Русанівське кладовище тварин: фільм жахів скасовується?
Столична влада демонструє проблиски цивілізованого ставлення, пропонуючи ексгумацію та перепоховання тварин з найбільшого стихійного цвинтаря Києва
Днями стало відомо, що у Харкові померла Луша Товстеньке Щастя – найстаріша в Україні "мопсиня". Офіційна рекордсменка прожила 19 років і 6 місяців. "Я вважаю, що таке тривале життя, це гідний приклад любові і турботи людини", – написала у Facebook керівник Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, висловлюючи співчуття власниці Луші Анні Гарбуз. Здавалося б, цілком житейська історія, яка між тим актуалізує одне із складних питань сьогодення – цивілізованого ставлення до братів наших менших.
У Києві, наприклад, саме цими днями влада вирішує подовжити терміни знесення частини стихійного Русанівського цвинтаря для тварин, де планується реконструкція Шліхтерівського каналізаційного колектора. Адміністрація та будівельники обіцяють усіляке сприяння людям, які бажають зберегти і віддати належне праху своїх улюбленців. І навіть готові трохи почекати з будівництвом. Але просять поквапитися.
Що ж стосується більшої частини стихійного кладовища, яке існує вже десятки років, то воно продовжує гнітити своєю стихійністю та вражати своєю зворушливістю. Навіть густі чагарі та бур'яни не можуть сховати усю глибину людського суму, що "оселяється" побіля цих малих могилок. Іноді просто важко стримати сльози, дивлячись на тужливі меморіали та дбайливо доглянуті "гробки" тих, хто пішов на свої веселки. Усі ці Асі, Мусі, Мурчики, Моті і навіть екзотичні Ділани Плей Філіозоони з Електрами в свій час були частинкою чиєїсь душі, а може і єдиною розрадою в житті...
Могилки&колектор: підходимо до проблеми цивілізовано
Столиця активно забудовується житловими комплексами, у зв'язку з чим постає і необхідність розбудови міської інфраструктури. В цьому відношенні трохи "не пощастило" стихійному кладовищу тварин на Русанівці у Дніпровському районі – частина його території розташована на місці старого Шліхтеровського каналізаційного колектору, де наразі планується масштабна реконструкція.
«Реконструкція колектору – це життєво важливий крок для міста. Адже від його роботи залежить стале транспортування стічних вод. Оновлення колектору убезпечить прилеглу територію від можливих техногенних наслідків і покращить якість життя майже 100 тисяч киян. Але ми чудово розуміємо, що тут поховані дійсно улюбленці, члени родин, і їх втрата є невиліковною раною для власників. Тому ми поважаємо пам'ять цих тварин і для їх перепоховання розробили план перенесення останків. Всі дії, пов’язані із перепохованням тварин, будуть безкоштовними для власників», − запевнив виконувач обов’язків директора Департаменту міського благоустрою Тарас Панчій.
За планом власникам похованих тварин потрібно прибути на місце та перевірити, чи потрапляють останки їх улюбленця під лінію будівництва (місця поховань поза будівельними стрічками не зачіпатимуть). Якщо ж могила потрапляє до огородженої стрічками зони, то необхідно звернутися до співробітників КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва». Саме це комунальне підприємство є замовником будівництва та відповідає за підготовку будівельного майданчика.
Від означеного раніше терміну сплив уже місяць і Укрінформ вирішив поцікавитися, як іде підготовка та в якому стані перебуває один з найбільших столичних цвинтарів для тварин, облаштований у парковій зоні неподалік залізничної платформи «Київська Русанівка».
Ті, що пішли на веселку
Відвідавши цвинтар і оглянувши ту його ділянку, що запланована під будівництво колектору, переконуюсь: влада з початком будівництва не поспішає. Відповідно, не поспішають і люди з перепохованням своїх домашніх улюбленців. Наприклад, прах спаніеля Джима, що помер в далекому 2006-му, господарі, видно, вже кудись перенесли.
А от відносно свіжа могилка дога Ніка досі стоїть незаймана. Хоч господарі, судячи із солідного пам'ятника, про неї дбають.
Загалом, на добряче засміченому та забур'яненому пагорбі я нарахувала близько півтора десятка розритих могилок. Тобто ексгумовано лише малий відсоток поховань. Слідів будівельників теж немає – стовпчики давно похилилися, обмежувальна стрічка обшарпана, звисає клаптями. Жодного натяку на те, що все йде за планом...
