Сергій Філь, виконувач обов’язків глави Луганської області

Згідно з офіційною біографією, розміщеною на сайті Луганської облдержадміністрації, сьогоднішньому очільнику області Сергію Філю всього 37 років. На моїй пам’яті він – наймолодший зі всіх наших «губернаторів», причому набагато. Щоправда, від області після подій весни 2014-го залишилось 60 відсотків території і третина населення. Але ж сама область – воює, і це покладає на його плечі подвійне, як не потрійне навантаження. То хто ж він такий, Сергій Олександрович Філь?

ПЕРШІ КРОКИ

– На сьогодні – перший заступник голови обласної державної адміністрації. Відповідно до закону про обласні державні адміністрації, на час відсутності голови ОДА я виконую обов’язки голови уже більше, ніж два місяці. Сам я народився в Києві, але моє життя дуже тісно пов’язане з Луганською областю. Я тут працюю вже багато років у різних проектах – громадських та політичних. І зараз маю честь обіймати цю високу державну посаду.

– І чим саме ви займались на Луганщині до того, як прийшли в адміністрацію?

– Моєю основною місією тут завжди була боротьба з Партією регіонів. У 2014 році я балотувався від Блоку Петра Порошенка в народні депутати України в місті Рубіжному. Точно не пам’ятаю, але, здається, отримав 7 відсотків голосів. Для того часу це досить вагомий результат.

Дуже часто виникає питання: «А навіщо ви це робили?» Відповідь дуже проста: я хотів дати – і зараз даю – альтернативу тій системі й тим елітам, які тут діяли протягом дуже багатьох років. Це альтернатива колишнім «регіоналам», колишній Партії регіонів. Тобто люди, коли йшли на вибори – вони мали колишню владу і нову владу. Якби я цього не робив, вони б не мали такої альтернативи. Це мною й керувало.

– Перші кроки на посаді очільника області…

– Я не є головою області, а виконую обов’язки. Але в силу тих обставин, що склалися, ставлю собі за мету реалізувати ті ініціативи, які оголосив Президент України на Раді регіонального розвитку, що пройшла в Києві. Ми всі отримали завдання: кожна територія повинна розробити чіткий і конкретний план власного розвитку на наступні три роки. Ми їх маємо проговорити в суспільстві, у громадах. І вже зважаючи на ті результати, які ми отримаємо, – покласти їх на папір у вигляді "дорожніх карт", своєрідного плану дій.

Це не політичний проект. Рада регіонального розвитку має на меті об’єднати всіх політиків, усіх громадських діячів, усіх активістів – і зробити один-єдиний план розвитку України. Це – моє першочергове і основне завдання на цій посаді. Безумовно, я зараз переймаюся й іншими, дуже важливими для нашої області проблемами.

ЩО СПІВАЮТЬ ФІНАНСИ?

– На жаль, протягом останніх років Луганська область посідала останнє місце за використанням грошей Державного дорожнього фонду. Наскільки я зміг (фактично я почав займатись цим питанням наприкінці жовтня), ми з 20% освоєння коштів досягли 70-відсоткового використання. Це за півтора місяця, що є величезним проривом!

Є проблема, що ми дещо недоосвоюємо, але маємо зрозуміти, що будівництво доріг – це завжди європейські торги. Такі торги тривають три місяці. Навіть якби я оголосив тендерні процедури в кінці жовтня, на реальне укладення договорів ми би вийшли тільки в січні.

Це не є «перехідні» гроші, тобто в кінці року, якщо вони не використані, то мають повернутися до бюджету. Тому я був вимушений працювати у межах тих проектів і тих тендерів, що вже були проведені, але які, з дивних для мене причин, не фінансувались облдержадміністрацією.

Зараз ми їх профінансували і бачимо перші здобутки. Це й дороги в місті Рубіжному, об'їзна дорога в Сєверодонецьку. Лунає певна критика щодо якості останньої, але хочу підкреслити: договір із підрядником передбачає роботи на п’ять років, і сьогодні там лежить виключно вирівнювальний шар. Це не є основний шар асфальту, котрий, безумовно, буде покладений за теплої пори року.

Це моя повсякденна робота. Також ми суттєво активізувалися у напрямку використання коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Станом на жовтень використання цих коштів нашими територіями було на рівні лише 40 відсотків! Вони не змогли провести якісні тендерні процедури! Тобто мали фінансування, мали готові проекти, але на практиці жоден із проектів не реалізовувався. Тепер цей відсоток – близько сімдесяти. Та є території, які тільки зараз укладають договори. Уявіть собі! Але ж кошти ДФРР у будь-якому випадку є субвенцією. Якщо кошти не використали, вони повертаються в державний бюджет. Це є велика для нашої області проблема, тому що ми маємо обласний бюджет розвитку на рівні 450 млн грн; нам держава дає на різні інфраструктурні проекти ще стільки ж – і ми, фактично, їх не використовуємо. То як ми можемо говорити про інші додаткові гроші, якщо не можемо використати те, що є?

