Індекс реформ 225: е-Підприємець, іноземні е-довірчі послуги та зміни до закону про нацменшини

20.01.2024 12:00

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ

До 225 випуску Індексу реформ (період з 7 по 19 листопада) потрапило шість реформ, які забезпечили прогрес за двома зі шести напрямків спостереження – Державному управлінню та Бізнес-середовищу. Загалом Індекс склав +0,5 бала (з діапазону від -5 до +5). У попередньому випуску він був трохи нижчим – +0,4 бала, зазначає аналітик «Вокс Україна».

Графік 1. Динаміка Індексу моніторингу реформ

Графік 2. Значення Індексу моніторингу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Постанова про запуск на порталі Дія комплексної послуги – е-Підприємець, +2 бала

У листопаді Кабмін затвердив постанову про перехід комплексної онлайн послуги е-Підприємець на постійні «рейки». Затверджений порядок її надання передбачає, що послуга включатиме в себе держреєстрацію ФОПів, реєстрацію змін в ЄДР (Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), реєстрацію платником єдиного податку та податку на додану вартість, відкриття рахунку та інші можливості.

Весь пакет послуг можна буде отримати за однією заявкою через портал «Дія». Для зменшення «паперового» навантаження для заявника, у постанові передбачений обмін інформацією між 14 державними реєстрами та системами, серед яких ЄДР, Державний реєстр фізичних осіб – платників податків, Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб, Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості та інші.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Євген Ангел, старший науковий співробітник, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій:

«Запуск послуги «е-Підприємець» є продовженням зусиль уряду щодо цифровізації державних послуг, зокрема в контексті спрощення запуску та ведення власної справи.

Повномасштабна війна продемонструвала переваги цифровізації. Наприклад, у 2022 році 69% ФОП було зареєстровано саме з допомогою онлайн інструментів через платформу «Дія». Опитування ІЕД експортерів та імпортерів також засвідчило, що у 2022 році 38% підприємств часто або інколи користувалися порталом Дія.Бізнес. Тож уряд продовжує реагувати як на потреби держави щодо цифрової трансформації, так і на високий попит громадян (бізнесу зокрема) на онлайн-послуги.

Постанова про експериментальний проект «е-Підприємець» була прийнята ще в серпні 2021 року (№808 від 4 серпня 2021 року) . Однак лише в листопаді 2023 року уряд зміг говорити вже повноцінну реалізацію проекту (постанова від 7 листопада 2023 №1156). При цьому в застосунку «Дія» послуга досі недоступна, однак була оголошена можливість участі в її бета-тестуванні.

За останніми повідомленнями в рамках «е-Підприємця» буде об’єднано 8 послуг, які стосуються базових аспектів запуску ФОП. Хоча в листопаді йшлось про 12 послуг, що зокрема визначено постановою.

Постанова 2021 року про експериментальний проєкт була навіть більш амбітною. Зокрема пропонувалася також реєстрація юросіб (ТОВ на підставі модельного статуту), а також отримання низки ліцензій. Причиною виключення таких послуг з переліку могла стати більша складність цих послуг і потреба індивідуальних рішень по ним. Дослідження ІЕД, які проводились до повномасштабного вторгнення, вказували, що мінімізація контакту з бюрократами не обов’язково є панацеєю для бізнесу. В певних моментах підприємцям потрібні особисті консультації, а можливість отримання такої консультативної допомоги впливає на загальний рівень задоволення державними послугами. Не кожен громадянин володіє достатнім досвідом та знаннями, які дозволять скористатися комплексною послугою онлайн».

Зміни до закону про нацменшини зокрема про те, що мови нацменшин дозволено використовувати в рекламі (окрім російської), +1,5 бала

Через півтора місяця після ухвалення – на початку листопада – Володимир Зеленський підписав закон 3389-IX зі змінами до закону про національні меншини, який був однією з вимог для початку перемовин про вступ України до ЄС. Така потреба виникла у відповідь на зауваження Веніційської комісії до тексту основного закону.

Новий закон уточнює визначення «національної меншини», прибираючи з нього вимогу традиційно проживати на території України. Також у документ додали антидискримінаційну норму про те, що держава має вживати заходів для «досягнення … справжньої рівності між особами, які належать до національних меншин (спільнот), та особами, які належать до більшості населення».

Закон передбачає створення Кабміном порядку визначення населених пунктів такими, де живуть представники тієї чи іншої національної меншини. В таких населених пунктах можуть бути створені Центри національних меншин (спільнот). Серед їхніх завдань за новим законом:

збереження традиційної культури та нематеріальної культурної спадщини національних меншин (спільнот), створення умов для всебічного розкриття їхньої самобутності, збереження мови, культури, народних традицій;
взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування для вирішення нагальних питань щодо захисту прав національних меншин;
надання консультативної та організаційної підтримки громадським об’єднанням національних меншин та інші.

В цих населених пунктах представники національних спільнот отримають змогу за бажанням взаємодіяти рідною мовою з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також відкривати “спеціалізовані книгарні, утворені для реалізації прав національних меншин (спільнот)” – тобто ті, що мають книги та газети, пов’язані із культурою, мовою, історією та іншими інтересами відповідної національної меншини.

Також у населених пунктах компактного проживання національних спільнот буде дозволено використовувати мови нацменшин у рекламі (як дублюючих для державної мови), під час публічних заходів, під час надання допомоги та захисту представникам нацменшин, піклування про них в будинках-інтернатах для людей похилого віку.

