Юрій Болоховець, директор ДП «Ліси України»

Масовані ракетні обстріли української енергетики знову гостро поставили питання, чи будуть українці цієї зими з теплом. У схожій ситуації на початку зими 2022 року за дровами стояли черги, а що відбувається сьогодні? Чи знову нас очікує дефіцит дров та чи налякав українців, які економлять на купівлі легальної деревини, скандальний закон про кримінальну відповідальність за зберігання дров без підтвердних документів? Про це та інше Укрінформ запитав у директора державного підприємства «Ліси України» Юрія Болоховця.

БЕЗДЕФІЦИТНІ ДРОВА

- Пане Юрію, чи є ризик дефіциту дров у зв’язку із запровадженням відключень електроенергії?

- Дефіциту не було і немає. Паливні дрова – навіть у певному надлишку. З початку року для населення та соціальної сфери реалізовано 2,2 млн кубометрів дров. На кінець року буде приблизно 2,6 млн кубометрів. Крім цього, поточний запас складає приблизно 150 тис. кубів. Ситуація під контролем. Як завжди підвищений попит спостерігається у негазифікованих регіонах. Є певна соціальна напруга в деяких населених пунктах поруч із національними парками. Один із таких прикладів – Косівський район на Івано-Франківщині. Люди живуть поруч із лісом, але це нацпарк з обмеженим режимом лісокористування. Тому дрова їм доводиться доставляти за десятки кілометрів.

- Як змінилися за останній рік ціни на паливну деревину?

- З минулого року ціни на «соціальні» дрова практично не змінилися. Незначне зростання у межах інфляції. Вартість дров складається виключно з витрат на заготівлю, лісовідновлення та на сплату податків. Середня ціна на дрова в наших лісництвах – 1030 гривень за кубічний метр. Тверді сорти деревини на дрова коштують дорожче – до 1080 гривень за кубічний метр, м'які – близько 800 грн за кубічний метр. Ціни коливаються в залежності від регіону та логістики між населеними пунктами й осередками заготівлі. Звісно, у приватників ціна може бути менша, але зекономивши, ви ризикуєте отримати незаконно заготовлену деревину.

- Нагадайте, як споживачеві замовити дрова?

- Звертайтеся до найближчої філії або лісництва. Ця інформація є на сайті нашого підприємства. Процедура займає не більше 15 хвилин. Пам’ятайте лише, що дрова для населення – це соціальний товар, відпускається до 15 кубічних метрів у рік на одну особу. Тому треба мати паспорт або інший документ особи. Є ще простіший спосіб – купити через онлайн-магазин “ДроваЄ”. В ньому достатньо авторизуватися через банк ID (BankID, - ред.), яким користуєтесь, і система сама запропонує найближчих постачальників дров.

- Президент не підписав скандальний закон 9665. Чи дійсно варто запроваджувати відповідальність за зберігання дров, куплених з рук?

- На мою особисту думку, в Законі 9665 є пункти, які створюють підґрунтя для різного трактування його норм, зокрема в цьому законі не розмежовано поняття побутового зберігання дров для власного споживання населенням та використання нелегальної деревини в комерційних цілях. Якщо йдеться про приватні пилорами, власники яких купують ліс у чорних лісорубів, котрі незаконно заготовляють та транспортують деревину у великих обсягах, я двома руками за посилення відповідальності. Це насправді проблема. Ми з поліцією затримуємо членів банд, їх суди відпускають і все продовжується. Але ж є випадки, коли люди викорчовують старі сади, хтось на подвір'ї зрубав зайві дерева. Не можна, щоб у таких випадках людей за формальною ознакою вважали зловмисниками. Тому позиція ОП цілком обґрунтована. Сподіваємося на затвердження доопрацьованого документу.

РИНОК ДЕРЕВИНИ: РЕВОЛЮЦІЙНІ ЗМІНИ

Комітет з питань економічного розвитку фіналізував до другого читання проєкт Закону про ринок деревини №4197-д. Розкажіть, що змінить закон?

- За останні два роки у лісовій сфері відбулись революційні зміни. Лісгоспи продавали деревину за прямими договорами, ми перейшли на реалізацію через відкриті та прозорі біржові торги. Проте багато інших лісокористувачів торгують за прямими договорами, що призводить до втрат для бюджету. Важливо, щоб наші напрацювання – відкритий доступ до ресурсу та прозора система торгів – були закріплені законодавчо, щоб було неможливим відкотити це назад. Це ключове.

- ДП «Ліси України» почало переходити на довгі контракти з постачання деревини. Чим це обумовлено?

