Чому Україні, вочевидь, не уникнути підвищення тарифів на електрику
Тариф на електроенергію для населення, за прогнозами експертів, може зрости у півтора разу
Схоже, знищення Російською Федерацією значної частини нашої енергетики не залишає вибору: Україна змушена буде піти на непопулярний крок — підвищити тарифи на електроенергію для побутових споживачів. Інакше через нестачу грошей для відновлення пошкоджених мереж і генерації та у зв’язку із ймовірністю нових ворожих ударів проблеми накопичуватимуться, аж доки з початком наступного опалювального періоду (або й раніше) ситуація не стане критичною і, не дай Боже, неконтрольованою. Таким чином, ворог досягне своєї мети, допустити чого у жодному разі не можна. Тож за такого “розкладу” підвищення тарифу та збільшення витрат частини домогосподарств на цей ресурс (для багатьох ймовірні зміни будуть майже непомітними завдяки системі субсидій) видається найменшим злом.
Це визнають вже не тільки експерти, а й представники влади, які підтверджують, що розмови про майбутнє підвищення — то не чутки, а предмет розрахунків та обговорень.
Путінський “енергоцид” не залишає вибору?
Цієї весни ворог взявся методично нищити українську енергоінфраструктуру. Дістається як лініям електропередачі, так і об’єктам енергогенерації — передовсім, тепловим та гідроелектростанціям. Періодичні руйнування енергооб’єктів - особливо, у прифронтовій зоні - відбувалися і до того, у січні та лютому. А перша у цьому році масштабна комбінована атака з використанням БпЛА та різних типів ракет сталася 22 березня, коли руйнувань, поміж інших об’єктів, зазнала ДніпроГЕС - найбільш гідроелектростанція України. Згодом росіяни знищили велику Трипільську ТЕC на Київщині. Упродовж менш ніж двох місяців прилітало практично по кожній українській теплоелектростанції, за винятком столичних, та деяких невеликих ТЕС у регіонах. За оцінками Міненерго, загалом станом на початок травня було пошкоджено 80% нашої теплової генерації.
А під час обстрілів 8 травня, поміж іншого, через критичні пошкодження виведено з експлуатації дві гідроелектростанції, - повідомили в ПрАТ "Укргідроенерго". Там підтвердили, що значних руйнувань цієї весни зазнала вся гідрогенерація країни. Тож знадобиться чимало зусиль та коштів для ремонту й відновлення знищеного обладнання. Цього ж дня знову було пошкоджено 3 теплоелектростанції Групи ДТЕК.
Гостроти проблемі додає те, що ідеться про так звану маневрову генерацію — об’єкти, зупинка чи запуск яких у роботу допомагає балансувати Об’єднану енергосистему в періоди пікового споживання.
Тому вже у квітні Україна, за даними порталу EnergyMap, зменшила експорт електроенергії порівняно з березнем у 13 разів - до 12 тисяч Мвт-год, натомість збільшивши на третину — майже до 224 тисяч Мвт-год — імпорт.
У травні через нові руйнування та збільшення обсягів споживання електроенергії потреба у постачаннях із-закордону - у тому числі, у вигляді аварійної допомоги в години пікового навантаження, - ще більше зросла. Якщо раніше в окремі періоди доби в енергосистемі виникав профіцит енергії, що дозволяло експортувати її до сусідніх країн, то зараз таких профіцитних часових проміжків фактично не залишилося.
Голова НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ спрогнозував, що влітку, коли українці масово використовуватимуть системи кондиціонування, ситуація стане іще складнішою. До того ж, улітку — особливо, в спекотні дні - зменшаться можливості гідрогенерації, які й без того обмежені через обстріли.
Зараз для покриття споживання електроенергії у ранкові й вечірні години Україна залучає аварійну допомогу із Польщі, Румунії та Словаччини. Іноді електрика надходить ще й із Молдови.
Через мережеві обмеження продовжують діяти графіки відключень для Харкова та обмеження споживання електрики для промисловості у Криворізькому регіоні. До того ж, по всій країні Укренерго змушене застосовувати обмеження для непобутових споживачів у вечірні години.
І періоди вимушеного обмеження енергопостачання промисловості та бізнесу стають все довшими, а обсяги таких обмежень - дедалі більші та стосуються дедалі більшої кількості непобутових споживачів. Пов’язано це й із тим, що комерційний імпорт електроенергії в нічний (і частково — у вечірній) періоди практично не здійснюється. А можливості наших сусідів в наданні аварійної допомоги обмежені. Зрозуміло, влітку, зі збільшенням обсягів споживання їхніми внутрішніми споживачами, таких можливостей буде ще менше.
Тому Володимир Кудрицький просить бізнес активізувати імпорт електроенергії для власних потреб. Це й надійніше, і дешевше. Глава Укренерго нагадав, що промислові споживачі, які за рахунок імпортованої електроенергії покривають мінімум 30% свого споживання, взагалі не підпадають під графіки обмежень потужності. Він наголосив, що аварійна допомога, яку зараз залучає Укренерго для покриття дефіциту в енергосистемі, не є гарантованою.
"Тому хотів би скористатися нагодою і закликати підприємства подбати про покриття свого споживання саме за рахунок імпорту", - сказав Кудрицький.
