Що таке «дропи» та чому проти них повстав Нацбанк
В Україні поширюється нова фінансова схема обслуговування тіньової економіки. Для боротьби з нею НБУ хоче застосувати обмеження на вихідні карткові перекази
Мережі бурлять від новини про те, що Нацбанк оголосив про плани обмежити вихідні карткові перекази між фізичними особами (P2P) щомісячно сумою у 100 тисяч грн та 30 – переказами. У НБУ переконані, що через стрімке та масштабне поширення нової злочинної схеми виведення коштів у тінь – за допомогою так званих дропів (або «грошових мулів») бюджет країни вже недоотримує до 1 млрд грн щомісяця. І що встановлення лімітів для вихідних миттєвих переказів з карток фізичних осіб значно (на вхід обмежень немає) ускладнить її використання. Тож що таке дропи та чому Нацбанк вирішив їх атакувати ціною такого непопулярного рішення?
ХТО ТАКІ ДРОПИ
Дропи (від англ. «to drop» – кидати) або «грошові мули» – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись, як відсоток від обсягу операцій. Організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та усі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі.
Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими». «Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли людина сама переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток, образно кажучи, «переносить» злочинні гроші своєю легальною карткою) або «одноразово» (коли «мул» за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веббанкінгу), і тоді тіньовики ганяють через цей легальний шлюз нелегальні кошти в своїх тіньових схемах. Це можуть бути ставки в підпільних онлайн-казино, оплата лівої підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплата наркотиків та інше.
ТИПОВИЙ ПОРТРЕТ ДРОПА
Зазвичай шахраї шукають собі таких дропів серед незахищених верств населення, людей, яким треба легкі гроші, чи тих, хто опинився у скрутному становищі.
У Кіберполіції, аналізуючи низку справ, що пов’язані з цим видом легалізації коштів, склали портрет дропів. Зазвичай дропами стають чоловіки та молоді люді у віці 18–34 років. Такою собі групою ризику: є студенти, безробітні, переселенці та представники економічно й соціально вразливих груп.
У Національному банку журналістам розповіли найхарактерніші кейси, які виявив фінансовий моніторинг банків:
► наймана працівниця підприємства, з офіційними доходами до 20 тис. грн на місяць. Дистанційно (так званий онбординг) відкрила рахунки одночасно в декількох банках. За 2 тижні почала отримувати до двох десятків Р2Р-трансакцій в день від різних людей та переказувати до інших банків. Щоденний обсяг транзакцій за карткою сягнув 160 тис. грн. Загалом – близько 5 млн грн щомісяця;
► 19-річний студент зі стипендією у 5 тис. грн. Відкрив дистанційно з інтервалом у тиждень рахунки в двох банках, провів за один місяць транзакцій на загальну суму 300 тис. грн у обох банках.
Є й інші кейси, проаналізувавши які, можна дійти висновку щодо типової поведінки дропів. Це зазвичай:
► новий клієнт у банку, в якого не було транзакцій тривалий час, після чого починається аномальна активність за карткою (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів);
► понад 97% обороту становлять перекази, майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів робіт та послуг або отримання готівки;
► у переказах майже немає або рідко трапляються спільні критерії чи показники, різні чеки, різні отримувачі, різні відправники;
► кількість операцій переказів може досягати сотень за годину.
МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ
З осені 2023 року НБУ почав фіксувати аномальне зростання обсягів P2P переказів у системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснювалися такі перекази, та середні суми переказу в окремих банків-емітентів. Зокрема, в Приватбанку було виявлено понад 10 тис. таких аномальних клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року. Інший банк виявив понад 4 тис. скомпрометованих карток за цей самий період.
Загалом обсяги та кількість операцій P2P почали зростати з вересня 2023 року у всіх групах банків, незалежно від обсягів карткового бізнесу установи. За 2023 рік обсяги переказів з використанням карток «P2P» в банківській системі збільшилися з 210 млрд до 247 млрд та перевищили обсяги покупок й отримання готівки за допомогою платіжних карток, що також свідчило про певну аномальну поведінку цього сегмента платіжних операцій.
«Масштаб проблеми використання дропів оцінити тепер важко через імітацію звичайної поведінки фізичної особи, власника картки, Національний банк дослідив детальну статистику майже по 700 унікальних клієнтах, які аномально відкрили та отримали на свої рахунки 1,6 млрд грн за 2023 рік», – зазначив голова НБУ Андрій Пишний на зустрічі з журналістами.
