Відтік грошей з банківських депозитів: чи надовго тенденція?

Українці своїй банківській системі довіряють більше, ніж ворожим ІПСО

Поряд із незначними обсягами міжнародної допомоги у січні-лютому ще однією неприємною для фінансового сектору новиною початку року став рекордний за час війни відтік строкових гривневих депозитів із банківської системи. Як і будь-який негатив, повідомлення про це одразу розтиражувати ЗМІ та соцмережі. Втім, у Національному банку заспокоюють: незначне скорочення справді відбулося, однак зараз на гривневих банківських депозитах українці все ще тримають набагато більше грошей, аніж до війни. Але ж диму без вогню не буває. Розбираємося у причинах та факторах.

ПОНАД ₴50 МЛРД: З БАНКІВ – «ПІД МАТРАЦИ» ТА У ВАЛЮТУ

На початку лютого Нацбанк повідомив про скорочення гривневих вкладів населення та бізнесу в банках на понад 2%. І хоча відсоток насправді скромний, сума, про яку йдеться, доволі значна – мінус 50 мільярдів гривень. Дещо зменшилися й обсяги вкладів громадян у валюті. Приблизно такими ж були й темпи скорочення у першій декаді лютого. Хоча надалі ситуація, за даними НБУ, стабілізувалася.

З-поміж причин січневого падіння колишній голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин називає посилення валютних ризиків на тлі невизначеності із зовнішньою допомогою, дію режиму гнучкого обмінного курсу, запровадженого НБУ із жовтня, що посилює негативні очікування клієнтів банків та спонукає їх прискорено конвертувати гривневі кошти в іноземну валюту, а також сезонність.

«Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. У січні, натомість, надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення», – пояснив Данилишин.

Хоча порівняно з першими місяцями попередніх років – цьогорічний відтік справді став рекордним. Але тут, вочевидь, ідеться про збіг факторів.

Банкіри схильні вважати, що позначився сезон переукладання договорів. Мовляв, це традиційно для кінця та початку року. «Стандартна щомісячна частка депозитів, які закінчуються, становить 8-12% від обсягу сформованого портфеля. При цьому рівень нового переукладення таких коштів, зазвичай, становить 60-70%. У січні ж на фоні збільшення песимізму вкладників та зростання невизначеності в економіці цей показник переукладення зменшився до 40-50%», – відмітив директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитро Замотаєв у коментарі Укрінформу.

Деякі експерти пояснюють це, у тому числі, впливом низки психологічних чинників. В першу чергу тривожними новинами із фронту. А також намаганням перестрахуватися від начебто намірів блокувати банківські рахунки у випадку порушення громадянами нового законодавства про мобілізацію. Хоча здається, уряд та народні обранці вирішили відмовитися від такої ідеї. Однак доки закон не ухвалено, ці побоювання спонукатимуть українців забирати банківські вклади й тримати гроші вдома «під матрацом» та ще й у валюті. «Зростання попиту населення на іноземну готівку частково задовольняється за рахунок коштів з депозитів. Недарма, чиста купівля валюти населенням, за даними НБУ, у січні зросла до 885 млн доларів у порівнянні з 375-380 млн доларів у жовтні-листопаді», – нагадує Замотаєв.

І поки що ознак вгамування попиту на валюту як з боку населення, так і бізнесу, за словами банкіра, немає. Не діє цього разу й сприятливий для гривні сезонний чинник, пов'язаний із початком посівної кампанії та масовим продажем валюти аграріями.

Але фінансовий аналітик ICU Михайло Демків просить не сіяти «зраду» та не перебільшувати ситуацію в банківському секторі. «Кажуть, що всі втікають у кеш, побоюючись фінмоніторингу, мобілізації чи ще чогось. Чи достатньо підстав це стверджувати? За січень обсяг готівкової гривні знизився, а не зріс – на 7 млрд (приблизно -1%). Можна, звісно, стверджувати, що в готівковому сегменті у нас простежується чітка сезонність і в січні обсяг паперової гривні, зазвичай, скорочується навіть помітніше – до повномасштабного вторгнення скорочення було на 4-7%, торік – на 2,4%. Тобто, попит на готівку трохи більший, аніж у мирний час. Але чи цього достатньо, щоб робити категоричні висновки про «все погано» чи «все добре»? Я так не думаю», – пише Демків.

При цьому Дмитро Замотаєв стверджує, що скорочення вкладів торкнулося не всіх учасників ринку. Низка банків поступово нарощує обсяги депозитів – у середньому на 2,5–3% щомісяця.

Звідси – висновок фахівця: Якби ці «втрати» були розподілені між банками рівномірно, то ринок би вже відреагував на це як на глобальну тенденцію. Адже якщо знижується попит, то є два варіанти реакції – або збільшувати відсотки та «розкручувати» депозитні програми, або ж зупиняти розвиток окремих депозитних продуктів. Але такі факти не фіксуються: навпаки ринок перебуває в «передчутті» посилення конкуренції за вкладника. Саме у березні, за прогнозами банкіра, очікується старт нових акційних депозитних продуктів з покращеними умовами (до 17% річних).

