Як українські благодійні фонди дрони купували?

Обсяг імпорту літальних апаратів помітно збільшується

Майже кожен українець чув про великі збори на бронежилети, шоломи, тепловізори, коптери, приціли, автівки тощо, які проводять волонтерські фонди. Як військові, так і волонтери кажуть, що сьогодні дрони є одним із ключових елементів військової переваги. Проте високий попит на дрони може призвести до зростання їхньої ціни. У цій статті дослідники «Вокс Україна» розглядають, як змінилася ціна на дрони, які закуповують найбільші волонтерські фонди.

СВІТОВИЙ РИНОК І КЛАСИФІКАЦІЯ ДРОНІВ

Розмір ринку дронів активно зростає: очікується, що обсяг світового ринку дронів до 2030 року досягне 54 млрд доларів порівняно із 27 млрд доларів у 2023 році. За найоптимістичнішими прогнозами, через війну в Україні середньорічне зростання ринку становитиме 25-30% замість 10%, які прогнозували у 2019 році. На це впливає підвищений попит на оборонні технології та збільшення видатків держав на оборону (дрони використовуються не лише для оборони, тому додаткові 15-20% зростання ринку можна віднести саме на рахунок війни).

Китай переважає на комерційному ринку: компанія DJI здійснює 70-80% світових продажів комерційних дронів. США успішніші на ринку військових дронів та дронів подвійного використання, попит на які зростатиме через геополітичну ситуацію у світі. Понад 30 країн уже взяли на озброєння бойові безпілотники, і ще понад 10 розробляють такі системи. Основні країни, які розробляють військові дрони, окрім України, – це Туреччина, Іран та Ізраїль.

Військові дрони можна поділити на три класи. Кожен наступний клас характеризується більшою кількістю функцій та кращими характеристиками коштом збільшення вартості БПЛА та його ваги. До першого класу належать прості дрони-розвідники. До них можна віднести більшість дронів компанії DJI, наприклад, Mavic 3. Другий клас – це тактичні дрони-розвідники, які вже можуть нести певне озброєння. Зазвичай у таких дронів краща захищеність від РЕБ та ширший спектр оптичних функцій для спостереження. Приклади дронів цієї категорії – БПЛА «Лелека-100», «Фурія», Shahed та ZALA Lancet. Дрони третього класу є ударними та орієнтовані на масове знищення ворога завдяки важкому озброєнню та систем зв’язку. Bayraktar TB-2 – один із них. 

FPV-дрони – окрема категорія дронів, які мають унікальні можливості та застосування. Вони в першу чергу використовуються як камікадзе, що несуть на собі боєприпас як корисне навантаження. FPV-дрони оснащені камерами, які передають відеосигнал в реальному часі на спеціальні відео гарнітури або екрани, що дозволяє пілоту бачити довкілля через об’єктив камери дрона. Вони дозволяють операторам отримувати деталізовані зображення та відчувати, ніби вони самі знаходяться в кабіні дрона. Ці дрони незамінні для виконання завдань, де потрібна точність та швидкість реакції з боку пілота.

Застосування цивільних дронів у військових цілях в Україні розпочалося у 2014 році під час вторгнення РФ на Схід України. Наразі дрони найактивніше використовуються для військових задач, картографії та знімання місцевостей в агросекторі та кіноіндустрії, проте їхнє застосування можливе у більшості галузей.

СКІЛЬКИ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ІМПОРТУЄ УКРАЇНА?

За даними Держстату, обсяг імпорту літальних апаратів, космічних апаратів та їхніх частин у 2021 році становив 355,1 млн дол. США, у 2022 – 361,4 млн дол. США, а за 11 місяців 2023 року 611,4 млн дол. США, причому за квітень, червень та липень 2023 року імпортували 43% усього обсягу товарів цієї категорії. 

Під час воєнного стану Держстат не може розкривати дані більше ніж за двозначним кодом. Базуючись на описі КВЕД, ми припускаємо, що найбільше дронів було імпортовано за категоріями УКТЗЕД 8802110000 – транспортні засоби з масою порожнього обладнаного апарата не більш як 2 000 кг, та 8802200000 – літаки та інші літальні апарати з масою порожнього обладнаного апарата не більш як 2 000 кг.

