Українська економіка долає виклики війни

Чому це важливо не лише для України та чого очікувати далі

Ризик не отримати достатній обсяг міжнародного фінансування для цього року знизився. Країна просувається в напрямі реформ. Бізнес оперативно пристосовується навіть до відключень електроенергії. Чи достатньо цього для збереження макрофінансової стабільності та стійкого відновлення?

У першій половині 2024 року економіка України продемонструвала значну адаптивність. Вона не лише вистояла під тиском безпрецедентних викликів війни та дефіциту електроенергії, а й продовжила відновлення. Підґрунтям для адаптації є забезпечена завдяки рішенням НБУ та уряду й значній міжнародній підтримці макрофінансова стабільність.

Так, інфляція знизилася до 3,2% у березні та відтоді, попри прискорення, залишається помірною. Дефіцит бюджету вдалося профінансувати без жодної емісійної гривні, а міжнародні резерви перебувають на достатніх рівнях. Однак війна триває, а отже ризики та виклики зберігаються. І не тільки для нашої економіки.

Яким буде друге півріччя 2024 року та 2025–2026 роки? Інфляція помірно прискориться, але вже наступного року повернеться до зниження та надалі прямуватиме до цілі НБУ 5%. Відновлення економіки триватиме надалі, хоч і сповільниться до 3,7% у 2024 році. У наступні два роки очікується прискорення зростання ВВП до 4–5% на рік.

Таким є стисле резюме нового Інфляційного звіту НБУ. Однак, як цього і вимагає безпрецедентна невизначеність, наш прогноз вибудований навколо припущень. Від того, реалізуються вони чи ні, багато в чому залежатиме макроекономічна картина.

ПРИПУЩЕННЯ ПРОГНОЗУ: ТОЧКА ОПОРИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

НБУ припускає поступову нормалізацію умов для економічної діяльності. Проте ризики, пов’язані з перебігом війни, є визначальними для нашого прогнозу.

Тривала війна високої інтенсивності обмежуватиме економічний потенціал, тиснутиме на ціни, зумовлюватиме вищу бюджетну потребу. Це збільшуватиме невизначеність та ризики, адже ми не знаємо, до яких кроків ще вдасться росія. Руйнування житлової інфраструктури, дитячих лікарень, енергетичний терор – все це здавалося неможливим. Війна у XXI столітті здавалася неможливою. Але це – наша реальність. Війна триває.

Друге припущення прогнозу – міжнародна допомога зберігатиметься. Україна залишається залежною від неї, і не тому, що ми погано працюємо. Навпаки, Україна в частині консолідації своїх можливостей, реалізації реформ, виконання зобов'язань перевершила очікування, на чому неодноразово наголошували партнери.

Потреби у фінансуванні визначає війна, розв'язана росією. Вона призвела до колосального збільшення бюджетних видатків. Вагому частину цьогорічного дефіциту (близько $38 млрд) буде дуже важко покрити без зовнішньої фінансової допомоги, попри успіхи в активізації внутрішнього боргового ринку, збільшення бази оподаткування та накопичений запас міцності. І ми вдячні ЄС, США, МВФ та іншим партнерам за вже затверджені програми підтримки.

Утім, фінансування на наступні роки поки що не можна назвати визначеним, тому постійна робота з міжнародними партнерами триває. Україні критично важливо отримати у 2025 та 2026 роках щонайменше $31 млрд та $21 млрд відповідно. Сподіваємося також на подальші позитивні рішення про використання знерухомлених активів росії. Це суттєво зменшить ризики недостатності фінансування та є особливо важливим, ураховуючи вибори в країнах-партнерах.

ЕКОНОМІКА: ПОСТУПОВЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЗА УМОВИ ДОСТАТНЬОЇ МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ ТА ВІДНОСНОЇ СТІЙКОСТІ ЕНЕРГОСИСТЕМИ

У І кварталі 2024 року відновлення економіки пришвидшилося до 6,5%. Однак надалі цілеспрямовані обстріли росією української енергетичної інфраструктури призвели до суттєвих втрат в енергосистемі та відключень електроенергії на довший час. Вже у ІІ кварталі виник значний дефіцит, який на початку ІІІ кварталу лише поглибився (через спекотну погоду та подальші руйнування). Проте енергетичний терор не зміг зупинити українську економіку – у ІІ кварталі реальний ВВП, за нашими оцінками, продовжив зростати.

