Херсонщина виборча: кандидати в пошуках партій

Нові правила голосування посилили позиції містечкових політсил і реанімували ті, що вважалися напівмертвими

Задовго до старту виборів – на Херсонщині вже працювали команди претендентів на посаду міського голови обласного центру. Білборди, фестивалі, скандали і звинувачення у крадіжках ідей, чорний піар, кандидати на екскаваторах і навіть динозаври – під час цієї кампанії в хід іде все.

ПОЛІТИЧНИЙ ЯРМАРОК

Експерти відзначають масову кардинальну зміну політичних поглядів у нинішньому сезоні на Херсонщині. Бо просто міграція чи броунівський рух – у межах умовно майданних партій чи партій біло-синіх – не дивина. Але тепер усі кольори змішалися.

Щоб було зрозуміло про кольори політичної палітри у регіоні: депутатка міської ради та в.о. заступника міського голови Олена Мазур, наприклад, колись від БЮТ перейшла в «УКРОП». А 17 вересня 2020 року з її посту в Фейсбуці стало відомо, що тепер вона підтримує ОПЗЖ.

Перший заступник голови облради Василь Зеленчук, який балотувався від Радикальної партії (до слова, він був виключений з лав партії ще в 2017 році, але взагалі ситуація у фракції радикалів в облраді – то інша тема), перебрався у партію ексмера та екснардепа часів Януковича, який голосував за «закони 16 січня» Володимира Сальдо (той знову хоче стати міським головою). Як зазначають у команді Сальдо, в них у пріоритеті – не політика, а Зеленчук пояснив, що лише місцеві регіональні партії можуть у повному об’ємі виконувати всі побажання виборців.

Володимир Коваленко

Помічені на Херсонщині й переходи колишніх членів БПП та тих, хто балотувався саме від цієї політсили: хто пішов в «Удар», хто в «Слугу народу», хто лишився в ЄС. От депутат Херсонської міськради (балотувався від БПП), ректор державного аграрного університету Юрій Кирилов був представлений у серпні у присутності президента України як потенційний кандидат на посаду мера Херсона від «Слуги народу». Так само у присутності Володимира Зеленського представили як претендента на посаду від «Слуги народу» нинішнього міського голову Нової Каховки Boлoдимиpа Koвaлeнка. А в нього у біографії є такі переходи: на виборах-2006 року його обрали міським головою Нової Каховки від «Нашої України», але переобирався далі він на цю посаду вже як самовисуванець, хоча й був членом «Партії регіонів» і брав участь у партійних заходах «біло-блакитних». У 2015 році мав балотуватися від БПП і навіть був на партз’їзді, та все ж пішов як самовисуванець.

До старих кадрів належить і ексмер Голої Пристані Анатолій Негра, що також був представлений у Зе-команді. Він відома людина, адже міським головою був із 1998 року по 2015-й. Висувався і від «Партії регіонів» (переміг), і від БПП – програв нинішньому міському голові.

Дементій Білий

«Вони уособлюють ту частину місцевої політичної еліти, що завжди демонструє прихильність до партії влади. І їх підтримують, бо у нас частина виборців будуть голосувати «за стабільність». Ці маневри за владою – ще й для розподілу ресурсів та впливу на бюджетні процеси», – коментує голова облорганізації КВУ, політолог Дементій Білий. Відповідно, нині партія влади, за його словами – дзеркало ідеологічного різноманіття. Тут є місце і Коваленку, і Кирилову, каже політолог.

Євгеній Гладкий, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Херсонській області каже, що ця тенденція йде і від влади, яка зацікавлена, щоб впливові люди йшли під прапорами провладних партій, демонструючи значимість тієї чи іншої політичної сили.

До речі, у березні, коли куратором Херсонщини від партії «Слуга народу» був ще нардеп Олександр Дубинський, він та голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв оголосили про початок праймеріз – відкритого відбору кандидата від партії на посаду Херсонського міського голови та на інші посади в органи місцевого самоврядування. Нині, якщо перейти за тим посиланням, де мала бути платформа онлайн-праймеріз, то потрапляєш на помилку: «404 Сторінку не знайдено».

Праймеріз по-херсонськи, що не відбувся, на думку Дементія Білого, це свідчення того, що стара система фактично поглинула партію влади, оновити її не змогли: немає відкритого відбору, перестали згадувати і про соціальний Lift.

Євгеній Гладкий, натомість, нагадує, що політичні партії провели свої конференції і голосували за своїх кандидатів – влаштовують вони їх чи ні: «Це абсолютно демократично. У «Слуг народу» все пройшло стандартно, як і в усіх. Що стосується обіцянок, то у нас люблять обіцяти…».

