Коли йдеш вулицею "Добрий Шлях"...
… «Вулиці не мають носити
назв по типу “Квіткових” і “Вишневих”. Вони мають бути на честь наших героїв”, - каже в інтерв’ю сайту Суспільного голова ГО “Декомунізація України” Вадим Поздняков. Проблему Поздняков бачить у “людях старшого покоління, які нічого не хочуть міняти... і залишають собі вулиці з нейтральними чи абстрактними назвами.” Такого допускати не можна стверджує громадський активіст. Проте готовий миритися з “Сонячними”, “Райдужними”, “Тихими” вулицями як резервом, для того, щоб пізніше, коли закінчаться всі вулиці, що підлягають декомунізації, взятися задля увічнення героїв і за них...
Як патріот і професіонал, дотичний до проблем пропаганди, я розумію його пафос. Тим більше, що й справді, іноді все, що ми можемо зробити для наших загиблих героїв — це назвати на їх честь вулицю.
І все ж як людина, як киянин, я хотів би жити у місті де є вулиці — Синьоозерна, Прирічна, Нагірна, Лугова, Лісозахисна...Не кажучи вже про Шовковичну, Липську, Виноградний провулок, без яких Київ просто не можна уявити. Чи такі, “абстрактні” з точки зору Позднякова — як Богатирська, Райдужна, проспекти — Миру, Правди, Свободи (боюся, що декомунізатори колись розкопають, на честь кого й чого було колись названо два останніх))).
Подібних вулиць в Києві чимало, і я сподіваюся, що черга до них ніколи не дійде. Але хто зна...Власне кажучи, й Хрещатик звучить не надто переконливо — увічнено назву якогось яру. І колись уже намагалися виправити цю “помилку”...
От і думаю, а чи все на мапі міста повинно бути “ідеологічно вивіреним”? Може ж, в принципі, вулиця Жовтнева бути просто Жовтневою, а не на честь жовтневого перевороту. А вулиця Січнева - не на честь січневого заколоту, а Травнева- не на честь комуністичного свята. За бажанням і в Райдужній захисники традиційної моралі можуть запримітити щось не те...
Для душі потрібно іноді й щось абстрактне, що не має якогось ідеологічного підтексту, а встановлює певний зв’язок з вічним, непідвладним плинові часу. Чи навпаки — житейське, тепле, що лікує виснажену й спустошену душу.
...Знаєте, назву якої вулиці в Києві я вважаю найкрасивішою ? Вулиці Добрий Шлях у Голосіївському районі. Якимось дивом вона зберегла назву в більшовицькі часи поголовного перейменування і не стала вул. якогось там Воровського чи Лібкнехта.
Відчуйте на смак — як гарно звучить ця назва! Я на ній не часто буваю, але, коли випадає нагода, проходжу, читаю на табличках - “Добрий Шлях” і серце зігріває хвиля якоїсь потаємної радості - значить все буде добре, значить іду правильно...
Євген Якунов