ОВДП як альтернатива доларам під «матрацом»

Девальваційні очікування та ймовірні податкові зміни, за прогнозами, не мають вплинути на довіру українців до державних цінних паперів

Нині йде підготовка до укладання бюджету наступного року, який, як відомо, потребує величезних додаткових ресурсів на оборонні потреби – 500 млрд грн. Й двома основними джерелами цих коштів розглядаються підвищення податків та внутрішній борговий ринок. Верховна Рада вже підтримала у першому читанні законопроєкт №11416д, який передбачає підвищення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд грн у наступному. На ринку ж цінних паперів через облігації внутрішньої позики (ОВДП) Мінфін планує залучити 579,2 млрд гривень. Але для цього інвестиційна привабливість ОВДП має бути беззаперечною. Національний банк розраховує, що завдяки новому дизайну монетарної політики банківська система буде здатна придбати близько 216 млрд грн ОВДП. А ось скільки захоче купити населення та бізнес – рівняння з багатьма невідомими. В регуляторі сподіваються, що на тлі зниження прибутковості банківських депозитів українці утримаються від необдуманого кроку та не виводитимуть кошти на готівковий валютний ринок, розбурхуючи паніку й провокуючи девальвацію гривні. А нові заощадження натоміть розміщуватимуть в ОВДП, дохідність яких зараз перевищує і депозитні ставки, і «курсовий прибуток» від зберігання валюти.

УКРАЇНЦІ ВСЕ БІЛЬШЕ КУПУЮТЬ ОВДП: ВИСОКА ДОХІДНІСТЬ І НУЛЬ ПОДАТКІВ

За даними НБУ, обсяг вкладень фізичних осіб у цей інструмент з 2023 року зріс більш ніж удвічі – з 30 мільярдів до 67,5 мільярда гривень. І, схоже, ті, хто зробив вибір на користь розміщення вільних коштів в облігації внутрішньої державної позики, не прогадали.

«Той, хто ганяється за кращою дохідністю, має гривню не на депозит нести, а вкладати в ОВДП (вони б принесли більш ніж 14% за 10 місяців). Тим більше, що урядові треба гроші», – пояснює керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій, аналізуючи зміни валютного курсу і ставок за депозитами у період із жовтня минулого до серпня цього року.

Завдяки випуску ОВДП – у тому числі, військових облігацій, – Україна залучає необхідний ресурс для протистояння ворогові. Адже коштів, зароблених на податках, митних зборах та отриманих з інших традиційних джерел надходжень до держказни, для цього не вистачає.

Військові облігації – цільові державні боргові цінні папери, призначені для запозичень на ринку задля фінансування потреб ЗСУ та держави в умовах війни. Виплати за таким облігаціями на 100% гарантуються державою, податки і збори з доходу за ними не стягуються (і це, на додаток до вищих ставок, – значна перевага ОВДП над банківськими депозитами). Номінальна вартість однієї гривневої облігації – близько 1 тис. грн, доларової – 1 тис. дол. США, євро – 1 тис. євро. Вкладаючись у такий інструмент, фізичні та юридичні особи отримують гарантований прибуток, а держава – гроші на поточні бюджетні витрати – передовсім, на потреби Сил оброни.

Поки що левову частку таких запозичень Мінфіну забезпечують банки, які є найбільшими тримачами українських ОВДП. Але їхній ресурс не безмежний: майже всю вільну ліквідність банківські установи вже вклали в цінні папери держави та в депозитні сертифікати НБУ. Тому важливо активніше залучати й кошти інших юридичних, а також фізичних осіб. Не кажучи вже про важливий за нинішніх умов ефект «зв’язування» вільної гривні, аби вона не чинила зайвого тиску на валютний і на споживчий ринки, посилюючи дефляцію та інфляцію.

За даними Міністерства фінансів України, у серпні завдяки випуску державних облігацій до бюджету вдалося залучити 29,1 млрд грн (6 млрд грн із них – через військові облігації).

