Андрій Дубас, президент АУБ

Українська економіка встояла в умовах війни не в останню чергу завдяки стабільній роботі банківської системи. Рівень довіри українців до банків, за винятком хіба що перших тижнів масштабної російської агресії, залишається доволі високим, обсяги вкладів після відтоку в 2022 році відновлюються. Банки та небанківські фінустанови демонструють прибутковість, продовжуючи кредитувати громадян та бізнес, поступово нарощуючи обсяги кредитування. Окрім цього фінустанови, попри війну, пропонують клієнтам нові програми та інноваційні продукти, інвестуючи в український фінтех.

Про ключові виклики для фінансового сектору і про те, як удається долати проблеми, – в інтерв’ю президента Асоціації українських банків (АУБ) Андрія Дубаса.

ПРО КЛЮЧОВІ ВОЄННІ ВИКЛИКИ

- Як війна вплинула на роботу Асоціації українських банків, і які зміни довелося впроваджувати в умовах війни?

- З початку російського повномасштабного вторгнення Асоціація оперативно реагувала на нові виклики.

У перші дні великої війни до АУБ звернулися тодішній командувач сил логістики Збройних сил України генерал-майор Олег Гуляк і народний депутат України, Герой України Ігор Герасименко. Вони просили, щоб банки та фінансові компанії передали для потреб Територіальної оборони і Збройних сил броньовані інкасаторські автомобілі. Ми оперативно відреагували – звернулися до всіх банків та компаній, які працюють із готівкою, й напряму сконтактували їх із представниками Сил Оборони.

Також АУБ організувала тренінги з надання першої медичної допомоги, співробітники Асоціації допомагали в евакуації й релокації відділень банків та їх співробітників до безпечніших регіонів. АУБ також надала допомогу фінустановам у переміщення цінностей та критичного устаткування, включаючи сервери.

З перших днів війни АУБ активно співпрацювала з Національним банком у рамках ініціативи зі збору коштів на Єдиний рахунок для потреб оборони, залучивши міжнародні банківські асоціації до підтримки України.

Із травня 2022 року ми відновили нашу основну діяльність, адаптуючи її до нових умов воєнного часу. Сьогодні діяльність Асоціації українських банків спрямована на захист інтересів банків та небанківських фінансових установ, які є членами АУБ. Варто зазначити, що сьогодні членами АУБ є більше 70 фінансових установ, що дозволяє Асоціації висловлювати консолідовану позицію з ключових питань фінансово-банківської галузі.

Ми підтримуємо тісний зв'язок з Національним банком і державними органами.

Війна дуже суттєво вплинула на фінансово-банківський сектор. Були внесені суттєві зміни у законодавство, яке регулює діяльність банків та небанківських фінансових установ. Асоціація сьогодні знаходиться у конструктивному діалозі з НБУ, Верховною Радою, Кабміном, Офісом Президента. Ми надаємо рекомендації та пропозиції при впровадженні регуляторних норм.

Також за останні роки наша Асоціація регулярно проводить круглі столи, вебінари, конференції, присвячені розвитку банківського та небанківського секторів, в умовах євроінтеграції України та переходу на європейські стандарти. Активно працюють профільні комітети Асоціації, члени комітетів регулярно аналізують галузеві виклики та розробляють стратегічні рішення для підвищення стабільності та ефективності фінансового сектору України.

- За рахунок чого фінансовій системі взагалі й банківському сектору зокрема вдалося вистояти в умовах війни та продовжити надавати якісні послуги?

- Перш за все, за рахунок правильних виважених кроків як регулятора, так і учасників ринку. По-друге, за рахунок консолідації зусиль держави і бізнесу. В банківському секторі ще до війни ми ухвалили для себе рішення працювати з усіма діючими банками на ринку. Тоді їх було близько 70, зараз – 62. При цьому членами АУБ є 34 банки. Серед них і державні, і з приватним капіталом, й іноземні. В тому числі, звичайно, й системно важливі.

Звісно, у 2022-му банки стикнулися, передовсім, з величезним ризиком відтоку коштів. Але тут блискавично і, вважаю, дуже вдало спрацювали колеги з НБУ.

Вони затвердили дві базові постанови: №18 та №23.

Ці нормативно-правові акти врегулювали діяльність банків в особливий період. Було встановлено низку бар’єрів: зафіксовано валютний курс, обмежено можливість зняття коштів, купівлі валюти, впроваджено заборону виведення капіталу та виплати дивідендів.

