Європейський Союз сформував список найважливіших проєктів енергетичної інфраструктури
Union list складається зі 166 інфраструктурних енергетичних проєктів
28 жовтня 2023 року Єврокомісією було ухвалено Делегований Акт про ухвалення Загальноєвропейського списку (Union list) проєктів спільного та взаємного інтересу.
Це вже шостий список транскордонних проєктів, який формується Єврокомісією що два роки згідно із Регламентом 869/2022 про настанови щодо транс’європейської енергетичної інфраструктури (Регламентом TEN-E).
Потрапляння до списку та набуття статусу “проєкту спільного інтересу” (англ. project of common interest, PCI) або “проєкту взаємного інтересу” (project of mutual interest, PMI) дає низку переваг, – зазначає аналітик DiXi Group Андрій Урста.
ЯКІ ПРОЄКТИ ВКЛЮЧАЄ НОВИЙ СПИСОК?
Union list складається зі 166 інфраструктурних енергетичних проєктів, які мають посприяти розбудові загальноєвропейської мережі, яка відповідатиме цілям декарбонізації. Серед них – 65 проєктів з транспортування, зберігання водню та електролізерів (ці категорії інфраструктури вперше потрапили до списку). 14 проєктів пов’язані з розбудовою мережі транспортування та зберігання вуглекислого газу, ще 5 – передбачають побудову “розумних” електричних мереж. 12 проєктів будуть спрямовані на розбудову інфраструктури для передачі електроенергії, виробленої установками ВДЕ морського базування.
Список також включає 10 проєктів взаємного інтересу (проєкти, які реалізуються державами-членами ЄС спільно з третіми країнами), один з них передбачає залучення України. Це проєкт водневого коридору між Україною, Словаччиною, Чехією, Австрією та Німеччиною.
Слід зазначити, що деякі категорії інфраструктури, які могли потрапити до списку, залишились “вакантними”. Так, до списку не увійшов жоден проєкт “розумних” газових мереж.
ДЛЯ ЧОГО ФОРМУЄТЬСЯ СПИСОК?
Формування Union list є частиною процедури, передбаченої Регламентом TEN-E, що забезпечує ефективну реалізацію транскордонних інфраструктурних проєктів через оптимізацію дозвільних процедур (механізм ухвалення “комплексного рішення”), а також узгоджену процедуру розподілу інвестиційних витрат між організаторами проєкту.
Разом з тим, відібрані проєкти мають сприяти досягненню цілей ЄС в енергетиці та кліматі, інтеграції енергетичних ринків та систем держав-членів ЄС, енергетичній безпеці та розвитку конкуренції. Також проєкти мають робити внесок в реалізацію пріоритетних коридорів, визначених додатком I Регламенту TEN-E, або відповідати тематичним пріоритетам ЄС (серед них – розбудова “розумних” електричних та газових мереж, розвиток транспортування та зберігання вуглекислого газу).
Для забезпечення такої відповідності здійснюється регіональна оцінка потенційних проєктів, кінцевим результатом якої власне і є загальноєвропейський список. В межах такої оцінки зацікавлені держави-члени, органи ЄС та учасники енергетичних ринків перевіряють проєкти на відповідність:
● Загальним критеріям, які передбачені пунктами 1 та 2 статті 4 Регламенту TEN-E (один з критеріїв – потенційні переваги від проєкту мають переважати його потенційні витрати);
● Критерію сталості – наскрізний критерій, за яким оцінюються всі категорії інфраструктури. Індикатори, за якими визначається сталість того чи іншого проєкту, є різними для різних категорій інфраструктури. До прикладу, для ліній електропередачі відповідність критерію сталості визначається через оцінку потужності виробництва електроенергії з ВДЕ (у МВт), яка буде приєднана до енергосистеми і зможе передаватись внаслідок реалізації проєкту;
● Специфічним критеріям, які сформовані для кожної конкретної категорії інфраструктури, яка може претендувати на статус проєкту спільного та взаємного інтересу. До прикладу, для проєктів електролізерів обов’язковим специфічним критерієм є безпека постачання, його дотримання оцінюється через внесок проєкту в безпеку, стабільність та ефективність функціонування мереж, зокрема обмеження генерації ВДЕ, яких вдасться уникнути внаслідок реалізації проєкту.
За результатами оцінки спочатку формуються регіональні списки проєктів, які згодом об’єднуються Єврокомісією в загальноєвропейський список.
