Третя воєнна зима: чи будемо з газом і світлом

Нині прогнози на зиму досить оптимістичні, однак непередбачуваність воєнного часу нікуди не зникла

В Україні поступово розпочинається опалювальний сезон. Із 14 жовтня підключили до тепла соціальні об’єкти, як-от лікарні та школи, адже за нормативами температура в таких будівлях має бути не нижча ніж +16 градусів. Міста планують підключати житло ось-ось, а профільне міністерство відзвітувало, що енергетики забезпечили своєчасне виконання запланованих робіт із підготовки до зими. Як Україна підготувалася до третього воєнного опалювального сезону – у матеріалі Укрінформу.

ГАЗ: ВИДОБУТОК ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ, ЗАПАСИ ФОРМУЮТЬСЯ

Кабінет Міністрів поставив перед Групою «Нафтогаз» завдання забезпечити до 1 листопада запаси газу в підземних сховищах на рівні 13,2 млрд кубометрів. За даними консалтингової компанії ExPro, на 15 жовтня у ПСГ було вже 12,8 млрд кубометрів «блакитного палива».

«Враховуючи продовження сезону закачування та стабільних закупівель Нафтогазу, урядовий план в 13,2 млрд кубометрів газу в сховищах до 1 листопада є реальним, накопичення ресурсу до зими йде за планом», – наголосили в компанії.

Нафтогаз неодноразово зазначав, що опалювальний сезон 2024–2025 років Україна зможе пройти без імпорту газу, лише завдяки власному видобуткові. Над цим працюють АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», які є частиною Групи, стабільно збільшуючи видобуток. Зокрема, за січень–вересень цього року сукупний видобуток цих компаній перевищив 11 млрд кубометрів – це на 0,7 млрд більше порівняно із січнем–вереснем 2023 року.

Крім того, Нафтогаз далі закуповує «блакитне паливо» у приватних видобувників: з початку цього року на внутрішньому ринку Група придбала 0,8 млрд кубометрів газу.

У вересні Група «Нафтогаз» також почала формувати страховий запас газу. Кошти на це виділив Європейський банк реконструкції та розвитку. За даними ExPro, у вересні Нафтогаз закупив близько 158 млн кубометрів газу, який зберігатиметься у режимі «митний склад», тобто під митним контролем, без сплати митних платежів. За необхідності такий газ можна буде швидко реалізувати споживачам.

Не поставить газопостачання під загрозу і припинення транзиту російського «блакитного палива» через Україну. ТОВ «Оператор ГТС України», що управляє магістральними газогонами, у 2023 і 2024 роках проходило два незалежних стрес-тести, під час яких моделювалася робота газотранспортної системи в умовах нульового транзиту.

«Українська ГТС довела свою здатність у режимі реверсу забезпечувати газом споживачів», – повідомили Укрінформу у пресслужбі ОГТСУ. Цьогоріч компанія продовжила співпрацю з нідерландською дослідно-технологічною компанією ROSEN Europe B.V., провівши внутрішньотрубну діагностику понад 1 тис. вітчизняних магістральних трубопроводів. Це дає змогу виявити дефекти труб та ділянки, які потребують термінового ремонту, поліпшуючи підготовку до зими.

ВІДНОВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОГЕНЕРАЦІЇ ТРИВАТИМЕ І ВЗИМКУ

Поновлення російських масованих атак на енергетичну інфраструктуру в березні 2024 року призвело до руйнування 9 ГВт генерації. Мова про всі великі теплоелектростанції, значних пошкоджень зазнала й гідрогенерація.

У таких умовах роль атомної генерації, яка й до повномасштабного вторгнення була базовою для української енергосистеми, є визначальною. Традиційна ремонтна кампанія на АЕС розпочалася у березні, і вже у середині жовтня завершилися роботи на останньому, дев’ятому, енергоблоці. Ця кампанія охоплює, зокрема, і перезавантаження свіжого ядерного палива. Отже, атомна генерація готова працювати під час опалювального сезону усіма дев’ятьма енергоблоками, що перебувають під контролем НАЕК «Енергоатом».

Однак треба розуміти, що атомної енергії не достатньо, щоб повністю забезпечити потреби українських споживачів. Тому підготовка до опалювального сезону відбувалася й на пошкоджених ТЕС та ГЕС, тільки це були не традиційні ремонти, а відновлювальні роботи.