Безперечно, з точки зору споживача це все можна оцінювати негативно: мовляв, ідеться про обмеження економічної свободи. Але в умовах, коли необхідно впоратися з шоком, який у 21-му столітті складно було навіть уявити, ці обмеження спрацювали: ажіотаж вдалося зупинити і ми виграли час на адаптацію. І, зрештою, уникнули великої кризи.

Коли ж ситуація відносно стабілізувалася, наші Збройні сили відігнали росіян від Києва, вигнали з Чернігівської, Сумської, Харківської областей, банківська система країни почала потихеньку повертатися до відносно нормальних умов, якщо «нормальність» буде коректним словом у цій ситуації.

Банківська система не зупинилася. Масового закриття банків, транзакції, хоча й з обмеженнями, здійснювалися, зобов’язання виконувалися. Це заспокоїло більшість клієнтів банків і сьогодні ми бачимо, що фінансово-банківський сектор України працює стабільно, навіть в жорстких умовах війни.

ПРО СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ РОЛЬ У НАПОВНЕННІ БЮДЖЕТУ

- В якому стані зараз українська банківська система? Які ключові виклики стоять перед нею та від чого залежить подальший розвиток ситуації – зокрема, темпи скасування обмежень та лібералізації?

- Як на мене, жорсткі обмеження у фінансовому секторі, запроваджені у 2022 року під час війни, мали позитивний ефект у певному проміжку часу. Це як рятівний турнікет на полі бою: якщо є поранення і людина швидко втрачає кров, потрібно, передусім, зупинити кровотечу. Завдяки цьому людина залишиться живою. Але далі, якщо довго тримати турнікет, зафіксована частина тіла може просто відмерти. Необхідний наступний етап – надання потерпілому професійної лікарської допомоги. Доступ крові до пошкодженої ділянки треба відновити.

У банківській системі, образно кажучи, таке відновлення вдалося забезпечити за рахунок поступового пом’якшення впроваджених на початку війни обмежень. Національний банк розробив певний план лібералізації, за яким і рухається крок за кроком. Нагадаю, на початку війни запровадили обмеження на зняття коштів, на купівлю валюти, на оплату за кордон, на сплату дивідендів тощо. Потім – фіксація курсу, далі – гальмування інфляції через високу облікову ставку. Всі ці кроки є неринковими, але вони необхідні. Тепер же Національний банк поступово їх скасовує. І це – ще одне підтвердження того, що ситуація в банківській сфері покращується.

Сьогодні, на жаль, «чорних лебедів» та невизначеності вистачає. Епопея з голосуванням за допомогу Україні в Палаті представників США чи зволікання через дії одного з наших сусідів із затвердженням програми Ukraine Facility від Євросоюзу, коли ми, фактично, мали пів року невизначеності – ці процеси мали свій негативний вплив на фінансову ситуацію в країни.

Відповідно, було складно щось прогнозувати навіть у середньостроковій, не кажучи вже про довгострокову перспективу. Затвердження ж цих важливих програм підтримки від міжнародних партнерів сприяло тому, що сьогодні ми впевненіше дивимося у майбутнє.

- А роль банківських установ у наповненні бюджету? У цьому зв’язку одним з контраверсійних рішень, кажуть, було ретроспективне оподаткування банків. З одного боку, з точки зору суспільства, це начебто добре, коли в бюджет надходить більше податків, а з іншого – з позиції самих банків – це, можливо, і не дуже справедливо.

- Звичайно, ми як організація, яка захищає інтереси банків та фінансових компаній, активно стежили за просуванням цієї ініціативи. Щойно з’явився її перший варіант про додаткове оподаткування чистого процентного доходу банків, ми його опрацювали та обґрунтовано довели, чому запропонована ідея була неправильною і навряд чи могла б принести країні позитивний результат.

Тоді Верховна Рада пішла іншим шляхом, запропонувавши збільшити податок на прибуток для банківського сектору. Якщо звичайне підприємство платить 18% цього податку, то банки мали б сплачувати у 2024 та в 2025 роках подвійну ставку – 36%. Ми теж аргументували, чому вибірковий підхід стосовно окремого сектору неправильний. При цьому банки з розумінням поставилися до того, що в умовах фінансової безвиході для держави підвищений податок у якійсь формі таки мав бути. Тож у підсумку ухвалили рішення про стягнення у 2023 році податку на прибуток в розмірі 50%, а з 2024-го – лише 25%, а не 36%, як спочатку пропонувалося.

