Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури

В умовах закритого неба та обмеженої спроможності залізниці автобусне сполучення для багатьох українців сьогодні є майже безальтернативним способом дістатися до інших країн. І кратне зростання міжнародних рейсів, а з ними й перевізників, – тому яскраве підтвердження. Однак стрімкий розвиток галузі зіштовхнувся з рядом серйозних викликів, що спонукало керівництво профільного міністерства розпочати давно назрілу реформу в царині автобусних перевезень.

Про очікування від реформи та перші зроблені кроки – у другій частині інтерв’ю з заступником міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергієм Деркачем. Початок розмови див. тут.

МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ: СТРІМКЕ ЗРОСТАННЯ ВИКЛИКАЛО СТРІМКІ РЕФОРМИ

- В Україні розпочалася реформа пасажирських перевезень. Великою частиною її є поширення послуги єЧерга на міжнародні автобусні рейси. Вона працює вже рік. Розкажіть про результати роботи сервісу.

- Сьогодні послуга електронної реєстрації діє на всіх 28 пунктах пропуску, де їдуть автобуси. Ми хотіли не просто позбутися черг на пунктах пропуску, а й запропонувати перевізникам конкретні слоти, в межах яких вони зможуть перетинати кордон. Наразі слотування для пасажирських автобусів вже запущено на 20 з 28 ПП, наприкінці серпня до цього переліку додалося 4 пункти. Кожен автобус, який реєструється на рейс, повинен вибрати конкретний часовий слот для перетину кордону, закріплений за ним згідно з його дозволом. Інші перевізники цей слот не бачать.

Завдяки цій системі нам удалося скоротити в середньому час очікування автобусів на кордоні з 7 годин, як було раніше, до близько 50 хвилин. І сьогодні туристичні автобуси взагалі не стоять у чергах.

Наразі послугою слотування охоплені всі пункти на кордоні з Румунію, 10 – з Молдовою, окрім Паланки, 3 пункти пропуску – на кордоні з Польщею та по одному з Угорщиною й Словаччиною. На всіх інших пунктах пропуску, на жаль, особливо на польських – Шегині, Рава-Руська – поки що автобуси можуть стояти і по 10 годин у чергах. Але цю прикрість ми подолаємо до кінця нинішнього року.

- Тобто на цих пунктах, що ви назвали, вже автобуси не скупчуються? Чи все ж таки певний час доводиться постояти вже у фізичній черзі?

- Складнощі на кордоні виникають, не заперечуватиму. І виникають вони в тому числі через велику кількість нерегулярних перевізників. А ще є регулярні перевізники, які мають відповідні дозволи, але якими вони користуються на власний розсуд. Наприклад, дозвіл є на 5 років, а за рік перевізник з’ясував, що цей маршрут йому невигідний. Тож він перестає ним їздити, не анулюючи свого дозволу, за яким залишається закріпленим часовий слот.

Є ще накладання слотів. Наприклад, коли на перетин кордону в пункті пропуску Краківець на 20:00 зареєструвалося 30 автобусів із різних напрямків – з Херсона, Харкова, Запоріжжя, Полтави тощо. А пункт пропуску може припустити фізично два автобуси за годину. І коли до цих регулярних рейсів додаються ще нерегулярні, які не мають слоту, отримуємо тривалу чергу.

Тому зараз ми переглядаємо дозволи перевізникам, прибираємо недіючі рейси, аналізуємо фізичні спроможності кожного пункту пропуску, тобто доопрацьовуємо інструмент єЧерги. Наша мета – забезпечити перетин кордону з усіма процедурами не довше ніж за дві години.

- Скільки пасажирів у нас перетинає кордон автобусами?

- Минулого року пасажиропотік в Україні був на рівні трохи менше 30 мільйонів осіб. З цих 30 мільйонів близько 2 мільйони пасажирів перевезла “Укрзалізниця”. Ще десь 20 мільйонів перетнули кордон власними автомобілями або “бусиками”. Майже 8 мільйонів пасажирів перевезли через кордон автобуси. У довоєнному 2021 році автобуси перевезли близько 1 мільйона пасажирів. Тобто фактично міжнародні автобусні перевезення у нас зросли у 7-8 разів, і це класно. Бо це нові маршрути, нові автобуси, більше податків і т.д. Тому ми й плануємо розвивати саме автобусні перевезення, і саме великими комфортабельними автобусами. Бо спроможність пунктів пропуску швидко не зростає. І легше пропустити за один раз 100-160 людей в одному транспортному засобі, ніж кілька легковиків з 4-5, та навіть і 20 пасажирами. Тому всім вигідніше, щоб люди пересіли на автобуси, які швидше пройдуть кордон без черг для легкового транспорту. Приватні легковики поки що, на жаль, будуть чекати.