ПАРТІЇ: І МЕРТВІ, І ЖИВІ

Облорганізація КВУ нарахувала 21 політичну партію, що проявляли свою активність в області вже у серпні-вересні. Одні працюють давно, інші включилися пізніше. Серед них великий прошарок суто місцевих партій.

«Є іноді цікаве: у всій країні партія вже вмерла, але у нас є місцеві політики, що намагаються балотуватися від неї. Наприклад, партія Зелених зараз на Херсонщині активно працює, «Самопоміч» у Скадовському вже новому, великому районі – Олександр Яковлєв (ексмер Скадовська) очолив осередок і активно працює. Партія місцевого самоврядування – Михайло Мельник, ексзаступник голови ОДА часів Януковича, але він на кожних виборах витягає реєстрацію», – розповідає Дементій Білий.

До речі, саме від партії Зелених балотується у депутати Новокаховської міської ради ексголова Херсонської ОДА часів Ющенка Борис Сіленков. Мають вони і свого кандидата у мери обласного центру – Руслана Рубана, який нині є депутатом Херсонської міської ради.

Звісно, на Херсонщині є і містечкові партії, що створені під певного лідера – як от «Ігоря Колихаєва «Нам тут жити», «Блок Сальдо», «Херсонці».

Володимир Молчанов / Фото: В'ячеслав Гусаков

Політолог Володимир Молчанов вважає позитивним той факт, що в області є такі партії. Він вважає містечкові проєкти загалом позитивом – певною самокомпенсацією партійних виборів «з недовідкритими списками». Додає інтриги й те, що невідомо у кого більше саме в Херсоні «відгризуть» голосів місцеві партії.

Щодо прогнозів, то можна лише припускати, що виборці голосуватимуть знову не за ідеологію, а за стабільність, господарників тощо, прогнозує Дементій Білий.

«У нас немає об’єктивних соціологічних досліджень, всі так звані опитування, які ми бачили наразі – це лише виключно не для інформування громадян, а для маніпулювання громадською думкою. Якщо раніше ми «тримали цю марку», мали власні дослідження, зараз можемо лише дивитися на рейтинги всеукраїнських центрів. На місцевому рівні жодного достовірного джерела інформації немає. Тому не можемо посилатися на якісь об’єктивні відомості й казати, що хтось там має якусь перевагу», – каже Дементій Білий.

Артем Сопов

І хоч експерти неофіційно називають можливих лідерів в області, районах та містах, це лише припущення на основі того, хто стоїть за тією чи іншою партією і який у неї є ресурс. Політолог Артем Сопов зазначає, що місцеві вибори у Херсонській області мало чим відрізняються від таких виборів в цілому по країні, на призові місця окрім великих партій, претендують і суто локальні проєкти.

ПРОГАЛИНИ І ПЕРЕМОГИ

Експерти переймаються якістю депутатського складу майбутніх районних рад. Адже, як зазначає Артем Сопов, через невизначені повноваження великих нових районів (з урахуванням того, що територія України вже буде покрита ОТГ, які матимуть прямі відносини з державним бюджетом), є ризик, що у такі ради прийдуть люди некваліфіковані, за залишковим принципом, ті хто не потрапив до списків в ОТГ, чи в обласні ради. А потім законодавець визначить такі повноваження у районних рад, які наявний склад рад не в змозі буде виконати у зв'язку з низькою кваліфікацією депутатів.

Політолог Володимир Молчанов, також звертає увагу на недосконалість законодавства, передусім, мова про партійну систему, яку розповсюдили на малі громади. «Виборці у малих громадах до цього не звикли, там була традиція завжди самовисування, немає партійних осередків, нема кому висуватися. Взагалі, сам закон побудований таким чином, що не відпрацьована як слід норма представництва. Чим меншою є кількість депутатів ради, і більшим – число територіальних округів, тим більше треба набрати відсотків партії, щоби хоч по одному кандидату пропустити за територіальними списками. Це стосується передусім громад – колишніх районних центрів, а також Таврійська, Чорнобаївки і Дар'ївки – де обиратимуть по 26 депутатів, особливо, коли створена максимальна для такої чисельності рад кількість округів – 4. І наші депутати відповідають перед партіями, а ніяк не перед виборцями. Навіть старости відповідатимуть перед головами і радами селищних і сільських рад, але не перед виборцями», – каже він.

Тарас Бузак

Що стосується власне організації виборчого процесу, то усі теркомісії, незважаючи на відсутність фінансування, працюють відповідно до законодавства і календарного плану, що затверджений. Про це розповідає голова Херсонської обласної територіальної виборчої комісії Тарас Бузак. «З 12 серпня по 7 вересня ми через законодавчі нововведення працювали безкоштовно», – каже він.

