У Києві презентували звіт про російські фейки на тему ядерної енергетики
РФ поширює фейки у сфері ядерної енергії з метою залякування західних політичних еліт, аби спонукати їх до згортання політичної та військової підтримки України. Утім, провідні світові ЗМІ не сприймають їх серйозно.
Про це йшлося на презентації звіту щодо відповіді українського експертного середовища на російську дезінформацію у ядерній сфері України, що відбулася в Укрінформі.
Аналітики дослідили реакції експертного середовища на російську дезінформацію про ядерну сферу України та сформували базу даних російських фейків, яка станом на 24 жовтня налічувала 329 джерел.
“Копирсання в російських фейках часом наражає на небезпеку ментальне здоров'я, бо ці фейки створені всупереч будь-якому здоровому глузду і правилам логіки, але тим не менше це треба вивчати. Іноді ... фейки доволі кровожерливі: хтось вимагає скинути на нас атомну бомбу, хтось - почати ядерну війну проти західного світу загалом. Але аналіз цих фейків дозволяє зрозуміти, чого хочуть зараз наші вороги і чого від них очікувати”, - сказав керівник проєкту доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.
За його словами, фейк про українську атомну бомбу “видихся” вже до вересня минулого року, коли й самим росіянам це стало нецікаво, тож з'явився фейк про "брудну бомбу".
“23 жовтня Шойгу (міністр оборони РФ - ред.) переговорив з деякими колегами і оголосив новину, що тепер українці намагаються створити "брудну бомбу". Нібито для цього у них є відпрацьоване паливо з електростанцій і це можуть легко зробити. Але робота українських АЕС відбувається під прискіпливим наглядом МАГАТЕ, за цих умов накопичити запаси радіоактивної речовини достатньо складно, щоб створити "брудну бомбу”, - зауважив Стріха, підкресливши, що фейки розраховані на технічно необізнаних людей.
Експерт констатував, що за більш як півтора року росіяни не змогли знайти жодних доказів, які могли б пред'явити світові, і почали вигадувати інші фейки.
“В травні минулого року таких було аж два. Це, зокрема, спроба ядерної провокації в Харкові з підривом сховища ядерного палива, де зберігалося відпрацьоване паливо від двох харківських реакторів - у Фізико-технічному інституті та в Інституті низьких температур. Найсмішніше, що у Харкові ніколи не було ні сховищ ядерного палива, ні реакторів у названих інститутах”, - зауважив керівник проєкту.
Ще один фейк, за його словами, пов'язаний із нічною ракетною атакою 13 травня, що призвела до великого вибуху поблизу Хмельницького.
“Українські офіційні особи не повідомили, що саме вибухнуло. Західні джерела стверджували, що вибухнули старі склади авіаційних бомб, закладені ще наприкінці 1940-х років. Оскільки вибух нагадував зовні гриб, росіяни моментально запустили фейк про те, що там начебто вибухнули снаряди зі збідненим ураном, які постачала Британія для танків, переданих Україні, і зараз величезне радіоактивне забруднення і радіоактивна хвиля йде до Європи”, - розповів Стріха.
Він наголосив відзначив, що цей фейк теж не мав жодних фактографічних підстав, адже заміри радіаційного фону по місту засвідчили, що він відповідає нормі.
Також чимало фейків Росія створювала навколо Запорізької АЕС, констатував експерт. “Повідомлення про те, що росіяни готуються там зробити масштабну провокацію, супроводжувались великою кількістю коментарів російських “експертів” про те, що вибух не такий уже небезпечний і навіть якщо там щось буде, це сильно не позначиться на територіях”, - зауважив Стріха.
Він наголосив, що мета російських фейків - посіяти недовіру до України серед західних союзників, ядерний шантаж, розкол у західних експертних середовищах та політичних елітах.
Водночас Україна, за його словами, хоч і трохи запізнювалася з реакцією, але в цілому українське експертне середовище й науковці "зробили свою справу добре".
Своєю чергою аналітик Богдан Олексюк зазначив, що деякі російські фейки мали резонанс в інших країнах. Як приклад він навів вибух у Хмельницькому, коли кадри “гриба” розійшлися у ЗМІ з різними коментарями і заголовками. І якщо в Україні такі фейки серйозно не сприймались, то у закордонних виданнях була різна реакція.
“Наприклад, американський тижневик Newsweek провів серйозне журналістське розслідування. Розслідувачі встановили, що радіоактивний сплеск після влучення суперечить фактичній хронології подій, є наслідком маніпулювання даними радіаційного моніторингу”, - наголосив Олесюк.
За його словами, авторитетні світові ЗМІ, проаналізувавши, рішуче відкинули ці фейки, проте “жовті" видання їх розтиражували по всьому світу.
Водночас аналітик звернув увагу на те, що механізми поширення російської дезінформації багаторівневі та багатошарові - це й урядові організації, засоби масової інформації, джерела, яка фінансуються державою.
У цьому зв'язку він висловив переконання, що велике значення у розвінчанні "ядерних" фейків мають міжнародні організації, такі як МАГАТЕ, структури ООН, фактчекінгові й неурядові організації.
Як повідомляв Укрінформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики запустив Телеграм-бот, який допоможе знешкоджувати ворожі фейки.