«При цьому навряд чи збільшення дохідності за депозитами у березні матиме системний або ж довгостроковий характер: скоріше за все, ці «покращені» депозити будуть точковими, націленими саме на збільшення депозитних портфелів банків. А рівень чистого прибутку за гривневими вкладами, що враховує інфляцію та необхідні банківські комісії за оформлення, збережеться в діапазоні 5-6%, що стимулюватиме громадян до відкриття нових вкладів», – вважає Замотаєв.

Надалі ж, за прогнозами учасників ринку, дохідність гривневих депозитів залежатиме, насамперед, від ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами НБУ, якими регулятор «зв’язує» вільну гривню, спрямовуючи її надлишок в економіку країни.

ЧИ ПРОДОВЖИТЬСЯ ВІДТІК КОШТІВ НАСЕЛЕННЯ З БАНКІВ НАДАЛІ: ПРОГНОЗ НБУ

В Національному банку ретельно проаналізували причини неприємної для фінансового сектору ситуації на початку року, і кажуть, що ризиків поглиблення кризи не бачать.

«У вислові «українці знімають кошти в банках рекордними темпами через закон про мобілізацію» і перша, і друга частини не відповідають дійсності. Ми детально проаналізували динаміку коштів на рахунках у грудні-лютому. Рекорд справді мав місце: за 2023 рік обсяг гривневих коштів на рахунках населення у банках збільшився на 121 млрд гривень, або на 20,5%, і сягнув історичного максимуму – 711 млрд гривень», – констатував голова Правління НБУ Андрій Пишний.

Що ж до причин певного скорочення обсягів вкладів на початку цього року, то першою він назвав уже згадану сезонність. Адже із року в рік надходження на рахунки клієнтів зростають наприкінці року та скорочуються – на початку.

«Це логічний тренд, який був і в мирні часи. Бізнес та держава намагаються завершити всі розрахунки, у тому числі й за зарплатами, до кінця року, а на початку наступного року населення ці кошти витрачає або інвестує», – пояснив Пишний.

При цьому навіть штучно розтиражовані «жахалки» стосовно впливу на ситуацію законопроєкту про мобілізацію, за його оцінками, не принесли очікуваного організаторами дискредитаційної кампанії ефекту.

«Ба більше, у перші тижні обговорення (попереднього варіанту законопроєкту) в грудні залишки коштів і надалі збільшувалися. Крім того, профільний комітет парламенту чітко висловився, що не підтримуватиме норму про блокування рахунків. Це можливо, як і зараз, виключно в судовому порядку. По-третє, ми також не побачили зв’язку січневих відпливів із вкидами про нібито запровадження оподаткування усіх карткових операцій (це, до речі, вже спростували в Міністерстві фінансів). Бачимо чіткий сезонний тренд, який повторюється з року в рік», – наголосив керівник Нацбанку.

Він також спростував чутки про нібито наміри регулятора суттєво спростити процедуру розкриття банківської таємниці. Жодних рішень із цього приводу Національний банк не затверджував. Йдеться лише про уточнення термінології згідно зі змінами в законодавстві про доступ до інформації. «Національний банк і надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані проти тіньового сектору, водночас суворо відстоюючи захист конфіденційності банківських операцій відповідно до світових стандартів», – запевнив А.Пишний.

І головне: за даними НБУ, протягом лютого обсяг гривневих коштів фізичних осіб на рахунках у банках практично відновився після січневих коливань. Станом на початок березня населення зберігає на гривневих рахунках у банках орієнтовно 707 мільярдів гривень. Тобто, лише на 4 мільярди менше, аніж було у грудні.

«Водночас українці нарощують частку строкових вкладів, а рівень доларизації депозитів знижується. Тобто, своїй банківській системі довіряють більше, ніж ворожим ІПСО, і наша статистика це чітко підтверджує. Зберігаймо спокій та робімо свою справу», – підсумував голова Нацбанку.

При цьому рівень конкуренції банків за вкладника, на думку експертів, посилиться. Тож навіть очікуване багатьма рішення про чергове зниження облікової ставки та пов’язане з ним падіння дохідності депозитних сертифікатів НБУ не призведе до глобального зниження ставок за гривневими вкладами. Отже, попри значний девальваційний, а головне – психологічний – тиск, банківські заощадження у гривні все ще залишатимуться доволі привабливим для українців інструментом. Тоді як НБУ дав чітко зрозуміти, що й надалі рішуче протидіятиме будь-яким спробам заробити на паніці та штучному розхитуванні валютного ринку. Тож спроба достроково забрати свій вклад (зазвичай, із втратою відсотків) і намагання придбати за ці гроші валюту – в майбутньому може й не окупитися.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Bloomberg