Це моє завдання: щоб ми використовували в повному обсязі державні дотації, субвенції, державні програми, затверджені на рівні уряду України.

ОСТРІВ НЕВЕЗІННЯ

Про найгостріше й наболіле, як не дивно, Сергій Філь говорить набагато впевненіше, ніж його набагато більш досвідчені попередники.

– Про «енергоострів», на якому опинилась Луганщина в ході війни, а заразом – про відірваність області від залізничної мережі... Чи є можливість – бодай у перспективі – з’єднати лінію від Станиці до Лантратівки зі Сватовим?

– Питання «енергоострова» не нове. І складне. Але воно зрушило з мертвої точки. На сьогодні ведуться будівельні роботи щодо підключення підстанції «Кремінська». Якщо ви поїдете в Кремінський район, побачите велику кількість встановлених опор… До речі, це було перше з моїх розпоряджень як виконувача обов’язків голови Луганської ОДА. Я передав земельні ділянки, підписав відповідні розпорядження щодо побудови цих опор у Кремінському лісі. Уже закуплено обладнання, і всі роботи сьогодні ведуться згідно з новими термінами з підключення Кремінської підстанції 500 мВт, яке планується на липень 2019 року.

Маємо велику надію, що скоро Луганщина не буде на «енергоострові» і ми під’єднаємося до об’єднаної енергетичної системи України. Також нами було направлено відповідні листи до Кабінету Міністрів, і сьогодні в нас працює у режимі генерації електроенергії Сєверодонецька ТЕЦ.

– ТЕЦ працює?! У режимі генерації, а не лише теплозабезпечення?!!

– Так. Тому на сьогодні в зимовий період ми не залежимо виключно від Щастинської ТЕС. Це теж є наша спільна робота, аби ми не були в заручниках у ситуації, що склалася внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти нашої країни.

Що стосується залізничної гілки, яка б сполучила північ нашої області з рештою української залізниці. Робота не велася протягом останніх трьох років. Питання десь лунало; нещодавно народний депутат України Віталій Курило підняв це питання переді мною. Нами запланована до кінця року велика міжвідомча нарада за участі представників Луганської обласної державної адміністрації, керівництва Донецької залізниці, представників компаній «Агротон» і «Нібулон» та ДТЕК щодо можливості будівництва цієї залізничної гілки. Та пропозиція, яка обговорювалась до сьогодні, – лінія зі Сватового до Білокуракіного – на жаль, повністю відкидається Донецькою залізницею, але є інша пропозиція, яку я озвучу на нараді.

Чому заперечує старий варіант Донецька залізниця? Там лінія має проходити по землях, де є приватні земельні паї. І ми розуміємо, що якщо навіть спроектуємо – за величезні кошти – залізничну колію по людських паях, то процес їх викупу державою (або ПАТ «Укрзалізниця») займе 5–7 років. У нас стільки часу немає, тому ми знайшли альтернативний шлях вирішення. Я зараз не буду його конкретизувати, але можу сказати, що там виключно державні землі, і якщо нас підтримає командування Операції об’єднаних сил, керівництво Укрзалізниці, то думаю, коштами обласного бюджету ми замовимо техніко-економічне обґрунтування даної залізничної гілки і будемо замовляти проект, проситимемо наших народних депутатів пролобіювати окремим рядком у Державному бюджеті її будівництво.

ПРИСМЕРКОВЕ МІСТО

Скоро три роки, як в обласному центрі панує анархія. І знову Сергій Філь відповідає на дошкульне питання максимально конкретно.

– Ви, окрім інших посад, є членом виконкому Сєверодонецької міської ради. То як ви бачите розвиток міста, що тепер є обласним центром?

– Дуже болюче для мене питання. На сьогодні місто не є дієздатним. Міська влада не контролює ситуацію. Це стосується і членів виконкому, і міської ради. З дивних для мене причин вони не збираються на свої засідання. Буквально сьогодні мер міста намагався зібрати виконком, щоби прийняти дуже просте рішення… Область передала місту субвенцію на придбання квартири дитині-сироті. Має бути звичайне рішення виконкому. Члени виконкому не прийшли на це засідання, де ми хотіли разом придбати квартиру тій дитині-сироті. За кошти, які надала область.

Міський бюджет сьогодні має залишок біля 150 мільйонів гривень. В обласному бюджеті залишилось десь 20 мільйонів. І коли ми бачимо, що через такі дії міської влади, депутатів міської ради в місті немає освітлення, не ходить соціальний транспорт, не вивозиться сміття, відповідно, ми маємо якимось чином на це реагувати. Ми не можемо стотисячне місто тримати в заручниках двадцяти людей, які з незрозумілих причин не виконують свої прямі обов’язки!