Безумовно, банки не зраділи такому рішенню, але є розуміння, що цей крок важливий для фінансової підтримки держави. І в першому кварталі близько 15% доходів державного бюджету були сформовані лише одним сектором – банківським. Це дуже потрібні державі кошти. Загальна сума сплачених банками податків за квартал – 73 мільярди гривень, з яких десь 25 мільярдів забезпечило якраз збільшення «прибуткового» податку. І ми пишаємося, що змогли підставити державі своє плече.

Додаткові 25 мільярдів гривень, які банки сплатили у зв’язку з підвищенням податку на прибуток за підсумками 2023 року, – це еквівалент понад півтора мільйона FPV-дронів для Збройних сил. Адже, звертаю увагу, податкові відрахування йдуть виключно на обороноздатність.

І зараз, коли тривають дискусії про ймовірність підняття податків для інших секторів економіки, ми, як «перша ластівка», знаємо, що це непросто, але справедливо.

Також позитивні моменти, на які варто звернути увагу, – це поступове відновлення кредитування та постійне зростання притоку грошей до банківського сектору. Якщо обсяг коштів населення та бізнесу в банках постійно, починаючи з перших місяців 2023 року, зростає, це означає, що сервісом задоволені, і головне – що є довіра до вітчизняної банківської системи.

- Як вважаєте, чи достатнім є рівень банківського кредитування?

- Обсяги споживчого кредитування зростають практично від початку І-го кварталу 2023 року. Але воно не має значного ефекту для економіки, тому що, як правило, завдяки позичковому ресурсу у великій кількості споживаються імпортні товари. Відновлення кредитування бізнесу – тренд, який маємо, починаючи з липня 2023-го, але він поки що не надто стрімкий. Річ у тім, що зараз і банки посилили вимоги до аналізу ризиків, та й підприємствам важко планувати щось «у довгу». А кредитування – це все-таки «довга» історія. Тому динаміка розвитку цього напряму не така, як хотілося б.

Що ж до впливу банків на економічне життя країни, то нагадаю про всім відому річ: без роботи банків, які часто називають «кровоносною системою економіки», без платежів між учасниками економічних процесів, воно неможливе. І те, що банки з першого дня вторгнення не зупинилися ні на хвилину та безперебійно працюють у найскладніших умовах, багато вартує.

При цьому справді важливо, як банківська система адаптується до нових викликів – того ж, приміром, блекауту. В умовах постійних ракетних та дронових атак банки зокрема розосередили свої сервери у різних локаціях, активно використовують хмарні технології. Немає однієї точки, куди б ворог міг вдарити та суттєво зашкодити нашій банківській системі. І це добре, що банківський бізнес швидко навчився опиратися ворогові та продовжувати діяльність, здійснювати платежі.

У цьому зв’язку була ефективною ініціатива НБУ POWER BANKING, коли у 2022 році визначили мережу з 2500 відділень (фактично – половина від загальної кількості), які мали забезпечуватися генераторами, альтернативними джерелами енергії й зв’язку. Таким чином, вони стали чимось схожими на Пункти незламності. Ми були у Харкові у відділеннях, які є частиною мережі POWER BANKING, плануємо відвідати Запоріжжя та інші прифронтових територіях. Асоціація висловлює щиру вдячність усім працівникам цих банківських відділень, які працюють незважаючи на величезні ризики та продовжують надавати банківські послуги навіть в умовах відключень електроенергії.

ПРО СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ І ЗНИЖЕННЯ СТАВОК ЗА МІКРОКРЕДИТАМИ

- Як позначається на «самопочутті» фінансової системи згадане вами споживче кредитування? Адже такі позики, здебільшого, спрямовані, як ви казали, на придбання імпорту, тобто йдеться про опосередкований тиск кредитного ресурсу на валютний ринок. З іншого ж боку, ми розуміємо, що українці мають свої потреби, життя їхнє не зупиняється, незважаючи на війну, відповідно, вони повинні мати кошти для задоволення цих потреб. Та й надходження від оподаткування імпорту поповнюють бюджет.