«Станом на 2 вересня в обігу перебувають ОВДП на понад 1,68 трлн гривень. Найбільша частка – у комерційних банків (43,7%) та НБУ (40,3%). Частка юридичних осіб та фізичних осіб – 10,3% та 4% відповідно. Частка нерезидентів – 1,6%, а територіальних громад – 0,04%», – деталізували в Мінфіні.

Окремо там наголосили на збереженні тенденції до збільшення попиту на державні цінні папери з боку громадян. Якщо на початку серпня українці (фізособи) володіли державними облігаціями на 63,7 млрд грн, то за місяць ця сума зросла до 67,5 млрд грн.

Середньозважена дохідність номінованих у гривні ОВДП в серпні становила 16,15% (проти 15,08% у липні).

Отже, після перманентного зниження, починаючи з весни минулого року, у серпні 2024-го середньозважена дохідність ОВДП дещо зросла. Утім, в Національному банку пояснили це не вимушеним кроком Мінфіну (підняттям ставок) через падіння інтересу до державних цінних паперів, а активним інвестуванням в нові папери з більшою строковістю, дохідність яких традиційно вища.

«При цьому дохідність гривневих інструментів перевищує як прогнозований НБУ рівень інфляції, так і рівень інфляційних очікувань домогосподарств, що забезпечує захист гривневих заощаджень населення від інфляції», – наголошується у вересневому макроекономічному та монетарному огляді регулятора.

В НБУ та Мінфіні запевняють: ОВДП продовжують бути найбільш привабливим інвестиційним інструментом на ринку.

ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ – ЯК СПОСІБ ЗАПОБІГАННЯ ЕМІСІЇ

В Національному банку окремо наголошують, що активніше залучення коштів в ОВДП є одним з ключових способів беземісійного (без вмикання грошового друкарського верстата) наповнення бюджету.

«Ми вміємо стимулювати цей процес, вміємо забезпечувати його. Глибина ринку, на нашу думку, дає змогу використовувати цей потенціал. Але так, це питання концентрації зусиль, злагоджених дій, індивідуальних стратегій і відповідного підходу», – вважає глава Нацбанку Андрій Пишний.

Експерти ж переконані, що й населення та бізнес, і банківська система України зберігають потенціал нарощування вкладень в облігації внутрішньої державної позики. У випадку з банківським сектором може спрацювати ідея НБУ про підготовку індивідуальних стратегій вкладень банків, як передбачають домовленості з МВФ. Йдеться про використання усіх можливостей – передовсім державних банків – у покритті потреби бюджету за рахунок активної участі у внутрішньому борговому ринку.

"Це, можливо, потребуватиме певного перегляду, модифікації політики власності та визначення чітких стратегічних настанов для державного банківського сектору", – пояснює голова НБУ.

Пишний нагадав, що вже накопичено відповідний досвід стимулювання, який полягає у взаємодії мікс-політик як з боку Нацбанку, так і з боку уряду.

У випадку ж із населенням та бізнес-сегментом – сподівання на їхню спроможність тверезо оцінити ситуацію (попри все, ОВДП залишаються найбільш вигідним та захищеним інструментом збереження і «пасивного» примноження капіталів) і головне – не піддатися паніці та порадам «знавців» забирати гроші з депозитів, щоб швидше інвестувати їх у «живу» валюту.

КУПІВЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ – ЦЕ ПРОСТО

Ще донедавна на тлі звичних для населення депозитів процедура придбання фізичними особами ОВДП була не зовсім зрозумілою – складною та дорогою, адже потребувала оплати послуг фінансових посередників. Тепер же придбати такі облігації дуже просто. Це можна зробити навіть не виходячи з дому, купивши цінні папери в Дії чи у мобільних застосунках багатьох банків. Та й початкові інвестиції при цьому мінімальні. Як уже зазначалося, людина може придбати навіть одну облігацію номіналом 1000 гривень. Певно, звідси – перманентне зростання так званого роловера – відсотка переукладання коштів, виручених при погашенні емітованих раніше облігацій у придбання цінних паперів нових випусків. Переконавшись у тому, що це працює, що держава є надійним позичальником, – фізичні та юридичні особи знову вкладаються в її облігації.

