Індекс реформ 244: контроль промислового забруднення
Головними подіями стали закони про контроль за промисловим забрудненням, про роботу старост та запуск єдиного Містобудівного кадастру на національному рівні
До 244 випуску Індексу реформ за період з 29 липня по 11 серпня потрапили 6 регуляцій, а значення Індексу склало +1 бал. У попередньому випуску значення Індексу було 0,5 бала. Головними подіями релізу стали євроінтеграційний закон про контроль за промисловим забрудненням, закон про роботу старост та запуск єдиного Містобудівного кадастру на національному рівні. Далі – у дослідженні Вокс Україна.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
ЗАКОН ПРО ІНТЕГРОВАНЕ ЗАПОБІГАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ПРОМИСЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ, +1 БАЛ
Закон 3855-IX визначає види діяльності, які можуть загрожувати довкіллю. Першочергово це стосується підприємств, які є найбільшими забруднювачами повітря (енергетичної, металургійної, цементної, нафтогазової, целюлозно-паперової, хімічної промисловості). Для них запровадять єдиний інтегрований дозвіл замість окремих дозволів на викиди забруднювальних речовин у повітря, спецводокористування та операції поводження з відходами.
Для цього підприємства мають визначити, чи використовуване ними обладнання підпадає під перелік небезпечного для довкілля виду діяльності, та подати до Міндовкілля документи, необхідні для оформлення інтегрованого дозволу. Його отримають ті підприємства, які провели екологічну модернізацію установок та впровадили європейські технології та методи управління, спрямовані на зменшення промислового забруднення.
Всі подані підприємством документи будуть занесені до Реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів. При видачі дозволу враховуються результати розгляду документів, поданих оператором, результати державної екологічної перевірки обладнання та промислових майданчиків, а також результати громадського обговорення й транскордонних консультацій (у разі їх проведення).
Органи державного контролю отримають повноваження періодично здійснювати перевірки підприємств на дотримання умов інтегрованого дозволу. Вони можуть відкликати дозвіл, якщо до власника установки застосовано санкції, оператор перешкоджає перевірці контролюючого органу, порушує умови інтегрованого дозволу, не вносить зміни до інтегрованого дозволу, якщо використовує обладнання за іншим призначенням.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ
Оксана Кузяків, Виконавча директорка, ІЕД
«Новий закон «Про запобігання і контроль промислового забруднення» спрямований на те, щоб зменшити шкідливий вплив промислових підприємств на довкілля. Він вимагає від промислових підприємств використовувати сучасні та чисті технології, щоб знизити обсяг забруднень.
Зокрема, передбачено впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу, що сприятиме модернізації промисловості та переходу на екологічно чисті технології.
Це також важливий крок для наближення України до стандартів Європейського Союзу, адже закон базується на європейських правилах. Цей закон імплементує вимоги Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради про промислові викиди.
Все це покращить екологічну ситуацію в країні та підвищить шанси України на євроінтеграцію, а також зробить нашу продукцію більш конкурентоспроможною на європейському ринку».
Об’єднання підприємств «Укрметалургпром»
«Нещодавно ВРУ було прийнято Закон України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, який передбачає необхідність швидкого переходу на європейські нормативи викидів, встановлені найкращими доступними технологіями і методами (НДТМ).
Відповідно до норм Закону, український бізнес буде обмежений в строках проведення модернізації своїх виробництв. На відміну від Директиви ЄС, українська промисловість обмежена максимальним 7-річним строком відступу від НДТМ (тимчасового відхилення), а також неможливістю отримати спеціальний дозвіл, який передбачає закриття установки у разі економічної недоцільності проведення її модернізації, на строк більше 10 років (ч.5 ст.29) – тобто до 2035 року.
В умовах продовження активних бойових дій, перебоїв із постачанням електроенергії, неможливістю залучення фінансування та неможливістю реалізації великих інвестиційних проектів це загрожує закриттю більшості великих українських промислових виробництв».
ЗАКОН ПРО ІНСТИТУТ СТАРОСТ, +1 БАЛ
Закон 3870-IX удосконалює функціонування інституту старост. Раніше старостинський округ утворювався лише за умови, що в ньому має бути не менше 500 жителів. Тобто ті населені пункти, де проживає менше 500 осіб мали би доєднатися до інших населених пунктів (щоб в сумі було хоча б 500 жителів) і обирати старосту. Тепер Міністерство розвитку громад формує список населених пунктів з низькою густотою населення (вдвічі нижча за середню густоту населення в Україні (65 осіб на 1 км2)) і тепер вони, як виняток, можуть утворити старостинський округ в межах одного чи кількох населених пунктів, де проживає не менше 200 жителів. Для всіх інших громад нижня межа кількості жителів старостинського округу – 500.
Новації закону передбачають, що староста може звільнитися за власним бажанням у разі окупації чи оточення округу, а у випадку мобілізації старости голова громади може самостійно призначити виконавця його обов’язків. Також голова громади зможе одноосібно призначати старосту, якщо місцева рада відхилила три запропонованих кандидатури, і якщо сесії місцевої ради не відбуваються без поважних причин понад три місяці.
На період дії воєнного стану місцеві ради можуть затверджувати старост на пленарному засіданні без проведення громадських обговорень, але з подальшим оприлюдненням відеозапису засідання. Також під час воєнного стану староста зможе звітувати перед жителями округу у форматі відеоконференції.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Андрій Дарковіч, експерт Центру соціологічних досліджень, вивчення децентралізації та регіонального розвитку KSE Institute
«Інститут старост та старостинських округів у територіальних громадах України продовжує активно розвиватися. Станом на 1 жовтня 2024 року було призначено 7439 старост і створено 7718 старостинських округів. Важливу роль у подальшому процесі будуть відігравати зміни, впроваджені Законопроєктом №9518, який набув чинності 10 серпня 2024 року.
