Заблоковані в Польщі
На кордоні перебуває три тисячі українських вантажівок, які через протести польських перевізників майже два тижні не можуть повернутися додому
Яка ситуація на польському прикордонні, як вдається виживати водіям, котрі близько двох тижнів чекають у черзі на повернення додому, та що робить держава для підтримки українців та швидшого розблокування кордону, дізнавалися кореспонденти Укрінформу.
ШТАБ ДОПОМОГИ
Із самого ранку прямуємо до Польщі разом із делегацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Укртрансбезпеки та асоціацій українських перевізників. Для більшості з них це вже третій візит на прикордонні пункту пропуску, де заблоковані вантажівки, які не впускають в Україну. В’їжджаємо через ПП «Краківець-Корчова», вперше веземо гуманітарну допомогу для українських водіїв.
За останніми даними, станом на 20 листопада на пункті пропуску «Краківець-Корчова» в черзі приблизно 1500 машин, «Дорогуськ-Ягодин» – 1200 та понад 500 у ПП «Рава-Руська-Гребене». Але черги постійно зростають, бо прикордонники пропускають в середньому вісім машин за добу.
- Ми зрозуміли, що ви вже тут знаходитеся більше ніж 10 днів і є велика потреба у харчах, воді, медикаментах, а також вже настали холоди і потрібне паливо, – каже при зустрічі з українськими водіями заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач. – Польська місцева влада обіцяла забезпечити усім необхідним, але я бачу, що цього недостатньо, а кількість водіїв зростає. Тому ми спільно з українським бізнесом та перевізниками створили штаб допомоги.
Перша партія допомоги складалася з 11 тисяч порцій харчування, 700 бутлів води та медикаментів, які закуповували за запитами перевізників. Окрім того, найближчим часом водіям підвезуть понад 13 тисяч літрів пального. На кожному пункті пропуску, де перебувають українські перевізники, створили ініціативну групу, яка відповідатиме за складання запитів та роздачу допомоги.
Разом із тим Державна служба України з безпеки на транспорті відкрила Гарячу лінію підтримки українських водіїв +38-(067)-120-04-83.
- У нас цілодобово і без вихідних працює лінія підтримки, і якщо виникає будь-яка ситуація чи провокація, ви можете телефонувати. Ми будемо одразу реагувати і передавати тим службам, які зможуть вам допомогти, – зазначив голова Укртрансбезпеки Євген Зборовський.
«УКРАЇНА НЕ МОЖЕ ПІТИ НА УМОВИ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ»
- Ми створили Телеграм-канали, де спілкуємося між собою, викладаємо фото та відео. Є спеціальні, де ведеться черга на виїзд по блоках: по п’ять авто на кожні дві години. Але поляки часто не дотримуються слова, пропускають коли їм заманеться і часто менше, аніж обіцяли. От ви приїхали, то вони показово з нашого паркінгу забрали пару машин, і то таких, які мали б узагалі поза чергою їхати, бо везуть газ, – каже Андрій, водій зі Львова. І додає: – Я тут із середи, маю цілу фуру шоколаду, скільки ще буду стояти – не знаю. Ми пробували переговорити з польськими протестувальниками. Зібралося нас із паркінгу 27 водіїв, одягнули світловідбивні жилетки (обов’язкова вимога в Польщі) і пішли до них. Але тільки вийшли до кругу (місце дислокації на трасі польських протестувальників, – авт.), як нас оточила поліція зі зброєю, почали кричати, що ми провокуємо конфлікт і йдемо бити поляків, хоч у нас у руках були лише телефони, щоб підсвітити дорогу. Отак ні з чим і вернулися.
Проте польських активістів поліція не стримує, кажуть українці. Особливо страждають машини, які не знайшли місця на паркінгу. Водії показують відео, де польський провокатор ходить із сокирою та б’є українські вантажівки. На іншому – під’їжджає бус і зловмисник заливає вікна будівельною піною.
