У Києві відкрилася фотовиставка на знак пам'яті про трагедію Маріупольського драмтеатру
У Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відкрилася фотовиставка «Театр. Душа Маріуполя» на знак пам'яті про трагедію Маріупольського драмтеатру.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Драматичний театр у місті Маріуполь був центром усіх найголовніших і найцікавіших мистецьких подій, там відпочивала й молодь, і літні люди. Сьогодні, в річницю трагічної події, яка трапилася з цим театром, ми хочемо розповісти не лише про саму трагедію, а й нагадати про період становлення театру й розповісти про приємні моменти, які тут відбувалися», - зазначила директор департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради Діана Трима.
Фотовиставка складається з трьох стендів, де зафіксовано важливі події з життя драмтеатру, який було засновано у 1878 році. Як зазначили історик Ольга Демідко, більшість світлин походять із особистого архіву народної артистки України Світлани Отченашенко, які зробив штатний театральний фотограф Лев Сандалов. На них глядачі побачать, зокрема, гастролі столичного театру ім. І. Франка у Маріуполі, фестиваль «Театральна брама», обличчя акторів, які розвивали театр.
Водночас представлено світлини найзнаковіших елементів театру - фасаду, люстри, парадних сходів і глядацької зали за мирних часів та після війни. Світлини з руйнуваннями будівлі надала Євгенія Забогонська - комендантка театру під час війни. Заразом центральну частину експозиції займає макет театру із конструктора LEGO, який зробив адміністратор спільноти UkrBricks Максим Якін.
Під час заходу відвідувачі мали змогу поспілкуватися з людьми, які переховувалися в театрі і яким пощастило виїхати напередодні авіаудару. Зокрема, студента, який навчався на актора в Маріуполі, Андрія Гришина вибухи навколо його гуртожитку змусили «переїхати жити до театру».
«У приміщенні люди були на сходах, у коридорах, на сцені, в оркестровій ямі - всюди, окрім зали, бо там було небезпечно. Жили без прийнятних умов. У перші дні навіть не було їжі, тож відкривали сусідні магазини та несли все до театру. Ми жили як одна велика родина, був общак і ми ділили їжу. На ранок - три печива та окріп, обіду не було. На вечерю приносили по тарілці юшки (військові допомогли з польовою кухнею) і два-три печива, на дитину давали п'ять. Ось так понад 1000 людей і жили», - згадує Гришин.
За його словами, виживання для нього стало щасливим випадком, оскільки 15 березня він з двома акторами театру наважився вирушити до Бердянська, а вже 16 березня через авіаудар чимало його знайомих залишилися під уламками Драмтеатру назавжди.
Своєю чергою, Трима зауважила, що наразі серед маріупольців точаться дискусії - чи варто після перемоги відновлювати театр на місці трагедії? Але вона переконана, що у будь-якому випадку така знакова для міста споруда буде відновлена, і маріупольці знову «зустрічатимуться на Драмі».
Як повідомлялося, Драматичний театр Маріуполя, який використовували як бомбосховище, 16 березня 2022 року розбомбила російська авіація, тоді загинули, за різними оцінками, від 300 до 600 людей.