Зміни мають забезпечити гнучкість та оперативність управління на місцях, що є особливо актуальним в умовах війни.
Ці зміні необхідні через ситуацію у прифронтових, прикордонних та деокупованих громадах, де виникають проблеми із забезпеченням кворуму для ухвалення рішень у міській, селищній чи сільській раді. Як голови таких громад, так і начальники новостворених військових адміністрацій зможуть утворювати старостати в громадах не чекаючи закінчення воєнного стану.
Закон дозволяє головам громад призначати виконавців обов’язків старост у випадку мобілізації старости, а також приймати одноосібні рішення щодо призначення старост, якщо місцева рада не працює (сесії ради не проводяться понад 3 місяці) або не може досягти згоди щодо кандидатури (більше трьох разів не підтримала кандидатуру, що підтримана громадою на обговореннях).
Спрощення процедур громадських обговорень на час воєнного стану (не менше 15% голосів жителів округу, які є повнолітніми) та зниження мінімальної кількості населення для створення старостинських округів (від 200 осіб, а не від 500, як було раніше) допоможе залучати більше мешканців до процесів створення старостатів. Єдиним відкритим питанням залишається перелік громад, у яких буде застосована норма про 200 осіб, адже формує перелік Міністерство розвитку громад та територій України, тож без чіткої методології формування він може використовуватись як інструмент політичного впливу.
Більшість нововведень у законі сприяють стабільності та ефективності управління в громадах під час воєнного стану, але є норми й для повоєнного часу. Так, зміни в законі забезпечують безперервність діяльності старости до обрання на його посаду нового старости новообраною місцевою радою. Наразі староста має бути звільнений одночасно зі складанням повноважень радою, яка затвердила його на посаду.
Результативність цих нововведень можна буде оцінити за динамікою призначень старост і створенням старостинських округів у наступних кварталах. Так за ІІІ квартал 2024 року було призначено 11 нових старост. Можливо, новий закон сприятиме зростанню їхньої кількості».
ЗАПУСК НАЦІОНАЛЬНОГО МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ, +1 БАЛ
Уряд ухвалив постанову про запуск державного Містобудівного кадастру. Він дозволить муніципалітетам, органам архітектури, будівельникам працювати в єдиній цифровій системі. Вона об’єднає Реєстр пошкодженого та знищеного майна, систему DREAM, Геоінформаційну систему регіонального розвитку, реєстр екологічної оцінки, Державний земельний кадастр, електронну систему закупівель, Державний реєстр нерухомих пам’яток.
Відтепер вся містобудівна інформація державного, регіонального та місцевого рівнів відображатиметься в електронному вигляді. До системи внесуть комплексні плани просторового розвитку громад, генплани, детальні плани територій, схеми планування областей та районів. Очікується, що це пришвидшить процеси будівництва та розбудови інфраструктури, а також сприятиме підвищенню прозорості й захисту сфери від махінацій.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Віталій Набок, аналітик політики і даних Інституту аналітики та адвокації
«Цифровізація містобудівних послуг, зокрема проєкт із впровадження цифрового Містобудівного кадастру на державному рівні, важлива тим, що фактично об’єднує раніше розосереджену містобудівну документацію, яка існувала на папері у різних органах місцевого самоврядування. Координатор цифрового сервісу – Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Об’єднання даних, що важливі для містобудування, під однією “парасолькою” дозволить різним стейкхолдерам (органам місцевого самоврядування, архітектурним компаніям) взаємодіяти більш оперативно та якісно. Тому можна очікувати зменшення часу, необхідного для отримання важливої інформації. Крім цього, впровадження Містобудівного кадастру на державному рівні мінімізуватиме корупційні ризики у містобудівній галузі, нівелюючи можливість підробки документів та одночасно підвищуючи рівень прозорості процесів.
Інструмент відіграватиме значну роль у комбінованій єдиній системі цифрових сервісів з відбудови та відновлення на базі платформи DREAM.
Одним із головних викликів, що пов’язані з імплементацією Містобудівного кадастру, буде цифровізація паперових документів, визначення відповідальних за ведення Містобудівного кадастру осіб та навчання їх роботі в системі. Від цього залежатиме успішність проєкту та тривалість адаптації стейкхолдерів до змін у містобудівній сфері.
Наостанок варто нагадати, що впровадження оновлених підходів та процесів у роботі з містобудівною документацією (зокрема, Містобудівного кадастру на державному рівні) погоджено Україною з ЄС як один із індикаторів у рамках Плану України (Ukraine Facility) до IV кварталу 2024 року. За його успішне виконання держава зможе отримати черговий транш зовнішнього фінансування, що важливо в умовах війни та значної невизначеності».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
|
Державне управління |
+2,0 |
|
Закон про інституту старост |
+1,0 |
|
Містобудівний кадастр запрацює упродовж місяця |
+1,0 |
|
Державні фінанси |
+1,0 |
|
В Україні запрацював Фонд декарбонізації |
+0,8 |
|
Монетарна політика |
+2,0 |
|
Бізнес середовище |
+2,0 |
|
Запровадження ліцензування діяльності з будівництва для нерезидентів за спрощеною процедурою |
+1,5 |
|
Закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення |
+1,0 |
|
Енергетика |
0,0 |
|
Людський капітал |
+1,0 |
|
Урядова методика оцінки ризиків безпеки в системі освіти |
+1,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Фото: depositphotos.com/ua
Автори:
Вікторія Виговська, Молодша аналітикиня «Індексу реформ»