Та чи не зміниться ситуація після того, як гривня за останні місяці помітно «просіла», бюджет-2025 верстається з курсового розрахунку 45 гривень за долар, а над банківською системою знову нависла тінь додаткового оподаткування банків, що може позначитися на їхній ліквідності та спроможності купувати додаткові обсяги державних цінних паперів?

Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак вважає, що усе це суттєво на поведінку потенційних інвесторів в ОВДП не вплине. А почасти – навіть допоможе Міністерству фінансів у здійсненні внутрішніх запозичень.

«Оскільки ОВДП не оподатковуються, то відповідно, й підвищення військового збору тих, хто інвестує у цей інструмент, не торкнеться. Тому інвестори, які планували вкласти кудись вільні кошти та обирали, приміром, між якимись фондами, корпоративними і державними цінними паперами, швидше за все, зроблять вибір на користь ОВДП», – каже інвестиційний банкір у коментарі Укрінформу.

Таким же, за його словами, може бути й ефект ймовірної ухвали про стягнення додаткових податків із банків. «Напряму на поведінку клієнтів таке рішення не вплине, але якщо через нього банки почнуть знижувати депозитні ставки, це, напевно, призведе до посилення бажання вкладників інвестувати знову ж таки в ОВДП», – прогнозує Козак.

Що ж до придбання цінних паперів самими банківськими установами, економіст наголошує, що найбільшими з-поміж них тримачами ОВДП є державні банки: Приватбанк (з великим відривом), Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і Сенс Банк.

«Оскільки вони зобов’язані виплачувати державі 80% прибутку у вигляді дивідендів, то тут змін узагалі не відбудеться (немає різниці, чи ці кошти потраплять до бюджету як дивіденди, чи як податок). Є тільки проблеми, пов’язані з необхідністю докапіталізації Укрексімбанку та Сенс Банку у разі остаточного ухвалення рішення про додаткове оподаткування. Але на їхніх портфелях ОВДП це не позначиться. Як і у випадку зі збереженням інтересу до державних цінних паперів з боку недержавних банків», – пояснив економіст.

Відповідаючи на запитання, чи вплинуть на інтерес наших співвітчизників до ОВДП девальваційні очікування, Козак нагадав, що частина українців традиційно не довіряли гривневим інструментам заощадження та інвестицій. Вони завжди несли вільні кошти в «обмінники». Так буде й надалі. Але є частина людей, котрі вміють рахувати і бачать, що дохідність ОВДП вища, ніж темпи девальвації. Принаймні, у середньостроковій та довгостроковій перспективі. До того ж, ідеться про чистий неоподатковуваний дохід. А на операціях купівлі-продажу валюти клієнти також втрачають…

«І головне: Національний банк декларує та послідовно втілює політику, відповідно до якої дохідність гривневих інструментів (і в першу чергу, це стосується якраз ОВДП) має перевищувати інфляцію і темпи девальвації», – підсумував Тарас Козак.

Голова Нацбанку Андрій Пишний, говорячи про перспективи державних запозичень, зауважив, що амбітне завдання, яке НБУ ставить перед собою на наступні півроку, – забезпечити фінансування додаткової бюджетної потреби без використання емісійних джерел покриття бюджетного дефіциту.

«Бачу розуміння з боку уряду, і нам потрібно працювати над реалізацією цього бачення. Банківська система має достатній потенціал для того, щоб покрити потребу, яка формується за рахунок внутрішніх джерел», – переконаний Пишний.

Звісно ж, при цьому важливо не забувати і про стимулювання залучення державою позичкового ресурсу від інших внутрішніх інвесторів – юридичних та фізичних осіб.

Владислав Обух, Київ