Головне питання наразі в тому, щоб результати виборів, проведених згідно з новим виборчим законодавством, правильно підрахували. Нове законодавство і його норми щодо заповнення підсумкових протоколів змушують замислитися навіть досвідчених юристів, не те що членів виборчих комісій у невеличких населених пунктах, каже Бузак. «Раніше система виборів і підрахунку голосів була простіша, а зараз дуже складний протокол – товщиною пів пачки паперу. Є побоювання, що рахувати голоси та заповнювати протоколи на ДВК будуть дуже і дуже довго», – пояснює голова Херсонської обласної територіальної виборчої комісії.

В’ячеслав Гусаков

Знаковими називає ці вибори громадський омбудсмен із захисту виборчих прав громадян у Херсонській області Громадянської мережі ОПОРА В’ячеслав Гусаков. За його словами, це перші вибори, що проходять за умови можливості тимчасової зміни виборчої адреси без зміни реєстрації. Ця законодавча норма була давно очікувана, громадські організації добивалися її прийняття. Адже війна на сході України йде вже сьомий рік, переселенці інтегрувалися у нові приймаючі громади. Вони працюють, платять податки, чимало з них беруть участь у громадському житті. Є навіть люди, які балотувалися і обиралися, але протягом такого великого терміну – активного виборчого права, тобто права голосувати, переселенці не мали – вони не мали права голосувати на місцевих виборах і на виборах народних депутатів у мажоритарних округах. Зараз вони це право отримали», – відзначив громадський омбудсмен.

СКАНДАЛИ Й СЛОВЕСНІ ДУЕЛІ

Які вибори без трешу та з’ясовування стосунків? Тут і заява від колишньої дружини кандидата про те, що він не платить аліменти на дітей, і звинувачення у плагіаті програм, думок.

У кінці серпня, тоді ще потенційний кандидат на посаду міського голови Херсона Ігор Колихаєв звинуватив команду свого політичного опонента Юрія Кирилова у тому, що ті, мовляв, поцупили їхній проєкт із реконструкції гідропарку. Пристрасті завирували в соцмережах. Проте скандал як несподівано виник, так і припинився. Можливо, через скептичне і прохолодне ставлення до такої презентації проєктів від команд кандидатів з боку лідерів громадської думки та архітекторів (бо ці проєкти не пройшли відповідні конкурси, а були лишень прожектами).

Цікаво, що команда Колихаєва влітку також потрапила «під приціл» архітекторів, коли розмістила біля готелю «Фрегат» фігури динозаврів. Частина херсонців раділи, оскільки на занедбаній території з’явилася цікава для дітей локація. Проте була й критика: бо територію перед будівлею змінили, не враховуючи архітектурного ансамблю. Тоді, щоправда, громаду заспокоїли: мовляв, динозаври там не навічно, їх перемістять на іншу локацію.

Ще один із кандидатів – ексмер Володимир Сальдо, якому закидають, що історичний центр Херсона був спаплюжений будівлею ТРЦ «Суворовський» за його керівництва містом, вже «покаявся»: мовляв, якби можна було повернути час, то не дав би змінити проєктні рішення щодо ТРЦ. А зараз він взагалі… заговорив про збереження історичної спадщини у місті. Але відразу після цього долучився до руйнування покинутої будівлі в історичному центрі Херсона, навіть, як пишуть ЗМІ, особисто керував екскаватором. Думки розділилися – місцеві мешканці схвалюють те, що знищують притулок для безхатьків та наркоманів, а архітектурна спільнота обурюється.

Серед можливих кандидатів у міські голови Херсона, що мав шанси на перемогу, називали ще кілька років тому й теперішнього голову облради Владислава Мангера, який нині є фігурантом справи про вбивство Катерини Гандзюк. Як повідомили ЗМІ, Дніпровський районний суд Києва відмовив у задоволенні клопотання адвоката Мангера щодо ухвали про доставку голови облради у Херсон, щоб він міг подати документи для висування на посаду мера міста (самовисуванець має зробити це особисто). До речі, Мангер балотувався від «Батьківщини» на посаду міського голови Херсона у 2015 році й посів третє місце.

