Гривня б’є курсові антирекорди: яким буде курс у 2025-му
Більшість експертів вважають, що й цього року давно «обіцяних» українцям «50 гривень за долар» не буде
Офіційний курс гривні п’ять днів поспіль оновлює антирекорди, станом на п’ятницю досягнувши історичного мінімуму у 42,28 грн/$. Щоправда, девальвує наша національна валюта доволі плавно, без різких стрибків, за тиждень опустившись до позначки 42,09 грн за долар та 43,56 грн за євро. Власне, така ситуація ні в кого з експертів не викликає подиву. Адже цьогорічний бюджет, як відомо, верстався у розрахунку, що на кінець 2025-го долар коштуватиме 45 гривень. Проте нікому не хотілося б, аби такий курсовий показник був уже з перших місяців нового року, інакше різке прискорення девальвації може посилити ажіотаж як на готівковому ринку, так і на міжбанку. Тоді НБУ доведеться посилити інтервенції, активно розпродуючи валюту з міжнародних резервів. А вони ж, як-то кажуть, не гумові…
Що впливало на курс у грудні та на початку січня
Спочатку нагадаємо хорошу новину про те, що міжнародні резерви країни наприкінці минулого року зросли на $3,863 млрд, або на 9,7%, і станом на 1 січня сягнули майже $43,79 млрд, що є максимальним в історії показником.
«Такий обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,5 місяців майбутнього імпорту», - наголошують в НБУ.
Однак, при цьому й темпи продажу регулятором валюти в межах інтервенцій на міжбанківському ринку під кінець року прискорилися - до $5,31 млрд (майже вдвічі більше, ніж у листопаді). Сам же НБУ доларів та євро у цей час на міжбанку майже не купував, допустивши девальвацію гривні в межах 1%.
На кінець року офіційний курс становив 42,04 грн/$, середньорічний курс - 40,15 грн/$, що майже відповідає урядовому прогнозу (розрахунковий курс при формуванні бюджету-2024 - 42,1 грн/$ на кінець року та 40,7 грн/$ за рік в середньому).
Загалом упродовж 2024 року гривня девальвувала за офіційним середньорічним курсом на 8,9%, за курсом на кінець року - на 9,7%. Торік наша валюта слабшала кожного місяця, окрім жовтня.
Як пояснили в Нацбанку, збільшення інтервенцій з продажу валюти та грудневе знецінення гривні пов’язані, насамперед, із традиційним сезонним фактором - активізацією бюджетних витрат та операцій бізнесу наприкінці року.
Поміж інших чинників, які впливали торік на «самопочуття» гривні, експерти називають також зростанням попиту на валюту через розширення дефіциту рахунку поточних операцій, вплив поступової валютної лібералізації та погіршення валютних очікувань громадян та бізнесу.
Для забезпечення стійкості валютного ринку та поступового сповільнення інфляції до цілі 5% Нацбанк, як відомо, минулого місяця підвищив облікову ставку до 13,5%. Це рішення підтримало інтерес до гривневих активів: обсяги строкових вкладів населення та юридичних осіб у гривні та гривневих ОВДП зростали.
Що ж до роздрібного попиту на євро і долари, то у грудні населення України придбало в банках готівкової та безготівкової валюти на 2,94 млрд доларів (в еквіваленті), а продало - на 1,63 млрд доларів (чиста купівля валюти - 1,3 млрд доларів (в еквіваленті). Порівняно з листопадом зростання обсягів чистої купівлі незначне – лише трохи більше 1%, а якщо порівняти з жовтнем, коли було зафіксовано 12-річний рекорд за обсягами придбання населенням валюти, то ситуація навіть покращилася, про якийсь ажіотажний попит не йшлося.
На початку 2025 року Національний банк скоротив обсяг інтервенцій, фактично не втручаючись у торги на міжбанківському валютному ринку. Звідси – і перманентна незначна девальвація гривні, яка відбувається навіть в умовах зниження попиту на валюту після різдвяно-новорічних свят.
Курсові прогнози експертів та НБУ
Голова Нацбанку Андрій Пишний переконаний, що, попри дефіцит іноземної валюти у фінансовій системі, курс гривні цьогоріч залишатиметься стабільним.
«Ми розуміємо, що на ринку зберігається суттєвий структурний дефіцит. І ми його покриваємо, згладжуючи надмірні коливання. Але перехід до керованої гнучкості дозволив Національному банку поступово повернути в режим функціонування валютного ринку вплив таких речей як попит і пропозиція", - сказав він в інтерв’ю телеканалу "Ми - Україна" .
