Індекс реформ 224: моніторинг способу життя суб’єктів декларування та пріоритизація проєктів відновлення
До 224 випуску Індексу реформ за період з 23 жовтня по 6 листопада потрапило п’ять реформ.
Однак жодна з них не була настільки вагомою, щоб потягти значення індексу вгору. Як і у 223 випуску, значення Індексу склало +0,4 бала (з діапазону від -5 до +5).
Графік 1. Динаміка Індексу моніторингу реформ
Графік 2. Значення Індексу моніторингу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
ПОРЯДОК МОНІТОРИНГУ СПОСОБУ ЖИТТЯ СУБ’ЄКТІВ ДЕКЛАРУВАННЯ, +1 БАЛ
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ухвалило наказ із Порядком моніторингу способу життя суб’єктів декларування. Це допоможе виявленню фактів корупції через невідповідність стилю життя та витрат доходам посадовців.
Моніторинг способу життя буде відбуватися вибірково на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа чи інших відкритих джерел.
У 2020 році НАЗК вже пробувало у «кабінетному форматі» перевіряти особливості життя декларантів без наявності затвердженого підзаконного акту про це, однак у тому ж році Конституційний суд визнав такий захід неконституційним. Отже, поява порядку є кроком вперед у запровадженні якісного моніторингу за потенційними корупціонерами. Проте документ має і недоліки. Зокрема, в ньому не визначені часові обмеження на здійснення перевірки, а також перелік обов’язкових чи допустимих дій під час моніторингу.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб»:
«Напередодні відновлення декларування (було зупинено на період березень 2023 р. – жовтень 2024 р. та відновлено 12 жовтня 2023 року згідно із законом 3384-IX – ред.) НАЗК завершувало роботу над оновленням Порядку моніторингу життя. Загалом Порядок посилив можливість виявлення НАЗК ознак корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних із корупцією.
Серед невиправлених недоліків Порядку, які було озвучено під час його громадського обговорення, залишилися такі:
● у Порядку відсутні строки моніторингу способу життя;
● процедура моніторингу не є достатньо деталізованою, що призводить до нерозуміння відмінностей між процедурами моніторингу способу життя та повної перевірки декларацій.
Тому важливо визначити строки проведення моніторингу способу життя, деталізувати процедуру задля зменшення імовірності оскарження результатів моніторингу та усунення розбіжностей між процедурою моніторингу способу життя та повної перевірки декларацій. Також доречним буде доповнити термінологію, зокрема, додавщи визначення терміну «відповідність рівня життя суб’єктів декларування», який використовується в Порядку».
Олександр Калітенко, Transparency International Україна:
«26 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило Порядок здійснення моніторингу способу життя (МСЖ) суб’єктів декларування. Нагадаємо, що до цього, з 2020 року НАЗК регулювало МСЖ необовʼязковими методичними рекомендаціями, незареєстрованими в Мінʼюсті. Тому затвердження вже обовʼязкового для співробітників НАЗК порядку заслуговує на схвалення.
Однак порядок має і певні недоліки. Далі про них.
Він продовжує страждати через недостатню визначеність термінів у ньому. Так, дефініція “невідповідність рівня життя суб’єкта декларування” не відповідає на питання, яким чином вона встановлюється, а “спосіб життя суб’єкта декларування” — не пояснює форми поведінки декларанта, які відображають рівень його життя. Визначення терміну “надмірне втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи – дії, які виходять за межі повноважень та прав Національного агентства, передбачених статтями 11, 12 Закону України «Про запобігання корупції»” є проблемним. Оскільки повноваження та права НАЗК у вищезазначених статтях досить широкі, їх слід звузити до тих, використання яких потрібне саме у процедурі моніторингу способу життя. Бо, наприклад, внесення приписів про порушення вимог цього Закону, яке згадується як право НАЗК, явно не є легітимною метою та результатом МСЖ. А право безперешкодно входити до приміщень державних органів, юридичних осіб тощо за службовим посвідченням та мати доступ до документів є надмірним, враховуючи, що МСЖ, як і повна перевірка декларацій — це “кабінетна перевірка”, яка не передбачає виїзних “польових” візітів. Використання такого права на практиці може бути визнано судом надмірним втручанням у приватне життя.
Порядок також досі не відповідає на питання чим відрізняються два подібних види “кабінетного” фінансового контролю: моніторинг способу життя та повна перевірка декларації. Оскільки законодавчі підстави для початку МСЖ та повної перевірки досить схожі, на практиці може виникати плутанина щодо того, яку саме процедуру слід розпочинати в різних випадках. Так само повністю відсутня пріоритезація моніторингу способу життя, як це зроблено у повних перевірках, наприклад, за топкатегоріями декларантів.
Також порядок нічого не говорить про авторозподіл моніторингів серед працівників НАЗК. Це суттєве упущення, оскільки відсутність такого автоматичного розподілу може призвести до ситуації, де конкретну категорію декларантів або навіть окремих декларантів будуть одні й ті самі люди, визначені під дією “людського фактору”, а не випадкового розподілення, що може відобразитись на результатах процедури.
