Артур Лорковський, директор секретаріату Енергетичного співтовариства

Ситуація довкола "Укренерго" та наглядової ради компанії спровокувала чутки про нібито можливість втрати Україною імпорту електроенергії з Євросоюзу вже цієї зими – у критично важливий час із огляду на очікуване продовження завдання Росією ударів по енергетичній інфраструктурі країни. І хоча у секретаріаті Енергетичного співтовариства оперативно спростували ці твердження, тема залишається важливою.

Власний кореспондент Укрінформу у Відні поспілкувався з директором секретаріату Артуром Лорковським. Говорили про інтеграцію України в ЄС в енергетичній сфері та впровадження необхідних реформ, зокрема щодо незалежності оператора системи передачі "Укренерго" та регулятора НКРЕКП. Крім того, зі співрозмовником обговорили діяльність та досягнення Фонду енергетичної підтримки України, яким керує секретаріат Енергетичного співтовариства, а також перспективи відновлювальної енергетики, намір України не продовжувати транзит російського газу та плани використання українських газосховищ.

ІЗ ДОПОМОГОЮ ФОНДУ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНА ОТРИМАЛА 2 ГІГАВАТИ ГЕНЕРУЮЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ

- Пане Лорковський, поділіться, будь ласка, актуальною інформацією про діяльність Фонду підтримки енергетики України, яким керує секретаріат Енергетичного співтовариства. Скільки коштів виділено донорами, скільки витрачено? Які останні досягнення, і на що в основному спрямована допомога?

- З часу конференції з відновлення України в Берліні у червні Фонд зосереджував свою роботу на підготовці до зими. Основною метою було відновлення потужностей, пошкоджених внаслідок російських атак, особливо навесні, через що Україна втратила 9 гігават генеруючих потужностей. Міністерство енергетики України також визначило критично важливим створення нових високоманеврених потужностей на основі газотурбінної генерації, і реалізацією цієї цілі ми також активно займаємося.

Із допомогою Фонду було створено 220 мегават нових високоманеврених потужностей на базі газових турбін. Низка проєктів фінансується Фондом, і зараз вони перебувають на етапі реалізації різними виконавцями, також обговорюються інші проєкти.

Якщо ж говорити про відновлення вугільної генерації, зруйнованої внаслідок російських атак, то наразі ми реалізуємо проєкти для відновлення 1,8 гігават потужності.

Загалом Фонд сприяв додаванню до енергосистеми України 2 гігават генеруючих потужностей, що становить приблизно половину від визначеної Міністерством (енергетики України, – ред.) першочергової цілі.

Цей прогрес має ключове значення для допомоги Україні в проходженні зимового періоду та зменшенні випадків відключення електроенергії. Це було головним пріоритетом для Фонду.

Наші досягнення стали можливими завдяки щедрим внескам. Станом на сьогодні Фонд мобілізував 760 млн євро, і ми ведемо переговори з новими донорами, які виявили зацікавленість долучитися. Усі кошти розподілені на проєкти до початку зимового сезону, хоча не всі з них поки витрачені, оскільки деякі проєкти ще в процесі виконання. Доставка та встановлення обладнання можуть потребувати часу, а окремі проєкти включають ремонти або додаткові етапи встановлення.

Моїм пріоритетом було забезпечити, щоб на момент початку зими всі кошти були повністю виділені на активні проєкти, які безпосередньо підтримують енергосистему України. Це демонструє, що Фонд є ефективним інструментом для надання своєчасної та результативної підтримки українським енергетичним компаніям перед зимою.

- І якою є ваша оцінка готовності України до зими?

- Я не займаюся оцінкою готовності України. Моя роль полягає у тому, щоб виконувати інструкції Міністерства енергетики. Коли міністр визначає пріоритет, завдання Фонду полягає в тому, щоби підтримати його, надаючи українським компаніям матеріали та обладнання, необхідні для відновлення певної кількості мегаватів генеруючої потужності. Наша задача полягає не в оцінці, а в допомозі – щоб енергосистема відповідала визначеним міністерством пріоритетам. Це основна мета Фонду. Міністерство є бенефіціаром Фонду і виділяє гроші на проєкти; ми просто надаємо обладнання, щоб ці проєкти були реалізовані. Ми відіграємо важливу, але обмежену роль у цьому процесі, не відповідаючи за загальну енергетичну політику України – ця відповідальність лежить на вашому уряді.