У НБУ припускають, що сьогодні кількість дропів у системі сягає 100 тисяч, а оборот за їхніми картками може складати вже десятки мільярдів гривень. І сьогодні вони є транзакційною інфраструктурою для обслуговування тіньової економіки у різних сферах – підпільний гральний бізнес, оподаткування, торгівля підакцизними товарами. «Це вже ризик для монетарної політики та втрати бюджету, тому НБУ має реагувати та атакувати це явище», – каже голова НБУ Андрій Пишний.
ЯК ПРОПОНУЮТЬ БОРОТИСЯ
Для запобігання поширенню схеми та її здорожчання для злочинців НБУ вважає доцільним протягом найближчого місяця встановити обмеження на суми та кількість вихідних переказів з картки фізособи, щоб мінімізувати та унеможливити використання дропів та «мулів». Попередньо йдеться про щомісячний ліміт у 30 переказів та суму 100 тис. грн з однієї картки. Хоча ці цифри поки що орієнтовні.
Вхідні ж перекази, тобто зарахування на картку, чи перекази за реквізитами за IBAN, а також оплата товарів та послуг в магазинах (онлайн чи фізично) жодним чином не обмежуються.
Паралельно НБУ пропонує створити спеціальні реєстри фізичних осіб, картки яких було скомпрометовано, а також реєстри юридичних осіб, POS термінали яких (фізичні та/або віртуальні) використовувались з порушеннями платіжного законодавства, у Верховній Раді вже пройшов перше читання відповідний законопроєкт. Такий реєстр, за задумом регулятора, дасть змогу всім учасникам ринку ефективно і швидко обмінюватись інформацією та оперативно припиняти незаконні схеми. І знизити інтерес людей до участі у цих схемах.
«Люди, які "підзаробляли" дропами, матимуть проблеми з відкриттям рахунків та обслуговуванням в банках та фінансових установах, а також наслідки податкового характеру. Ймовірно, інформацію з реєстрів будуть також використовувати різні державні органи, а отже, її можуть враховувати під час податкового аудиту доходів та сплати податків від фізичних осіб, а також у разі працевлаштування», – пояснює «виховний» механізм голова НБУ Андрій Пишний.
ЯК ВПЛИНЕ РІШЕННЯ РЕГУЛЯТОРА НА ПЛАТІЖНУ СВОБОДУ ТА ВОЛОНТЕРІВ
За підрахунками Нацбанку, пропоновані ліміти не вплинуть на діяльність 95–98% клієнтів банків. «Абсолютна більшість людей навіть не помітять обмежень, оскільки, за нашим аналізом, вони не досягають цих меж – 30 переказів і 100 тис. грн та відповідно не потрапляють до "зони ризику"», – стверджує заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
Що ж стосується діяльності дрібних волонтерів, то ліміти для них теж не створять проблем, адже обмежується вихід коштів з картки, а не вхід. Тобто проводити волонтерські збори це ніяк не завадить. А от оплату волонтерських закупівель з карток фізичних осіб обмеження дійсно можуть зачепити, але не припинить зовсім. Олійник додає, що якщо ж перевищити ліміти, ймовірно, банк попросить клієнта надати документальне підтвердження джерел походження коштів та обґрунтування операції. А кожен приватний волонтер спроможний це зробити.
«Банки, які найчастіше використовують для проведення волонтерських зборів, на своєму рівні, застосовуючи ризико-орієнтований підхід та керуючись принципами KYC (знай свого клієнта), мають власні списки клієнтів, які займаються волонтерською діяльністю та/або мають "білі" доходи», – зазначив під час зустрічі з журналістами представник регулятора.
Тим паче, обмеження стосується рахунків в одному банку, а в багатьох з громадян є декілька рахунків, відповідно з кожного можна робити 30 переказів на загальну суму до 100 000 грн.
«НБУ, звісно, геть не зацікавлений у тому, щоб зламати фінансову систему або підірвати волонтерську підтримку. Тому якщо Дмитро Олійник каже, що це зачепить менше 5% клієнтів, – це означає, що вони взяли весь масив карткових транзакцій і змоделювали, яка частка клієнтів вибивається за обмеження, щоб не мати неприємних сюрпризів. НБУ взагалі дуже консервативний, місцями навіть занадто», – зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай на своїй сторінці у фейсбуку.
Отже, законослухняним українцям не варто поки що непокоїтися. А от тим, хто «возить» на чужому «горбі» злочинні гроші, здається, уже час.
Юлія Тетянич, Оксана Поліщук, Київ