Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА

Київ — поміж тих віддалених від лінії фронту українських міст, які найбільше потерпають від ворожих ракетних атак. Останнім часом особливо дісталося від агресора столичним об’єктам енергоінфраструктури. Не дивно, що максимально швидка ліквідація наслідків обстрілів, мінімізація їх впливу на системи життєзабезпечення міста, підготовка критичної інфраструктури до можливої роботи в автономному режимі - пріоритет для “цивільної” влади столиці.                                                                 

Деталями Укрінформ цікавився у заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва.

КОЛИ БУДУТЬ “СПРАВЕДЛИВІ” ДЛЯ ВСІХ ГРАФІКИ ВИМКНЕНЬ ЕЛЕКТРИКИ І ЯК ЗАПОБІГТИ ПРОБЛЕМАМ З ОПАЛЕННЯМ

- Пане Петре, розкажіть про поточну ситуацію з енергозабезпеченням у столиці. В якому стані міська енергоінфраструктура, чи все вдалося відновити після підступних ударів ворога?

- В умовах, коли ледь не щотижня відбуваються обстріли, спрямовані саме на знищення енергетичної інфраструктури країни, ми звикаємо жити в нових реаліях. Вони складніші, аніж ті, до яких ми звикли у мирний час. Через цілеспрямовані ворожі атаки за командою головного диспетчера Укренерго в столиці ДТЕК застосовує відключення електроенергії. Ми змушені пристосовуватись до відключень електрики, намагаємось економити, коли світло ввімкнули, запасаємось павербанками, ліхтариками та іншими засобами, що працюють без електрики.

Бізнес також адаптується до нових умов роботи і ми вдячні тим власникам, хто ефективно і креативно реагує на виклики, зберігає потенціал для роботи і робочі місця, продовжує надавати послуги і виробляти товари. Це стосується не тільки закупівлі генераторів чи інших засобів для заміщення стаціонарної електроенергії. Багато підприємств стали на шлях заощадження й спільно з містом та енергетиками.

Але загалом ситуацію в місті, враховуючи обставини, вважаю керованою.

Місто активно працює над тим, щоб забезпечити більш стабільне енергопостачання котелень, що спричинюють перерви в теплопостачанні.

Це стосується як низки котелень, так і будинків, які мають індивідуальні теплові пункти з насосною системою, що працює від електрики. Вимикається це обладнання — зникають і тепло та гаряча вода. А коли електроенергії немає тривалий період, будинки не прогріваються достатньо.

На жаль, єдиного універсального рішення для усіх таких будинків немає, працюємо індивідуально в кожному окремому випадку. Сформовані виїзні бригади, що забезпечуватимуться генераторами і працюватимуть саме там, де цього потребуватиме  ситуація.  

Я звертаюся до керуючих компаній та усіх підприємств, правлінь ОСББ та ЖБК, усіх, хто опікується утриманням будинків, з проханням продумати альтернативні шляхи заміщення електропостачання для теплопунктів у багатоквартирних будинках. Місто готове підставити своє плече, але кожен управлінець на місцях не повинен сидіти, склавши руки, і чекати дива. Зима тільки-но розпочалася і серйозні морози ще попереду, ми повинні спільно діяти, бути готовими до найбільших викликів і мати різні способи розв’язання проблеми.

Нагадаю, що місто ухвалило рішення про компенсацію частини вартості генераторів для житлово-будівельних кооперативів, ОСББ (компенсуємо 70% витрат). Цією програмою також можна скористатися. Нинішня зима вчить нас виживати у надскладних умовах. Маємо впоратись, іншого  варіанта бути не може.

- Судячи з повідомлень енергетиків, ситуація на правобережжі столиці більш-менш стабільна, ці райони фактично повернулися до планових вимкнень електрики. А от на лівому березі все ще не вистачає потужностей, графіків від’єднань не завжди вдається дотримуватися.

- Зараз ситуація дещо вирівнялась. Спільно з енергетиками знайдена технічна можливість створити резервну схему живлення, що дозволяє частково розвантажити ці лінії і проводити стабілізаційні чи екстрені відключення більш рівномірно по всьому Києву.

Але остаточне розв’язання цієї проблеми залежить від багатьох факторів, оскільки Київ є частиною загальної української енергосистеми і швидко збалансувати та повністю відновити функціонування системи енергопостачання міста, на жаль, неможливо. Це набагато масштабніше, навіть не порівняти з ліквідацією пошкоджень магістральних трубопроводів. Енергетичне обладнання дуже складне, вразливе, його відновлення та виготовлення нового устаткування потребують багато часу. Саме тому всі енергетики України працюють цілодобово, аби країна вижила, адже ми маємо справу з постійним руйнуванням потужними ракетами та дронами нашої енергосистеми. Її відновлення та ремонт - пріоритет №1.