- Асоціація спільно з Інститутом соціології НАН України та компанією Research.ua провела репрезентативне дослідження ситуації щодо споживчого кредитуванням в Україні під час війни. Мета – з’ясувати, для яких цілей, в який період часу, хто користується споживчими кредитами, як у банках, так і в небанківських фінансових установах, фінтехкомпаніях.

67% опитаних повідомили, що використовують споживчі кредити на щоденні побутові потреби. Близько 30% відповіли, що позичкові кошти йдуть на придбання побутової техніки, меблів, інших важливих для домогосподарств речей. Далі – потреби лікування, придбання медикаментів. Наступний пріоритет – купівля одягу. Меншою мірою – комунальні платежі та інші потреби.

Тобто, фактично споживче кредитування є важливим інструментом, який дозволяє людям в умовах воєнної невизначеності мати «точку опори» в моменти, коли виникають непередбачувані фінансові ситуації. Ти можеш звернутися до банку чи до спеціалізованої небанківської установи, швидко закрити це питання і повернутися до звичного життя й підприємницької діяльності.

Для ілюстрації я люблю використовувати такий приклад. Самозайнята особа використовує власний автомобіль, надаючи послуги таксі. Раптом вона пошкодила шину, яка не підлягає відновленню. Придбати нову – це, залежно від марки автомобіля, 2000 гривень чи й більше. А кінець місяця, заробітна плата прийде за тиждень чи за два… Добре, якщо в тебе є фінансовий партнер, який може невідкладно надати позику. І в цьому випадку ти розумієш, що терміновість коштуватиме підвищену відсоткову ставку. Але це однак тобі вигідно. Бо ж зможеш буквально за годину повернутися до своєї економічної діяльності й продовжувати генерувати дохід, завдяки чому швидко компенсуєш додаткові витрати.

Тому, незважаючи на те, що споживче кредитування, як правило, беззаставне, має підвищену відсоткову ставку, наше дослідження демонструє, що воно є дуже важливим, користується попитом у громадян під час воєнного стану. Хтось втрачає роботу, хтось вимушений кудись терміново переїжджати, хтось має терміново засклити вікна, вибиті від ворожого обстрілу чи придбати ліки.

- Іноді доводиться читати заяви чиновників про те, що мікрокредити надають вночі й цим сприяють лудоманії, що "нічні кредити" свідчать про необдумані фінансові рішення і підвищені ризики для позичальників. Чи відповідають такі заяви дійсності?

- Існує помилкове уявлення, що отримання мікрокредитів у нічний час свідчить про фінансову безвідповідальність. Проте дослідження показало, що лише незначна частина користувачів (до 2%) звертається за кредитом у нічний час, і навіть тоді це відбувається через термінову необхідність. Опитування споживачів, яке було проведене в рамках дослідження, показало, що такі дії позичальників не є показником необдуманих рішень, а радше свідчить про швидке реагування на непередбачувані ситуації, що виникають поза звичайним робочим графіком.

- Як оцінюєте нинішній стан та яким бачите подальший розвиток фінтехкомпаній в Україні?

- Думаю, дуже важливо, як і в будь-якій галузі, працювати над удосконаленням. Членами нашої Асоціації є провідні фінтехкомпанії, які працюють у цьому сегменті споживчого кредитування, лідери ринку – із загальною часткою в 70-80%. Але, звичайно, на ринку цих послуг є й інші компанії, які в чомусь необережні, у чомусь – занадто ризикові, десь – із бажанням заробити, попри все. І їхня діяльність, погоджуюся, може кидати тінь на весь ринок. На жаль, рівень фінансової грамотності населення досі не на високому рівні. Чим і користуються окремі недобросовісні фінансові компанії. Тому АУБ разом з фінтехкомпаніями – членами АУБ, започаткували низку просвітницьких ініціатив, які направлені на підвищення з фінансової грамотності українців.

Хочу підкреслити, що члени АУБ повністю підтримують Концепцію відповідального кредитування, яка впроваджується НБУ з минулого року.

Усі компанії, які входять до Асоціації, мають високі стандарти, чіткі правила оцінювання позичальника. Потужні компанії є інноваційними – віддалена верифікація, ідентифікація тощо. Лідери ринку зацікавлені, щоб він працював відповідально, мав певні регуляції.