Він відмовився прокоментувати на прохання журналістів перспективи підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів, адже тарифна політика — це не компетенція Укренерго.
Яким має бути тариф — ринковим чи близьким до собівартості?
Натомість суджень і заяв на цю тему інших коментаторів вже чимало. Спробуємо деякі з них узагальнити.
Голова державної інспекції енергетичного нагляду Руслан Слободян в ефірі марафону "Єдині новини" визнав ймовірність перегляду тарифу на електроенергію для населення вже цьогоріч, не назвавши конкретних термінів. Очільник Держенергонагляду при цьому наголосив, що для відновлення пошкодженої росіянами генерації до початку опалювального сезону нам потрібно терміново знайти фінансовий ресурс. Зокрема, готовність продовжувати підтримку української енергосистеми висловили міністри енергетики всіх країн ЄС та G7. Але ж часу до початку осінньо-зимового періоду залишається небагато, а енергетикам треба за найближчі 5-6 місяців відновити максимум об’єктів.
“Ймовірно, доведеться усе ж таки розглянути можливість залучення внутрішніх резервів – переглянути тариф на електроенергію. Нещодавно НБУ прогнозував поступове підвищення тарифу протягом наступних років. Оскільки потрібен справді значний фінансовий ресурс для відновлення об’єктів електроенергетики, перший етап такого підвищення, можливо, доцільний вже цьогоріч”, - сказав Слободян.
За його словами, ворог уразив понад 7 ГВт потужностей генерації. Збитки, за попередніми розрахунками, перевищують 1 мільярд доларів. Перекрити їх лише за рахунок чинного нині тарифу на електроенергію, навіть з урахуванням міжнародної допомоги, неможливо.
А ось перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко прогнозує, що рішення про підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів може бути ухвалене вже найближчими тижнями — з тим, щоб нові ціни на електрику діяли із 1 червня, коли закінчується покладання спецобов'язків на учасників ринку, відповідно до якого встановлено фіксовану ціну на електроенергію для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год.
“Уряд справді готує підвищення ціни на електроенергію для населення. Мій прогноз, що це станеться з першого червня. Знаю, що обговорюється ціна в діапазоні 3,5-4 гривні. Тобто, йдеться про зрастання приблизно у півтора разу", - сказав він.
Парламентарій визнав, що останні російські удари, вочевидь, пришвидшать ухвалення рішення, яке назрівало давно: уряд мав підготувати розрахунки нового тарифу на електроенергію й розпочати поступово наближати його до економічно обґрунтованого рівня.
Водночас Кучеренко вважає, що про встановлення ринкової ціни в умовах війни не може бути й мови:
“Однозначно, це має бути пільгова ціна на рівні собівартості — 3,5 — 3,6 гривні”.
Хоча деякі політики говорять про необхідність радикальнішого підвищення. “Ми маємо стійкий дефіцит ресурсу в енергосистемі. Укренерго бере аварійну допомогу і вранці, і ввечері в іноземних держав, сплачуючи за це подвійний чи й потрійний тариф. А людей і досі тримають “у теплій ванні”. Щовечора та щоранку вимикають енергопостачання для промислових підприємств, які працюють на економіку, замість того, щоб частково обмежувати населення. Так, це непопулярний крок, але людям треба казати правду, що у нас надскладна ситуація, а взимку вона буде в рази складнішою. Тож для відновлення хоча б частини генерації й розподільної мережі потрібен ресурс, якого в компаній немає. Потрібно десь брати гроші”, - наголосив в етері Суспільного народний депутат (“фракція “Слуга народу”) Сергій Нагорняк.
Він вважає, що ймовірність ухвалення урядом рішення про підвищення тарифу — 99%. Тож із першого червня вартість електроенергії для населення в Україні, вочевидь, таки зросте.
На думку експерта з питань енергетики Геннадія Рябцева, підвищення її до ринкового рівня малоймовірне.
“Якщо казати про ціни на електроенергію як товар - насамперед для побутових споживачів, - то ціни треба підвищувати, тому що немає іншого джерела доходів у компаній, які генерують енергію для проведення поточних ремонтів. Економічно обґрунтований рівень зараз набагато вищий, ніж 5 гривень за кВт/год. Але якщо казати про те, на скільки зможуть підняти ціни в уряді, то може йтися про рівень нижче, аніж 4 гривні за кВт/год", – вважає Рябцев.
Те, що в Кабінеті міністрів справді обговорюють можливість підвищення тарифів на електроенергію, в етері телемарафону підтвердила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
"Аналізуємо всі доступні фінансові ресурси, у тому числі допомогу від наших партнерів, яка надається та задекларована ними й буде надана ближчим часом. Аналізуємо можливості наших енергетичних підприємств, у тому числі обговорюємо можливість підвищення тарифу", — сказала вона.
Але при цьому посадовиця наголосила, що остаточне рішення про перегляд тарифу ще не ухвалене.
“Зараз, із тими пошкодженнями, які є, прогнозується значний дефіцит протягом наступного опалювального сезону. Тоді можуть бути відключення і побутових споживачів. Намагаємося шукати та впроваджувати рішення, які пом'якшать ці наслідки взимку”, — прокоментувала Гринчук.
Проте, на відміну від парламентаріїв та експертів, представники уряду жодних цифр наразі не називають.
Владислав Обух, Київ