Запитую у голови Укртрансбезпеки, чи може український Уряд якось убезпечити наших чоловіків. Відповідає, що надія – лише на переговори з обох сторін, бо можливості привести українську охорону сюди точно немає.
- Хлопці навіть бояться залишити свій автомобіль з вантажем і поїхати. На жаль, польська поліція не забезпечує безпеку людей та майна, а охороняє дорогу, щоб наші водії не їхали на кордон. Але поляки мусять зрозуміти, що в України немає шляху на схід, ми тримаємо свій курс на ЄС. І сподіваюся, дуже скоро цього кордону взагалі не буде, як, до прикладу, між Польщею та Німеччиною. Так, у них потужна перевізна структура, вони не хочуть, щоб ми працювали тут на наших машинах, проте вони не проти наших водіїв. Цей конфлікт складний, ми мусимо знайти компроміс і розвивати партнерство, а не створювати проблеми. Ми кожного дня на зв’язку з віцепрем'єр-міністром Олександром Кубраковим і шукаємо виходи, що можна зробити, – розповів Зборовський.
Зі слів Деркача, зараз ведуться перемовини з польською стороною, щоб у разі потреби українські водії могли виїхати додому без вантажівки, бо в основному серед перевізників люди старшого віку, які мають певні хвороби чи сімейні обставини.
- Якщо комусь потрібно буде виїхати в Україну, ми зможемо допомогти перевести. Але ви ж розумієте, що тут є певні юридичні моменти, оскільки водії виїжджали з автомобілем по системі «Шлях». Ми працюємо, щоб мати можливість вивести вас, а потім привести, щоб ви змогли забрати ваші вантажівки та повернутися додому, коли кордон розблокують, – пояснив водіям заступник міністра.
Позиція українських водіїв однозначна – не йти на умови польських протестувальників і не погоджуватися на відновлення дозвільної системи перетину кордону.
- Ми не можемо піти на умови з відновленням дозволів, особливо в кількості 180 тисяч. У “довоєнні” часи в нас було 160, і тих не вистачало, при тому що працювали аеропорти, залізниця і морське сполучення. Зараз такого варіанту нам може вистачити на три місяці, а далі увесь ринок займуть поляки, хоч у них повністю відкритий шлях по Євросоюзу, а в нас тільки єдиний варіант – їхати через Польщу. Ми вважаємо, що не потрібно йти на поступки, якщо ЄС нам дозволив до 30 червня 2024 року їздити без дозволів. Чому нам мають умови диктувати поляки, які займаються каботажем по Євросоюзу, на відміну від нас? Ми їм не конкуренти, – каже Володимир Харитул, водій з Тернополя.
- Ми не можемо просто взяти і розірвати угоду з ЄС через вимогу польських протестувальників, – пояснює водіям Деркач. – Ми перебуваємо в стані війни, потребуємо імпорту як гуманітарних товарів, так і різної продукції, адже багато підприємств у нас припинили працювати через повномасштабне вторгнення Росії. Так само, маємо експортувати наші товари, оскільки на відновлення потрібні шалені кошти, і ми не збираємося ходити постійно з простягненою рукою, а готові самі заробляти. Тому для нас це критична ситуація, і ми працюємо над тим, щоб завтра-післязавтра питання розблокування кордону було вирішено. Ще одна важлива тема – це самі пункти пропуску і їх спроможність. І всі розуміють, що за один день не можна просто взяти і відкрити будь-яку дорогу через кордон. Ми працюємо, але потрібно трішки часу, щоб відкрити пропускні пункти, які відповідають вимогам ЄС.
ПОБУТ УКРАЇНСЬКИХ ВОДІЇВ НА ПОЛЬСЬКОМУ КОРДОНІ
Кажуть, українців нічим не здивуєш і вони можуть адаптуватися будь-де. Так і тут, на польському кордоні, сотні українських чоловіків дають собі раду. У кожного в машині є холодильник, газовий балон, мінімальний набір продуктів.