-  Говорячи про “нерівномірне” припинення живлення для різних споживачів, не можемо оминути увагою скарг киян на “несправедливе” вимкнення, коли в одних будинках світло є лише по 8-12 годин на добу, а в інших — майже завжди. Особливо активно це питання обговорювали в соцмережах у жовтні-листопаді. Тепер ситуація змінюється? 

- Електроенергія не вимикається в будинках, що знаходяться на лініях, від яких живляться об’єкти критичної інфраструктури, заклади охорони здоров’я, де працюють реанімаційні відділення тощо.

Проте спільно з ДТЕК працюємо над ним, щоб максимально збалансувати ситуацію. Долучаються житлові організації, чиї бригади на місцях, а не централізовано із пульта, можуть тимчасово припиняти подачу електрики й до цих будинків, аби забезпечити соціальну справедливість. Намагаємося зробити графіки приблизно однаковими для всіх, але слід враховувати чи є для цього технічна можливість.

- А є розрахунки, коли все місто зможе повернутися до планових вимкнень, а не аварійних, та коли тривалість планових припинень живлення скоротиться? Звісно ж, якщо не буде нових ракетних ударів.

- Знаєте, деякі ЗМІ останнім часом відверто спекулюють на темі “оптимістичних” чи “песимістичних” сценаріїв розвитку подій. Але тут варто зважувати кожне слово та прогноз, щоб не посіяти паніку чи, навпаки, не створити ілюзію спокою та втрати пильності. Має бути об’єктивно донесена інформація. Ми вдячні Збройним Силам України, силам протиповітряної оборони, які нас захищають, і сподіваємося, що спільно пройдемо всі випробування.

Наше завдання на місцях – щодня виходити і робити свою роботу, готуватись до найбільш критичних ситуацій, як наприклад, можливе тривале знеструмлення міста, але не втрачати контролю за ситуацією. Ми не повинні обманювати самих себе та чекати “лише на краще”. І міські служби, і, переконаний, більшість киян готуються до негативних сценаріїв, кожен маючи свій план “Б”.

Київ підготував план дій і перелік засобів для роботи в режимі тривалої відсутності енергопостачання. До підготовки залучені всі служби - не тільки комунальники та енергетики, а й правоохоронні органи, медицина, транспортна сфера. Ми повинні забезпечити мінімальні стандарти базового управління в місті з багатомільйонним населенням.

Те, що за відсутності опалення в зимовий період будинки тримають температуру 1-2 доби, а потім охолоджуються, звичайно ж, вносить свої корективи й потребує чітких алгоритмів дій у випадку критичних для життєдіяльності столиці пошкоджень ворогом об’єктів інфраструктури.

- Не хочеться говорити про якісь вкрай негативні сценарії, та, як Ви сказали, займатися самообманом також не варто. Міська влада попередила, що фахівцям, можливо, навіть доведеться зливати теплоносій із систем опалення. Чи вистачить для цього спеціальних бригад? Чи встигнуть скрізь зробити це вчасно, якщо, не дай Боже, така потреба виникне, уникнувши серйозніших наслідків?

- Це дуже актуальне запитання. Незважаючи на інструкції, які ми надали відповідальним посадовцям та організаціям, а також оприлюднили на загал, варто ще раз пояснити суть. При припиненні роботи централізованого теплопостачання внаслідок ворожих обстрілів необхідно бути готовими не допустити виходу з ладу систему опалення в будинку. Мова йде про тривале припинення подачі тепла за температури повітря мінус 3 градуси і нижче (не в квартирі чи у будинку, а на вулиці). І обслуговуюча організація має оперативно виконати це самостійно, якщо наразі неможливо це узгодити з теплопостачальною компанією. Адже зазвичай при форс-мажорах комунальники ухвалюють спільні рішення. Але ми бачимо, що під час знеструмлення зв’язок часто втрачається. І тоді кожен відповідальний за утримання будинку (це може бути керівник ЖЕКу, комерційної або комунальної керуючої компанії, голова ЖБК чи ОСББ) повинен діяти на упередження й забезпечити злиття теплоносія із будинкової системи. Це не складно, але це убезпечить систему опалення будинку від замерзання та розгерметизації. Такі ризики найвищі в будинках із так званою шатровою покрівлею, де трубопроводи йдуть горищем.