Дії депутатів – це політика, яка спрямована на дискредитацію як обласної влади, так і всеукраїнської. Нам боляче на це дивитись. Ми не розуміємо, з яких мотивів виходять ці депутати. Дуже б не хотілося вірити, що це якісь сепаратистські мотиви, спрямовані на підрив устоїв, якими живе наша область. І, безумовно, якщо ситуація не виправиться найближчим часом, якщо місто не ухвалить бюджет на 2019 рік – ми як обласна влада будемо змушені звертатись до Президента, до Верховної Ради з пропозицією введення в Сєверодонецьку військово-цивільної адміністрації або з пропозицією призначити нові вибори депутатів міської ради та міського голови.

– І який час ви їм відводите?

– Не я відвожу час, є закон, згідно з яким має бути прийнятий бюджет міста. Це 25 грудня. Якщо до 25 грудня нічого не зміниться, якщо депутати не зберуться, не ухвалять бюджет, не заплатять працівникам міської ради зарплати, не буде вивезено з вулиць міста сміття, не їздитиме соціальний транспорт, – я перед Новим роком підпишу відповідне звернення до Президента України.

БЮДЖЕТ ДЛЯ ОБЛАСТІ, ЩО ВОЮЄ

Логічно, виникло питання, коли буде прийнято бюджет області. Обласної ради, яка б мала ним займатись, у розідраній навпіл Луганщині немає вже п’ятий рік, а процес не має бути… «камерним».

– На 20 грудня призначено засідання колегії ОДА, де бюджет буде презентовано. Додатково ми проговоримо його на Громадській раді й, як передбачено законом, ухвалимо до 24 грудня. Буде публічне обговорення, люди матимуть змогу поставити питання. Я дуже скоро затверджу кількісний і якісний склад колегії ОДА: ми розширимо склад її учасників, введемо представників науки, великих підприємств, громадськості – для того, щоб цей процес був максимально публічним. Це наше завдання в умовах відсутності обласної ради. Все, що стосується бюджетних коштів, ми маємо зробити абсолютно прозорим. Тоді я бюджет підпишу.

– Область – лідер за кількістю створених сільських амбулаторій, але в області де-факто не існує сучасної обласної клінічної лікарні. Як із цим ідуть справи? Є проект?

– Є нариси цього проекту. Нещодавно управління капітального будівництва провело тендерну закупівлю щодо визначення проектувальника обласної лікарні. На жаль (чи на щастя – не можу сказати, бо я не влізаю в господарську діяльність наших департаментів), Антимонопольний комітет скасував результати цього тендера. Така ситуація не нова для України, але… Земля для будівництва виділена в місті Сєверодонецьку. Буде оголошена повторна тендерна процедура, буде визначений переможець, і ми почнемо проектування цього закладу охорони здоров’я. На проектування є кошти – це приблизно 20 млн грн.

Про будівництво сьогодні не йдеться. Маємо дати державі готовий проект, дорожню карту. Ми ніколи не збудуємо такий об’єкт за кошти обласного бюджету, а коли в нас буде проект і підготовлені всі документи, тоді зможемо розраховувати на цільову субвенцію (або дотацію, або окремий рядок у бюджеті), яка буде призначена на будівництво лікарні третього рівня. Яка, в свою чергу, буде спроможна надавати хворим кваліфіковану та спеціалізовану медичну допомогу.

– В області діє воєнний стан. Які ускладнення в роботі адміністрації це викликало?

– Багато чого говорили про воєнний стан. Думаю, не варто мені це повторювати. Президент України наголосив: воєнний стан – для військових. Щоб ми були готові дати відсіч російській агресії. І якщо її не буде, то відповідно, ми досягли тієї мети, яку ставив Верховний головнокомандувач, коли подавав на утвердження Верховної Ради відповідний проект указу Президента.

Так, ми з вами живемо сьогодні у правовому режимі воєнного часу. У нас іде війна, є російська агресія. Ми бачимо і чуємо постійно багато фейків. Спочатку це було на рівні пліток про те, що військові заходять до якихось учбових закладів міста Сєверодонецька, щоб розміщувати в них свої казарми. Учора взагалі побачили листи на адресу Лисичанської міської лікарні за підписом заступника голови ОДА… Ми робимо все, щоб інформувати громадськість про це, що то є фейк, що це є провокація, яка лунає з того боку. Ми адекватно і швидко реагуємо на ці виклики.

Іще раз підкреслюю: воєнний стан – для військових. Для цивільних воєнного стану немає. Ми робимо все для того, щоб мінімізувати негативні наслідки цього правового режиму.

Михайло Бублик, Сєверодонецьк

Фото автора