Наша відповідальність полягає у тому, щоб ефективно та швидко використовувати внески донорів для фінансування проєктів, визначених міністерством як пріоритетні, дотримуючись належних процедур закупівлі для забезпечення витратної ефективності.

- Один із напрямів співпраці між Україною та Енергетичним співтовариством стосується розробки міжнародних механізмів для компенсації збитків, завданих енергетичному сектору України агресором. Які механізми розглядаються, і як ви оцінюєте вартість відновлення енергетичної інфраструктури України?

- Ми справді зосереджені на конкретних проєктах, які безпосередньо постраждали від ударів Росії по інфраструктурі України. Нашим пріоритетом є реагування на ці питання, причому міністерство визначає конкретні запити на підтримку, а ми організовуємо ресурси для їх вирішення.

Деякі з цих ресурсів, які були нещодавно надані Європейським Союзом, походять із доходів від заморожених в ЄС російських активів. Європейський Союз ухвалив рішення заморозити ці активи, але оскільки вони продовжують приносити прибуток, частина цього прибутку була виділена Фонду. Ми використовуємо ці гроші для закупівлі необхідного обладнання для енергосистеми України. Такий підхід є дієвим засобом притягнення Росії до відповідальності за завдані нею збитки в Україні.

ДЛЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ Є ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ

- Ситуація довкола пошкодженої енергетичної інфраструктури України також створює можливості для розвитку відновлювальної енергетики в Україні. Що ви думаєте про поточний стан та потенціал відновлювальної енергетики в Україні, особливо з огляду на наслідки війни? Чи є конкретні проєкти або ініціативи у сфері відновлювальної енергетики?

- Знову ж таки, це роль вашого уряду – визначати місце відновлювальних джерел енергії у майбутній, післявоєнній енергетичній системі. Бачення цього переходу вже було представлено у Національному плані з енергетики та зміни клімату, який був підготовлений Міністерством економіки та ухвалений урядом у червні. Тож візія вже представлена, і ми знаємо, чого Україна хоче досягти до 2030 року.

- І як ви оцінюєте цей план?

- Ми налаштовані оптимістично. Наша оцінка та рекомендації були надані уряду на виконання юридичної вимоги до секретаріату щодо розгляду проєкту Національного плану з енергетики та клімату. Наші зауваження були повністю інтегровані в остаточний варіант плану, що є позитивним результатом.

Що стосується існуючих вугільних та газових проєктів, ми вважаємо, що "плоди, які висять низько", вже зібрані. Додавання нових вугільних або газових генеруючих потужностей займатиме більше часу, аніж раніше. Відповідно, терміни реалізації проєктів відновлювальної енергетики в Україні тепер співставні з термінами реалізації проєктів на викопних видах палива. Це створює вікно можливостей для того, щоб відновлювані джерела енергії відігравали більшу роль. Наприклад, ми вітаємо рішення "Укренерго" провести аукціон на допоміжні послуги на ринку електроенергії, що додає системі гнучкості, готуючи її до прийняття більшої частки відновлюваної енергії.

Для інтеграції відновлюваної енергетики мають бути доступні гнучкі джерела. Наприклад, газові турбіни, які ми зараз постачаємо, можуть згодом допомогти збалансувати переривчастість у виробництві електроенергії з відновлюваних джерел, пропонуючи також додаткову підтримку для відновлювальної енергетики в післявоєнному енергетичному середовищі.

Ми також цінуємо прогрес уряду: у 2024 році перший пілотний аукціон для відновлюваних джерел енергії в рамках Національного плану з енергетики та клімату передбачає 110 МВт потужностей для сонячних, вітрових та інших відновлювальних джерел. Хоча певні елементи все ще потребують уточнення для підвищення довіри інвесторів, це позитивний сигнал – Україна приєднується до інших країн Євросоюзу в проведенні аукціонів з відновлюваної енергетики.