Компанія «ДТЕК Енерго» повідомляє, що її фахівці виконали всі заплановані до настання опалювального сезону роботи. На середину жовтня в ремонти та відновлення компанія вклала понад 8 млрд грн. Із них 2,3 млрд грн було інвестовано саме у відновлення теплових станцій, яке через масштаби руйнувань триватиме й упродовж зими.

ПрАТ «Укргідроенерго», яке через російські ракети, по суті, втратило найкрупнішу станцію – ДніпроГЕС, продовжує відновлювальні роботи на своїх об’єктах. «До кінця року плануємо відновити частину втрачених потужностей. Проте через унікальність певного важливого обладнання процес відновлення займе більше часу. Деякі елементи доведеться виготовляти під замовлення за кордоном, і це може тривати до кількох років», – зазначив гендиректор компанії Ігор Сирота.

Роботи, які енергетики уже провели, дали підстави НЕК «Укренерго» скоригувати прогнозний баланс енергосистеми взимку. У компанії розраховують, що обмеження електропостачання у грудні–лютому можуть бути мінімальними.

«За “нульової” температури, або яка характеризуватиметься позитивними значеннями, ми проходитимемо цей період без обмежень. Якщо ж говорити про температуру мінус 10–15 градусів, то обмеження можливі. Але вони не мають сягати понад 1–1,5 ГВт, що співмірно одній черзі у графіках відключень», – зауважив в. о. керівника Укренерго Олексій Брехт.

Але, окрім генерації, до зими потрібно підготувати й мережі, якими струм від електростанцій передаватиметься до споживачів. На запит Укрінформу у пресслужбі Укренерго повідомили, що сьогодні магістральні мережі повністю готові до транспортування зимових обсягів електроенергії, які традиційно перевищують літні.

Готуються до зими й обленерго. Зокрема, на Київщині основні етапи підготовки уже завершені. «Цьогоріч ми відремонтували близько 9,5 тис. км повітряних ліній, 659 км кабельних ліній електропередачі, технічно оновили 1600 трансформаторних підстанцій різних класів напруги», – прокоментував генеральний директор ДТЕК «Київські регіональні електромережі» Віталій Шайда.

Складніша ситуація у прифронтових обленерго – на Сумщині, Донеччині, Харківщині, Дніпропетровщині, Херсонщині, у Запорізькій області. Енергетичні об’єкти в таких регіонах щоденно стають цілями російських атак, і ремонтні роботи тривають постійно.

ВОЄННІ РИЗИКИ Й НЕ ТІЛЬКИ – ЩО МОЖЕ ВПЛИНУТИ НА ПРОХОДЖЕННЯ ЗИМИ

Ця зима вже буде третьою воєнною для енергетиків. Тож вони вже мають певний гіркий досвід. Враховуючи високу ймовірність масованих російських атак, енергокомпанії не припиняють облаштовувати захист своїх об’єктів від дронів та уламків ракет, а також накопичують резерви обладнання.

Зокрема, енергетики на Київщині накопичили запас матеріалів до ремонтів, що на чверть перевищує традиційні для них обсяги.

Укренерго, яке постійно замовляє обладнання ще з осені 2022 року, вже має запаси, що втричі перевищують потреби. «Ми значно прискорили терміни відновлення пошкодженого устаткування завдяки досвіду та розробленим алгоритмам дій у різних сценаріях. Наприклад, для заміни автотрансформатора ремонтним бригадам Укренерго тепер потрібно близько трьох тижнів – це з урахуванням доставляння, встановлення та підключення», – прокоментували у пресслужбі оператора енергосистеми.

Для порівняння, загалом у світі подібні до цих роботи виконують у 4–5 разів довше. Укренерго також постійно нарощує потенціал ремонтних підрозділів і не припиняє збільшувати запаси обладнання. Крім того, компанія забезпечила захист десятків високовольтних об'єктів від уламків ракет і дронів.

Державні обленерго, що об’єднані у Групу «Українські розподільні мережі», не лише накопичують обладнання, а й планують надавати одне одному допомогу в разі масованих атак. Взаємодопомога міститиме зведені ремонтні бригади, необхідну спецтехніку та обладнання.