Нове законодавство, яке регулює небанківське кредитування, передбачає перехідний період для приведення відсоткової ставки до затверджених параметрів, уніфікації підходів до визначення кредитоспроможності позичальника, низку інших вимог. Ми вважаємо, що це підвищить рівень відповідального споживчого кредитування і поміж фінтехкомпаній України. Загалом для споживачів, регулятора, та й для відповідальних компаній – це тільки плюс.

- Чи все гаразд із тими законодавчими змінами, які нині впроваджують у галузі мікрофінансового кредитування?

- Проблем, як таких, ми не бачимо. Для набрання чинності оновленими нормами було встановлено перехідні періоди в три етапи. Для деяких положень – безпосередньо після ухвалення закону, для деяких – після 120 днів з часу набрання документом чинності (приведення ставки до певного рівня), та після 240 днів, коли буде зафіксовано ставку, визначену законом. Загалом це призведе до зниження вартості кредитів для ринку, для споживачів, а також до підвищення прозорості умов позик. Ідеться про зобов’язання оприлюднювати на сайтах реальну ефективну ставку. Думаю, що й обмеження для певних категорій осіб, які можуть бути позичальниками, – це теж нормальна історія. Як і контроль за рекламою, щоб кожен споживач розумів усі без винятку умови – у тому числі, й акційні.

- Минулого місяця було оприлюднено журналістське розслідування, яке виявило, що власниками однієї з мереж мікрокредитних організацій, яка працює по всій Україні, є подружжя громадян російської федерації, а їхній син – депутат від «єдиної росії» в окупованому Криму, який підтримує вторгнення Росії в Україну. Яка позиція АУБ щодо цього випадку?

- Ми вдячні журналістам за їхню важливу роботу з виявлення подібних фактів. Позиція Асоціації українських банків чітка та однозначна. Ми рішуче засуджуємо діяльність фінансових компаній, які порушують чинне законодавство України, зокрема регуляторні норми Національного банку України, що забороняють громадянам Російської Федерації управляти та володіти небанківськими фінансовими установами. Випадки, коли власниками фінансових організацій в Україні є особи, пов’язані з державою-агресором, є неприпустимими, особливо в умовах війни.

Небанківські фінансові установи, які є членами АУБ і представляють близько 80% ринку небанківського кредитування, дотримуються Концепції НБУ відповідального кредитування, виступають за прозорість ринку, сумлінно сплачують податки, створюють робочі місця та розвивають фінтех-галузь.

Із перших днів російської агресії ці установи активно підтримують українську армію, сприяючи фінансовій стабільності країни. Члени АУБ підтримують нові регуляторні норми НБУ, спрямовані на посилення фінансового моніторингу. Для Асоціації український банків та для мене особисто прозорість, відповідальність, доброчесна поведінка – є основою бізнес-діяльності. Отже ми цінуємо позитивну, відмінну ділову репутацію. Тому, можу запевнити, що фінкомпанії, які є членами АУБ, сьогодні працюють прозоро, відповідально та у повній відповідності до законодавства, підтримуючи фінансову стабільність України.

ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ФІНТЕХ, ІННОВАЦІЇ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

- Пане Андрію, багато українців, які живуть за кордоном, пишуть і розповідають, що тамтешні банки у багатьох випадках, так би мовити, «й поряд не стояли» з українськими за рівнем технологічності та інноваційності. При цьому, незважаючи на війну, такі інновації й нові технології у нас продовжують впроваджувати. Куди ми рухаємося, які зміни відбулися останнім часом і що далі відбуватиметься?

- Те, про що ви сказали, знаю від близьких. Моя родина в перші 3 місяці повномасштабного вторгнення жила в Чехії. І так – змогла, в тому числі, порівняти рівень сервісу, оперативності банківських послуг та оцінити, наскільки це іноді легше та простіше у нас, в Україні. Приміром, для переказу з карти на карту в деяких банках іноді не потрібно навіть номер карти вводити – потряс телефоном й одразу гроші з’явилися на іншому телефоні. Є й багато інших цікавих інноваційних речей.

