Давос-2024: зміна клімату, світова рецесія та війна в Україні

Про що свідчать зустрічі, обговорення та ключові теми Всесвітнього економічного форуму в Давосі – експертний погляд

Уся увага ділових та політичних кіл сьогодні прикута до ключової світової зустрічі – Всесвітнього економічного форуму, що традиційно проходить цими днями у швейцарському Давосі. Звісно, Україна, перебуваючи сьогодні в центрі глобальної політики, покладає великі надії на знакові зустрічі та меседжі, які там озвучуються. Перші враження від цьогорічного форуму зміцнюють оптимізм, хоча й викликають певні хвилювання. Про це – в експертному огляді.

УКРАЇНА – СЕРЕД НАЙГОЛОВНІШИХ ТЕМ

“Давос показав, що Україна поки що залишається серед ключових питань європейського порядку денного. Адже якщо вірити останнім даним британської розвідки, що потрапили у ЗМІ, у росії є плани загострення війни і напад на прибалтійські країни ЄС через 2-3 роки. Тож забувати про війну в Україні європейцям не дуже доречно. Але я б не сказав, що це ключове питання на Давосі цього року”, – відмітив у коментарі Укрінформу Олександр Бондаренко, керуючий партнер Bureau of Investment Programs.

За його словами, серед актуальних тем – в першу чергу, розвиток АІ, декарбонізація економік, глобальна рецесія та стійкість світової економічної системи. Це те, що сьогодні також хвилює світових лідерів. “Наприклад, Німеччина зараз переживає падіння економіки і як на рівні країни, так і на рівні пересічного німця їх це хвилює більше, ніж війна в Україні”, – уточнює експерт.

Також не менш важлива тема – зміна клімату та декарбонізація. Тож у Давосі Україна звучить на рівні з цими чотирма темами.

ЧИ БУДЕ ФІНАНСОВА ДОПОМОГА І СКІЛЬКИ?

Спостерігачі зауважують, що політичної прохолоди до питання війни в Україні з боку світової спільноти, що зібралася у Давосі, не відчутно. Та ж Німеччина, до прикладу, пішла на збільшення витрат на військову допомогу Україні до 7 млрд євро у 2024 році, замість 4 млрд, як планувалося раніше. Від початку повномасштабного вторгнення РФ – ФРН надала допомогу Україні загальним обсягом 5,97 млрд євро.

Однак питання фінансової допомоги від ЄС у 12,5 млрд євро на 2024 рік ще відкрито – є блокування від лідерів деяких країн щодо цього рішення. Як відомо, 10 січня, в Брюсселі проголосували про початок переговорів з Європейським парламентом про надання Україні макрофінансової допомоги на найближчі чотири роки на суму 50 мільярдів євро. Почати переговори Євросоюз вирішив на рівні послів. Остаточне рішення мають ухвалити лідери країн ЄС на саміті в лютому.

Питання ж фінансової допомоги від США у розмірі близько $45-50 млрд, яке гальмується через американські внутрішньополітичні дискусії, обіцяють, що вирішиться в лютому цього року. «Ми абсолютно впевнені в наших партнерах, у тому, що отримаємо всю необхідну допомогу. Ми розуміємо, що є деякі затримки, враховуючи внутрішню політику. Але водночас у нас є певний запас міцності на кілька місяців, щоб вижити і втриматися. Ми розуміємо, що ці кілька місяців у внутрішній політиці потрібні ЄС і США, щоб ухвалити рішення, щоб ми змогли вижити і впоратися з нашою внутрішньою ситуацією. Але ми впевнені, що в кінцевому підсумку отримаємо підтримку від наших стратегічних партнерів», – переконаний заступник керівника ОП Ростислав Шурма.

Але треба розуміти, що з указаної суми Україна живими грошима отримає тільки частину, за припущенням експертів – близько $10-11 млрд. “Це ті гроші, які допомагають Україні закривати дефіцит бюджету і здійснювати соціальні виплати та платити пенсії. Все інше – це військова допомога у вигляді техніки та зброї – здебільшого, своїм же американським виробникам зброї”, – пояснює Бондаренко. Якщо ж конгресмени не домовляться – це, за словами експерта, загрожує Україні бюджетним колапсом, увімкненням «друкарського верстата» НБУ та розгоном інфляції.

Власне про це у Давосі говорила головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Беата Яворчик. Вона зазначила, що економічна ситуація в Україні складна, попри те, що минулого року зростання ВВП становило трохи менш як 5%.

«Великий ризик полягає в тому, що якщо гроші не надійдуть із-за кордону, ситуація може піти по спіралі, й урядові, можливо, доведеться вдатися до «друкарського верстата»», – сказала Яворчик. При цьому вона відзначила «дуже хорошу роботу» українського уряду в забезпеченні макроекономічної стабільності. «Нам потрібно підтримати Україну не тільки у військовому відношенні, а й через бюджетну підтримку», – закликала вона. Яворчик повідомила, що ЄБРР планує інвестувати в Україну від 7,5 до 15 млрд євро впродовж наступних п'яти років, зосередившись на підтримці приватного сектору.

ЕКОНОМІКА ТА ІНВЕСТИЦІЇ

Що ж стосується економічних та інвестиційних інтересів світової спільноти, то вони не змінилися з кінця минулого року, коли відбувся масштабний міжнародний інвестиційний форум Rebuild Ukraine у канадському Торонто. “На словах всім цікаві сфери енергетики та агропромисловість. Але по факту живі гроші зараз ніхто не дасть у якості інвестицій у нові проєкти. Всі чекають зниження ризиків та закінчення війни. Саме закінчення війни, а не припинення воєнних дій. Адже всі потужні інвестиційні фонди, на кшталт JP Morgan Chase, BlackRock, The Carlyle Group, не мають право інвестувати у країни, де йдуть воєнні дії, згідно зі своїм інвестиційним мандатом”, – каже Бондаренко.

Якщо подивитися на зустріч президента Володимира Зеленського в рамках ВЕФ у Давосі з представниками якраз цих інвестиційних фондів, то, на думку експерта, характер зустрічей був більше як з інвестиційними радниками, аніж з потенційними інвесторами, які готові вкладати гроші в українську економіку. “Зараз усі хочуть радити, а не вкладати реальні гроші. Тож чекати якихось інвестиційних угод і навіть намірів на Давосі скоріше не варто. Цього року це більше політичні розмови про підтримку, про гарантії безпеки та військову допомогу. І це теж неймовірно важливе питання для країни та українців”, – резюмував Олександр Бондаренко.

Марина Нечипоренко

Перше фото: Офіс Президента