- Так, ви казали, що послуга єЧерги для легкового транспорту готується. А чи очікувати найближчим часом рішення для мікроавтобусів, послугами яких також користується чимала кількість українців?

- Мікроавтобуси, згідно з нашим законодавством, не можуть отримувати дозволи на регулярні автобусні маршрути та ліцензію саме на міжнародні перевезення пасажирів автобусами. Тобто вони не отримують відповідну ліцензію, не отримують дозвіл на проїзд. Як результат, вони майже ніколи не платять податки. Це дуже «сірий» ринок, через який країна втрачає кошти.

У нас навіть є проблема з автобусами від 8 до 20 місць. Закон України «Про автомобільний транспорт» каже, що комерційний автобус може бути тільки від 20 місць. Але на автобуси до 20 місць можна брати ліцензію на міжнародні перевезення як таксі, можна продавати квитки. При цьому отримати дозвіл на регулярні рейси – не можна. Але ж вони їздять, і навіть регулярно демпінгують на ринку. Знову ми отримуємо «напівсіру» зону.

І тут ми стикаємося ще з однією проблемою. Дуже часто такі автобуси є переобладнаними: за документами він вийшов із заводу з 16-ма місцями для пасажирів, а по факту в ньому 22 місця. І цей перевізник отримує можливість здійснювати міжнародні рейси таким транспортом. Щоб ви розуміли, ми нещодавно зробили вибірку, то зі 100 мікроавтобусів 30 були переобладнані та їздили з підробленими документами.

Цього року ми плануємо запустити електронну базу всіх сертифікатів на пасажирські автобуси, тоді вже зможемо побачити, скільки їх у нас реально перероблено.

- А яка частка нелегальних перевізників, відомо?

- За нашими даними – 20-25% точно. Але тут правильніше говорити не про нелегальні перевезення, а про сплату податків. Значна частка квитків на ці рейси продається онлайн, через агрегатори і т.д. Куди, на які рахунки, якій компанії чи в яку країну пішли ці кошти, незрозуміло. Якщо у нас квиток на міжнародний рейс у середньому коштує 3500 грн, можна порахувати, скільки втрачає бюджет. З 1,5 мільйона пасажирів загальна сума втрат бюджету від нелегальних перевізників складає до 1 мільярда гривень.

Сервіс єЧерга допоможе нам вирішити і цю проблему. Бо всі перевізники, які в ній реєструються, надають інформацію про ліцензію, автобус, водія, всі дозвільні документи тощо.

- Скільки взагалі у нас міжнародних перевізників?

- Станом на серпень – 3050 перевізників. З 2023 року ми вже видали майже 450 нових ліцензій на міжнародні перевезення. Також лише за останні півтора року ми відкрили 400 рейсів. Загалом їх сьогодні 1200. Тобто третину всіх міжнародних рейсів ми відкрили вже під час повномасштабної війни. Зараз ми працюємо над тим, щоб запровадити електронну процедуру відкриття нового маршруту, без участі спеціальної комісії. Щоб перевізник міг це зробити самостійно, онлайн. Якщо всі документи в порядку, дозвіл буде виданий протягом тижня. Тоді як зараз на отримання дозволу на міжнародний маршрут перевізник витрачає від 6 місяців до півтора року.

- Так а що ж із нелегальними перевезеннями, як боротися?

- По-перше, ми працюємо над запровадженням єдиного для всіх легальних перевізників електронного квитка.