За 2021 рік за кодом 8802110000 Україна імпортувала 546 апаратів загальною вартістю 45 млн дол. США, із них на 34,8 млн дол. США із Франції та на 3,1 млн дол. США (535 апаратів) із Китаю. За кодом 8802200000 Україна закупила 218 апаратів із Китаю, 91 із Польщі, 65 із Республіки Корея, 36 зі США та 10 із Франції на загальну суму 3,9 млн дол. США. 115,6 млн дол. імовірно витратили на два турецькі комплекси Bayraktar (до одного комплексу входять 6 безпілотників та 2 пункти управління). 

ЗАКУПІВЛІ БЛАГОДІЙНИХ ФОНДІВ

До повномасштабного вторгнення Росії Китай без проблем експортував дрони до України напряму. Їх використовували або як «весільні» дрони, або для агросектору. Зрозуміло, що такого високого попиту, як зараз, на них не було. У 2022 році китайський виробник заборонив експорт в Україну та Росію, наполягаючи на тому, що його продукція призначена «лише для мирного використання», тому українці змушені купувати дрони в інших країнах (втім, міністерство оборони, за словами ексміністра Резнікова, не проводить закупівлі дронів виробництва DJI, тому що військові вважають їх «весільними дронами»). Ці обмеження, а також зростання попиту, мали призвести до зростання ціни дронів. Водночас, щоб здешевити імпортні дрони, у лютому 2023 року уряд скасував мито та ПДВ на них. 

Отже, як змінилася ціна дронів з початку повномасштабної війни? Ми проаналізували ціни закупівель дронів благодійними фондами «Повернись живим», «Фонд Притули» та «Лапка Дзиґи». Ми обрали ці фонди, оскільки у їхній звітності є необхідна інформація. Ми також звернулися із запитами до інших благодійних фондів, але відповіді не отримали.

90% закуплених цими благодійними фондами дронів іноземні. Це пов’язано з нерозвиненістю українського серійного виробництва дронів, у той час як світові гіганти виробляють комерційні дрони у великій кількості. Але у звітах БФ «Повернись живим» та «Фонд Притули» зустрічаються закупівлі дронів і українського виробництва. Наприклад, фонд «Повернись живим» купував БпАК «Лелека-100» у 2016, 2022 та 2023 роках, а БпАК PD-2E – протягом 2022 та 2023 років. «Фонд Притули» купував у січні та травні 2023 комплекси БПЛА Валькірія та інші дрони вітчизняного виробництва. 

Також у звітах можна побачити закупівлі таких моделей дронів: DJI Mavic 2 zoom, DJI Mavic 2 Enterprise, Autel EVO II Pro Rugged Bundle V2, Autel EVO Lite+ Premium Bundle Orange, DJI Matrice 30T, DJI Mavic Air 2S, DJI Mini 2 Fly More Combo, Безпілотний авіаційний комплекс NEMESIS BMH, Безпілотний авіаційний комплекс BAYRAKTAR TB2, Безпілотний авіаційний комплекс А1-МС ФУРІЯ, Безпілотний авіаційний комплекс «Сич 03», Parrot Anafi USA та інші менш популярні дрони.

Для динамічного місячного представлення ціни (рис. 1) ми обрали модель DJI Mavic 3 у різних модифікаціях, тому що цей дрон вибрані благодійні фонди купували найчастіше.

Рисунок 1А. Динаміка зміни ціни закупівель на різні модифікації Mavic-3, грн

Рисунок 1В. Динаміка зміни ціни закупівель на різні модифікації Mavic-3, євро за курсом НБУ

Джерело: БФ «Повернись живим», БФ «Фонд Притули» та БФ «Лапка Дзиґи». Примітка: на графіку показана середня ціна для тих фондів, які закуповували дрони у відповідному місяці. Якщо лише один фонд проводив такі закупівлі у певному місяці, наведена ціна, яку платив цей фонд. Mavic 3 - це базова версія дрону, Mavic 3 Fly More Combo має ширшу комплектацію, за допомогою якої може проводити у повітрі більше часу, DJI Mavic 3 Thermal має камеру нічного бачення, DJI Mavic 3 Enterprise - це промисловий дрон. Він має покращену камеру, за допомогою якої можна збільшити об'єкт до 56 разів, та більший час польоту. Окрім попиту, ціна дрону може залежати від постачальника та комплектації. У звітності фондів вони не вказані, однак, сподіваємося, що усереднення цін дає можливість побачити динаміку.

