей. Але точно ми не повинні забувати про їх першочергове призначення - захист від воєнних загроз.

Розмовляв Владислав Обух

Фото — Кирило Чуботін