- Передусім, запитом споживачів. У нас поквартальна система торгів, зараз торгуємо деревиною на перший квартал наступного року. Але деревообробники наголошують, що квартал це мало, їм потрібна впевненість у забезпечені сировиною на більш тривалий період. Ми пішли назустріч. Уперше запровадили піврічні договори з фіксованою ціною. Торги пройшли успішно. Укладено договорів на майже 1 мільярд гривень. Відбулося незначне зростання цін на певні сегменти деревини, але менше ніж на квартальних торгах. Така конкурента боротьба: не було б попиту, ціна б не зростала. Я думаю, це лише початок. Не за горами, можливо, укладення й річних контрактів. Рухаємося поступово, бо ще рік тому навіть значна частина квартальних контрактів не виконувалася. Вже в третьому кварталі цього року ми цей показник збільшили до рекордних 95%. Тобто і бізнес, і наші філії на місцях виконують зобов’язання. Змінилася культура закупівель, з’явилася довіра, можемо запроваджувати довгострокові контракти.

- Як вирішується питання деревини для будівництва фортифікацій? Скільки ресурсу ДП “Ліси України” вже постачило цього року ЗСУ?

- Ми завжди наголошували, що наше державне підприємство готове закрити всі потреби військових. Не потрібні жодні посередники. Звертайтесь напряму до нас – ми все організуємо. Бо якщо йдеться про безоплатну передачу деревини військовим, то 95% постачань забезпечують «Ліси України», а по контрактах чомусь працюють комерційні структури. Нас, сподіваюся, почули, й модель співпраці з військовими нині відпрацьована. У нас у роботі договір на поставку до кінця року майже 125 тис. кубометрів круглих лісоматеріалів для ЗСУ. Це матеріал для інженерних військ, які займаються будівництвом фортифікаційних споруд на першій лінії оборони: бліндажів, вогневих споруд, траншей. Ресурс для ЗСУ резервується завчасно, всі постачання для військових здійснюються вчасно. На сьогодні вже відправлено близько 65 тис. кубометрів. До слова, безоплатно шляхом вилучення цього року ми передали 202 тис. куб. м деревини на сумму 368,1 млн гривень. Якщо ж рахувати з минулого року, то безоплатне постачання склало понад 303 тис. кубів на суму 563 млн грн.

КІЛЬКІСТЬ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ УДАЛОСЯ СУТТЄВО ЗМЕНШИТИ

- Цього літа на Сході вирували лісові пожежі. Наскільки великі втрати, що було причиною?

- Загалом цього року ми ліквідували майже 1,4 тис. загорянь загальною площею понад 6 тис. га. Якщо врахувати, що у ДП «Ліси України» понад 6 млн га лісів, то це 0,1%. З урахуванням замінувань, обстрілів, повітряних атак, диверсій та дуже спекотної й посушливої погоди (на Полтавщині, наприклад, три місяці не було дощів) це насправді відмінний результат. У мирному 2020 році, коли теж не було дощів, вигоріло майже 80 тисяч га лісів. Зараз маємо цифру в 13 (!) разів меншу. Плюс ми не лише наші ліси охороняли, а й встигали допомагати іншим підприємствам. Наші пожежні бригади гасили пожежі у державних лісгоспах на Харківщині, у Чорнобильській зоні.

- Чому така різниця у кількості пожеж?

- Ми інвестуємо в оновлення техніки та матеріально-технічну базу: у лісової охорони з’явилися протипожежні модулі на базі пікапів, щоб швидко діставатися місць загоряння, де габаритна техніка проїхати не зможе. Розбудована сучасна система виявлення та сповіщення. Практично всі найбільш пожежонебезпечні лісові масиви охоплені системою відеоспостереження зі щогл. А головне – ми підвищили мотивацію людей працювати на совість, збільшивши зарплати лісової охорони. Також уперше почали системну підготовку керівників, які організують ліквідацію лісових пожеж.

- Ви закликали передати всі так звані самосійні ліси під контроль держави, бо ті є джерелом найбільших пожеж.

- Так і є. Найбільша лісова пожежа цього року в наших лісах була зафіксована на Полтавщині. Місцева мешканка палила на подвір’ї суху траву, вогонь досить швидко перейшов на самосійний ліс на покинутих сільськогосподарських землях, а потім великим фронтом перекинувся на території ДП “Ліси України”. Ми цю пожежу разом із ДСНС гасили два тижні!

- Скільки загалом збитків було завдано ДП “Ліси України” внаслідок пожеж та посухи?

