Під тиском війни: як змінилось українське тваринництво

Попри руйнування, екоцид поголівʼя, втрату обладнання та енергозабезпечення, вітчизняне тваринництво забезпечує продовольчу безпеку країни

Нещодавно в Києві пройшов форум тваринників UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT 2024, де обговорювалися вплив війни, проблеми та перспективи галузі. Тваринництво в Україні сьогодні складає 30-35% загальної частки агропромислового комплексу. Десять років тому аграрії ставили собі за мету виробляти щорічно до 10 млн т м’яса та 25 млн т молока. Однак втілити ці плани до війни не вдалося з різних причин. А за час повномасштабного вторгнення аграрний сектор України й взагалі зазнав прямих збитків на понад 10 млрд доларів. Зокрема, окупація та військові дії, руйнування та знищення господарств, спалахи епідемій призвели до значного зниження поголів’я тварин, що негативно позначилося на всіх секторах тваринництва – птахівництві, свинарстві та у вирощуванні ВРХ (великої рогатої худоби, – авт.). Тож Укрінформ проаналізував, як усе це вплинуло на внутрішнє виробництво, імпорт та експорт української тваринної продукції.

ПТАХІВНИЦТВО: ВТРАТИ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ГАЛУЗІ

Ринок птахівництва в Україні є одним із найбільших ринків у м'ясній індустрії. Як і всіх, цю галузь не оминуло повномасштабне вторгнення. Наприклад, ще на початку березня 2022 року компанія “Укрлендфармінг” повідомляла, що внаслідок дій російських окупантів найбільша в Європі птахофабрика “Чорнобаївська”, яка розташована в Херсонській області, була розграбована та зруйнована, загинуло близько 4,4 млн курей. Загальні втрати компанія оцінила у 12 млрд грн, а смерть такої кількості поголівʼя розцінює як екоцид. У жовтні цього року внаслідок ракетних ударів в Полтавській області зазнала руйнувань також птахофабрика, де був повністю зруйнований один пташник та два пошкоджено.

Птахівникам дуже дошкуляє руйнація енергосистеми та відключення світла, адже птахофабрики – одні з найбільших споживачів електроенергії, а ще – нестача робочої сили. Усе це викликає збої в ланцюжку поставок для виробників та переробників м’яса в країні. Однак на третьому році великої війни галузь птахівництва починає поступово пристосовуватися та відновлюватися.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), станом на травень 2023 року кількість свійської птиці в господарствах усіх категорій становить 176,6 млн голів, що на 10,4 млн голів більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Частка промислових підприємств у цих показниках сягає майже 61%.

За інформацією Мінагрополітики, за перші шість місяців 2024 року в Україні було вироблено 5,93 млрд штук яєць, що на 4,4% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас, експерти УКАБ стверджують, що з усіх галузей птахівництва найбільше постраждало саме виробництво яєць.

«Ми потроху відновлюємо галузь. Було багато знищень підприємств, економічний процес у галузі буквально зруйнували. Зараз ми загалом вийшли на довоєнний рівень виробництва продукції, а попит на неї тільки зростає. На жаль, наше відновлення триватиме довго”, – коментує ситуацію генеральний директор “Ясенсвіт” Юлія Фльорова.

Перший заступник директора компанії «Агідель» з агропромислової Групи «Пан Курчак» Олексій Табачук у коментарі Укрінформу зазначив, що хоч відновлення після перших ударів агресора далося важко, однак уже за 3-4 місяці після початку повномасштабного вторгнення виробництво відновили до рівня довоєнних показників та навіть збільшили його приріст до 5%.

ПОЛЬСЬКІ ПРОТЕСТИ ТА КВОТИ ВІД ЄС

Щодо експорту, то у першій половині 2024 року Україна загалом вивезла агропродовольчої продукції на суму 12,4 млрд дол., що на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Серед цього обсягу було експортовано 226 тис. тонн м’яса птиці на суму 463 млн дол.

Між тим, українське птахівництво продовжує стикатися з новими викликами. Зокрема, через дії польських фермерів, які, як і на початку року, знову анонсували можливу акцію протесту у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика – Шегині» з 8 жовтня по 31 грудня 2024 року. Станом на 17 жовтня блокування руху вантажних транспортних засобів польськими фермерами не відбувається, однак цей фактор серйозно стривожив виробників.

«Ми змушені купувати батьківські стада курей за кордоном, адже провідні світові виробники розташовані в Угорщині та Німеччині. Відповідно, блокування кордону напряму впливає на перевезення живих курчат, процес розмитнення та потім вихід продукції. Чим довше курчата перебувають на кордоні, тим гірша якість поголівʼя, вища собівартість перевезень та виробництва. Також ми закуповуємо певне обладнання, однак терміни поставок важко спрогнозувати, що також відображається на нашій діяльності», – пояснив Табачук.

До того ж, нещодавно Румунія внесла українські яйця та м’ясо птиці до списку продуктів, що потребують ліцензії, а ЄС з 2 липня цього року запровадив тарифні квоти на імпорт яєць і цукру з України. Болгарія також звернулася до Європейської комісії з проханням призупинити імпорт яєць з України для стабілізації внутрішнього ринку.

Між тим голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук під час нещодавнього UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT повідомив, що у 2024 році українське птахівництво успішно пройшло аудит Великої Британії, підтвердивши належний рівень благополуччя вітчизняної птиці. “Це свідчить про наявність нормальної системи контролю, що зберігає експортний потенціал України у птахівництві та відкриває нові можливості для торгівлі з іншими країнами”, – зазначив посадовець.

Також у вересні спеціалісти Держпродспоживслужби видали документи на експорт 106 тис. т харчових яєць до Республіки Сьєрра-Леоне та Мавританії в Західній Африці, що підкреслює зростаючий інтерес до української продукції птахівництва на міжнародних ринках.

Але, за словами виробників, нині в галузі прогнозується підвищення цін на готову продукцію на прилавках, адже впливають нестабільність з енергопостачанням та нещодавнє підвищення податків.

СВИНАРСТВО: ВПЛИВ ХВОРОБ НА СТРІМКЕ ЗМЕНШЕННЯ ПОГОЛІВ'Я

У вересні 2024 року в Україні продовжувалося зменшення поголів'я свиней, що стало наслідком епізоотичної ситуації з африканською чумою свиней (АЧС). У відповідь на запит Укрінформу Держпродспоживслужба повідомила, що станом на 22 жовтня цього року в Україні зареєстровано 75 спалахів захворювання (43 – домашні тварини, 12 – дикі, 20 – інфіковані обʼєкти (трупи свиней, які були викинуті невідомо з якого господарства, – ред.) на території вісімнадцяти областей.

Зокрема, найбільше випадків інфікованості у Київській області – 16, на другому місці Полтавська – 9, а на третьому – Миколаївська область, де зафіксовано 8 випадків. За останній місяць у Київській області офіційно повідомили про спалахи на 3 підприємствах, в яких фіксується 50 тис. голів свиней.

«Буквально за рік ми отримали стрімке падіння свинарства. Сьогодні проблема з АЧС стоїть дуже гостро, адже один за одним закриваються свинокомплекси. Це почалося з Полтавщини та Київської області. Небезпека в тому, що це підприємства з десятками тисяч поголів'я свиней», – зазначив під час Українського тваринницького саміту виконавчий директор Асоціацій “М’ясної галузі” Микола Бабенко.

Він спрогнозував, що частка втрат у промисловому свинарстві та приватних домогосподарствах цього року може сягати 30%, однак є висока ймовірність, що цифра може зрости й до 50%.

“Ситуація щодо АЧС різко змінилася з початком повномасштабного вторгнення. На сьогодні зафіксовано зростання випадків захворювання у 4,5 разу порівняно з 2021 роком. Така кількість спалахів інфекції є небезпечною, але не рекордною для українського свинарства. АЧС фіксується в Україні з 2012 року, і максимум спалахів стався у 2017 році – 163 випадки та в 2018 році – 145 випадків. Хоча показники 2024 року і не дотягують до історичних максимумів, поточна тенденція загрозлива”, – коментують у Держпродспоживслужбі.

Там підкреслюють, що у листопаді 2023 року в рамках Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації Україна – ЄС сторони також обговорили нові тенденції щодо вакцинації проти африканської чуми свиней (далі – АЧС) у світі, зокрема, Європейською комісією було зазначено, що ефективної вакцини на сьогодні, яка б могла застосовуватися для реєстрації в ЄС, немає. Триває дослідження зазначеного питання, що варто враховувати українській стороні при доступі свинини на ринок ЄС.

При цьому українським законодавством, зокрема, Інструкцією з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 №111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.03.2017 за №432/30300, не передбачено використання вакцини для профілактики АЧС”.

Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Ігор Лоцкін зауважив, що відомство реагує в усіх 100% випадків при зверненні щодо спалахів, однак коли виробники приховують це, на жаль, вплинути державний орган не може.

«Найближчим часом на засіданні ми піднімемо питання про відновлення депопуляції. Крім того, ми вжили заходи з посилення взаємодії з Нацполіцією та правоохоронними органами щодо контролю транспортування свиней територією України», – сказав Лоцкін.

“Зараз наша першочергова ціль – консолідувати зусилля бізнесу, державних органів у запобіганні поширення АЧС”, – коментують у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, в європейських країнах існують механізми простежуваності сільськогосподарських тварин та продукції. В Україні також є система ідентифікації тварин – Єдиний державний реєстр. Однак у свинарстві він поки що працює неповно, оскільки власники свиней не поспішають ідентифікувати своїх тварин внесенням даних до реєстру. Це ускладнює контроль за походженням продукції. Навіть деякі промислові господарства утримують 12-13 тисяч свиней без ідентифікації.

У Держпродспоживслужбі додають, що необхідно вирішити питання надання підприємствами звітності про рух поголів’я тварин. Відповідно до наказу Мінагрополітики від 01.12.2017 №639 кожне господарство, яке вирощує свиней, чи переробне підприємство, має подавати звітність про рух поголів’я тварин. Ідентифікація та реєстрація свиней запроваджена з метою запобігання поширенню збудників хвороб та плануванню ветеринарно-санітарних заходів.

Звісно, така ситуація вплинула на зовнішню торгівлю свининою. Аналітики Асоціації “Свинарі України” звітують, що у вересні 2024 року імпорт охолодженої та мороженої свинини склав 159,5 т, що на 13% менше проти серпня. При цьому експорт у вересні, хоч і значно перевищував імпорт за фізичними обсягами, зменшився у порівнянні з серпнем аж на 30% – до 264,8 т. Водночас за 9 місяців цього року імпорт та експорт свинини були майже рівноцінними, зокрема 2,1 тис. т та трохи більше 2,28 тис. т відповідно, що в цілому забезпечує позитивне сальдо в зовнішній торгівлі свининою в грошовому вимірі.

“Сьогодні розглядається можливість щодо визнання іншими країнами зонування України за показником розповсюдження АЧС. Тобто, якщо в одному регіоні зареєстровано випадок захворювання, то закривається експорт не зі всієї країни, а лише з того регіону. Такий метод роботи використовується при експорті м’яса птиці. Але цей процес гальмується через війну. Адже крім місцевої оцінки, зонування мають контролювати фахівці компетентного органу країни-партнерки, які мають особисто на місцях здійснювати аудит. Зважаючи на безпекову ситуацію в Україні, колеги не можуть приїхати й провести аудит та інспектувати підприємства”, – коментують у відомстві.

Цінова ситуація на внутрішньому ринку мʼяса також є тривожною. На початку осені охолоджене м’ясо усіх категорій продовжує дорожчати. Зокрема, порівняно до серпневих показників, курятина подорожчала на 2%, яловичина – на 3,3%, а свинина – на 1,9%. Середня ціна свинини, наприклад, досягла 203,5 грн/кг.

При цьому закупівельні ціни, навпаки, падають. В АСУ відзначили, що у вересні свиногосподарства отримали за кілограм реалізованого живця на 4,4% менше, ніж попереднього місяця, що вказує на значний ціновий розрив між гуртом та роздрібною торгівлею.

«Ситуація така: закупівельні ціни у порівнянні з 2023 роком впали на 40%. Так середньозважена закупівельна ціна зараз становить близько 55-57 грн за кг, а в роздрібній мережі готове мʼясо вартує від 200 до 300 грн за кг. Тобто у нас ціни в роздрібній мережі збільшились, а рентабельність самого свинарства зменшилася. Власне, очевидно, хто зараз заробляє», – зауважив заступник директора з тваринництва “Агропродсервіс» Роман Березовський.

Дійсно, промислове свинарство в Україні цього року опинилося у скрутній ситуації через збільшення собівартості виробництва та зменшення закупівельних цін на свиней забійних кондицій. За підсумками трьох кварталів поточного року ціна закупівлі свиней забійних кондицій майже на чверть нижча, ніж роком раніше – 58,4 грн/кг проти 76,8 грн/кг з ПДВ (чи 48,7 проти 64 грн/кг без урахування ПДВ), відповідно. Оператори ринку не мають позитивних очікувань на кінець року, адже навіть за поступового відновлення вартості свинини, ціни на корми продовжують зростати. За даними галузевого об’єднання, у третьому кварталі цього року середні ціни основних кормів були на 30-50% вищі, аніж на початку 2024 року, а наприкінці року вони зазвичай продовжують зростати. Також зростають ціни й на інші матеріальні витрати та зарплати, щоб утримати персонал.

СКОТАРСТВО: РІЗКИЙ СПАД ПОГОЛІВ'Я ТА ВИРОБНИЦТВА

Протягом повномасштабного вторгнення Україна втратила близько 12% великої рогатої худоби – здебільшого через повне або часткове руйнування ферм та загибель поголів’я. І тенденція до зменшення поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) цього року продовжується.

У Асоціації виробників молока (АВМ) повідомляють, що за цей рік чисельність великої рогатої худоби загалом і корів в Україні зменшилася на 7%. За попередніми даними Мінагрополітики, станом на 1 жовтня 2024 року в присадибному та промисловому секторі Україні утримуються 2,29 млн голів ВРХ, у тому числі 1,24 млн корів. Зокрема, близько 40% тварин (922,9 тис. голів ВРХ) утримуються на промислових підприємствах, а 61% (понад 1,3 млн голів ВРХ) – у господарствах населення.

За даними Мінагрополітики, станом на початок вересня в Україні налічувалося 2,35 млн голів ВРХ, що на 7% менше, ніж роком раніше. З них у сільгосппідприємствах – 928 тис. голів, а в господарствах населення – 1,42 млн. Особливо стрімке зменшення поголів'я спостерігається серед дійних корів, яких зараз налічується 1,25 млн.

У Мінагрополітики повідомляють, що на початку 2024 року в Україні налічувалось 1395 підприємств, які вирощують велику рогату худобу, з них 1309 – утримують молочних корів.

Проте, незважаючи на загальне зменшення поголів'я, в Україні спостерігається певне пожвавлення експорту. У вересні 2024 року країна експортувала 2,07 тис. тонн ВРХ живою вагою, що на 25% більше порівняно з серпнем. Виручка за поставлених тварин сягнула 4,43 млн доларів. При цьому з них 91% постачань було спрямовано до Лівану, а 9% – до Йорданії. Проте збройний конфлікт між Ізраїлем та Хезболлою створює невизначеність щодо подальших поставок вітчизняної ВРХ.

Згідно з даними Держстату, з січня по вересень 2024 року експорт ВРХ живою вагою склав 10,45 тис. тонн, що на 41% менше, ніж у минулорічному періоді. Водночас, імпорт ВРХ живою вагою скоротився до 53,3 тонни, але імпорт охолодженої яловичини збільшився до 18 тонн. Сальдо зовнішньої торгівлі ВРХ та яловичиною залишилося позитивним і становило 8,63 млн доларів.

За підрахунками АВМ, станом на кінець серпня 2024 року не менше 40 господарств, попри війну, модернізують діючі та будують нові потужності й нарощують високопродуктивне поголів'я корів. Найбільші темпи зростання поголів'я спостерігаються на сільгосппідприємствах у Тернопільській, Миколаївській, Івано-Франківській та Черкаській областях.

Україна у вересні порівняно з серпнем 2024 року скоротила обсяги експорту молочних продуктів на 8%. У вересні 2024 року Україна експортувала 9,58 тис. т молочних продуктів на суму 25,24 млн дол.

Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення експорту молочних продуктів у вересні сталося через обмежену пропозицію на внутрішньому ринку, пов'язану з дефіцитом молока-сировини та зростанням закупівельних цін.

У асоціації припускають, що скорочення експорту українськими виробниками молочної сироватки, що використовується в раціоні свиней, вірогідно пов’язане зі спалахом африканської свинячої лихоманки в Європі.

Щодо імпорту молочних продуктів, то за вересень Україна збільшила його обсяги до 5,05 тис. т, що на 10% більше порівняно з серпнем.

За інформацією від Держпродспоживслужби, для українських молочних продуктів вже відкриті ринки 29 країн світу, ще 11 ринків перебувають у процесі відкриття.

Таким чином, попри загальний спад, ринок тваринництва демонструє певні позитивні зрушення, що може стати основою для подальшого відновлення галузі. Однак стабільність виробництва та подальший розвиток залишаються під загрозою через виклики, пов'язані з війною та загальною економічною ситуацією.

Галина Тибінь, Київ

Перше фото: Куркуль