Олена Галушка: Що буде з замороженими російськими активами і коли є шанс їх отримати?
Конфіскація активів – значною мірою політичне рішення, тому важливо тиснути на політиків країн G7 та доносити, чому це важливо зробити зараз
Конфіскація російських активів на Заході особливо актуальна в контексті тривалості війни і певних складнощів з фінансовою підтримкою. Як Україна, її урядовці, дипломати та активісти громадянського суспільства працюють над цим питанням? Який прогрес та виклики є на цьому шляху? Ці та інші питання "Вокс Україна" розглядає у новому випуску подкасту «Що з економікою». Ведучі – Юля Мінчева, Вокс Україна, та Юрій Гайдай з Центру економічної стратегії.
Гість випуску – Олена Галушка, співзасновниця Центру перемоги адвокаційної платформи і членкиня правління Центру протидії корупції.
Повну розмову слухайте за посиланням.
ЩО ЦЕ ЗА КОШТИ І ЯК ПОГЛЯД НА КОНФІСКАЦІЮ АКТИВІВ ТРАНСФОРМУВАВСЯ ЗА ДВА РОКИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ?
Серед заморожених на Заході активів є активи олігархів, представників влади росії та членів їхніх сімей, власність російських державних підприємств або міністерств. Проте коли говоримо про конфіскацію, йдеться про активи російського Центрального Банку. Це приблизно 300 мільярдів доларів, які були заморожені в перші дні після початку повномасштабного вторгнення в країнах G7.
Тоді це був безпрецедентний крок, але питання, чи варто це робити, у наших партнерів не виникло. Вони ухвалили рішення швидко, і це правильно, тому що це рішення фактично відрізало велику частину російських ресурсів, які в іншому випадку росіяни спрямували б у свою економіку та воєнну машину. Але на подальші кроки наші партнери досі не зважилися. Адвокація цього питання почалася в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення, проте до грудня 2023 року питання конфіскації активів було фактично табу.
Позиція G7 до жовтня 2023 року була такою: ці активи будуть заморожені до кінця війни, а після завершення війни ухвалимо рішення, що з ними робити далі. У жовтні ця позиція змінилася на значно сильнішу: активи будуть заморожені не просто до кінця війни, а поки росія не заплатить репарації.
В України є рішення Генеральної асамблеї ООН від листопада 2022 року з вимогою до росії не лише зупинити війну і забрати свої війська з території України, але й виплатити репарації, тобто компенсацію за шкоду. Є розуміння, що ці ресурси не повернуться до росії доти, доки вона не заплатить репарації.
Заморозка активів на початку вторгнення була виправданим і пропорційним заходом. Проте сьогодні, зважаючи на оцінку завданих збитків Україні в обсязі щонайменше 486 мільярдів доларів, цей крок не виглядає співмірним. Тож ми працюємо над тим, аби переконати партнерів надати Україні ці кошти зараз. Ці гроші мають допомагати виграти війну та зберегти життя українців сьогодні, не очікуючи переговорного процесу і того, що росія ймовірно просто відмовиться платити репарації.
ДЕ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗАМОРОЖЕНІ АКТИВИ?
Повністю цю інформацію ніхто з партнерів не розкрив. 300 мільярдів доларів США — це наша оцінка з публічних джерел. Здебільшого це цінні папери або готівка на рахунках банківських або фінансових установ. Більшість цих активів (приблизно 190 млрд євро) були заморожені в Бельгії, у системі Euroclear. Решта активів знаходяться в інших країнах G7 – Японії, Франції, менше в Німеччині та Великобританії, і приблизно 8 млрд дол. у Сполучених Штатах Америки. Про природу цих активів наші партнери, на жаль, не публікували інформації.
Зараз на ці активи нараховуються відсотки. Куди вони йдуть? В лютому 2024 року Європейська комісія вирішила, що процентні доходи будуть акумульовані на окремому рахунку. До кінця червня ЄК має ухвалити рішення про спрямування цих коштів Україні. Але це стосується лише відсотків, нарахованих з 2024 року. Проте за 2022-2023 роки відсотки також нараховувалися. Тільки приватна установа Euroclear заробила за ці два роки понад 5 мільярдів євро. Ці гроші досі у неї. І з подачі Бельгії Єврокомісія вирішила, що вони залишаться в Бельгії. Euroclear спрямував їх у резервний фонд на випадок реалізації ризиків. Неочевидно, які ризики потребують аж п’ять мільярдів євро. Очевидно, що більша частина цих коштів має вже зараз надійти Україні.
ДВА ТРЕКИ РОБОТИ З КОНФІСКАЦІЇ АКТИВІВ ТА ОСНОВНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Перший трек – всередині Європейського Союзу стосовно доходів, які формуються на заморожених активах. Другий трек – на рівні G7, де обговорюється повна конфіскація всіх заморожених активів. Сполучені Штати Америки, Канада і Великобританія підтримують цю ідею. Країни Європейського Союзу – Франція, Німеччина, Італія – скептичні щодо неї. Японія зараз більше схиляється до скептичної позиції.
Які у них основні застереження? Перше – юридичне питання: ці кошти нібито захищені суверенним імунітетом, і їх не можна конфісковувати.
Але юристи-міжнародники, які глибоко досліджували це питання, пояснюють, що конфіскація буде законною, якщо буде проведена як колективний контрзахід. Контрзахід – це дії країн, спрямовані на агресора, який порушує міжнародне право, щоб він припинив ці порушення. Контрзахід обов’язково повинен мати зворотну дію. Тобто якщо агресор припиняє порушення законодавства, то й контрзахід потрібно повернути назад. Відповідно, є питання: якщо зараз конфіскувати активи, яким чином їх повертати назад? (тобто яка буде зворотна дія). Але ми нагадуємо, що міжнародні зобов’язання росії – не просто зупинити агресію, але й сплатити репарації. Відповідно, коли росія зупинить агресію і буде готова заплатити нам репарації, сума репарацій буде знижена на обсяг конфіскованих коштів. Таким чином ми отримаємо зворотну дію цього контрзаходу.
Другий великий блок – економічний, тобто фінансовий. Тут позиція скептиків полягає в тому, що якщо вони проведуть конфіскацію, то це знизить довіру третіх країн до євро і долара як резервних валют, і ці країни почнуть забирати свої резерви і переводити їх в інші резервні валюти. Колеги з Центру економічної стратегії підготували аналітику, яку ми активно використовуємо у своїй адвокації, де за допомогою даних пояснили, чому цього не відбудеться. Якщо конфіскація буде проведена всіма країнами G7 та ЄС, активам просто не буде куди тікати. Тому що китайський юань не може стати основною резервною валютою через низку об’єктивних факторів.
Наша позиція – не розглядати тему конфіскації у вакуумі, з вузької юридичної, економічної чи фінансової точки зору. Потрібно дивитись на це в контексті відповіді на порушення всіх норм міжнародного права, винищення українців, майбутніх втрат, збитків та загрози подальшої ескалації війни вже в інших країнах. Конфіскація активів – значною мірою політичне рішення, тому важливо тиснути на політиків країн G7 та доносити, чому це важливо зробити зараз. Важливо спільно виробити рішення, що стануть співмірною відповіддю злочинам росії.
Автори:
Юлія Мінчева, лідерка проектів Budget Watchdog, Клуб редакторів VoxConnector, авторка та ведуча подкасту «Що з економікою?»
Юрій Гайдай, Центр економічної стратегії
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.