Прогноз НБУ залишається доволі консервативним – очікуємо зростання економіки на 3,7% у 2024 році з подальшим прискоренням до 4–5% у 2025–2026 роках. Припускаємо, що дефіцит електроенергії перевищуватиме 7% у 2024 році, буде близьким до 8% у 2025 році й до 5% у 2026 році та залишиться одним з основних стримувальних чинників для економіки. Відновлення натомість підтримуватимуть значні бюджетні видатки завдяки міжнародній допомозі, подальша розбудова експортних шляхів на тлі пожвавлення попиту на товари українського експорту та розвиток розподіленої генерації.

ІНФЛЯЦІЯ: ПОМІРНЕ ЗРОСТАННЯ У 2024 РОЦІ ТА ПОСТУПОВЕ ПОВЕРНЕННЯ ДО ЦІЛІ 5% У НАСТУПНІ РОКИ

Збереження цінової стабільності – це місія Національного банку. Нам вдалося її виконати навіть в умовах війни. Інфляція у 2023 році сповільнилася в 5,2 раза – з 26,6% на початку року до 5,1% у грудні.

Ключове завдання нашої політики наразі – зберегти інфляцію у 2024 році на помірному рівні, попри очікуване прискорення, та знову наблизити її до цілі 5% у наступні роки. Цього ми плануємо досягти завдяки захисту гривневих заощаджень населення від інфляції та збереженню стійкості на валютному ринку.

На практиці це означає, що ми толеруватимемо лише такі курсові коливання, які дадуть змогу зберігати контроль над інфляційними очікуваннями та досягти цілі з інфляції на прогнозному горизонті. Крім того, наші рішення щодо ключової ставки враховуватимуть такий вимір, як привабливість гривні. Недарма наш базовий сценарій липневого прогнозу передбачає зниження ключової ставки лише в І кварталі 2025 року. Однак ми готові гнучко адаптувати політику, щоб, з одного боку, зберегти стійкість, а з іншого, – не «перетиснути» економіку. 

Цінова стабільність та стійкість валютного ринку разом із безперебійною роботою банківської системи є нашим внеском у зменшення невизначеності в умовах безпрецедентних викликів та руйнувань. Це необхідна передумова для повернення мігрантів, припливу інвестицій та підґрунтя для відбудови.

Ураховуючи наші пріоритети, очікуємо, що інфляція цього року лише помірно пришвидшиться – до 8,7% наприкінці, але вже наступного року знизиться до 6,6%, а у 2026 році – до нашої незмінної цілі в 5%. Крім монетарних заходів, цьому посприяють повільніше зростання зовнішніх цін та поступова нормалізація умов функціонування економіки.

МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ: ЧИ ВДАСТЬСЯ ОБІЙТИСЯ БЕЗ НОВИХ «ЧОРНИХ ЛЕБЕДІВ»

Наслідки війни росії проти України відчуваються на всьому континенті та за його межами. Вона вже порушила логістичні шляхи та призвела до значних коливань світових цін й інфляційних рекордів у багатьох країнах. Уряди країн у різних куточках світу вимушені збільшувати бюджети на оборону, які значно перевищують обсяги підтримки України. Війна пришвидшує кліматичні зміни. Варто лише згадати страшні наслідки руйнування росією Каховської ГЕС.

Напавши на Україну, росія порушила глобальний порядок. Це посилило геофрагментацію, ризики глобальної війни, а у 2022 році ледь не призвело до продовольчої кризи. І війна триває. Руйнування продовжується і, повторюся, ми не знаємо, що завтра собі дозволять росіяни в межах цієї війни.

Тішить те, що ми все частіше бачимо в партнерів усвідомлення: «Дійсно, перемога України стане перемогою цивілізованого світу». Дозволю собі також покликатися на колег з МВФ, які зазначали, що перемога України є найкращим позитивним сценарієм для світової економіки. Це – запорука глобальної макроекономічної стабільності: стійкого економічного зростання, низьких темпів інфляції, збільшення доступності кредитів та багатьох інших речей, які насправді є важливими для кожної людини.

Війни здаються дуже далекими, поки ми не починаємо дивитися на реальність з більшим усвідомленням. Якщо ми хочемо запобігти страшним глобальним катастрофам – ми маємо навчитися це робити. Ми в НБУ усвідомлюємо, що треба робити значно більше, ніж вимагає робота центробанкінгу, щоб коли прозвучало таке безцінне слово «Перемога», як основу для відбудови ми мали збережену макрофінансову стійкість. І слова «партнерство та підтримка» в цьому рівнянні є невід’ємним складником, щоб Перемога дійсно стала спільною для всього демократичного світу.

Андрій Пишний, голова Національного банку України