Ще один чинник, який впливатиме на проходження опалювального сезону, – це погода. Втрачені з весни цього року 9 ГВт становили в енергосистемі половину пікового зимового споживання електрики у морозні дні сезону 2023–2024 років. Відновити всі втрачені обсяги енерговиробництва за пів року неможливо технічно: енергетики наголошують, що на це можуть піти роки.

Тому цьогоріч Україна взялася активно розвивати розподілену генерацію – як звичних уже сонячних електростанцій, так і газопоршневих та газотурбінних установок. За даними Міністерства енергетики, Україна до кінця року отримає обладнання, що забезпечить понад 1 ГВт додаткових потужностей розподіленої генерації. В Укренерго повідомляють, що за останні 4 місяці видано технічні умови на підключення генераційних установок загальною потужністю 1,3 ГВт. Однак підключити до мереж усе це обладнання до настання морозів енергетики все ж не встигнуть.

За словами Шайди, цьогоріч ДТЕК «Київські регіональні електромережі» видала майже 50 технічних умов на підключення газової генерації загальною потужністю близько 200 МВт. Однак на сьогодні реалізований лише один проєкт, ще кілька проєктів перебувають на етапі установки: у замовників є певні проблеми з надходженням генерувальних установок.

Що стосується використання енергії сонця, то засновник Харківського енергетичного кластера Станіслав Ігнатьєв у коментарі Укрінформу повідомив, що бізнес цьогоріч установив 200 МВт сонячної генерації для власних потреб. Цікаво, що на енергоринок виходять непрофільні гравці – наприклад, «Епіцентр» та Нова пошта».

«За попередніми оцінюваннями, реальних об’єктів, які можуть бути введені в експлуатацію або відремонтовані цьогоріч, це близько 500 МВт потужностей. Із них половина – об’єкти розподіленої генерації», – повідомив Брехт.

Однак нова генерація все ще не здатна перекрити втрачену.

Тому, як вище згадувалося, у морозні дні в енергосистемі може виникати дефіцит потужності. В Укренерго сподіваються, що частину цього дефіциту можна буде перекрити імпортом електрики, ліміт якого планується збільшити із 1,7 ГВт до 2 ГВт.

Крім того, оператор енергосистеми за потреби може просити аварійну допомогу із сусідніх європейських країн. І якщо не вдасться перекрити дефіцит імпортом та аварійною допомогою, тоді енергетикам і доведеться вдатися до обмежень електропостачання. Алгоритм залишається сталим: спочатку запроваджують обмеження для промисловості й бізнесу, якщо ж це не допомогло, то графіки погодинних відключень вводять і для населення.

Окрім бойових дій та погодних умов, на проходження опалювального сезону може повпливати ще один чинник. Як уже було сказано, для української енергосистеми вкрай важливою є робота взимку усіх дев’яти підконтрольних атомних енергоблоків. Однак, попри проведені влітку планові ремонти, у їхній роботі можуть траплятися ті чи інші «зауваження», які впливатимуть на обсяг генерації. Як це вже було влітку, коли один із атомних енергоблоків працював на зниженій потужності через вихід з ладу насоса. Такі події важко передбачити.

Залишаються і проблеми, пов’язані з руйнуванням енергетичної інфраструктури у прифронтових областях Півдня та Сходу України. В Укренерго наголошують, що втрата чи суттєве пошкодження генерації в цих областях зумовлює додаткове навантаження на магістральні мережі та підстанції оператора енергосистеми. «Потенційно це може створювати ризик виникнення аварійних ситуацій, зокрема в разі додаткових пошкоджень внаслідок обстрілів», – зазначають у компанії.

Враховуючи розміри збитків через повномасштабну російську агресію, енергетики до початку опалювального сезону зробили усе, що могли. І робитимуть під час зими, адже навіть тоді відновлюватимуть пошкоджену генерацію, підключатимуть нові потужності, облаштовуватимуть захист об’єктів.

Тепер прогнози на зиму доволі оптимістичні, але на заваді опалювальному сезонові без відключень можуть стати різні чинники. Однак поки триває війна, усі прогнози на тривалий період мають одну дуже важливу примітку: якщо не буде нових масованих ракетних атак.

Вікторія Наконечна, Київ