Іншою вадою порядку залишається відсутність чітких строків, протягом яких цей моніторинг проводиться. Оскільки, МСЖ – це фактично перевірка, яка має бути обмеженою в часі, а не безстроковою як той самий фінансовий моніторинг клієнтів банків. Інакше можна говорити про надмірне втручання у приватне життя особи. На противагу, щодо повної перевірки декларації встановлений граничний строк – 120 днів (+60 за наявності підстав). Наразі МСЖ є необмеженою за строками процедурою».
ПРИНЦИПИ ПРІОРИТИЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ВІДБУДОВИ, +1 БАЛ
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури ухвалило наказ із рекомендаціями з пріоритизації об’єктів відбудови, оскільки цього року гроші з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії надавалися за запитами від органів центральної та місцевої влади та не оцінювалися за визначеним переліком порівнюваних критеріїв.
У наказі Міністерства є перелік індикаторів, які забезпечують оцінку доцільності проєкту з економічної, фінансової, екологічної та соціальної точок зору. Вони спираються на Секторальні пріоритети, узгоджені зі Швидкою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення Світового Банку (Ukraine: Rapid Damage and Needs Assessment) та Сектори діяльності та допустимі види операцій, що вважаються універсально узгодженими з цілями Паризької угоди.
Об’єкти, які отримали високі оцінки і за соціально-екологічним, і за фінансово-економічним індексами (індекс – це узагальнена оцінка за набором критеріїв), стануть проєктами «високого пріоритету», а ті що мають високу оцінку лише за одним індексом – «середнього пріоритету».
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Мартина Богуславець, виконавча директорка антикорупційного центру «Інститут законодавчих ідей» (ІЗІ):
«У Фонді ліквідації наслідків збройної агресії, з якого зокрема мало фінансуватись відновлення об’єктів, пошкоджених внаслідок бойових дій, у цьому році було акумульовано близько 62 млрд грн. Водночас у початковій редакції порядку використання коштів Фонду не було передбачено жодного положення щодо пріоритизації об’єктів, що могло спричинити виділення коштів на стадіони та басейни замість відновлення пошкоджених будинків.
Для уникнення таких випадків громадськість (ІЗІ, коаліція RISE Ukraine) надавала рекомендації про затвердження методики пріоритизації, що було враховано Урядом у п. 2 Постанови КМУ № 323 від 11.04.2023, якою Мінінфраструктури було зобов’язано до жовтня 2023 р. затвердити Методичні рекомендації щодо пріоритизації проектів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Мінінфраструктури протягом півроку розробляло відповідну Методику разом зі Світовим банком. Початкові редакції пріоритизації містили критерій рентабельності інвестицій та були орієнтовані на інфраструктурні проєкти, що було недоцільним для Фонду, з якого має фінансуватися відбудова пошкодженого житла. Після декількох обговорень із громадськістю цей критерій був виключений.
У підсумку, наказом Мінінфраструктури № 964 від 20.10.2023 затверджено Методичні рекомендації щодо пріоритизації проектів ліквідації наслідків збройної агресії.
Головною проблемою нової пріоритизації є те, що вона має рекомендаційний характер. Це дозволяє виділяти кошти Фонду на непріоритетні проєкти, які набрали небагато балів за критеріями пріоритизації. Крім того, у прийнятому Державному бюджеті України на 2024 рік взагалі не визначено конкретну суму коштів, яку заплановано спрямувати у Фонд, що викликає питання до його функціонування у 2024 році. Таким чином, Методичні рекомендації щодо пріоритизації проектів ліквідації наслідків можуть не бути застосованими.
Наразі робоча група при Мінінфраструктури розробляє законопроєкт про засади відновлення України, в якому, зокрема, має бути врегульовано порядок використання коштів фонду, з якого планується здійснювати відбудову. Для забезпечення ефективності механізму фінансування проєктів відбудови та цільового використання коштів фонду, спрямування коштів на дійсно першочергові та нагальні потреби, з метою уникнення розподілу коштів у ручному форматі, у законопроєкті потрібно закріпити, що кошти Фонду спрямовують виключно за результатами пріоритизації».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
|
Державне управління |
+1,1 |
|
Закон про дерадянізацію адмінустрою |
+0,8 |
|
Підготовка до нових умов оплати праці держслужбовців у 2024 році – |
+1,0 |
|
Мінінфраструктури затвердило принципи пріоритизації проектів відбудови |
+1,0 |
|
НАЗК затвердило порядок моніторингу способу життя суб’єктів декларування |
+1,0 |
|
Державні фінанси |
0,0 |
|
Монетарна політика |
0,0 |
|
Бізнес середовище |
0,0 |
|
Енергетика |
0,0 |
|
Людський капітал |
+1,0 |
|
Єдину інформаційну систему соціальної сфери відкрито для держорганів |
+1,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.
Автор: Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка
VoxUkraine – аналітична платформа, заснована у 2014 році групою економістів та юристів, які працюють в Україні й за кордоном. Основною своєю метою «Вокс Україна» визначає діяльність, спрямовану на розвиток економічної дискусії та надання якісної аналітики економічних й інших найважливіших процесів в Україні. Відтак нині «Вокс» – сучасний аналітичний центр, який допомагає модернізувати Україну.