Київські хостели: як не зіпсувати репутацію європейської столиці

«Білих» хостелів у столиці майже вдесятеро менше, аніж «чорних». З таким співвідношенням – чи не розлякаємо ми всіх туристів?

На початку осені у Києві запрацювали спеціальні робочі групи, які перевіряють стан хостелів міста. До них увійшли представники поліції, управління туризму та промоції КМДА, районних адміністрацій та Асоціації хостелів Києва. В результаті перевірок виявилося, що із понад 80 так званих «хостелів», які інспектували в усіх районах столиці, лише 10 працюють «по-білому»: офіційно зареєстровані, сплачують податки та туристичний збір. У інші – страшно навіть заходити: таргани, антисанітарія, бруд!.. Називати хостелами такі нічліжки зовсім не видається. А їх – усе більшає, що для Києва стає справжньою проблемою.

ЩО ТАКЕ НЕЗАКОННІ ХОСТЕЛИ Й ЯКІ ВІД НИХ ПРОБЛЕМИ?

Як будь-який мегаполіс, столиця України приваблює тисячі внутрішніх трудових мігрантів та бюджетних туристів. До їх послуг ‒ сфера тимчасового житла у форматі хостелу (мініготель-гуртожиток). На сьогодні у Києві функціонують сотні хостелів, та, на жаль, не всі їх власники ведуть свій бізнес легально та доброчесно. Якщо хостел працює на законних підставах, він має бути оформлений як приватне підприємство або як ФОП, – сплачувати податки, туристичний збір та мати зафіксований у статуті такий вид економічної діяльності як тимчасове розміщення людей. До Асоціації хостелів Києва, яка почала працювати з лютого цього року, таких «білих» готелів-гуртожитків приєдналося усього 32. «Чорних» же, на які надходили скарги до столичної адміністрації від мешканців будинків, де розташовуються такі гуртожитки, нарахували 236. Але по факту, за словами голови Асоціації Олени Моцної, їх може бути значно більше – навіть до 400.

Не секрет, що «чорні» хостели у гонитві за прибутками часто порушують норми житлового кодексу («пакують» квадратні метри спальними місцями по максимуму), санітарні норми, правила пожежної безпеки тощо. Усе це несе загрозу не лише для мешканців «хостелу», а це – переважно заробітчани, а й для сусідів по будинку. І звісно, такі «хостели» псують репутацію міста в очах туристів. 

Найгірше, що для людини, яка бронює місце у такому закладі, немає жодних гарантій безпеки. Її запросто можуть обікрасти чи навіть побити, тому що власники не надто переймаються тим, який контингент там мешкає. У КМДА розповідають, що під час перевірок в одному з хостелів у Деснянському районі виявляли наркотики, в іншому ‒ раніше засуджених за «тяжкими» кримінальними статтями. А у середині жовтня ЗМІ повідомляли про бійку з різаниною у хостелі на вулиці Преображенській, в результаті якої поранення отримали три людини.

За словами Марини Радової, в.о. начальника управління туризму та промоцій КМДА, наразі триває роз’яснювальна робота з власниками таких закладів. «Ми намагаємося донести, що називати це «хостелами» і так наживатися на заробітчанах – неприпустимо!». Тому під час роз’яснювальної роботи ми закликаємо: наведіть порядок у своїх закладах! Хостели ми позиціонуємо для туристів, а такі нічліжки псують ім’я європейського закладу дешевого перебування, імідж нашого міста і країни в цілому». 

ЯК ВРЕГУЛЮВАТИ СФЕРУ?

Фактично, відкрити хостел може будь-хто ‒ жодних обмежень на таку діяльність немає. Але проблема з врегулюванням цієї сфери послуг – у тому, що у нашому законодавстві поки що взагалі немає поняття «хостел». У Асоціації хостелів Києва його пропонують визначати так: «Хостел – це економний заклад розміщення для малобюджетного туризму, призначений для тимчасового перебування (тимчасового проживання) людей. Приміщення, де розміщується хостел, має знаходитися у житловому (нежитловому) будинку (секції, під’їзді) і має відповідати таким нормам: не менше 4 кв. м на одне ліжко (зокрема на двоярусне) в кімнаті й не менше 6 кв. м загальної площі приміщення на людину, зі зручностями у номері або загальними зручностями, та мати окреме приміщення (зону) для спілкування гостей». За словами Олени Моцної, якщо Верховна Рада підтримає таке визначення, це вже дозволить хоча б частково врегулювати сферу й очистити її від «хостелів», які грубо порушують норми житлового кодексу щодо розміщення завеликої кількості людей на певній площі (приміром, коли мешкає 20 людей у одній кімнаті).