- На початку року Рахункова палата опублікувала результати аудиту лісового господарства за 2020-2022 роки. Збиток від пожеж оцінили у 20,3 млрд грн. Цього року збиток також міг сягнути мільярдів гривень, по факту маємо на порядок менший. Але це не тому, що нам так пощастило. Це велика робота, інвестиції. Наприклад, по всій Україні ми створюємо рекреаційні пункти «Лісовичок» – зони для комфортного та безпечного відпочинку у лісі. Облаштовуємо альтанки з модульних дерев’яних конструкцій, дитячі майданчики, місце для багаття. «Лісовички» перехоплюють потік туристів, які замість того, щоб розводити багаття у лісі, відпочивають у нашому рекреаційному пункті. Цього року “Лісовички”, за нашою оцінкою, відвідало кілька мільйонів людей. Поруч з рекреаційними пунктами значно зменшується ризик виникнення лісових пожеж через людський фактор.

- Ще до війни планувалось за десять років збільшити площу лісів на мільйон гектарів. З огляду на ситуацію в країні, це завдання ще актуальне?

- У нас було два критерії – кількість дерев та площа насаджень. За цей рік ми висадимо понад 200 млн сіянців дерев, це більше ніж торік. Масштабна лісокультурна кампанія продовжується, це безперервний процес, який не можна відкласти на період повоєнного відновлення. Але є дві проблеми. Доступ до багатьох лісових масивів утрачено. Лише в ДП «Ліси України» – 170 тис. га замінованих лісів. Є прикордонна смуга на півночі. Є прифронтові зони. Це звужує наші можливості. Друга проблема – відсутність вільних територій для висадки. Майже всі ділянки у постійному користуванні ДП вже залісені. Лишаються болота, степи, водні об’єкти, дороги. Ми постійно наполегливо звертаємось до місцевої влади з проханням передати нам вільні території для лісорозведення. Цього року «Ліси України» надали 343 звернення на передачу нам 24,4 тис. га. А отримали позитивних рішень лише на 5,9 тис. га. Ми цього року створили майже 5 тис. га нових лісів там, де їх ніколи не було. Але готові висаджувати в рази більші ліси, якщо з’являться ділянки для висадки. Все залежить від рішення громад та місцевої влади.

- У 2023 році «Ліси України» розпочало висадку лісів в Одеській та Миколаївській областях. Які плани на 2025 рік? Чи закладене відповідне фінансування?

- Масштабне відновлення південних лісів ми розпочали минулого року, провівши посадку на площі 3,4 тис. га. Це на порядок більше, ніж за десять років до появи ДП «Ліси України». Цього року в Миколаївській та Одеській областях створено ще більше лісів. Важливо додати, що всі території під заліснення погоджені з екологами. Цінні степові ділянки залишаться степами. Висаджуємо більш стійкі до пожеж та змін клімату мішані насадження. Найчастіше це сосна кримська та дуб звичайний. Лісовідновлення на Півдні – нелегкий процес. Це важка та іноді невдячна справа. На деяких ділянках нашим лісівникам доводиться проводити додаткове підсаджування. Щодо планів на наступний рік, то скажу, що кошти у підприємства є, а от де брати площі? Маємо ще приблизно 1,8 тис. га вільних територій під заліснення, які раніше використовувалися як рілля. Постійно звертаємося до місцевих громад – якщо спільно не відновимо ліси, зміни клімату перетворять південні області на випалену сонцем пустелю.

КАРПАТСЬКІ ЛІСИ: ПИТАННЯ ЇХ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИРІШЕНЕ

- Що відбувається з лісами Карпат? Нещодавно ДП “Ліси України” заявило, нібито площа карпатських лісів знову збільшується. За два роки взагалі вступить у дію заборона на суцільні рубки у гірських лісах Карпат. Чи можна сказати, що питання збереження лісів Карпат нарешті вирішене?

- Це так. За останні два роки ДП «Ліси України» значно зменшило суцільні рубки головного користування у Карпатах, якщо порівнювати з тим, що було раніше. Але сьогодні у всіх країн Карпатського регіону є спільна проблема – всихання похідних ялинників. Причина – зміна клімату, шкідники, хвороби. Замість ялинників ми висаджуємо більш притаманні гірським Карпатам буково-ялицеві ліси. Через всихання лісів наші господарства регулярно проводять лісопатологічні обстеження та заходи з поліпшення санітарного стану. Внутрішня служба безпеки підприємства слідкує за процесом, щоб не допустити зловживань. Підставою для рубки є акт обстеження комісії, до якої залучені не тільки лісівники, а й лісопатологи, представники територіальних органів Держлісагентства, а також представники органів місцевої влади. Бажано прибирати хворі дерева на стадії, коли вони ще не перетворилися на дрова й неліквід, а можуть бути реалізовані ще як ділова деревина. В цьому мають бути зацікавлені в першу чергу місцеві громади, бо з ділової деревини сплачується значно більша рентна плата, яка потрапляє саме у місцевий бюджет.

- Якщо вже говорити про Карпати, то цього року була дуже гучна історія у Ясінянському лісгоспі, де виявили масові нелегальні рубки. Як просувається справа?

