По тисячі кожному: чи буде мультиплікативний ефект для економіки
В уряді сподіваються, що українці не лише витрачатимуть кошти на вітчизняні товари, а й переказуватимуть їх військовим та волонтерам
У ЗМІ й соцмережах продовжують обговорювати ініціативу Президента Володимира Зеленського, який запропонував узимку виплатити по тисячі гривень усім українцям. Один із ключових аргументів прибічників цієї ідеї – стимулювання попиту на вітчизняні товари та послуги, що буде підтримкою для малого й середнього бізнесу та низки «обділених» фінансуванням галузей – як-от, книговидання. І звісно ж, – допомога найменш забезпеченим громадянам під час, вочевидь, найскладнішого в нашій новітній історії опалювального періоду. Противники ж ініціативи або ж її нещадно критикують, або кажуть, що «соціальний ефект» був би вищим, якби гроші надавали адресно тим, хто їх справді потребує. І чи варто взагалі сподіватися, що більш забезпечені українці перерахують отримані кошти на потреби оборони.
ОСНОВНІ ОЧІКУВАННЯ: СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА ВІТЧИЗНЯНІ ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ
В уряді розраховують, що кілька десятків мільярдів гривень, якими упродовж грудня-лютого в межах нової програми зможуть скористатися українці, котрі побажають взяти в ній участь, простимулюють споживчий ринок. А оскільки гроші безготівкові та цільові – підтримають, передовсім, вітчизняний малий та середній бізнес.
«Ці гроші «марковані», тобто є визначене коло напрямків, куди їх можна спрямувати, але також можна їх задонатити на ЗСУ. Витратити кошти можна буде на оплату комунальних послуг, ліки, транспорт, мобільний звʼязок, купівлю українських книг та на інші послуги», – розповів в етері телемарафону перший заступник міністра економіки Олексій Соболев.
При цьому він вважає передчасним рахувати ймовірні мільярдні витрати держави на фінансування програми. Адже участь у ній громадян добровільна, та й можливостями, наданими попередніми подібними ініціативами, скористалися далеко не всі наші співвітчизники.
«Зараз називати суми некоректно. Попередня версія «єПідтримки» під час «ковіду» коштувала 8 мільярдів гривень. Фінальна сума виплат за три зимові місяці цього року залежатиме від кількості українців, які захочуть скористатися програмою», – сказав посадовець. Окремо він наголосив, що жодного додаткового ресурсу з бюджету на ці потреби не надаватимуть. Планується використати кошти, які не вдалося освоїти в межах інших програм.
«Це кошти від чинних програм, які ми переспрямуємо. Гроші, які не встигаємо освоїти цього року. Крім того, ці кошти ми точно не змогли б спрямувати на армію, бо вони надані донорами в наш бюджет, а там умова – не можна витрачати їх на військові видатки», – пояснив Соболев.
Народний депутат із фракції «Слуга народу» Дмитро Гурін вважає, що нова програма допоможе підтримати не лише економіку, а й обороноздатність держави, бо сприятиме перерозподілу коштів «цивільної» міжнародної підтримки на користь ЗСУ.
«Це гроші міжнародних партнерів, які держава не має права скерувати на армію. По суті, ця програма – прихований, але легальний спосіб перелити невикористані кошти міжнародних партнерів на комуналку (вона в боргах) і на армію... Відсоток тих, хто купить «умовні книжки», буде вкрай невеликим», – прогнозує парламентарій.
Також нова ініціатива, за його словами, стимулюватиме відкриття українцями карток «Національного кешбеку».
Фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає такий підхід в екстремальних для громадян та національної економіки умовах найефективнішим способом забезпечення економічного «розігріву» та зростання: замість субсидій окремим компаніям треба масово субсидувати споживання, а покупець сам вирішить, як витрачати гроші.
«Споживчий попит у сучасній економіці є головним драйвером зростання. Ці гроші підуть як на сферу послуг, так і на ринок товарів, передусім вітчизняного виробництва. І такий стимул хоча б трохи відродить оплачуваний попит населення, який вже вступає в стадію «заморожування». Інакше економіка зупиниться та розвалиться», – переконаний Кущ. Він нагадав, що на початку війни таким стимулом була «єПідтримка» у розмірі мінімальної зарплати. Такі виплати допомогли й багатьом українським родинам, і вітчизняному бізнесу.
А головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус наголошує, що нова програма може стати ще й хорошим психологічним сигналом для українців: держава не залишить їх наодинці з імовірними проблемами нового опалювального періоду. На думку експерта, мета ініціативи Зеленського – дати громадянам змогу протриматися, маючи певні ресурси, на тлі спроб РФ завдати суттєвої шкоди вітчизняній енергетиці.
«Це відбувається одразу після інформації про отримання зовнішньої допомоги і, скоріш за все, це питання було погоджене із партнерами: що так, ця допомога витрачатиметься не суто на військові цілі, а також і на підтримку громадян України», – сказав Ус.
КЛЮЧОВІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: «ДАРМОВІ» ГРОШІ – НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ТИХ, ХТО ЇХ ПОТРЕБУЄ
Цікаво, що самі потенційні реципієнти програми – громадяни України – сприйняли нову ініціативу з певними пересторогами. Принаймні, про це свідчать результати опитування від соціологічної компанії Active Group, оприлюднені щотижневим інтернет-виданням про громадську думку з найважливіших та резонансних подій «Пульс тижня» (респондентів попросили обрати кілька варіантів реакції на новину). Лише трохи більше 16% опитаних вважають, що їхній фінансовий стан завдяки виплатам покращиться. 26,5% респондентів сприйняли нову ініціативу із зацікавленням, 15% – з радістю, 10,6% – з надією. Панівними натомість є протилежні емоції: 27,3% – роздратування, 27 – недовіра, 25,6% – обурення. У 38,9% респондентів ініціатива викликала здивування. Що може означати як позитивне, так і негативне сприйняття.
В експертному ж середовищі найбільше здивування викликало те, що влада ухвалила рішення про розподіл кількох десятків мільярдів гривень в умовах підвищення податків та зростання бюджетного дефіциту. При цьому гроші отримають не ті, хто їх справді потребує, а всі без винятку українці – потенційно, навіть мільярдери. Це, до речі, непокоїть навіть прибічників ініціативи.
«Допомогти потрібно тому, хто потребує допомоги, і це не завжди платник податків – наприклад пенсіонер чи інвалід (але не прокурор-«інвалід»). Я б скерував доплату в 4-ому кварталі пенсіонерам, які отримують пенсію нижче середньої, інвалідам, багатодітним», – наголошує Олексій Кущ.
Дмитро Гурін також не зовсім погоджується із тим, що для виплат обрали модель підтримки «всіх і кожного». Але депутат виправдовує такий підхід і тим, що створити більш адресні програми допомоги складно з урахуванням обмеженого часу, що залишається до початку виплат.
Парламентська опозиція ініціативу критикує. На думку секретаря комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Ярослава Рущишина, жодного позитивного впливу на українську економіку майбутні виплати не матимуть. Краще було б спрямувати ці кошти в економіку або у вигляді інвестицій, або цільової допомоги малозабезпеченому населенню. «Ми привчаємо людей до отримання коштів ні за що, не зароблених грошей. І це дуже погано. А як це пояснимо партнерам, котрі дають нам гроші на війну? Ми кажемо, що коштів недостатньо, а тут їх роздаємо?» – поцікавився депутат. Держава, за його словами, повинна дбати тільки про тих, хто сам про себе подбати не може.
Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський також не вірить у позитивний вплив майбутніх виплат на споживчий попит. «Просте запитання: а в чому логіка, якщо перед цим збільшуємо військовий збір із зарплат і тим самим зменшуємо цей попит загалом на такий же обсяг?», – відреагував
експерт на пояснення прибічників ініціативи.
На думку ж викладача Києво-Могилянської бізнес-школи Олексія Геращенка, розігрів економіки через стимулювання попиту спрацьовує лише у період дефляції.
«При споживчій інфляції, яка у нас останнім часом розганяється, це просто антиекономічне рішення. Якщо вже треба підживлювати економіку стимулами, то перше, що зараз на часі, – інвестиції в оборонні підприємства та держзамовлення на українську зброю. Якщо не це, то, нехай, викуп житла для ветеранів та переселенців у комплексах, які не добудували через нестачу попиту. Але вкинути у споживання – це може й приємно для «простого українця» (недовго), натомість разова виплата може дати короткочасний поштовх інфляції, яка сезонно прискорюється взимку. НБУ, як завжди у цих випадках, задере облікову ставку, банки зароблять «з повітря» чергові мільярди на держпаперах. А реальний сектор десь збоку за цим поспостерігає», – вважає Геращенко.
ЯК УКРАЇНЦЯМ ОТРИМАТИ СВОЮ ТИСЯЧУ
За інформацією Міністерства економіки, по одній тисячі гривень планується одноразово виплатити усім українцям, незалежно від віку та соціального статусу. Використати гроші можна протягом грудня, січня та лютого.
Виплати надходитимуть на карту «Національного кешбеку». Тож тим, хто ще не відкрив таких карток, варто зробити це до початку виплат. Таку віртуальну картку можна відкрити через Дію. Або ж у вашому банку, якщо він є учасником програми «Національний кешбек», і потім зареєструвати в Дії.
Отримані гроші можна буде витратити на оплату українських товарів та послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Також за них можна буде купувати квитки на потяги. Крім того, за ці кошти можна буде придбати українські ліки та книжки. Також їх можна буде переказати на пожертви військовим чи волонтерам.
Уряд зараз працює над деталями програми. Згідно з дорученням глави держави, «першого грудня гроші мають бути в людей».
Нагадаємо, раніше в Україні діяла програма «єПідтримка». Спершу вона передбачала гроші для бізнесу та працівників, котрі втратили доходи через пандемію COVID-19. Згодом українцям платили по тисячі гривень за вакцинацію від коронавірусу.
А цьогоріч у вересні стартувала програма «Національний кешбек». Українці можуть щомісяця одержувати до трьох тисяч гривень на спеціальну картку за купівлю вітчизняних товарів (повертають 10% витрачених грошей).
Як повідомила в понеділок перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко, держава вже здійснила перші виплати за програмою. Загалом 646 378 українців вже отримали 37,2 мільйона гривень. Станом на 28 жовтня, до програми долучилося 2,4 мільйона українців, які оформили 2,6 мільйона карток. Понад 1,5 мільйона користувачів активували у Дії картки для виплат.
Владислав Обух, Київ