«Ми працюємо з Верховною Радою, міською радою та іншими відповідальними органами, аби змінити ситуацію в країні та Києві, зокрема. Щоб поняття цивілізованого «хостелу» нарешті з’явилося у нашому законодавстві», ‒ говорить Олена Моцна.

«Наразі доброчесні власники хостелів переважно опираються на європейські норми, згідно з якими на одну людину має бути площа у 3,6-4 кв. м, відстань між ліжками ‒ не менше 85 см та окремий простір для спілкування гостей. З 1 грудня 2019 року, коли наберуть чинності нові державно-будівельні норми, заборонятиметься розташовувати хостели у новобудовах і реконструйованих будинках. І це правильно, бо це спричиняє перевантаження комунікацій та житлового фонду», ‒ розповідає голова Асоціації хостелів. 

Вона додає, що «білі» хостели дотримуються жорсткого контролю постояльців. Окрім відеонагляду (для уникнення крадіжок), встановлюється режим заселення та співмешкання. Тобто якщо, приміром, до 23:00 людина не заселилася, їй відмовляють. «У нашому хостелі, наприклад, перед тим, як поселитися, туристи заповнюють анкету і ставлять підпис під правилами проживання, де їх повідомляють, що у хостелі забороняється розпивати спиртні напої, вживати наркотики, шуміти тощо. Якщо людина приходить нетверезою – ми її просто не впускаємо, у окремих випадках – викликаємо правоохоронців. Адже саме власник хостелу має брати на себе відповідальність за тих людей, які там проживають», ‒ говорить Олена Моцна.

Як має виглядати сучасне місце тимчасового перебування, кореспонденти Укрінформу могли бачити під час експрес-екскурсії по столичному хостелу, що біля станції метро «Золоті Ворота». Обстановка приємно вражає ‒ чисті, нещодавно відремонтовані 8-місні кімнати з новенькими ліжками й окремим санвузлом. Для всіх мешканців ‒ затишна та простора зона відпочинку з великою кількістю столів та м’яких меблів. Власне, умови – кращі, аніж у деяких готелях. Зрозуміло, що за якісні умови проживання потрібно платити, але хостели – значно дешевші, аніж готель. Наприклад, у «білих» хостелах ціна стартує від 250-300 грн за ліжкомісце за добу. «Чорні» ж ціну демпінгують (у деяких закладах ціна стартує від 75 грн за добу), цим самим відбираючи клієнтів у доброчесних закладів і створюючи привабливі умови проживання для незрозумілих осіб.

У власників квартирних хостелів свої негласні правила ‒ вони мають знайти спільну мову з сусідами, справно сплачувати за комунальні послуги і брати посильну участь у громадському житті та обладнанні будинку. Щоправда більшість мешканців будинків зазвичай проти розміщення хостелів на своїй території. «Мені відомо лише про один випадок, коли мешканці не заперечували. Тому що власники хостелу знайшли з сусідами компроміс – відремонтували під’їзд і зробили дитячий майданчик», ‒ каже Олена Моцна.

Якщо ж у будинку з’явився «чорний» хостел, який псує життя іншим мешканцям, потрібно звертатися зі скаргою до районної адміністрації та правоохоронців. Щоправда, вплинути на грубих порушників поки що можна лише через суд, кажуть в адміністрації. Подавати позов має об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) чи керуючі компанії, які обслуговують будинок. Успішний досвід судової тяганини з власниками нелегальних «хостелів» має Печерський район. Там через суд було закрито вже п’ять таких закладів. Наразі триває ще п’ять судових процесів щодо «чорних» хостелів, хоча були й випадки, коли деякі закривалися одразу після публічного розголосу про їхню діяльність. Ухвалення ж відповідної законодавчо-нормативної бази дозволить ефективніше боротися з порушниками.

За підсумком нинішнього року столиця очікує прийняти рекордну кількість туристів ‒ аж 5 мільйонів. Це туристи переважно з демократичного сегменту, молодь, яких Київ приваблює приємними цінами, у порівнянні з іншими європейськими столицями. Тому вони нададуть перевагу хорошому і перевіреному хостелу перед дорогим готелем. Тож якщо ми хочемо й далі розвивати нашу туристичну привабливість, на цей напрям треба звертати більшу увагу, щоб перед іноземними гостями не було соромно за імідж міста та країни в цілому.

Юлія Горбань, Київ