Водночас закон обмежує використання деяких норм (щодо права на мирні зібрання, фінансову підтримку спільнот від держави та місцевої влади, участь у дорадчих органах при органах місцевої влади, створення Центрів нацменшин) на час воєнного стану та 6 місяців після його закінчення для меншин, які походять з держави, що вчиняє акти агресії проти України.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТІВ

Експерти Громадянської мережі ОПОРА:

«1 липня 2023 року набув чинності Закон “Про національні меншини (спільноти) України”, яким було скасовано старий закон ще 1992 року. Зміна законодавства в цій сфері є одним з 7 основних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, який активно лобіювала Угорщина. Утім, незважаючи на прийняття нового закону Венеційська комісія оприлюднила два висновки (від 12 червня 2023 року та від 9 жовтня 2023 року) з рекомендаціями щодо вдосконалення законодавства у сфері національних меншин.

Наведені в її висновках зауваження здебільшого спрямовані на зміну деяких норм профільного закону відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.

Тому головною метою Закону 3389-IX є внесення змін до Закону “Про національні меншини (спільноти) України” з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії.

Якщо узагальнити, то у новому Законі:

конкретизовано трискладовий тест обмеження в реалізації прав і свобод представників нацменшин, зокрема передбачено мету такого обмеження, а саме в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку, запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб;
передбачено можливість проведення публічних заходів (таких як збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи) для осіб, які належать до національних меншин (спільнот), їхньою мовою, а також конкретизовано умови та збільшено строк подачі запитів щодо супроводу заходів нацменшин державною мовою;
розширено можливість використання мови нацменшини на прохання особи не лише для надання їй екстреної допомоги, а й для допомоги та захисту, якщо така особа постраждала від домашнього насильства, забезпечення догляду в будинку-інтернаті для громадян похилого віку;
дещо конкретизовано зміст методології, що повинна затверджуватись Кабінетом Міністрів України, для визначення особливостей використання мов нацменшин при наданні будь-якої топографічної інформації, комунікації з органами влади та в інших сферах у населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до таких спільнот;
гарантовано безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі, електронними), посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до нацменшин, та педагогічних працівників;
передбачено надання державної підтримки мовам національних меншин (спільнот), яким загрожує зникнення, перелік яких затверджуватиме Кабінет Міністрів України на основі міжнародних стандартів;
деталізовано завдання Центру національних меншин;
визначено, що протягом 5 років з дня його скасування або припинення до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення щодо проведення публічних, культурно-мистецьких, розважальних або видовищних заходів, а також поширення реклами, в тому числі у медіа.

В цілому Закон 3389-IX враховує рекомендації Венеційської комісії, при цьому відтерміновує дію окремих положень щодо мови держави-агресора. Також він відсилає до підзаконних актів, які ще повинен розробити Кабінет Міністрів України. Варто зауважити, що він стосується лише Закону “Про національні меншини (спільноти) України”, водночас значна кількість положень щодо прав нацменшин диверсифіковані в інших законах, частину з яких було змінено прийнятим у грудні 2023 році Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах” 3504-IX. Останній стосується змін до законів “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про вищу освіту”, “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, “Про медіа”, а також “Про національні меншини (спільноти) України” та потребує окремого аналізу».

Постанова про іноземні е-довірчі послуги, +1,5 бала

Уряд ухвалив порядок визнання іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Це означає, що кваліфіковані електронні підписи країн ЄС тепер можна використовувати в Україні.

Державне підприємство «Дія», яке належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації, забезпечуватиме засвідчення підписів.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ

Ірина Коссе, Провідна наукова співробітниця, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій:

«Постанова №1198 має на меті впровадження кваліфікованих електронних підписів Європейського Союзу в Україні та включення українських компаній до Довірчого списку іноземних кваліфікованих надавачів таких послуг. Це сприятиме зручній електронній взаємодії з партнерами з ЄС у сфері бізнесу та надасть можливість громадянам ЄС використовувати свої е-підписи для українських е-документів.

Постанова також стимулює укладання міжнародних угод щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг, що сприятиме повноцінному використанню українських е-підписів за кордоном та е-документів ЄС в Україні.

Незважаючи на ці переваги, варто відзначити затримку ухвалення постанови на майже рік після попереднього затвердження експериментального проєкту в 2022 році. 22 листопада 2022 року уряд прийняв постанову №1311, якою затвердив «Порядок проведення експериментального проєкту щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг між Україною та Європейським Союзом».

Проєкт має бути реалізовано до 20 серпня 2024 року. Очікується, що ці ініціативи спростять отримання послуг та ідентифікацію для українців за кордоном та полегшать підписання електронних документів з іноземними контрагентами.

Після завершення експериментального проєкту можна очікувати на підписання Угоди між Україною та ЄС щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг. Таку Угоду ЄС не укладав з жодною третьою країною.

А старт цьому процесу було покладено 7 листопада 2018 року, коли набрав чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги». Цей закон створив умови для «автоматизації» відносин між державою та бізнесом. Для громадян це розширило можливість отримання адміністративних послуг в онлайн режимі. Крім того, вимоги до надання електронних довірчих послуг та засобів е-ідентифікації були гармонізовані з європейськими і міжнародними стандартами».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління	+1,0
Зміни до закону про нацменшини зокрема про те, що мови нацменшин дозволено використовувати в рекламі (окрім російської)	+1,5
Державні фінанси	0,0
Монетарна політика	0,0
Бізнес середовище	+2,0
Постанова про запуск на порталі Дія комплексної послуги – е-Підприємець	+2,0
Порядок моніторингу об’єктів оброблення відходів (сміттєпереробні заводи, полігони, установки)	+1,0
Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для рекреаційної інфраструктури	+1,0
Постанова про затвердження концепції «походження товарів»	+1,0
Постанова про іноземні е-довірчі послуги	+1,5
Енергетика	0,0
Людський капітал	0,0

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.

Автори:

Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка

«Вокс Україна»

VoxUkraine – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.