Ми проаналізуємо результати аукціону, а потім обговоримо можливі шляхи підтримки проєктів у разі необхідності, зокрема, з точки зору управління ризиками для приватних інвестицій у відновлювану енергетику. Ми вивчаємо це питання з Міжнародним агентством з відновлюваної енергетики (IRENA) та Міністерством енергетики. Але перш ніж остаточно визначитися з механізмами підтримки, почекаємо на результати аукціону,

Третій елемент стосується державних установ, зокрема лікарень. Ми надаємо сонячні системи разом з резервними акумуляторами, щоб у разі потреби вони могли працювати в ізольованому режимі. Міністерство охорони здоров'я спочатку визначило 25 лікарень, і зараз вони працюють над створенням більшого списку. Наразі триває процес закупівлі рішень "під ключ" для 14 лікарень. Це включає не лише необхідне обладнання, але й послуги зі встановлення, щоб забезпечити лікарні повноцінними функціональними системами.

Список лікарень, вочевидь, зростатиме, і ми звертаємося до українських компаній, зацікавлених у співпраці шляхом постачання обладнання та надання послуг з монтажу. Від українських компаній надійшло чимало пропозицій, і ми продовжуємо їх приймати. Нові контракти та угоди розроблятимуться у міру того, як міністерство визначатиме більше лікарень, готових до встановлення фотоелектричних панелей та акумуляторних систем.

УКРАЇНА ПРИСКОРЕНО ІНТЕГРУЄТЬСЯ В ЄС НА РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

- Як ви оцінюєте прогрес України у впровадженні реформ в енергетичному секторі в умовах війни? Які сфери потребують особливої уваги для зміцнення енергетичної безпеки та незалежності України?

- Я вже згадував про Національний план з енергетики та клімату, який є важливим досягненням для України. Попри те, що країна перебуває у стані війни, вона сумлінно дотримується моделі Європейського Союзу в управлінні енергетичним переходом і продовжує реалізовувати критично важливі реформи в надзвичайно складних умовах.

Однією з ключових ініціатив, на якій ми зараз зосереджені, є розширення торгівлі електроенергією з Європейським Союзом. У 2023 році ми розпочали співпрацю з українським регуляторним органом і Міністерством енергетики, були також ухвалені важливі законодавчі акти для встановлення транскордонної торгівлі електроенергією з країнами ЄС. Тепер ми прагнемо перейти на наступний рівень, впроваджуючи об’єднання ринків, фактично інтегруючи Україну в європейський електричний ринок так, ніби вона була б державою-членом ЄС.

Через Енергетичне співтовариство Європейський Союз пропонує Україні те, що можна описати як прискорену інтеграцію до ринку електроенергії ЄС, ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку електроенергії, при цьому до України ставляться так само, як до країни-члена. Наступні кроки залежать від подальшого прогресу в Україні, і відповідне законодавство вже подано до Верховної Ради. Законопроєкт, зареєстрований на початку жовтня, наразі є нашим основним пріоритетом на шляху до повної інтеграції з енергетичним ринком ЄС (ідеться про законопроєкт «Про внесення змін до законів України щодо об'єднання ринків електричної енергії України та Європейського Союзу» за № 12087, - ред.).

- Наскільки принципи функціонування енергетичних ринків України наразі відрізняються від тих, що діють в ЄС?

- Несуттєво, адже Україна є членом Енергетичного співтовариства, яке вже більше десяти років просуває європейську модель управління як на ринку електроенергії, так і на ринку газу. Багато прогресу було досягнуто в Україні до війни.

Однак те, що ми зараз пропонуємо для ринку електроенергії, – це прискорена інтеграція з ЄС. Йдеться вже не просто про питання організації системи в Україні або незалежного функціонування ринку, а про повну інтеграцію українського ринку з ринком ЄС. Це – наступний крок уперед. Законопроєкт, який був зареєстрований, є позитивним розвитком, і ми його повністю підтримуємо. Ми вважаємо, що, прийнявши цей закон, Україна зможе завершити процес транспозиції, пов'язаний з інтеграційним пакетом у сфері електроенергетики.

Дещо інша ситуація на ринку газу. Наразі ринок не функціонує так, як він функціонував до війни. Фактично, він був значною мірою призупинений. Отже, прогрес у реформуванні газового ринку не можна порівняти з ринком електроенергії, який зазнав набагато більшого розвитку.

Важливо також зазначити, що Україна має незалежний регуляторний орган – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка виступає в ролі арбітра на енергетичному ринку. Це відповідає моделі управління Європейського Союзу, де незалежна установа управляє енергетичними ринками. І Україна продовжує зміцнювати спроможності та незалежність цієї інституції, що також є позитивним сигналом.