ПОЛІТИЧНИЙ КУЛЬБІТ У ГЕНІЧЕСЬКУ

Привернув суспільну увагу скандал у курортному Генічеському районі, що межує з АР Крим. Голова Щасливцевської сільської ради Віктор Плохушко, якого у кінці серпня також представили президенту Зеленському в команді Зе на місцевих виборах як потенційного кандидата на пocaду гoлoви Гeнiчecькoї OTГ, несподівано в останній момент заявив, що йде на вибори міського голови Генічеська як самовисуванець – через скандал із реєстрацією кандидатів від цієї партії на місцевих виборах. Плохушко пояснив, що обласний штаб, мовляв, відмовився подавати на реєстрацію погоджений список кандидатів у депутати Генічеської міської ради.

Гoлoвa oблacнoї opгaнiзaцiї пapтiї «Cлугa нapoду» Юpiй Coбoлeвcький у Фейсбуці заявив, у відповідь, що позиція з підтримки Плохушка на виборах партією не переглядалася, причини його рішення незрозумілі. Ба більше, мовляв, довірена особа виборчого штабу пояснила, що саме штаб Плохушка затягував із передачею документів кандидатів.

З кандидатами у депутати від партії влади в результаті цього конфлікту таки виникла проблема. Спочатку Генічеська міська виборча комісія зареєструвала кандидатів у депутати Генічеської міської ради від партії «Слуга народу». ЗМІ, до речі, писали, що списки кандидатів, які опубліковував раніше у Фейсбуці Віктор Плохушко та зареєстровані ТВК – збігаються. А потім стало відомо, що суд скасував постанову Генічеської міської ТВК про реєстрацію кандидатів. Ймовірно, далі буде.

Цікаво, що Плохушко з командою добивалися створення окремої ОТГ на Арабатській Стрілці й були проти однієї громади на весь район. Уже тоді представники влади натякали, що у нього буде можливість очолити цю велику громаду, а він заявляв: мовляв, справа не у його працевлаштуванні. Після того, як ідею окремої ОТГ на Арабатській Стрілці у Києві «зарубали», пояснюючи це, зокрема, безпековими аргументами, громада навіть пробувала судитися. Тепер Плохушко став одним із найсильніших кандидатів, що претендують очолити Генічеську ОТГ, і з ким «Слуга народу» повинен буде домовлятися.

ХЕРСОН: 16 КАНДИДАТІВ І ОДНА КАНДИДАТКА

На посаду мера Херсона претендують 17 кандидатів, серед них – лише одна жінка. Одним із основних гравців на полі колишніх регіоналів та лівих сил називають ексрегіонала, ексмера та екснардепа, а нині – просто депутата міської ради Володимира Сальдо. Щоправда, якщо на минулих виборах у ВР Сальдо пробивався від «Опозиційної платформи – за життя», то нині вже йде від партії свого імені «Блок Володимира Сальдо». Протистоїть йому колишній директор ТОВ «Смарт Марітайм груп», ексбютівець, ексрегіонал, депутат облради Василь Федін, який під гаслом «Візьмемо долю міста у свої руки» висувається від партії «Херсонці» (він, до речі, також брав участь в останніх парламентських перегонах – від «Опоблоку»).

А від «Опозиційної платформи – за життя» у міські голови йде екснардеп (обирався у 2012 році), ексрегіонал та керівник будівельної компанії Михайло Опанащенко. До речі, він очолював у 2014 році Ліберальну партію України, щоправда, вже у 2015 році його з посади голови усунули. У нинішній кампанії в агітаційних наметах роздавали питну воду в пляшках з зображенням Опанащенка. Йде він з гаслом про те, що Херсон має стати розумним містом і обіцяє звільнення від оподаткування підприємців, що працюватимуть в сфері ІТ, та створення технопарків.

Від партії «Наш край» йде у мери Херсона директор комунального закладу «Школа гуманітарної праці» облради та депутат Херсонської міськради Артем Кияновський. До речі, від цієї партії у 2015 році балотувався на посаду мера Володимир Сальдо. В області осередок партії очолює заступник голови Херсонської облради, екскерівник Херсонської митниці Віталій Булюк (ЗМІ писали про те, що допомагав йому в кар’єрному рості на митниці у свій час Ігор Калетник), цей політик має значний вплив у Скадовському районі.

На іншому електоральному полі змагатиметься за посаду мера депутат міської ради та радник Херсонського міського голови Іван Горланов. Його кандидатуру висунула обласна організація Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Від партії «Європейська солідарність» за посаду мера побореться депутат від Суворовської у місті Херсоні ради, декан факультету фізичного виховання та спорту ХДУ Іван Глухов. Він у Раді молодих вчених університету, є президентом обласної федерації спортивно-масового плавання. Іван Глухов активно веде свою сторінку у фейсбуці, розповідаючи про перемоги херсонських студентів-спортсменів. Він є постійним донором крові, за його ініціативи студенти долучаються до Дня донорства.

