Тарас Висоцький, в.о. міністра агрополітики

Підтримка аграрного виробництва та переробки – один з основних напрямів проголошеної пів року тому політики «Зроблено в Україні». Передбачено як нові механізми сприяння сільгосптоваровиробникам, так і продовження дії найбільш ефективних інструментів, започаткованих у межах інших держпрограм, зокрема «Доступні кредити 5–7–9%».

Лише на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва у цьогорічному бюджеті передбачено 1 мільярд гривень. Держава компенсує агровиробникам 25% вартості придбаної української техніки. Перелік сільгоспреманенту, на який поширюється дія програми, постійно поповнюється, – наголосив у бліц-інтерв’ю Укрінформу виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

ПРО КЕШБЕК ЗА ПРИДБАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІКИ

- Пане Тарасе, програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки була в Україні й до великої війни. Тепер вона отримала нове дихання: упорядковано перелік продукції вітчизняного машинобудування, розширено її номенклатуру, а головне – збільшено фінансовий ресурс, який надає на відповідні потреби держава.

- Попередній досвід засвідчив, що це – хороший та дуже перспективний напрям. Ідея програми, що передбачає такий собі симбіоз: забезпечення засобами виробництва аграріїв і підтримку вітчизняного машинобудування, з’явилася, якщо не помиляюся, 2017 року. На етапі її імплементації у 2020–2021 роках попит був більшим, ніж можливості бюджету. Це, зокрема, підтверджує, що аграрії визнають якість вітчизняної техніки. Думаю, неякісний продукт вони навіть і з компенсацією не купували б. Бо ж ідеться і про вкладення 75% власних або кредитних коштів. Звідси – другий важливий момент: аграрії готові інвестувати в оновлення технічних засобів. А це вже – про перспективу. 

Тепер програма відновлюється. Зокрема, оновлюємо списки виробників і асортимент, який вони пропонують. Десь, на жаль, ми тимчасово втратили виробництво через окупацію, десь – підприємства зазнали значних руйнувань, хтось релокував виробництво, змінив номенклатуру.

До того ж треба розуміти, що пік попиту буде восени. Тому що традиційно більшість нової техніки купується у період максимальної реалізації продукції, а це друге півріччя, після збирання врожаю.

- А чи достатня номенклатура української техніки, чи виробляється в Україні все, що потрібно нашим аграріям?

- Наразі в нас немає масового виробництва самохідних обприскувачів та зернозбиральних комбайнів. Решта – фактично все є. По одній моделі власного обприскувача та комбайна, до речі, також маємо. Справа за налагодженням серійного виробництва та розширенням модельного ряду.

Трактори теж є – можливо, не така широка лінійка, як хотілося б. А ось причіпної, ґрунтообробної, посівної техніки, елеваторного обладнання, доїльного устаткування, фрегатів для зрошення – досить багато.

Загалом в Україні виробляється 70–80% номенклатури сільськогосподарської техніки. Решта 20–30% – питання часу.

ПРО ДОСТУПНІ КРЕДИТИ ТА БЕЗПОВОРОТНІ ГРАНТИ

- Знаю, сільгосптоваровиробники й переробники – одні з найактивніших реципієнтів державної програми «Доступні кредити 5–7–9%»…

-  За цією програмою аграрії можуть брати пільгові позики сумою до 90 мільйонів гривень, а ті, хто займається переробкою та тваринництвом, – до 150 мільйонів гривень. Також ці пільгові кредити продовжені до 31 березня 2025 року, що важливо для капіталовкладень.

Цьогоріч у межах програми аграрії взяли кредитів на понад 28 мільярдів гривень, 15 мільярдів із них – за портфельними гарантіями. Тобто селяни є активними користувачами пільгової програми. І, що важливо: мова не про кілька десятків чи сотень компаній, які мають доступ до кредитування, а про майже 8 тисяч  агропідприємств та фермерів.

- Програми надання грантів, зокрема на переробку, менш масштабні. Ідеться не про мільярди, а про сотні мільйонів гривень. Але ж і така підтримка дуже важлива та вигідна виробникам, адже це – безповоротний ресурс.

- Програма надання грантів на створення садів та будівництво теплиць і далі діє. На цей рік в її межах передбачено освоїти 480 мільйонів гривень. Ще є достатньо вільних коштів. Тому запрошуємо всіх охочих скористатися такою можливістю. На сад можна отримати до 10 мільйонів гривень, на теплицю – до 7 мільйонів.

Завдяки цій програмі у країні вже висадили понад 2,6 тисячі гектарів нових садів. Це, окрім іншого, – десятки тисяч сезонних робочих місць та кілька тисяч постійних.

Незважаючи на труднощі з фінансами, держава щомісяця сплачує передбачені кошти. До кінця року програма діятиме гарантовано. Поширюється вона на велику кількість культур – горіхи, яблука, лохину, обліпиху, черешні, виноград. Загалом готові підтримати будь-яке садівництво – в кого яка виникне бізнес-ідея. Важливо, що 70% коштів держава дає на старті, перед садінням, тобто готова ризикувати разом із підприємцем.

- Що з підтримкою програм меліорації?

- Є програма на нинішній рік. Вона дає змогу отримати компенсацію до 50%  (або до 26,5 тисяч гривень в перерахунку на гектар) коштів, витрачених на відновлення або будівництво нових меліоративних систем. Інвестори проєктів, які будуть запущені до 31 жовтня, у листопаді можуть подавати заявки і наприкінці року отримати компенсацію.

- Селян цікавлять і перспективи відновлення програми підтримки чисельності поголів’я великої рогатої худоби.

- Так, наприкінці червня – на початку липня через Державний аграрний реєстр приймали заявки на спеціальні бюджетні дотації на утримання поголів'я корів, кіз та овець. Спеціальна бюджетна програма передбачає компенсацію в сумі 7 тисяч гривень на одну тварину для тих, хто утримує від 3 до 100 корів, а також  2 тисячі гривень на 1 голову – для тих, хто утримує від 5 до 500 вівцематок чи кіз.

За підсумками: у частині ВРХ майже 12 тисяч аграріїв отримають виплати за цією програмою. Передбачена на програму сума – 600 мільйонів 732 тисячі гривень. За програмою підтримки вирощування кіз та овець надамо дотацію майже 2 тисячам аграріїв, для яких передбачено трохи більше ніж 200 мільйонів гривень. Кошти на фінансування програми надають міжнародні партнери.

Ці програми важливі для підтримки тваринників і для формування сегменту сімейних фермерських господарств – там, де одноосібники готові трансформуватися, переходити до машинного доїння та забезпечити належну якість молока як сировини.

- А підтримка проєктів забезпечення електроенергією, енергоефективності – це все в межах загальних програм, чи є окремі механізми конкретно для аграріїв?

- Ми розуміємо, що треба підтримувати всю економіку. Тому будь-який бізнес, зокрема аграрний, може отримати пільгові кредити розміром до 150 мільйонів гривень на розбудову власної електрогенерації. Ми також додаємо в секторальні та національний реєстри критичної інфраструктури підприємства з виробництва продовольства. Діє спецпрограма (за підтримки ФАО) з надання 153 генераторів для забезпечення безперебійної діяльності таких критичних підприємств – насамперед у прифронтових областях.

Владислав Обух, Київ
Фото Євгена Котенка