Набираю начальника відділу підготовки будівництва Ігора Жоха за вказаним на понівеченому вандалами стенді телефоном. Не встигла відрекомендуватися, як той одразу здогадується, з якого приводу йому телефонує журналіст, і відповідає, як з кілочка.
"Ми хотіли розпочати будівництво якнайскоріше, але люди не надто активно реагують на наш заклик, тому користуючись нагодою прошу усіх, хто має могилки своїх домочадців на цій території, активніше долучитися до їх перенесення. Усього за весь час до нас з відповідним проханням звернулося близько 40 осіб. Дехто сам забирає прах, але в основному люди не поспішають вирішувати питання. Тому ми вирішили ще дати трохи часу – якраз наступного тижня збираємося, щоб визначитися з новими термінами. По їх закінченню коштом підрядника ми ексгумуємо поховання, зробимо кремацію останків, усе зафіксуємо на фото, урни пронумеруємо та разом з надгробками залишимо на зберігання в КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини»", – розповів Ігор Жох.
За його словами, люди потім можуть звертатися в КП, щоб забрати і самим поховати прах у будь-якому іншому місці, або ж дочекатися, доки буде введене в експлуатацію заплановане офіційне кладовище для тварин по вул. Пухівська у Деснянському районі.
"Після завершення ексгумації могилок санітарно-епідемічні служби проведуть на місці будівництва дезінфекцію території і лише тоді ми почнемо будувати колектор", – повідомив Ігор Жох.
Він звернув увагу, що реконструкція зачепить не весь Русанівський цвинтар, а лише поховання на його окраїні – невеликій ділянці площею близько сотні квадратних метрів (територія прилягає впритул до гаражного кооперативу біля проходу до залізничної платформи «Київська Русанівка»").
Кладовище для тварин по-людськи
Радує, що влада Києва нарешті зважилася, віднайшла кошти та розпочала роботи з облаштування першого офіційного кладовища для домашніх улюбленців і притулок для тварин на Троєщині. На сьогодні відомо, що на вулиці Пухівській неподалік від ТЕЦ-6 планується побудувати колумбарій з надмогильником для захоронення тварин та крематорій. У 2003 році там почали будувати адміністративну будівлю і каплицю, однак, у 2010 році роботи з облаштування кладовища були заморожені. Всього на реалізацію проекту планувалося освоїти понад 20 мільйонів гривень.
У цьому році в столичному бюджеті на продовження проекту передбачено майже 27 мільйонів гривень. Хоча загалом кошторис оцінюють у 52 млн грн. У планах добудувати об'єкт до кінця 2020 року.
"Наразі там триває інвентаризація та спеціальний фаховий аналіз придатності та подальшого використання будівель. Вже виділено 2 млн грн для початку цієї роботи», – повідомив Тарас Панчій. За його словами, триває процес передачі земельної ділянки від попереднього власника комунальному підприємству «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», яке продовжить будівельні роботи цвинтаря.
Давно відома істина – те, як люди ставляться до братів своїх менших, як захищають та бережуть пам'ять, не в останню чергу визначає рівень розвитку суспільства. Україна за багатьма параметрами все ще пасе задніх у питаннях цивілізованого ставлення до тварин. Навіть у багатомільйонній столиці й досі немає офіційно облаштованого кладовища для тварин. Хоча потреба така існувала завжди.
Звісно, все можна списати на численні соціально-економічні кризи, які доводиться переживати, та брак коштів через це. Але, чесно кажучи, аргумент не витримує критики – кризи були і будуть, а ставлення до тварин – це моральна константа.
Оксана Поліщук, Київ
P.S. Тим часом, на вулиці Автопарковій у Дарницькому районі столиці має з’явитися також новий Центр захисту тварин, що передбачатиме весь спектр надання ветеринарних послуг, у тому числі, клініка, притулок і готель для тварин. Його розмістять на ділянці площею понад 2,6 га. Ще в липні комунальне підприємство «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» оголосило на майданчику Prozorro тендер на будівництво цього Центру. Вартість проекту оцінили в 152,5 млн. гривень. Побудувати його повинні до 31 грудня 2022 року.