По-друге, з поширенням єЧерги на легкові автомобілі ми зможемо відслідковувати, скільки, наприклад, мікроавтобусів Mercedes Vito чи Volkswagen Transporter перетинає кордон і вже зможемо робити певні висновки. Ну, і наше завдання, перш ніж боротися з нелегалами, дати можливість перевізнику працювати офіційно, наприклад, спростити відкриття внутрішніх маршрутів, щоб бізнес не був вимушений відкривати маршрути за кордон, але використовувати їх лише в Україні. Пасажиру маємо дати можливість обирати якісний сервіс. Для цього запустили портал autobus.gov.ua – єдиний ресурс, на якому будуть зібрані всі офіційні маршрути. Обираючи на ньому рейс, пасажир буде впевнений у тому, що рейс: а) легальний, б) їде за вказаним маршрутом, в) має слот на перетин кордону, тобто вчасно прибуде до місця призначення. Чим ще корисний сервіс. Ви купуєте квиток напряму у перевізника і можете його обміняти, здати. А ще залишити відгук на конкретного перевізника і поскаржитися, якщо є за що. До цього ресурсу підключена Укртрансбезпека, яка візьме в роботу вашу скаргу.

На сьогодні до порталу під’єдналося близько 20% компаній. Але повноцінно портал запрацював лише місяць тому, тож він буде розвиватися. Паралельно опрацьовуємо його подальший функціонал, щоб масштабувати і на внутрішні маршрути.

ВНУТРІШНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ: НАВОДИМО ЛАД ШЛЯХОМ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

- Що відбувається на внутрішньому ринку пасажирських перевезень сьогодні?

- Також є складнощі, також є нелегали. Цей ринок ще більший, аніж міжнародний. Але він дуже сильно зарегульований ще з радянських часів. Наприклад, законом «Про автомобільний транспорт» встановлено, що відкриття нового маршруту має погоджувати спеціальна комісія. І якщо по «міжнародці» ми роботу такої комісії просто можемо прибрати, то по внутрішніх перевезеннях щоб це зробити, потрібно вносити зміни у законодавство.

Поки що ми тут також рухаємося шляхом діджиталізації – створюємо особисті кабінети перевізників й ініціюємо проведення конкурсів на маршрути онлайн, без втручання людини. Тобто компанії зможуть виставити на тендер свої автобуси, а система автоматично буде нараховувати бали за пропозиції і визначати переможця.

Ще ми плануємо переглянути всі зареєстровані внутрішні маршрути. Їх сьогодні майже 4000, з яких третина взагалі не обслуговуються. Можливо, й більше, але ми про це не знаємо. Наприклад, з 2016 року в нас не було відкрито жодного нового маршруту, а всі дозволи видавалися на вже діючі. Самі розумієте, з початком війни ситуація сильно змінилася. Тому, як мінімум, ми хочемо зібрати інформацію по цих маршрутах, актуалізувати її і тоді вже перевести всі дозвільні процедури на відкриття нових маршрутів онлайн. Сьогодні це дуже складна процедура. Наприклад, щоб відкрити новий маршрут, потрібно подати інформацію про пасажиропотік по цьому напрямку. У нас у принципі таких цифр немає.

- Чи можна сподіватися на те, що дорогами України почнуть їздити автобуси належної якості? Бо зараз різниця між транспортом на міжнародних і міжобласних, я вже не кажу про внутрішньообласні чи приміські, маршрутах разюча.

- Сьогодні на реєстрації в Мін’юсті знаходиться новий наказ про комфортність автобусів, який визначає мінімальні стандарти. Очікуємо, що його підпишуть у найближчі тижні. Цим наказом ми встановлюємо мінімальні вимоги до комфортності до всього транспорту – громадського, міжміського, міжобласного та ін. Наприклад, якщо автобус їде 500 кілометрів, то в ньому має бути як мінімум туалет. Організатор маршруту буде зобов'язаний за цими критеріями виставляти автобуси на конкурс.

- Яка частка нелегалів на цьому ринку?

- Дуже важко сказати. Якщо по міжнародних рейсах ми хоча б бачимо статистику перетину кордону і частково – продаж квитків, то по внутрішніх це зробити складно. Міністерство розвитку інфраструктури є організатором у системі міжнародних перевезень, а от із внутрішніми – це спільна історія з обласними військовими адміністраціями. А вони не дуже готові цифровізувати цей ринок.

Ну й ще є проблема штрафів. Сьогодні Укртрансбезпека має повноваження штрафувати перевізника. А от водія – не може. Тому водій везе у мікроавтобусі купу людей і каже, що то всі його знайомі. Й транспортна служба нічого з тим не може зробити. Тому ми ініціювали проєкт закону, який пропонує накладати штрафи не тільки на ліцензіата, а й на водія. Коли той отримає 3-4 тис. грн штрафу, подумає, чи їздити йому нелегально, чи краще придбати ліцензію та відкрити маршрут.

Юлія Абакумова

Фото Руслана Канюки