На посаду кандидата міського голови Херсона від політичної партії УДАР Віталія Кличка претендує бізнесмен Сергій Дудка. Як повідомляють ЗМІ, у 2005 році він організував свою першу тренажерну залу, паралельно працював програмістом. Нині його фітнесмережа – це 8 спортивних клубів у Херсоні. Заявив, що не витрачатиметься на передвиборчу агітацію, бо, на його думку, якщо вкладаються великі гроші у білборди та рекламу, то ці кошти повертатимуться потім за рахунок виборців.

Не можна не згадати серед тих, хто хоче стати мером, єдину жінку – Еліну Нікітєнкову, кандидатку на посаду міського голови Херсона від Радикальної партії Олега Ляшка. Вона закінчила Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. З 2019 року — заступниця директора комунального підприємства «Парки Херсона». Як господарка та професіонал, обіцяє чистоту в місті, відремонтовані дороги, працюючі підприємства.

Продовжує будувати політичну кар’єру успішний керівник ОСББ Віктор Тоцький, що балотується від партії «Сила людей». На минулих парламентських виборах він став відомий тим, що збирав кошти на заставу серед людей, демонструючи, що не хоче залежати від гаманців олігархів. У його програмі – підтримка ОСББ, будівництво доріг та під’їздів до дворів, зведення сучасного заводу з переробки сміття та інше. Він один із тих кандидатів, хто не світиться на білбордах у місті. «Дорого для нас», – прокоментував кандидат кореспондентові Укрінформу.

Судячи з команди, з якою йде на вибори нардеп Ігор Колихаєв, один з важковаговиків нинішніх перегонів, який до обрання у парламент був директором кількох підприємств агроспрямування, він хоче «відкусити» від електорального поля всіх кольорів. До обрання нардепом (пішов самовисуванцем) Колихаєв був депутатом облради (фракція БПП). Зараз у нього своя партія «Партія Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!». Сюди перебралися колишні депутати облради та міської ради від БПП, укропівці. У його команді «засвітився» і ексголова Херсонської ОДА часів Януковича Микола Костяк. Вони закликають виборців: «Змінимо Херсон разом!».

Від партії «Слуга народу», як уже зазначалося, у мери Херсона йде Юрій Кирилов, нинішній ректор Херсонського аграрного університету, депутат міської ради (зайшов від БПП, проте на початку літа вийшов з фракції «Солідарності»). Облорганізація КВУ за результатами моніторингу роботи депутатів місцевих рад пропонувала БПП відкликати Кирилова за пропуски пленарних засідань сесій. Кирилов пояснює це так: не бачить сенсу брати участь у засіданнях постійної комісії та голосуванні на сесіях, оскільки всі бюджетні процеси і питання вирішуються кулуарно, а відпрацьовані на бюджетній комісії проєкти просто ігноруються. Він іде на вибори з гаслом «Новий Херсон».

Представлений на виборах кандидат від партії «Перемога Пальчевського» Андрій Яценко, який має солідний багаж роботи у владі – у різні роки та політичні епохи був і функціонером від комсомолу, і заступником міського голови, і начальником обласного управління освіти, директором державного архіву, займався туризмом і очолював управління держслужби в області, обирався депутатом міської ради. Так само різноманітними є його політичні уподобання – партія «Яблуко», «Наша Україна», «Партія регіонів». 

Юрій Балабанов, висунутий від Херсонської обласної організації партії «Пропозиція», тимчасово не працює. Раніше працював в органах прокуратури. ЗМІ пишуть, що він відомий тим, що за його позовами суд повернув громаді Херсона гуртожитки, які належали Херсонському бавовняному комбінату (підприємство зараз знищене). До висування у політичній та іншій публічній діяльності не помічений.

Одним із найбільш скандальних кандидатів на посаду мера є самовисуванець Кирило Стремоусов. Він також пробував балотуватися у нардепи на минулих парламентських перегонах. До скандалів, завдяки яким він став відомим раніше, цей кандидат додав за час пандемії нові. У його арсеналі – образливі вислови на адресу лікарів і напад на журналіста газети «Вгору» . Цікаво, що до інциденту зі стріляниною в прес-клубі «Новий день» у січні 2019 року він очолював Херсонську облорганізацію Соціалістичної партії, його тісно пов’язували з не менш епатажним Іллею Кивою.

У передвиборчу боротьбу в Херсоні вступили також два представники інших регіонів України, чиї прізвища співзвучні з прізвищами відомих на Херсонщині кандидатів.

На думку Дементія Білого, малоймовірно, що вибори у Херсоні обмежаться лише одним туром.

Ірина Староселець. Херсон

Фото автора та з відкритих джерел