Натомість сама процедура злиття теплоносія нічим не шкодить будинку. Більше того, це робили доволі часто і в мирні часи при виникненні аварійних ситуацій на трубопроводах. Після стабілізації ситуації, коли можна буде відновити роботу централізованого постачання міста, окремих районів чи будівлі, будинкова система знову заповнюється, подається теплоносій і все знов працює. Якщо цього не зробити, не злити вчасно воду, то - прості закони фізики - вона замерзає, розширюється та руйнує трубопровід. І тоді вже запустити тепло в будинку буде надзвичайно складно, потрібні будуть капітальні роботи.

ЯК БЕЗ ЕЛЕКТРИКИ КИЯН ЗАБЕЗПЕЧУВАТИМУТЬ ВОДОЮ І ЧИ ЗМОЖУТЬ ПУНКТИ НЕЗЛАМНОСТІ ЗІГРІТИ УСІХ ОХОЧИХ

- Ще одна важлива для міста проблема - аварійне забезпечення людей питною водою. Які варіанти? Приміром, у Дніпрі облаштовують свердловини з ручними насосами (колонками), що унезалежнює їх від електрики. Чи є технічні можливості зробити це у столиці — принаймні на лівому березі? Чи працюєте над розширенням можливостей “традиційних” бюветів, які ще не мають альтернативних джерел живлення?

- Київ має надзвичайно важливий ресурс у вигляді мережі бюветів. Дивно було б ним не скористатися. Вже є “закріплені” генератори для 120 бюветів, визначені відповідальні особи, сформовано бригади, які виїжджатимуть і запускатимуть їх у роботу. Для живлення решти - а всього розраховуємо на роботу близько 160 бюветів — задіюватимемо аварійні машини з інтегрованими генераторами. Також треба зважати, що повноцінно забезпечити багатомільйонне місто водою за рахунок бюветів дуже складно. Тому окремо працюватимемо із закладами охорони здоров’я, для яких воду підвозитимуть у спеціальних ємностях.                                                                               

Наше завдання - забезпечити критичний мінімум водопостачання. Ми вже це проходили, вже кілька разів ситуація складалася таким чином, що доводилося запускати бювети на аварійному живленні. І це спрацювало.

Але, ще раз наголошу, кияни не повинні розраховувати лише на бювети як на панацею. Закликаю усіх - вдома має бути необхідний запас води на випадок надзвичайних ситуацій. 

- А що із забезпеченням міста альтернативними джерелами електропостачання — ємними акумуляторами, генераторами, паливом для них? Чи вся критична інфраструктура вже має альтернативу? Адже для роботи котелень, приміром, потужності навіть дуже “крутих” генераторів може не вистачити.

- Частина наших котелень уже обладнана відповідними генераторами, і ця робота триває, поступово закуповуємо все більше необхідного обладнання. Проте великі районні котельні мають надзвичайно потужні насоси, повноцінну роботу яких забезпечити за допомогою генератора неможливо. Також маємо розуміти, що в роботі генераторів є інший бік — високий рівень споживання палива. У кризовій ситуації це - ще один виклик для міста: забезпечення обладнаного генераторами господарства пальним. Це і його фізична наявність у Києві, і логістика. Тому доведеться балансувати й використовувати генератори лише на найнеобхідніші напрями.

Крім того, робота великих котелень залежить від низки інших важливих аспектів - зокрема, наявності стаціонарного водопостачання. А із цим у місті також можуть бути проблеми, як ми в цьому вже переконувалися. Все це проаналізували. Вже розуміємо - які котельні і яким чином заживимо,  як вони працюватимуть і що обігріватимуть у кризових ситуаціях. Але розраховувати на те, що все місто працюватиме на генераторах і надаватиме комунальні послуги у таких обсягах, як у мирний час чи принаймні як зараз, це утопія.

Тим не менше, ми продовжуємо закуповувати й отримувати генератори як допомогу від партнерів. Багато такого обладнання надходить у межах міжнародної співпраці. Днями отримали кілька десятків генераторів та теплові гармати від міста Рига як гуманітарну допомогу. Отримане устаткування піде на важливі цілі - обладнаємо ними пункти обігріву, бювети, котельні, медичні заклади.

- А що із забезпеченням столичних котелень та ТЕЦ традиційним паливом для поточної роботи - вугіллям, мазутом? Немає проблем із виділенням лімітів газу, як це бувало у попередні роки?      

