Україна втрачає мільярди через порушення закону про локалізацію - Федерація роботодавців
Унаслідок застосування схем та маніпуляцій, пов’язаних із постачанням імпортних товарів під виглядом вітчизняних у межах процедур публічних закупівель, бюджет щороку недоотримує кілька мільярдів гривень.
Про це в кулуарах ХХІІ Міжнародного промислового форуму, який триває у Києві, розповів кореспондентові Укрінформу генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
Він нагадав, що, згідно з ухваленими 2021 року змінами до законодавства про публічні закупівлі (так званий закон про локалізацію), мінімальна частка української складової у собівартості товарів, які закуповуються за державний кошт, має становити принаймні 20%. При внесенні інформації до переліку продукції з відповідним ступенем локалізації застосовується декларативний підхід. З одного боку, це позитив з точки зору дерегуляції (для внесення товарів до реєстру не потрібні купа довідок та експертиз), та з іншого, як з'ясувалося, - можливість для маніпуляцій.
«На жаль, є окремі виробники, які порушують встановлені правила. Точніше, це навіть не виробники, а звичайні імпортери. У супровідній документації вони пишуть, що готові продати, наприклад, екскаватор, кран, пожежну машину, українська частка у собівартості яких - 60%. Хтось навіть подавав документи, згідно з якими автомобіль Mercedes-Benz, мовляв, локалізований в Україні», - навів приклади Іллічов.
Очільник Федерації роботодавців анонсував зміни в цій царині. Вже є урядова постанова, відповідно до якої в Україні працюватиме комісія, котра аналізуватиме такі випадки та реагуватиме на скарги учасників тендерів. При виявленні порушень «фальшивих» виробників та їхню продукцію виключатимуть із реєстру.
«Загрози досить суттєві. Втрати можуть сягати кількох мільярдів гривень за пів року. Адже держава не отримує коштів, які могла б мати завдяки оподаткуванню виробленої в Україні продукції, ці податки натомість залишаються за кордоном. Йдеться також про втрати для добросовісних виробників локалізованої продукції, які не можуть виграти тендер – зокрема, через демпінг з боку імпортерів», - деталізував Іллічов.
Учасники Промислового форуму також звернули увагу на проблему значного проникнення імпорту в публічні закупівлі у нашій країні загалом. Якщо у світі середня частка імпортної продукції, що закуповується за державний кошт, не перевищує 7%, то в Україні вона сягає 40%.
Співавтор закону про локалізацію, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у цьому зв’язку окреслив ключові виклики для політики локалізації в Україні, які потребують негайного реагування з боку уряду та Верховної Ради.
«Запровадити дієвий механізм очищення реєстру товарів з локалізацією від шахраїв і виключити порушників; передбачити відповідальність за порушення законодавства про локалізацію та конкретизувати повноваження відповідних органів – АМКУ і ДАСУ; з’ясувати, які іноземні товари, що мають українські аналоги, масово імпортуються в Україну, і запропонувати на підставі цього аналізу розширення політики локалізації; навчитися оперативно рахувати імпорт у держзакупівлях і постійно публікувати цей показник на платформі Prozorro», - радить Кисилевський.
Як повідомлялося, 26 лютого 2024 року відбулася презентація Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», створеної за ініціативи Президента Володимира Зеленського. В центрі уваги - питання локалізації виробництва, адже підприємці, які виробляють товари в Україні, створюють додану вартість та робочі місця, мають отримувати від держави найбільше сприяння. За розрахунками Мінекономіки, реалізація передбачених програмою заходів має забезпечити додаткове зростання цьогорічного ВВП на 1%.
Фото: Федерація роботодавців України