Голова НСЗУ: Необізнаність пацієнтів про Програму медгарантій створює підгрунтя для маніпуляцій
Необізнаність громадян про Програму медичних гарантій і свої права при отриманні медичної допомоги створює підгрунтя для зловживань.
Про це сказала голова Національної служби здоровʼя Наталія Гусак, коментуючи Укрінформу започаткування у пʼяти медзакладах роботи представників пацієнтів.
"Незнання пацієнтами про Програму медичних гарантій, про те, за що і скільки сплачує держава, є підгрунтям для маніпуляцій стосовно того, що нічого безкоштовного немає, особливо в час війни. Це така спроба в той чи інший спосіб казати про те, що все погано, і навіть у страшний для країни час вимагати у пацієнтів кошти за ті послуги, за які в повному обсязі сплачує держава", - сказала Гусак.
Вона наголосила на необхідності використовувати різні інструменти для інформування українців про їх права при отриманні медичної допомоги. Зокрема, у 2023 році НСЗУ посилила комунікацію з регіональними департаментами охорони здоровʼя, роботу гарячої лінії 16-77 та роботу зі скаргами пацієнта.
"Для нас мета - щоб надавачі медичних послуг змінювали свою поведінку стосовно виконання договорів з НСЗУ. Ми завжди говоримо про те, що всі скарги - і це враховано в договорі медзакладу з НСЗУ - мають вирішуватися на рівні керівництва закладу. Тому ми використали такий інструмент, як представник пацієнта, який є в багатьох країнах", - сказала Гусак.
За її словами, цей пілотний проєкт реалізується у співпраці зі Світовим банком, за його результатами будуть вироблені рекомендації для роботи з пацієнтами як для медичних закладів, так і для закупівельника медпослуг, яким є НСЗУ.
Гусак нагадала, що проєкт реалізується у пʼяти лікарнях. Медзаклади відбиралися з найбільшим фінансуванням, адже у великій багатопрофільній лікарні, де меддопомогу отримує багато людей, можна побачити питання за різними напрямками і зрозуміти, що саме цікавить пацієнтів.
"Пацієнти звертаються до амбасадорів (представників пацієнта - ред.) з приводу того, чи можна отримати безоплатно діагностику, яку їм призначив лікар. Також окремі лікарі видають направлення з рекомендацією отримати послугу в приватних медзакладах, хоча пацієнти можуть отримати ці послуги в межах Програми медгарантій безоплатно. Також представники пацієнта допомагають писати скарги у випадках вимагання коштів, і на жаль, такі приклади вже є. Окрім цього, українці через представників пацієнта дякують окремим лікарям за лікування", - розповіла Гусак.
Вона зауважила, що представники пацієнта мають також багато роздаткового матеріалу і можуть надати широкий спектр інформації про Програму медгарантій. Вони пройшли навчання і мають форму фіксації тих чи інших звернень від пацієнтів.
Водночас поки не йдеться про те, що всі медзаклади муситимуть мати у штаті представникі пацієнта. "Ми хочемо спочатку зʼясувати, як це може працювати і як оптимально реалізувати його в майбутньому. У тому числі ми хочемо зʼясувати, наскільки українці обізнані про Програму медичних гарантій і надання медичних послуг", - сказала Гусак.
Як повідомляв Укрінформ, у березні МОЗ, НСЗУ та Світовий банк запустили пілотнй проєкт «Представник пацієнта». Представники пацієнта - це спеціалісти, які залучені для роз’яснення пацієнтам у медзакладах загальних питань.
Пілотний проєкт триватиме протягом березня та квітня у пʼяти медзакладах: Національний інститут раку; Київська обласна клінічна лікарня; Київський міський пологовий будинок № 6; Перше територіальне медичне обʼєднання Львова; Львівський обласний клінічний перинатальний центр.