- Тут у мене ще залишилося домашнє сало і закрутки, – розповідає Юрій із Житомира, який уже тиждень чекає можливості повернутися в Україну. – Але найважливіше – це газовий балон, на якому готуємо. Ще трішки є газу, але якщо такими темпами будуть нас випускати, як зараз, то ще тиждень тут житиму, бо я аж в 93-й групі. Треба буде дозаправляти.
Його колега Андрій Худоба зі Львова розповідає, що переважно готують каші, «Мівіну», сосиски, але час від часу «збираються фурами»: разом ліплять вареники і раз навіть смажили чебуреки. З приходом холодів відчули брак пального. А ще деколи потрібні й особливі медикаменти. Був випадок, що в одного з водіїв закінчився інсулін, то довелося організувати доставку з України.
Делегація від міністерства відвідала польські паркінги, які в радіусі 60 км від кордону переповненні українськими вантажівками. Більшість із них віддалені від магазинів та аптек, а щоб дістати води, водіям потрібно долати кілька десятків кілометрів. Перевізникам, які стоять на узбіччях доріг, теж видали допомогу. Українці кажуть: попри те, що поляки обіцяли їх підтримувати, – ні харчів, ні води, ні навіть потрібної кількості вбиралень не надали.
- Нам дуже важливо, що допомогу привезли саме з України, це наші продукти, бо від поляків не хочемо нічого. Вже нервів нема, після того, як вони тут над нами знущаються, – каже пан Іван, водій з Коломиї, який уже десять днів стоїть у черзі, щоб виїхати до України через ПП «Гребенне - Рава-Руська». – Сьогодні ще приїжджали сюди наші переселенці бусами, привозили борщ, хліб, печиво. Від них беремо допомогу, від поляків і не взяв би, але вони нічого й не давали.
ОБІЦЯНКА-ЦЯЦЯНКА: НЕ ПРОПУСКАЮТЬ НІ ГУМАНІТАРКУ, НІ БЕНЗОВОЗИ
Зі слів Деркача, на переговорах з українською владою польські протестувальники обіцяли пропускати фури з продуктами, які швидко псуються, небезпечними речовинами, зокрема пальним та газом, а також машини з гуманітарною допомогою. Проте, як виявилося, поляки обіцянок не дотримуються.
Зокрема, дві вантажівки з Івано-Франківська, які везуть гуманітарну допомогу із Нідерландів, прикордонники ПП «Корчова – Краківець» відправили на «відстій» і записали в живу чергу. Вже четвертий день вони чекають, щоб відвезти у Кропивницький та Лубни медичне обладнання.
- Ми в лікарню веземо ліжка, інвалідні візки, медичне обладнання, матраци, ковдри, дезінфектори. Нам поліція сказала їхати поза чергою, а на самому пункті пропуску веліли розвертатися, зареєструватися і шукати паркінг. А місць ніде немає. Знайшли біля Ярослава, аж за 40 кілометрів від кордону, і чекаємо, – каже водій вантажівки Василь Бойко.
Чоловік показує документи, підписані послом України в Нідерландах Олександром Карасевичем. У них чорним по білому написано, що посольство звертається з проханням сприяти перевізникам цього вантажу під час перетину кордону. Але для поляків, видно, це не аргумент.
Скільки ще гуманітарної допомоги може бути в тисячах автомобілів, які застрягли на кордоні, невідомо. Але водії розповідають, що прикордонники з Корчової завернули навіть машину з дронами, яка прямувала як надважливий вантаж, і наразі її водій також стоїть у черзі. Але наші захисники не можуть чекати!
Дорогами Польщі від Корчової до Гребенева спостерігаємо узбіччя, заставлені українськими вантажівками. Серед них багато цистерн із паливом, деякі стоять впритул до населених пунктів, на поворотах, з краю черги.