- Цього року ситуація абсолютно нормальна. Але ми усвідомлюємо, що енергоресурси потрібно заощаджувати. Це стосується й газу. Хоча країна і має певний його запас, розуміємо: цей ресурс не безмежний, і нинішня зима — не остання, треба вже думати про наступні опалювальні сезони. Запаси вугілля також є, але і його використовуємо в ощадливому режимі. Для цього вживаємо усіх заходів, які не призводять до втрати якості комунальних послуг.

- Які зміни відбуваються в роботі пунктів незламності? Чи вдалося виправити помилки, за які місто (іноді, може, й несправедливо) критикували раніше?

- Пункти незламності в місті працюють, їх кількість постійно збільшується. Маємо вже 430 стаціонарних пунктів, роботою яких опікується місто. Їх оснащення, у тому числі й новими генераторами, триває.                                                                                                                                    

Якщо порівнювати ситуацію зараз і два тижні тому, мушу сказати про дедалі активнішу участь у їх облаштуванні відповідального бізнесу. Такі місця обладнують в супермаркетах, торгових центрах та навіть на автозаправних станціях. Таких пунктів вже майже 130. Плюс є 50 пунктів, обладнаних ДСНС.

Але в багатомільйонному Києві, скільки б подібних пунктів ми не розгорнули, на жаль, у критичній ситуації вони не зможуть одночасно прийняти усіх киян. Тому, передовсім, такі осередки розраховані на допомогу тим, хто при  тривалому знеструмленні міста опиниться в найбільш критичній ситуації і не матиме “альтернативи”.

ЯК МІСТО ПРОТИСТОЇТЬ СНІГОПАДАМ ТА ЯК ВЗИМКУ ПРАЦЮВАТИМЕ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

- Окрім викликів, пов’язаних з російською збройною агресією, комунальним службам міста взимку традиційно доводиться долати ще й виклики природи, ліквідуючи наслідки снігопадів, ожеледі, обмерзання, шквалів тощо. Чи повністю Київ забезпечений технікою для цього та протиожеледними матеріалами?

- Скажу, що незважаючи на складні умови, Київ підготувався до зими непогано. Є й запаси реагентів, посипкового матеріалу, пального. Загалом з утриманням міста у складних погодних умовах якихось значних відмінностей від минулих років немає. Хоча є кадрові проблеми. Багато водіїв пішли на фронт, у деяких підрозділах по 30-40% водіїв не вистачає. Це саме той персонал, який задіяно на прибиранні снігу. Тим не менше, решта співробітників намагаються працювати і за себе, і за того, хто зі зброєю в руках захищає країну.

- А двірників, комунальних робітників, “зеленбудівців”, яких ми звикли бачити на вулицях із лопатами, вистачає? І чи не думаєте як про альтернативу про залучення до цієї праці безробітних чи переселенців? Зрозуміло, що зарплати там невеликі, але однак — зарплати. І, що головне, це користь для міста і для країни.

- Двірників у нас хронічно не вистачало ще й до війни. Не кажучи вже про нинішні часи. Проте маємо гарні приклади, коли люди, котрі приїхали з окупованих або зруйнованих ворогом міст, йдуть працювати на ці “непрестижні”, але такі потрібні місту посади. Безперечно, хотілося б, щоб вони заробляли більше. Та ми ж розуміємо, що підвищення заробітної платні комунальникам є передумовою зростання тарифів, що зараз також, м’яко кажучи, небажано. Думаю, люди це теж розуміють. Тому ми вдячні усім робітникам за те, що вони в таку погоду працюють, роблять Київ чистішим, зручнішим та безпечнішим. Це ручна праця і низький їм уклін за невтомність та відповідальність.                                                                                                Переконаний, зі своїми основними обов’язками наші комунальні служби цієї зими впораються.

- Трішки про транспортне забезпечення. Чи вистачає автобусів, на які нині посилене навантаження через потребу виходити на маршрути замість електротранспорту? Чи повертатимуться тролейбуси на маршрути (бодай частково) найближчим часом?

- Як відомо, зараз ми максимально заміщаємо електротранспорт автобусами. Причина зрозуміла – радикальне зменшення витрат електроенергії. Доки в країні не буде відновлено повноцінне електропостачання, доти ми використовуватимемо на повну автобусний парк. При цьому розуміємо, що зараз зима, навантаження на енергосистему посилене. Тож, мабуть, не варто сподіватися, що найближчими місяцями зможемо мати на 100% стабілізовану систему електропостачання. Тому упродовж всієї зими замість електротранспорту максимально виводитимемо на лінії автобуси.