Як видно з рис. 1, розглянуті фонди стабільно закуповують Mavic 3 Fly More Combo, і його ціна, якщо не враховувати «сплеск» у серпні 2022 року, залишається практично на одному рівні. Водночас DJI Mavic 3 Thermal значно подорожчав. Ці дрони потрібні на фронті, оскільки росіяни почали враховувати наявність дронів у ЗСУ та пересуватися переважно вночі. Натомість за останні півроку значно подешевшали «базові» DJI Mavic 3. Можемо припустити, що попит на них знизився, оскільки із розвитком технологій вони втратили свої переваги.

ВАРТІСТЬ ДРОНІВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

За допомогою сервісу web.archive та запитів у підтримці DJI ми проаналізували зміну ціни на сайтах європейських представників компанії DJI (рис. 2). Адже частину дронів волонтерські фонди закуповують у ЄС.

Рисунок 2. Динаміка цін на моделі DJI у Європейському союзі та порівняння з цінами закупівель БФ, євро

Джерело: власний розрахунок, store.dji.com, megadron.pl через web.archive.org

Примітка. Курс гривні до євро взято з сайту Minfin.com.ua, тому що фонди купували валюту за ринковим курсом, але він відрізнявся від офіційного курсу НБУ не більш, ніж на 10%. На рисунку світлі кольори - це ціни в магазинах, темні - ціни БФ. Ціни у ЄС (Польщі) для DJI Mavic 3 Thermal, DJI Mavic 3 Enterprise, DJI FPV Combo, DJI Mavic 3, DJI Mavic 3 Fly More Combo, DJI Matrice 300 RTK Combo було отримано шляхом запитів у компанії DJI. Ціни на дрон Autel EVO II Dual Rugged Bundle (640T) V2 було отримано через web.archive.org на сайті megadron.pl.

На графіку 2 видно, що розглянуті нами фонди закуповували дрони дешевше, ніж її пропонували онлайн-магазини (мабуть, за рахунок оптових закупівель). Втім, ціна може відрізнятися залежно від комплектації дрона, а також від постачальника (український імпортер чи іноземний постачальник). На жаль, таких подробиць у звітності фондів немає. 

ВИСНОВКИ

По-перше, обсяг імпорту літальних апаратів помітно збільшується. Так, за 11 місяців 2023 року Україна імпортувала літальних апаратів (за вартістю) на 70% більше, ніж за весь 2022 рік. Крім того, українці почали виробляти дрони у набагато більше кількостях, ніж до повномасштабного вторгнення. 

Через те, що благодійні фонди переважно закуповують дрони іноземних постачальників, ми порівняли ціни закупівель БФ та ціни на офіційному сайті DJI у ЄС та виявили, що українські благодійні фонди в усіх випадках купували дрони дешевше. 

За результатами дослідження «Наші гроші» державне підприємство Держспецзвязку також закуповувало дрони за цінами нижчими від роздрібних. Отже, загалом можна зробити висновок, що закупівля дронів для війська відбуваються ефективно. Однак, потрібно слідкувати за цими закупівлями, щоб підтримувати цей рівень ефективності або підвищувати його.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Statista: statista.com/outlook/cmo/consumer-electronics/drones/ukraine#revenue
  2. Держстат: ukrstat.gov.ua
  3. Звітність закупівель БФ «Повернись живим»: savelife.in.ua/reporting
  4. Звітність закупівель БФ «Фонд Притули»: prytulafoundation.org/military-reports
  5. Звітність закупівель БФ «ЛАПКА ДЗИҐИ»: dzygaspaw.com/transparency 
  6. Internet archive: web.archive.org
  7. United 24: u24.gov.ua

Автори: студенти магістерської програми Київської школи економіки «Публічна політика та врядування» Володимир Гребенюк, Андрій Бобак, Тарас Паславський, Євген Курінний

Автори:

«Вокс Україна»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів