Вищий антикорупційний суд відмовився закрити справу «Роттердам+»

Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання про закриття так званої справи «Роттердам+».

Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, передає Укрінформ.

"Колегія суддів ВАКС відмовила у задоволенні клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження стосовно осіб, серед яких колишні та чинні посадовці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) та посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній, які причетні до запровадження та застосування так званої формули «Роттердам+», внаслідок чого споживачі електроенергії протягом 2016 – 2019 років переплатили понад 39 млрд грн", - зазначає САП.

Сторона захисту у своїх клопотаннях вказувала на порушення принципу, відповідно до якого існує заборона на повторне притягнення до кримінальної відповідальності за одне й те саме правопорушення, а також у зв’язку із закінченням терміну досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Заслухавши доводи сторін, суд підтримав позицію прокурора САП та відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту.

Наступне засідання у справі призначено на 12 годину 12 грудня.

Читайте також: Незалежність НКРЕКП може потребувати змін у Конституцію, але вже після війни - Енергоспівтовариство

Як повідомлялося, САП за результатами розслідування Національного антикорупційного бюро скерувала до суду обвинувальний акт щодо шістьох осіб, причетних до запровадження так званої формули "Роттердам+", що, за оцінкою слідства, завдала протягом 2016-2017 років 19,357 млрд грн збитків споживачам електроенергії. Прокурор також заявив цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі, на суму 19,357 млрд грн.

У серпні 2019 року НАБУ оголосило ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку та ще п’ятьом особам, причетним до запровадження "Роттердам+", підозру у вчиненні дій, унаслідок яких споживачам електроенергії були завдані 18,87 млрд грн збитків.

У вересні 2022 року правоохоронці завершили розслідування у цій справі. Шістьом фігурантам справи змінили раніше оголошені підозри.

У березні 2023 року до ВАКС був направлений перший епізод у справі "Роттердам+". Тоді ж САП заявила цивільний позов на 19,357 млрд грн.

3 жовтня 2023 року ВАКС наклав арешт на майно трьох колишніх посадовців, які проходять як обвинувачені у справі "Роттердам+".

Зокрема, арешт накладений на об'єкти нерухомості колишнього голови НКРЕКП - квартиру у Києві загальною площею 41,3 кв. м та будинок загальною площею 243,2 кв. м у Київській області.

Читайте також: Для доформування наглядової ради Укренерго почали вже всі необхідні процедури - НКРЕКП

Також заарештовані дві квартири колишнього генерального директора "ДТЕК Мережі" у Києві та Донецьку.

У колишнього гендиректора "ДТЕК Східенерго" заарештовані київська квартира, будинок та дві земельні ділянки.