Зараз ми в Асоціації активно працюємо над запропонованою Національним банком ініціативою зі здійснення платежів за допомогою QR-кодів. Ідея проста: ви скануєте QR-код своїм застосунком, автоматично підтягуються всі реквізити і ви робите платіж за надану послугу. Йдеться про велику перевагу порівняно з нинішньою ситуацією, адже зараз, коли здійснюються платежі, вони йдуть «по великому колу». Тобто, у мене, наприклад, є банківська пластикова картка однієї платіжної системи, а у вас – іншої. І коли я переказую 100 гривень на вашу картку, цей платіж іде через сервери міжнародних платіжних систем. Хоча ми обидва перебуваємо в Україні, навіть в одній кімнаті зараз. Часу такий переказ нібито займає небагато, але ми, перераховуючи кошти, не задумуємося, що такий довгий ланцюжок має витратну складову. Навіть, коли ти карткою розраховуєшся в торговельній мережі, ресторані чи кафе, однак це йде по великому «ланцюжку». А ось якщо я перерахую гроші зі свого IBAN-рахунку на ваш IBAN-рахунок, це – внутрішньодержавний платіж, який має набагато нижчі витрати. Для бізнесу, який здійснює тисячі транзакцій, може йтися про значне заощадження.

Звичайно, вводити всі реквізити, довгий номер рахунку складно, є ймовірність помилки. Для того, щоб це спростити, і програмується QR-код, після сканування якого всі реквізити заповнюються автоматично. Вважаю, за цим недалеке майбутнє.

Цей проєкт називається «Мій банк». І велика кількість банків уже до нього приєдналися. А клієнти цих банків – наприклад, мережі кафе, ресторанів чи ритейл, – поступово запроваджують у себе таку технологію. Думаю, незабаром вона стане для українців звичною.

- Як ви оцінюєте розвиток фінтех-галузі в Україні, зокрема у контексті впровадження новітніх технологій та автоматизації фінансових операцій? Які можливості це відкриває для фінансової інклюзії в нашій країні?

- Фінтех-галузь в Україні продовжує стрімко розвиватися, і цей процес безперечно пришвидшується завдяки впровадженню новітніх технологій та автоматизації фінансових операцій. Сучасні технології, такі як штучний інтелект та Big Data, тобто “великі дані”, дозволяють фінансовим установам ефективніше обробляти інформацію, мінімізуючи ризики помилок і покращуючи обслуговування клієнтів. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню фінансової інклюзії, адже все більше українців отримують доступ до фінансових послуг через онлайн-платформи та мобільні додатки.

ПРО ПІДТРИМКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ ТА ВЕТЕРАНІВ

- Ви вже розповідали дещо про те, як банки допомагали нашим Збройним силам на початку масштабної російської агресії. А що зараз? Змінилися ситуація, напрями, потреби ЗСУ?

- Практично кожна фінансова установа має підрозділ, з яким постійно співпрацює – або той, де служать їхні працівники, або з якими просто історично склалася взаємодія. Щомісяця передають кошти на різні потреби таких підрозділів. Також – особливо на початку вторгнення – фінустанови та банки активно підтримували ініціативи зі збирання коштів на купівлю автомобілів для захисників.

Асоціація реалізувала і власну ініціативу з надання бійцям оргтехніки. У 2023 році до нас звернулися хлопці з одного зі штурмових підрозділів Національної гвардії з проханням, щоб фінансові установи передали їм технічне обладнання – ноутбуки, планшети, принтери тощо для обладнання польових штабів. І ми зібрали поміж учасників АУБ та передали на потреби цих польових штабів таку техніку.

У середині минулого року до нас звернулися родичі й побратими загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла, з позивним Да Вінчі, котрий загинув 7 березня 2023 року. Просили фінансово підтримати зйомки повнометражного документального фільму про цю легендарну особистість. Ми не відмовили. Продюсерську, організаційну та всю «кіношну» роботу за цим проєктом взяла на себе компанія Red Carpet film production (генеральний продюсер Назар Борушок). Режисер фільму Володимир Сидько. 2 квітня 2024-го року відбулася прем’єра. На початку літа стрічку показали у Києві, Львові, Івано-Франківську, Миколаєві, Харкові, згодом за кордоном – в Північній Америці та Європі. Також восени запланований прокат фільму у 143-х кінотеатрах України. Думаю, ми подамо його на якийсь фаховий конкурс. Стрічка заслуговує на перемогу.

А ще банки та фінтехкомпанії – члени АУБ – опікуються працевлаштуванням та соціалізацією ветеранів. У багатьох банках та фінансових компаніях уже діють програми з пошуку робочих місць, адаптації, соціалізації наших героїв. Надалі плануємо активізувати зусилля за цим напрямом.

Владислав Обух, Київ

Фото Кирила Чуботіна