Тарас Світлик, представник транспортної компанії зі Львова, розповідає, що їхня компанія дуже потерпає від блокування кордону. З 50 машин, які має підприємство для перевозки товарів із країн Бенілюксу, 32 зараз застрягли в черзі. Серед них вісім цистерн, які транзитом везуть паливо з Литви.
- Я вже втретє за час мітингів приїжджаю до Польщі, щоб якось вирішувати ці питання, адже тут більша частина вантажівок підприємства. Вчора ми говорили з польською поліцією в Корчовій, вони розуміють небезпеку, бо там паркінг перевантажений спецтехнікою: з бензином, газом, різними небезпечними речовинами. Може бути надзвичайна ситуація, якщо це вибухне. І поліція це розуміє, але розводить руками і каже, що не має на це ніякого впливу. Проте, вони мають розуміти, що небезпека – не лише нашим водіям, а й для самих поляків.
- На вашу думку, чи спричинить це брак палива в Україні? – запитую у співрозмовника.
- Великі нафтотрейдери в Україні мають запаси, тому брак палива українці зараз навряд чи відчують. Але сьогодні ми їхали по польській дорозі Т94 і бачили велику кількість цистерн UPG, WOG, SOCAR. Їхні резерви теж можуть вичерпатися, адже ми не знаємо, скільки це ще триватиме, – каже Світлик.
ШІСТЬ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ У МАСКАХ
Про протести поляків у пунктах пропуску на кордоні з Україною було відомо ще в жовтні. Вони планували організувати його 3 листопада, але потім перенесли і заявили, що якщо Україна не прийме умови польських перевізників, то вони готові блокувати кордон до січня.
Як зовсім стемніло, у супроводі польської поліції під’їжджаємо до ПП «Гребенне – Рава-Руська». Нас попередили, що тут можна буде поспілкуватися із протестувальниками, але ми не побачили масово невдоволених поляків. Шестеро молодиків, більшість у балаклавах, грілися біля діжки з багаттям. На запитання відповідати відмовлялися і не могли пояснити свою позицію. Один із них запропонував переговорити по телефону з представником комітету оборони перевізників і працедавців, співорганізатором протестів Яцеком Соколом.
- Ми довго терпіли, але в нас нема іншого вибору, як блокувати кордон, бо нікого не цікавлять проблеми польських перевізників. Ми мусили трохи зачекати, бо мали вибори, формування уряду, але зараз ми будемо відстоювати позицію повернення до дозвільної системи для українців з 1 січня, яка працювала раніше. Ми допомагали скільки могли, але бачимо, що ваші перевізники забирають вантаж із Польщі й везуть до ЄС, таке далі продовжуватися не може. А повертаючись назад, кажуть, що то гуманітарна допомога, але так не є. Тому ми якнайшвидше маємо знайти порозуміння, – заявив той.
16 листопада в «Дорогуську» відбулися перемовини між українською делегацією та польськими перевізниками, але спільного рішення сторони так і не знайшли.
- Дуже не хочеться робити цю ситуацію політичною, бо нам здається, що ці люди, які протестують і заблокували кордон, – це навіть не є великі асоціації перевізників і точно не представляють інтереси уряду Польщі. А за кількістю мітингувальників можемо сказати, що це і не позиція громадян цієї країни. Польська влада каже, що вони не можуть просто з поліцією прийти і зняти блокаду, для цього потрібно, щоб були зафіксовані порушення зі сторони протестувальників. Ми їх зараз фіксуємо і надсилаємо у польське міністерство офіційними листами, – сказав Деркач.
Наразі важко говорити, яких збитків завдадуть протести польських перевізників, зважаючи на ризики для підприємств, експортерів та імпортерів. Невиконання контрактів, призупинка виробництва та зрив сезонних торговельних кампаній – неодмінно зашкодять не лише Україні, а й самій Польщі. Уряди обох країн мають якнайшвидше знайти рішення конфлікту та відновити рух на кордоні, щоб уникнути погіршення економічних наслідків.
Людмила Гринюк, Львів - Польща - Львів
Фото Анастасії Смольєнко