- Одне уточнення: ви згадали про ситуацію на газовому ринку, які ваші рекомендації для України в цьому відношенні?

- Наразі ми обговорюємо ці рекомендації з Україною. З одного боку, враховується поточна ситуація в умовах війни, а з іншого, – прагнення України приєднатися до Європейського Союзу. Крім того, ми розглядаємо можливості експорту біогазу з України, що відображає інтерес, висловлений українською стороною. Наша мета – знайти шлях, який поступово адаптує Україну до законодавства ЄС та Енергетичного співтовариства, одночасно створюючи простір для інвесторів, які хочуть увійти на газовий ринок України, включаючи сектор біогазу.

- Отже, що потрібно зробити для досягнення цієї мети?

- Ми активно обговорюємо це питання.

ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НКРЕКП МОЖУТЬ ПОТРЕБУВАТИСЯ КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ – АЛЕ ВЖЕ ПІСЛЯ ВІЙНИ

- Стосовно Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в Україні, – наскільки важливою є незалежність цієї комісії?

- Незалежність регуляторного органу є золотим стандартом у Європейському Союзі. Арбітр на ринку повинен залишатися незалежним від учасників ринку. Саме через цей принцип ми ведемо діалог про посилення незалежності регуляторного органу ще з довоєнних часів. Ми також брали участь у процесі консультацій щодо законодавства, підготовленого Україною для посилення незалежності цього органу.

Секретаріат був залучений до консультацій та надав свою думку щодо вдосконалення необхідних процедур, щоб забезпечити функціональність, незалежність, фінансову автономію та здатність надавати неупереджені послуги учасникам ринку з боку регуляторного органу України. Як законодавча база, так і її фактична імплементація є критично важливими в цьому відношенні. Цей процес, безумовно, триватиме. Як я вже зазначав, ми залучені до коментування проєкту закону, і я сподіваюся, що закон про незалежність Комісії буде ухвалено, враховуючи наші пропозиції, якомога швидше.

- Були дискусії про те, що незалежність Комісії треба закріпити в Конституції України. Можете пояснити, чи є така вимога і чим вона обґрунтована?

- Наразі ми не займаємося конституційними питаннями. Ми зосереджені на підвищенні незалежності регуляторного органу в рамках існуючої конституційної бази. Однак ми визнаємо, що деякі конституційні зміни можуть бути необхідними для забезпечення повної незалежності регуляторного органу. Проте це не є темою для обговорення в умовах воєнного часу.

Після завершення війни ми можемо повернутися до цієї теми. Наразі ж ми вивчаємо шляхи посилення незалежності регуляторного органу в рамках чинної конституційної бази. Ніхто не очікує, що Україна змінюватиме Конституцію під час війни, і тому наразі це питання не розглядається.

НЕМАЄ ЗАГРОЗИ ВТРАТИ УКРАЇНОЮ ІМПОРТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ВЗИМКУ

- Чи могли б ви прокоментувати останні події навколо наглядової ради "Укренерго"? Наскільки важливим є корпоративне управління для енергетичного сектору України, особливо в контексті інтеграції з європейськими ринками?

- Як ви знаєте, Україна має двох незалежних системних операторів: один для газу, інший для електроенергії. Незалежність цих операторів системи передачі є фундаментальною. Компанії, що управляють газовими та електричними мережами, повинні забезпечувати недискримінаційний доступ до мереж для учасників ринку, що є критично важливим для належного функціонування як газового, так і електроенергетичного ринків.

З цієї точки зору незалежність операторів газо- та електротранспортних систем є золотим стандартом у Європейському Союзі.

У конкретних ситуаціях, таких як в Україні, де держава є власником як оператора системи передачі, так і виробників газу та електрики, важливо впроваджувати заходи, що захищають цю незалежність. Це забезпечує те, що держава, будучи власником, не здійснює одночасного нагляду за операціями як виробників електроенергії та газу, так і операторів системи передачі, які повинні надавати прозорий та недискримінаційний доступ до мережі для всіх учасників ринку.

