Економічні показники Німеччини та США в передчутті рецесії

Німеччина, осьова економіка ЄС, завершила рік з мінусом 0,3% за динамікою ВВП.

Можна говорити про рецесію найбільшої економіки Євросоюзу.

Індикатор, що моделює ризик рецесії в США – свідчить про те, що ВВП Америки може "пірнути" в рецесію в другому-третьому кварталі 2024 року.

"Виринути" можливо вийде наприкінці року.

Якщо ця рецесія і станеться, то вона буде "хвостом" відкладеного ефекту тривалого треку високих процентних ставок і жорсткої грошово-кредитної політики ФРС.

І припаде вона якраз на вибори президента США восени цього року.

Любителі конспірології можуть згадати, що глава ФРС Джером Пауелл, можна сказати, креатура Трампа.

Для його призначення тоді навіть на місяць раніше відправили у відставку тодішню главу федрезерву Джанет Єллен (яка зараз обіймає посаду міністра фінансів в адміністрації Байдена).

Зрозуміло, що всі рішення щодо ставок ухвалює у ФРС комітет з відкритих ринків. Одного члена комітету навіть звинувачували в спекуляціях на опціонах на рішення регулятора щодо ставок, тобто ставив він сам на себе...

Я особисто особливо не вірю в якусь монетарну змову республіканців, хоча б тому що їхнє лобі зосереджене у видобутку нафти і ВПК. А фінсектор – вотчина демократів.

Проте інфляція і високі ставки за іпотекою "з'їдають" рейтинг Байдена як весняне сонце сніг.

Судячи з усього, апогей токсикозу жорсткої ДКП у США припаде саме на осінь 2024-го року, тобто на вибори президента, палати представників і довибори в сенат.

Не дуже спокійно і в Азії.

Китайські акції в Гонконзі впали до мінімальної позначки за останні 19 років.

Песимізм інвесторів пов'язаний з відсутністю економічних стимулів: у країні періодична дефляція, а Народний банк Китаю зберіг базові ставки на колишньому рівні: за річними першокласними кредитами – 3,45%, за п'ятирічними – 4,2%.

Індекс Hang Seng China Enterprise (CEI) впав на 2,96% до позначки в 4975,3 пункту.

Це найнижчий рівень з літа 2005 року.

HSCE став одним із найгірших ключових індексів Азії – так пише Bloomberg.

Найбільше падіння в секторі китайських технологічних гігантів:

Meituan (-5,5%) і Tencent Holdings (-3,46%).

Індекс материкового Китаю Shanghai Shenzhen CSI 300 впав на 1,56% і становив 3218,9 пункту.

Цілком можливо, що зростання на фондовому ринку найближчими роками визначить мас-маркет, пов'язаний зі штучним інтелектом, чіпами та напівпровідниками.

У цій моделі, Кііай не зможе демонструвати випереджальне зростання.

Світові центробанки приготувалися таритися золотом, його ціна може зрости або на геополітиці, або на факторі зниження ставок у США.

На кого тоді ставити?

В ЄС – на Швейцарію та її франк.

В Азії – на Японію та її єну.

З Японією взагалі цікава ситуація.

У 70-х роках 40% найбільших банків світу були японськими, а американців лякали тим, що японці скуплять всю Америку, а сама Японія наздожене США за потенціалом економіки.

Але тут проявилася тактика США щодо стримування потенційних конкурентів:

У глобальному світі потрібно співпрацювати і взаємодіяти.

Але робити це потрібно так, щоб тебе не обігнали в конкурентній боротьбі.

Стратегія Вашингтона полягає в тому, щоб поперемінно вмикати то "японську", то "китайську" доріжку, періодично роблячи своїм стратегічним торговельним партнером то одну, то іншу сторону.

У 50-70-х роках "включили" Японію, у 80-90-х – Китай.

Зараз США веде торговельну війну з Китаєм.

Але схожа ситуація була у 80-х, коли під час президентства Рейгана відбулася "Угода Плаза" (Plaza Accord) - за ім'ям однойменного готелю в Нью-Йорку.

Тоді представники G5 (країн "Великої п'ятірки", до якої входили США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія) підписали угоду про проведення цільових валютних інтервенцій, спрямованих на зниження курсу долара і зміцнення курсу валют країн-учасниць п'ятірки.

Американська економіка вийшла з рецесії, а в історію той період увійшов як сім огрядних років періоду Рейганоміки.

Але для інших країн це мало катастрофічні наслідки.

Та ж Японія увійшла в дефляційну пастку і потиснула кризу – з низькими темпами економічного зростання.

Є ймовірність того, що США самі підуть на тимчасове знецінення долара і зміцнення до нього валют країн-торговельних конкурентів (Китай, ЄС).

Натомість Японія отримає фору в експорті своєї продукції до США, насамперед в автопромі та електроніці.

Це може стати першим шансом Японії на вихід із зони від'ємних ставок за останні десятиліття.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
«Об’єднана Україна»