До Ради проходять 33 депутати, які використовували бюджетні гроші для агітації — ОПОРА

Інфографіка

До Верховної Ради IX скликання проходять 33 депутати, які використовували бюджетні ресурси у власних медійних та агітаційних цілях.

Про це повідомляє Громадянська мережа "ОПОРА".

"За підсумками парламентських виборів 21 липня 2019 року до Верховної Ради України повторно переобралися 33 депутати, які використовували бюджетні ресурси у власних медійних та агітаційних цілях. З них троє були в ТОП-12 нардепів, які мають найбільше випадків використання коштів державної субвенції в агітації", - ідеться у повідомленні.

У період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі Громадянської мережі "ОПОРА" зафіксували 2 724 випадки піару на бюджетних ресурсах з боку 147 депутатів, які були обрані в мажоритарних округах і 27 – за партійними списками.

У Громадянській мережі інформують, що серед народних депутатів, які найбільше використовували бюджетні ресурси у власних медійних та агітаційних цілях, лише трьом із першої дванадцятки вдалося знову переобратися до Верховної Ради. Ідеться про Ігоря Гузя (179 випадків піару), який переміг по 19-му виборчому округу; Сергія Рудика (100 випадків), який переміг в окрузі №198, та Антона Яценка (79 випадків), переможця в окрузі № 200.

Іншим депутатам, які входили до "ТОП-12", що використовували субвенції для агітації, знову пройти до Ради не вдалося. Це Павло Дзюблик (117 випадків піару), Олег Барна (100 випадків), Олександр Дехтярчук (82 випадки), Костянтин Іщейкін (66 випадків), Владислав Голуб (62 випадки), Григорій Тіміш (62 випадки), Олег Ляшко (60 випадків), Богдан Дубневич (59 випадків), Василь Яніцький (59 випадків).

"Що стосується інших 30 парламентаріїв, то спостерігачі ОПОРИ зафіксували з їхнього боку від 1 до 54 випадків використання субвенцій в агітації. Зокрема, найбільше їх зафіксовано з боку Михайла Бондара (балотувався по 118 виборчому округу від "Європейської солідарності", що у Львівській області), Олеся Довгого (самовисуванець, округ №102 на Кіровоградщині), Ярослава Дубневича (округ №120 на Львівщині), Миколи Кучера (самовисуванець, округ №17, що на Вінниччині) та Тараса Батенка, який переміг у 123 виборчому окрузі на Львівщині", - зазначають в ОПОРІ.

У Громадянській мережі наголошують, що в умовах проведення демократичних виборів використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях кандидатів та партій є негативною практикою. Зокрема через те, що використання бюджетних коштів у цілях непрямої дочасної агітації є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу.

Також використання бюджетних коштів, до яких отримали доступ народні депутати, підвищує їхні шанси перемогти на виборах та зменшує шанси на перемогу кандидатів, які не мали доступу до них.

Читайте також: Проблемний окружком у Покровську охороняє поліція, комісія досі не працює

Окрім того, використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях виходить за межі компетенції парламентарів.

"Депутати ставлять собі в заслуги залучення бюджетних коштів на певні об’єкти (спортивні майданчики тощо) та придбання обладнання (комп’ютери тощо) і цим самим підміняють собою повноваження органів місцевого самоврядування, які мають розв'язувати подібні проблеми. Обов’язок депутатів – ухвалювати закони. Фактично більшість із них акцентують свою увагу на тому, скільки їм вдалося залучити коштів у свій округ, а не на тому, які законодавчі ініціативи вони розробили чи ухвалили і як вони впливають на життя громадян", - пояснюють в ОПОРІ.

Також в організації зазначають, що дуже часто субвенції виділяються на об’єкти, які більш привабливі для проведення різних піар-акцій. Меншою мірою на об’єкти, які потребують першочергової реконструкції чи будівництва.

У неділю, 21 липня, пройшли позачергові вибори народних депутатів України.