Для захисту незалежності операторів системи передачі незалежні наглядові ради для цих компаній є надзвичайно важливими. Важливо, щоб наглядові ради були спроможними належним чином виконувати свої функції. Склад ради повинен гарантувати операційну незалежність оператора системи передачі від держави, яка також залишається власником виробників і трейдерів електроенергії та газу, а її повноваження повинні дозволяти їй виконувати роль, для якої вона була створена. Усе це регулюється законодавством Європейського Союзу.

- Були твердження, що процес сертифікації "Укренерго" може вплинути на здатність України імпортувати електроенергію з ЄС узимку.

- Це не відповідає дійсності. Немає прямого зв'язку між процесом сертифікації та будь-якими обмеженнями на імпорт електроенергії, особливо перед або під час зимового сезону.

Нещодавнє рішення ENTSO-E  збільшити ліміт імпорту до 2,1 ГВт для України та Молдови з ЄС спростувало ці твердження. Регуляторна реформа оператора системи передачі є критично важливою для підтримання високих стандартів роботи та залучення інвестицій в електричні мережі України, особливо взимку.

РІШЕННЯ ЩОДО ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ МАЄ ПРИЙМАТИ САМА УКРАЇНА

- Україна оголосила про свій намір не продовжувати контракт на транзит газу з "Газпромом". Яка ваша позиція з цього приводу?

- Це суверенне рішення Уряду України, і секретаріат підтримає будь-яке рішення, яке Україна прийме з цього приводу.

- А який вплив, на вашу думку, це рішення матиме на Європу, зокрема на такі країни, як Австрія, що залишаються залежними від російського газу?

- Оцінка впливу на країни ЄС виходить за межі моєї компетенції. Однак я можу сказати, що деякі країни Енергетичного співтовариства, в тому числі Молдова, все ще можуть залежати від імпорту російського газу, особливо в Придністровському регіоні. Це матиме вплив на Молдову, і це перший момент, який слід враховувати. Крім того, деякі країни на Західних Балканах усе ще імпортують газ із Росії, але не через Україну.

УКРАЇНСЬКІ ГАЗОСХОВИЩА ВІДНОСНО СТІЙКІ ДО ВІЙСЬКОВИХ АТАК

- А як ви бачите перспективи використання української газотранспортної системи і, зокрема, великих підземних сховищ газу після можливого припинення транзиту російського газу? Як вони могли б використовуватися європейськими країнами та компаніями?

- У випадку сценарію припинення транзиту Україна залишиться важливим власником газових сховищ у Європі. Метою Енергетичного співтовариства завжди було забезпечити використання газосховищ в Україні європейськими трейдерами. Саме тому протягом останніх двох років ми працювали над тим, щоб зменшити ризики для західних трейдерів, пов'язані зі зберіганням газу в Україні.

Деякі з механізмів зниження ризиків передбачають ефективну комунікацію, і я хотів би відзначити чудову роботу, виконану власником підземних сховищ в Україні. Вони надали важливу інформацію про стабільність і стійкість системи під час війни та в умовах військових атак. Крім того, у співпраці з оператором газотранспортної системи вони підготували продукти для трейдерів, які зараз пропонуються на ринку. Регуляторна комісія, НКРЕКП, також займаються затвердженням відповідних тарифів на ці операції.

Усі ці фактори сприяють привабливості системи зберігання газу для клієнтів з Європейського Союзу, і ми прагнемо продовжувати цю роботу. Нашою метою є співпрацювати з українськими компаніями, які беруть участь у цьому процесі – оператором газосховищ та оператором газотранспортної системи, а також з регуляторним органом, – щоб підготувати найкращі та найбільш економічно конкурентоспроможні продукти для газових трейдерів у ЄС.

- А як ви дивитеся на ризики того, що Росія може навмисно атакувати газотранспортні системи та сховища в цьому сценарії без транзиту?

- Я не можу спекулювати щодо цього питання. Ми вже були свідками спроб атакувати газосховища в Україні. Саме тому секретаріат разом з іншими партнерами займався вивченням стійкості системи – зокрема, її технічної стійкості – за різних сценаріїв. Це дослідження продемонструвало, що газосховища є відносно стійкими до військових атак.

Проте я не буду коментувати ймовірність атак Росії на трубопроводи або транспортну систему в Україні у випадку нетранзитного сценарію.

Василь Короткий, Відень

Фото автора