- Це дійсно дуже показова історія. Там десятки мешканців села, яке територіально розташовано в лісі, заходили в ліс, рубали дерева і на конях вивозили. На приватних подвір’ях працювали нелегальні пилорами. Ми ще з минулого року фіксували факти незаконних рубок та передавали інформацію до поліції, були відкриті кримінальні справи. Але ж наша лісова охорона не має повноважень правоохоронних органів. Тому ми робили зі своєї сторони все можливе, аби пришвидшити слідчі дії. На затримання банди залучили спецпідрозділи, але схопити вдалось лише декількох лісорубів. Врешті-решт суд їх відпустив. Зловмисники у відповідь спалили два службових поліцейських авто. Ми залучили важку техніку та перекопали дороги, якими незаконно зрубану деревину вивозили з лісу. Але самим лісівникам без ефективної роботи місцевої влади, правоохоронців і судів проблему не вирішити.

- А наскільки загалом змінилась ситуація з незаконними рубками?

- Я розділив би питання на два. Незаконні рубки лісу й зловживання на рівні лісових господарств – заниження обсягів, класу якості тощо. Стосовно зловживань назву лише одну цифру. За підсумками трьох кварталів, порівняно з аналогічним періодом минулого року в ДП «Ліси України» обсяг більш високоякісної ділової деревини збільшився на 300 тис. куб. метрів при майже тій самій заготівлі. Ось вам результат перекриття схем на рівні філій. Про чорних лісорубів уже говорили, вони створюють нам чимало проблем, але наслідки «набігів» місцевих мешканців на наші ліси не співставні з тим, що відбувається за межами наших господарств. Кричущими фактами є масштабні вирубки лісу у самосійних лісах, які перебувають у зоні діяльності територіальних громад. Зокрема, у Рівненській області ДП «Ліси України» було навесні передано майже 10 тис. га так званого Селянського лісу. Днями наші фахівці завершили інвентаризацію, зафіксувавши там 390 тис. пеньків. Загальна сума збитків – 2,7 млрд грн, що на порядок більше, аніж шкода, завдана за рік незаконними рубками по всіх філіях ДП «Ліси України». Саме такі нерозподілені, або самосійні ліси є основним джерелом незаконної деревини. І до того часу, поки в процес не включаться територіальні громади, ми так і будемо спостерігати великі незаконні рубки лісу та роботу сотень приватних пилорам, які цей ліс скуповують.

- Минулого року ДП “Ліси України” прозвітувало про рекордний прибуток. Які попередні результати цього року?

- Дійсно, у перший рік діяльності нашого підприємства ми згенерували 3,5 мільярда гривень прибутку. Хоча до війни держава дотувала державні лісгоспи через субсидії – лісове господарство країни функціонувало з мінусом приблизно у 100 млн грн. Ми від субсидії відмовились. Я вже казав про прозору реалізацію, але ми і в наших закупівлях навели лад. «Ліси України» працюють через систему Прозорро.Продажі, що зекономило колосальні кошти. Запроваджена жорстка фінансова дисципліна, де кожен платіж проходить через ретельну верифікацію та контроль. Відбулась оптимізація організаційних процесів усередині. Ми позбулись неефективних управлінських практик усередині системи. Рентабельність зросла у понад 5 разів при тому, що ціни на деревину в середньому увесь цей час не зростали. За 2024 рік по прибутку ми мали б вийти більше ніж на 3,5 млрд грн, але підприємство направило значні ресурси на допомогу ЗСУ. Тож формально показник може бути трохи меншим, хоча спрацювали ми краще.

- У вас, знаю, багато працівників повернулося з фронту. Чи для всіх є робота?

- Робота є для всіх. Наразі в ЗСУ 2,2 тис. працівників “Ліси України”, 538 лісівників уже повернулися з фронту. 99% вийшли на роботу. Учасникам бойових дій ми запровадили доплати у розмірі 20% до окладу. Раз на рік надається матеріальна допомога до 15 тисяч гривень. Компенсуємо родинам ветеранів та воїнів витрати на пічне опалення. Відшкодовуємо витрати на реабілітацію, надаємо відпустки зі збереженням заробітної плати по поверненню. Є непоодинокі випадки, коли ветеран повертається з важкими пораненнями і не може фізично працювати. Тому ми створюємо спеціальні робочі місця, щоб кожен був при справі. Окремо піклуємося про родини загиблих воїнів-лісівників. Фінансуємо навчання на лісівничій спеціальності їхніх дітей, надаємо щомісячну матеріальну допомогу у розмірі мінімальної зарплати до повноліття дитини. Все, що пов’язане з допомогою ЗСУ, підтримкою воїнів, ветеранів, є пріоритетом, який постійно в центрі уваги.

Галина Тибінь, Київ

Фото Павла Багмута