- Останнім часом у соцмережах та ЗМІ знову активізувалась кампанія за скасування обов’язкової зупинки наземного громадського транспорту під час повітряних тривог. Цього разу “б’ють” на економічні втрати, наводячи приклади, що простій транспорту, приміром, упродовж трьох годин коштує місту 25 мільйонів гривень. Як прокоментуєте? Чи обговорює керівництво міста варіанти послаблення обмежень? Адже тема справді неоднозначна.

- Дискусії довкола цього питання велися з часу затвердження відповідної норми. Але коли з одного боку питання життя і безпеки людей, з іншого – економічна доцільність, вибір завжди буде на користь першого.

ЩО ЗІ СПЛАТОЮ ЗА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ ТА ЯК БУТИ ІЗ НЕПРАВОМІРНИМИ НАРАХУВАННЯМИ

- Пане Петре, а що в Києві з оплатою за спожиті комунальні послуги? Чи суттєво змінилися обсяги заборгованості з початком опалювального періоду?

- Ще в березні-квітні ми звертали увагу на те, що з початком масштабної війни платіжна дисципліна в місті суттєво не погіршилася. І тоді, й зараз більшість киян сплачує за отримані послуги. Багато хто користується електронними кабінетами Центру комунального сервісу для того, щоб оплатити рахунки, навіть не перебуваючи у місті, сплачують, навіть перебуваючи закордоном. Ми вдячні всім, хто в такі тяжкі часи знаходить можливість оплатити послуги. Адже це заробітна плата двірникам, про яких ми з вами говорили, плата за імпортований газ, бо більша частина грошей, отриманих від споживачів за послуги теплопостачання, автоматично переказується на рахунки НАК “Нафтогаз” для закупівлі “блакитного палива” на цей і на наступний опалювальний сезон.

Звичайно, є частина людей, які з тих чи інших причин не платять, ми намагаємось індивідуально підходити, пропонувати реструктуризацію (оплату боргу частинами). Але більшість киян продовжує сплачувати,  маємо стабільну ситуацію в житлово-комунальній системі за рахунок того, що оплата за послуги здійснюється навіть в умовах війни.

- Чи є шанс навести лад в цифровому обліку наданих (не наданих) послуг? Приміром, люди скаржаться, що в жовтні й на початку листопада взагалі не одержували послуг з опалення, але рахунки за тепло отримали. Багато прикладів, коли будинки не опалювалися частково. Дехто у відносно теплий період жив з відчиненими кватирками, а сусіди мерзли. Куди звертатись і що робити у таких випадках?

- Такого рівня цифровізації, який би дозволяв враховувати фактично надані послуги мешканцям кожного під’їзду чи тим паче — квартир, розташованих на окремих стояках, - практично не існує. Крім нових будинків з можливістю квартирного обліку. На жаль, випадки, про які ви згадали, для початку опалювального сезону характерні. Але для того, щоб розібратися, що там і де не спрацювало, в місті є житлово-комунальна інспекція, яка займається перерахунком у разі неякісно наданих послуг.

На жаль, таких випадків не уникнути. Адже раніше при зведенні більшості багатоповерхівок не був передбачений облік певних послуг за окремо взятими квартирами, стояками чи під’їздами. Реагуємо на випадки, коли автоматично це зробити неможливо: до споживача йде інспектор і розбирається.                                                                                                                  

Інспекція аналізує інформацію, що надходить на “гарячу лінію” 1551, звернення громадян до міської адміністрації, на сторінці у соціальних мережах. Десь недогрів, відсутність гарячого водопостачання, незбалансована робота системи в будинку будинків. В усьому розбираємось, залучаючи тепловиків і керуючі компанії. Інспекція виступає арбітром, котрий вирішує, хто відповідальний і хто має робити  перерахунок споживачеві.

Щомісяця вони опрацьовують десятки звернень людей і коли є підстави для перерахунку – він здійснюється.

- Насамкінець узагальнення: що чекає на киян найближчим часом, до чого вони мають бути готовими, на яку допомогу від міста можуть розраховувати, а які проблеми повинні розв’язувати самотужки?

- Кияни, та й усі українці, переконаний, чекають миру та спокійних зимових свят. А наше завдання - зробити все для цього, забезпечити безперебійну роботу служб життєзабезпечення міста.

Хочу лише побажати всім витримки, міцного здоров’я і ще раз подякувати ЗСУ, які нас захищають, б’ють та перемагають ворога, завдяки чому ми зараз можемо говорити про перспективи відновлення енергосистеми і про оптимістичні сценарії розвитку подій.

Розмовляв  Владислав Обух

Фото — Володимир Тарасов