У Києві вшановують пам’ять героїв Крут
У Києві віддають шану героям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року, коли нечисленний загін київських курсантів і добровольців затримав наступ більшовиків на Київ.
Як повідомляє Укрінформ, кияни сьогодні пройшли масовою ходою під патріотичними стягами та державними прапорами України до Аскольдової могили, до пам’ятника героям Крут – хреста, у центрі якого тризуб і символічна цитата з Євангелія «Найбільша любов — життя покласти за друзів».
Біля Аскольдової могили відбулася панахида за загиблими героями, церемонія покладання квітів. Патріотичних пісень заспівали учасники хору «Гомін». Пролунали виступи представників київської влади, активістів, кадетів ліцею ім. Богуна.
Також представники Держкомтелерадіо, громадських організацій, небайдужі кияни вшанували пам’ять героїв Крут Володимира Наумовича та Володимира Шульгина, які поховані на Лук’янівському цвинтарі, про це повідомляє пресслужба Держкомтелерадіо.
«Крути – це не тільки пам’ять про героїчні дні наших визвольних змагань. Крути – насамперед дороговказ для нації, яка має бути сильною духовно і мілітарно, щоб не боятися ворогів, а перемагати їх», - зазначив перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.
29 січня 1918 року відбувся бій біля залізничної станції Крути - між Бахмачем та Ніжином. Українські сили налічували близько 1000 осіб і складалися зі старшин та курсантів 1-ї Київської військової школи ім. Б. Хмельницького, 115-130 студентів першої сотні Студентського куреня та добровольців з Вільного козацтва («Курінь смерті»).
Більшовицькі сили в районі Крут становили близько 6 тис. солдатів та балтійських матросів, безпосередню участь у бою взяли до 3 тис. бійців.
Бій під Крутами закінчився організованим відступом українських частин на потязі.
Втрати українців, за різними даними, становили від 80 до 100 загиблих. На думку дослідників, загальні втрати росіян могли становити до 1500 убитих і поранених.
Під час бою більшовики взяли в полон сімох поранених студентів, ще 27 студентів потрапили до рук більшовиків, відступаючи у темряві. Їх катували, а потім стратили. Тіла убитих поховав місцевий священик на кладовищі с. Печі. Пізніше їх з почестями перепоховали на Аскольдовій могилі у Києві.