ПРОЄКТИ СПІЛЬНОГО ТА ВЗАЄМНОГО ІНТЕРЕСУ: В ЧОМУ РІЗНИЦЯ?
Головною відмінністю є те, що проєкти спільного інтересу (PCIs) реалізується державами-членами ЄС (навіть однією, проте в такому випадку держава-член має довести значний транскордонний вплив проєкту), тоді як проєкти взаємного інтересу (PMIs) – державами-членами ЄС у співпраці з третіми країнами (до прикладу, Україною).
Також встановлюються дещо різні загальні критерії їх оцінки. До прикладу, потенційні PCIs мають довести, що вони необхідні для реалізації щонайменше одного з пріоритетних коридорів енергетичної інфраструктури та тематичних напрямів, викладених в Додатку І до Регламенту TEN-E. До PMIs така вимога не ставиться. На противагу, один з критеріїв для PMIs передбачає, що треті держави, що беруть участь в проєкті, мають демонструвати високий рівень зближення їх політичної рамки із законодавством ЄС.
Третя відмінність полягає в тому що, лише певні категорії інфраструктури можуть набути статусу PMI, а саме:
● повітряні лінії електропередачі високої або надвисокої напруги (220+ кВ), підземні або підводні кабелі електропередач (150+ кВ);
● гібридні інтерконнектори, які з’єднують дві або більше енергосистеми, а також з’єднують установки ВДЕ морського базування з двома або більше енергосистемами;
● трубопроводи для транспортування водню під високим тиском;
● трубопроводи, які використовуються для транспортування вуглекислого газу з більш ніж одного джерела;
● наземна інфраструктура для закачування вуглекислого газу в геологічні формації для постійного зберігання.
Для проєктів PCI перелік категорій інфраструктури, яка може набути відповідний статус, є набагато ширшим і включає, серед іншого, проєкти електролізерів, “розумних” газових та електричних мереж, установок зберігання водню та електроенергії.
ЯКІ ПЕРЕВАГИ НАДАЄ ВХОДЖЕННЯ ДО СПИСКУ ТА НАБУТТЯ СТАТУСУ ПРОЄКТУ СПІЛЬНОГО/ВЗАЄМНОГО ІНТЕРЕСУ?
Потрапляння в список та набуття статусу PCI або PMI передбачає низку переваг всередині держав, де ці проєкти реалізуються:
1. Проєкти повинні отримати статус найвищого національного значення (інтересу) (англ. the highest national significance possible), якщо такий статус існує в національному законодавстві. Цей статус повинен надавати переваги та пріоритетність в частині:
● надання дозволів;
● територіальному плануванні (якщо це передбачено національним правом);
● процедурах екологічної оцінки;
2. Всі судові справи та спори, пов’язані з проєктом, повинні мати статус термінових, якщо національним законодавством передбачений такий статус.
3. У процедурах екологічної оцінки такі проєкти повинні вважатися такими, що становлять суспільний інтерес (англ. of public interest) із точки зору енергетичної політики, і можуть вважатися такими, що становлять першочерговий суспільний інтерес (overriding public interest), якщо виконані всі умови, визначені у Директивах 92/43/ЄЕС та 2000/60/ЄС;
4. Держави, в яких реалізується проєкт, мають забезпечити, що будь-які зміни в законодавстві не призводять до продовження процесу надання дозволів, який розпочався до набрання чинності такими змінами.
Також проєкти спільного/взаємного інтересу можуть розраховувати на пришвидшені процедури надання дозволів, які сукупно не мають перевищувати 3,5 років. Таке пришвидшення забезпечується через введення механізму “комплексного рішення”, який передбачає призначення єдиного уповноваженого державного органу (англ. competent authority), який відповідає за координування та пришвидшення надання дозволів іншими органами. До прикладу, такий уповноважений орган може ухвалювати рішення замість органу, який мав би надати дозвіл, або передати відповідні повноваження іншому відповідальному органу.
Ще одна перевага від набуття статусу PCI або PMI – можливість отримання фінансової підтримки в межах програми ЄС “Механізм сполучення Європи” (англ. Connecting Europe Facility). Для отримання такої підтримки мають бути дотримані вимоги статті 18 Регламенту TEN-E. Фінансування надається у формі грантів на проведення досліджень або робіт, необхідних для реалізації проєкту.
Андрій Урста, аналітик DiXi Group, експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»
Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.
Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.