Після місцевих виборів показник представництва жінок у Київраді зріс з 18% до 31% - ЦВК
Завдяки впровадженню гендерної квоти у Виборчому кодексі представництво жінок у Київській міській раді, за результатами місцевих виборів, зросло з 18% до майже 31%.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказала член Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко під час дискусії на IV Українському жіночому конгресі.
За її словами, після ухвалення Виборчого кодексу гендерні квоти стали захищеними.
«Чи спрацювала вона (гендерна квота, - ред.)? Спрацювала. На етапі висування ми можемо говорити про те, що більш як 44% кандидатів, які були включені до виборчих списків, були жінками. Чи спрацювала вона на етапі обрання? Так, на моє переконання, також спрацювала. Тому що дійсно, до обласних рад обрано більш як 28% жінок, а до того цей показник був на рівні не цілих 15%. У районних радах наразі маємо майже 34% обраних жінок. У Київській міській - було 18% жінок, наразі стало майже 31%. У міських радах рівень показності жінок практично не змінився - з 22% він став 32%», - розповіла Глущенко.
Водночас, за словами члена ЦВК, у селищних та сільських радах склалася інша ситуація: у 2015 році при проведенні місцевих виборів показник жінок там становив 46% та 55% відповідно. Наразі цей показник знизився і становить відповідно 37% та 41%.
«Але в цьому не можна вбачати якусь велику біду з огляду на те, що в Україні була проведена зміна адміністративно-територіального устрою і були утворені й укрупнені територіальні громади. Адже у 2015 році обиралося 119 тисяч депутатів сільських рад, а наразі цей показник становив 13 тисяч. Тобто при зменшенні кількості осіб, які обиралися, все ж таки, гендерний показник є збалансованим», - зауважила Глущенко.
Щодо обраних сільських, міських та селищних голів - у 2015 році показник був на рівні 31% представництва жінок. Наразі цей показник становить 16%.
«Але знову ж таки, раніше обиралося 10 тисяч осіб, які кандидували на посаду сільських, селищних, міських голів. Наразі цей показник - 1421 особа. Тобто ми обирали менше кандидатів на посаду сільських, селищних, міських голів», - зазначила член ЦВК.
Крім того, Глущенко підкреслила, що недотримання політичними партіями гендерних квот було підставою для відмови в реєстрації усього списку. Проте, на етапі реєстрації кандидатів склалася неоднозначна практика.
«Окремі територіальні виборчі комісії вважали, що порушення цих вимог виборчого кодексу є, по суті, помилками і неточностями і надавали політичним партіям можливість виправити виборчі списки та привести їх у відповідність до норм Виборчого кодексу. Окремі ж територіальні виборчі комісії правильно застосовували норми Виборчого кодексу і говорили про те, що це не є помилками і неточністю, а по суті, намаганням змінити виборчий список кандидатів, що заборонено після подання для реєстрації до територіальних виборчих комісій. І от такі рішення оскаржувалися у судах», - розповіла Глущенко.
Також в Україні сформувалася неоднозначна судова практика щодо питання гендерних квот у списках партій.
«Окремі суди дійсно відстоювали необхідність дотримання гендерних квот політичними партіями на етапі висування кандидатів у депутати до місцевих рад. Проте, є окремі судові рішення, наприклад у Херсонській області, де суди прямо говорили, що недотримання гендерних квот не може розцінюватися як порушення порядку висування і посилалися у мотивувальних частинах рішення на роз'яснення Центральної виборчої комісії 2015 року, яке було прийнято на виконання старого закону про місцеві вибори. Після того, як Центральною виборчою комісією було отримано такі рішення судів, нами було ініційовано проєкт постанови, яким попередне роз'яснення ЦВК визнавалося таким, що втратило чинність для того, щоб суди не мали можливості зловживати такою юридичною невизначеністю», - зазначила член Центрвиборчкому.
Глущенко також зауважила, що загалом виборчий процес в Україні охарактеризований як позитивний і який пройшов з дотриманням вимог законодавства всіма міжнародними спостерігачами, у тому числі щодо дотримання гендерних квот,
Як повідомлялося, місцеві вибори 25 жовтня пройшли в Україні за оновленим Виборчим кодексом. Документ, зокрема, передбачає дотримання гендерних квот при формуванні виборчих списків.
Так, під час формування списку кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч організація партії повинна забезпечити представництво не менше 30% осіб однієї статі у загальній кількості кандидатів до відповідної ради.