При цьому Пишний традиційно відмовився прогнозувати, яким конкретно буде валютний курс, наголосивши що розрахунковий курс при підготовці державного бюджету (45 гривень за долар) «не є для і ніколи не був ціллю для Національного банку». Водночас НБУ, за його словами, залишається активним гравцем на валютному ринку, при потребі вдаючись до інтервенцій.
«Такі дії не дозволяють гривні «полетіти в космос», - пояснив Пишний.
Більшість експертів прогнозують, що темпи цьогорічної девальвації відповідатимуть показникам минулого року і не перевищать 10-12%. А дехто каже навіть про максимальне падіння гривні хіба лише на 4-6%.
«Скоріше за все, Національний банк намагатиметься утримувати курс від надмірних поливань, як і діяв з моменту, відколи почав втілювати політику керованої гнучкості. Але робити це буде не дуже просто, враховуючи велику різницю між надходженнями від експорту та витратами на імпорт, а також з огляду на експортні тренди, пов’язані з воєнними та іншими ризиками для економіки України. Відповідно, НБУ якусь частину ресурсу скеровуватиме на валютні інтервенції, але «палити резерви» шаленими темпами для того, щоб зафіксувати гривню на місці, незважаючи на якісь фундаментальні чинники, думаю, не буде. Тобто, Нацбанк даватиме курсу помірно зміцнюватися або девальвувати», - вважає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Фінансовий аналітик Олексій Козирєв прогнозує середній річний курс в межах 43 грн/$, а під кінець року – до 45 грн/$, як і передбачалося урядом при верстці цьогорічного бюджету.
«Очікую на поступову девальвацію гривні, але в межах показників, закладених у бюджет на 2025 рік, тобто - максимально до 45 гривень станом на грудень. Середній курс по року - в межах 43 гривень за долар. Жодних глобальних обвалів курсу до 50 гривень за долар або більше, про що періодично оголошують деякі «цигани від валюти», як я їх називаю, не буде», - переконаний Козирєв.
Втіленню відносно оптимістичних сценаріїв сприятиме, поміж іншого, очікуване ритмічне надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Це допоможе Нацбанку за потреби вдаватися до серйозних інтервенцій на міжбанку для згладжування можливих різких коливань. Адже, поміж іншого, регулятор ставить перед собою амбітну мету приборкання інфляції, досягнути якої в умовах девальваційного тиску буде складно. Тож, вочевидь, Нацбанк і цього року діятиме так, як і раніше – не стимулюватиме невиправданого посилення гривні, але й послідовно запобігатиме занадто стрімкому її знеціненню.
А ось виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин налаштований песимістичніше. За його прогнозами, цілком ймовірно, що на кінець року курс сягне позначок 47-47,5 грн/$. Експерт пояснив, що в Україні фактично є лише один основний продавець валюти — Національний банк, який контролює динаміку курсу. Отже, валютний ринок у звичному сенсі у нас наразі відсутній.
«За нормальних умов є багато продавців валюти — експортери, та багато покупців — імпортери. І взаємодія їхніх попиту та пропозиції формує курс. Плюс є регулятор, який у кращому випадку викуповує валюту або робить якісь інтервенції. Так функціонує нормальний валютний ринок», — нагадав Пендзин.
Тобто, зараз ідеться про надмірний вплив Нацбанку на курсову політику, що може загрожувати неприємностями у разі вичерпання ресурсу для продовження валютних інтервенцій.
За прогнозами начальника департаменту казначейства «Глобус Банку» Тараса Лєсового, до кінця року курс американської валюти може підвищитися до 46-47 грн/$. Ключовий впив на ситуацію матимуть, за його словами, перебіг війни, загальна економічна ситуація (особливо рівень інфляції), обсяг іноземної фінансової допомоги та міжнародних резервів.
«За аналогією з 2024 роком це означає, що курсові показники будуть мінливими з етапами зростання та зниження, однак в кінці 2025-го вони можуть коливатися в діапазоні 46-47 гривень», - каже банкір.
Ключовими цьогорічними викликами для гривні, окрім ризиків загострення ситуації на фронті, експерти називають продовження та посилення енергетичної кризи, погіршення ситуації на ринку праці через посилення мобілізаційних заходів, згаданий вже додатковий інфляційний тиск, що змушуватиме купувати валюту тих, хто має «зайві» гривні.
Хоча українці, схоже, вже не так, як раніше піддаються паніці на валютному ринку, одразу ж кидаючись до обмінників при перших же коливаннях курсу. Тож, сподіватимемося, «чорні лебеді», які повертатимуть нас до шалених часів та поганих звичок, у 2025-ому оминуть країну.
Владислав Обух, Київ